У нас на сайте представлено огромное количество информации, которая сможет помочь Вам в написании необходимой учебной работы. 

Но если вдруг:

Вам нужна качественная учебная работа (контрольная, реферат, курсовая, дипломная, отчет по практике, перевод, эссе, РГР, ВКР, диссертация, шпоры...) с проверкой на плагиат (с высоким % оригинальности) выполненная в самые короткие сроки, с гарантией и бесплатными доработками до самой сдачи/защиты - ОБРАЩАЙТЕСЬ!

Курсова робота на тему: "УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИМ ПРОЕКТОМ"

ЗМІСТ

ВСТУП

УправРОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИМ ПРОЕКТОМ ОРГАНІЗАЦІЇ

1.1 Методичні підходи до аналізу інвестиційних проектів, орієнтованих на впровадження нових видів продуктів

1.2 Методичні підходи до аналізу інвестиційних проектів, орієнтованих на впровадження нових видів продуктів

1.3. Шляхи формування та реалізація інвестиційного проекту в організації

РОЗДІЛ 2

РОЗРОБКА МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТОМ

ТЗОВ "SUPER CUP"

2.1.   Загальна фінансово-економічна характеристика підприємства

2.2 Формування організаційної структури проекту та декомпозиція робіт

2.3. Ресурсне забезпечення проекту

2.4 Обґрунтування економічної доцільності проектних заходів

2.5 SWOT-аналіз проекту

РОЗДІЛ 3

ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ  ВИКОРИСТАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО  ПРОЕКТУ  НА ТЗОВ «SUPER CUP»

3.1. Ефективність використання інвестиційного проекту  ТзОВ «Super Cup»

3.2. Напрями та заходи  удосконалення інвестиційного проекту підприємства

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

         У сучасній економіці питання інноваційного розвитку є об'єктом пильної уваги, як на рівні державного регулювання, так і на рівні окремих підприємств. Одним з методів підвищення інноваційної активності є фінансування інновацій. Інвестиції в інноваційні проекти визначають ступінь розвитку, і, як наслідок, успішність структур різного рівня.

         Зрозуміло, що неможливо комерціалізувати абсолютно всі інноваційні проекти. У зв'язку з цим зростає відповідальність у прийнятті грамотних управлінських рішень з оцінки ефективності та відбору інноваційних проектів на основі діючих методичних положень і критеріїв оцінки проектів. Треба тільки правильно оцінити проект, грамотно розробити план реалізації. Сама по собі інновація не завжди здатна принести значний прибуток. Від правильного позиціонування товару залежить його успіх на ринку.

         В умовах формування та розвитку ринкових відносин України, які на мікрорівні охарактеризували себе нестабільністю цілей, напрямів діяльності та фінансування пріоритетів розвитку підприємства, що в свою чергу обумовлено неврівноваженим попитом на продукцію, непередбаченими змінами в середовищі конкурентів та факторами, які мають на нього вплив, але ж особливої сьогоденної актуальності набувають питання оцінки, формування, розвитку, оптимального управління та ефективного використання наявних ресурсів підприємства. У сучасних умовах механізм управління ресурсним проектом підприємств не в повній мірі відповідає завданням підвищення ефективності його праці, отримання високих економічних результатів, подальшого

розвитку. Особливої актуальності ця проблема набуває через обмеженість ресурсів. Це зумовлює необхідність постійного пошуку шляхів та напрямів їх ефективнішого використання.

Актуальність проблеми сучасного стану інвестиційного проекту підприємств розглядаються у роботах таких вчених-економістів: І. Бланк, І. Клименко, Ю. Кравченко, В. Ляшенко, Л. Михальська, О. Мозговий, М. Стирський, С. Супрун, О. Шерстюк, С. Юхимчук, А. Яковлєв, Ю. Брігхем, Л. Гапенськи, Ченг Ф. Лі, Джозеф І. Фіннерті, Ф. Фабоцці та ін. рактичні аспекти цієї проблеми розглядаються у роботах В. Едельмана, О. Басса, С. Суверова, М. Крейніної, Т. Лепейко, В. іддубного, В. Савчука, У. Шарпа та ін.

Метою дослідження курсової роботи є дослідження ефективності інноваційних проектів у галузі на підставі сучасних наукових методів.  Відповідно до мети у роботі передбачається вирішити наступні задачі:

-        визначити існуючі теоретичні і методологічні принципи реалізації інвестиційних проектів інноваційної спрямованості;

-        проаналізувати оцінку інвестиційнго проекту підприємства ТзОВ «SUPER CUP»;

-        зробити аналіз ефективності процесу управління інвестиційним проектом підприємства ТзОВ "SUPER CUP";

-        оцінити ефективність використання інвестиційного проекту ТзОВ «SUPER CUP»;

-        розробити заходи вдосконалення управліяння інвестиційним проектом на підприємстві ТзОВ «SUPER CUP».

Предмет дослідження – методичні і практичні аспекти реалізації інвестиційного проекту інноваційної спрямованості.

Об'єкт дослідження – система управління інвестиційним проектом ТзОВ "SUPER CUP" виготовлення паперових стаканів.

Інформаційною базою роботи послужили законодавчі і нормативні акти, якими регулюється підприємницька діяльність в Україні, матеріали аналізу фінансово-економічної діяльності підприємства і маркетингових досліджень.

Наукова новизна дослідження і отриманих результатів. Проведені дослідження дали можливість розробити теоретичні, методичні і практичні положення, які направлені на удосконалення механізму впровадження конкретного інвестиційного проекту інноваційної спрямованості.

Структурно курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

УправРОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИМ ПРОЕКТОМ ОРГАНІЗАЦІЇ

1.1 Методичні підходи до аналізу інвестиційних проектів, орієнтованих на впровадження нових видів продуктів

У сучасному розумінні, проекти - це те, що змінює наш світ: будівництво будинку, науково-дослідна робота, реконструкція підприємства, створення нової організації, розробка нової технології і техніки, спорудження літака, створення кінофільму, розвиток регіону і т.п. Все це проекти.

У сучасній методології управління проектами існує ряд визначень терміна «проект», кожна з який має право на існування, у залежності від конкретної задачі, що стоїть перед спеціалістами. У тому випадку, коли в якості результатів реалізації проекту виступають фізичні об'єкти визначення проекту може бути таким: під проектом розуміється система сформульованих у його рамках цілей, утворюемих або модернізуемих для їх реалізації фізичних об'єктів, т ехнологічних прийомів, технічної й організаційної документації, матеріальних, трудових і інших ресурсів, а також управлінські рішення і заходи щодо їх виконання. Проект - це комплекс взаємозалежних заходів, призначених для досягнення протягом обмеженого періоду часу і при обмежених грошових і інших ресурсах поставлених цілей.

Управління проектом - мистецтво керувать і координувать людські і матеріальні ресурси життєвого циклу проекту, застосувувать системи сучасних методів і техніки управління і мінімізації ризиків для досягнення визначених у проекті результатів по складу і обсягам робіт, вартості, часу, якості і задоволенню учасників проекту [11].

 Існуючи методи управління проектами дозволяють: визначити цілі проекту і провести його обгрунтування і його життєздатність; виявити структуру проекту ; визначити необхідні обсяги і джерела фінансування; підібрати виконавців - зокрема, через процедури торгів і конкурсів; підготувати і укласти контракти; визначити терміни реалізації проекту, скласти графік виконання, розрахувати необхідні ресурси; розрахувати кошторис і бюджет проекту;

- планувати і враховувати ризики; забезпечити контроль за ходом реалізації проекту. Термін "інвестиції" походить від латинського слова "investio", що означає "одягаю". У найбільше поширеному трактуванні інвестиції являють собою вкладення капіталу з метою його наступного збільшення. Вони є базою для застосування для інших вартісних категорій-грошей, фінансів, кредиту, доходу (прибутку), цін - які відображають відтворення основних фондів і оборотних коштів.

Інвестиції об'єднують два протилежних процеси - вкладення капіталу й одержання прибутку. [6] Інвестиційна діяльність здійснюється на основі збігу інвестиційного попиту і пропозиції. Суб'єкти інвестиційної діяльності реалізують інвестиційний попит і пропозицію, вступаючи у певні економічні взаємовідносини за допомогою інвестиційного ринку. [10]

В даний час ринок інвестицій характеризується великим попитом і невеличкою пропозицією. У зв'язку з цим перед інвесторами постає задача вибору найбільш привабливого інвестиційного проекту. Це можливо при проведенні всебічного проектного аналізу. Проектний аналіз - це методологія, що дозволяє оцінювати фінансові й економічні гідності проектів, а також альтернативні шляхи використання ресурсів з урахуванням макро- та мікроекономічних наслідків [2].

Поняття проекту є одним із базових елементів концепції проектного аналізу. У світовій практиці інвестиційний проект являє собою комплекс взаємозалежних заходів, спрямованих на досягнення поставлених цілей в умовах обмежених фінансових, тимчасових та інших ресурсів[26]. Це визначення було запропоновано всесвітнім банком і є найбільш точним і правильним. Здійснення будь-якого реального інвестиційного проекту припускає зв'язування (перетворення в неліквідну форму) на відносно тривалий термін деякого обсягу фінансових ресурсів.

Ціль проекту - це бажаний аргументований результат, досягнутий за визначений термін при заданих умовах реалізації проекту. Визначення цілі проекту передбачає постановку задачі, що потребує: визначити результати діяльності на певний строк; дати цим результатам кількісну оцінку; довести, що ці результати можуть бути досягнуті; визначити умови, при котрих ці результати повинні бути досягнуті.

Розробка ТЕО повинна здійснюватися тільки тоді, коли необхідні фінансові кошти, визначені дослідженнями, можуть бути виявлені з достатнім ступенем точності. Мало змісту в ТЕО без надійної гарантії того, що у випадку позитивного рішення необхідні кошти будуть знайдені. З цієї причини можливе фінансування проекту повинно бути розглянуте ще на ранній стадії ТЕО, оскільки фінансові умови безпосередній вплив на повні витрати і, таким чином, - на фінансову здійсненність проекту.

Інвестиційна фаза. Інвестиційна фаза, або фаза впровадження проекту (додаток Б), містить у собі широкий спектр консультаційних і проектних робіт, у першу чергу і головним чином, в галузі управління проектом. Інвестиційна фаза може бути розділена на такі стадії:

-                   установлення правової, фінансової й організаційної основ для здійснення проекту;

-                   придбання і передача технологій, включаючи основні проектні роботи;

-                   детальне проектне опрацювання і висновок контрактів, включаючи участь у тендерах, оцінку пропозицій і проведення переговорів;

-                   придбання землі, будівельні роботи й встановлення устаткування;

-                   передвиробничий маркетинг, включаючи забезпечення постачань і формування адміністрації фірми;

-                   набір і навчання персоналу;

-                   здавання в експлуатацію і пуск підприємства. [15]

-                   детальні проектно-конструкторські роботи містять у собі роботи з підготування ділянки, остаточний вибір технології й устаткування, весь діапазон робіт із планування й упорядкування графіка будівництва, а також підготування маршрутно-технологічних карт, масштабних креслень і різноманітних схем.

На стадії участі в тендерах і оцінки пропозицій особливо важливо одержати широку пропозицію по товарах і послугах для проекту від великого числа вітчизняних і міжнародних постачальників, що добре зарекомендували себе. Переговори і укладення контрактів пов'язані з правовими зобов'язаннями, що виникають при передачі технологій, будівництві будинків, закупівлі й установці машин і устаткування, а також при фінансуванні. На цій стадії відбувається підписання договорів між інвестором або підприємцем, з одного боку, і фінансовими установами, консультантами, архітекторами і постачальниками сировини, матеріалів і необхідних ресурсів - з іншого. При проведенні переговорів країни, що розвиваються, зіштовхуються з великими проблемами, тому необхідна взаємодія з досвідченими консультаційними фірмами. Але навіть вибір потрібної консультаційної фірми найчастіше є складним і ґрунтується на відповідному досвіді і довірі. [15]

Стадія будівництва містить у собі підготування ділянки для забудови, спорудження будинків і інші цивільні будівельні роботи, а також постачання і монтаж устаткування відповідно до намічених програм і графіків. Набір і навчання персоналу, що проводяться одночасно з етапом будівництва, можуть мати вирішальне значення для очікуваного росту продуктивності й ефективності роботи підприємства. Особливо важливим є своєчасний початок маркетингової діяльності для підготування ринку нового товару (передвиробничий маркетинг) і забезпечення постачання найважливіших матеріалів і сировини (маркетинг постачання).

Здавання в експлуатацію і пуск підприємства - зазвичай короткий, але технічно важливий період здійснення проекту. Він зв'язує попередню фазу будівництва з попередньою експлуатаційною (виробничою). Успіх, досягнутий на цьому етапі, демонструє ефективність планування і здійснення проекту, провіщаючи його майбутню дієвість [1]

1.2 Методичні підходи до аналізу інвестиційних проектів, орієнтованих на впровадження нових видів продуктів

Аналіз беззбитковості проекту. Всі витрати за проектом поділяються на інвестиційні і поточні. До інвестиційних належать витрати на інвестиції до основного капіталу (придбання землі, будівництво будинків і споруд, покупка або оренда технологій і устаткування), виробничі витрати і потреби в оборотному капіталі[6].

Поточні витрати - це витрати на випуск продукції, що містять витрати на придбання сировини, основних і супутніх матеріалів, оплату праці, загальнозаводські і накладні витрати. Поточні витрати проекту належать до валових витрат, що враховуються як при розрахунку податку з прибутку підприємств, так і при проектуванні грошових потоків. Розрахунок планових поточних витрат є однією з найскладніших процедур, що передбачає послідовне визначення кожної зі статей.

У ході аналізу проекту при розрахунках витрат окремо плануються поточні грошові витрати і поточні витрати в матеріальній і нематеріальній формі. Для планування поточних витрат найбільш прийнятною є структура, подана в додатку В. Ця таблиця використовується як для розрахунку поточних витрат у цілому, так і для грошових витрат. Поточні витрати необхідно спланувати в часі і по видах потоків (грошовий, матеріальний, нематеріальний).

Прямі витрати доцільно розраховувати окремо на одиницю продукції, потім - на всю реалізовану продукцію, а непрямі витрати розраховувати відразу на реалізовану продукцію. Тому що грошові оцінки поточних витрат - це основа аналізу інвестиційного проекту, необхідно ретельно перевіряти всі статті витрат, що можуть істотно вплинути на його ефективність і здійсненність. Розрахунок поточних витрат проводиться на кожній стадії проекту, їхній обсяг постійно уточнюється, тобто використовується принцип ітераційної моделі витрат. При керуванні структурою поточних витрат варто враховувати ефект виробничого важеля (ливериджа). Виробничий важіль - це залежність доходу від структури витрат, що обумовлена зміною обсягів виробництва. Проте зростання цих показників (обсяг продажу і прибутку) неоднаковий: внаслідок наявності умовно-постійних витрат зміна доходу завжди є більш значною, аніж зміна обсягів виробництва як у бік зниження, так і в бік підвищення. Кількісна міра операційного ливериджа - показник DL, розраховується за формулою: [16]

де, S - загальна очікувана сума прибутків;

С - витрати на здійснення;

Сс - умовно-постійні витрати.

Ливеридж показує, на скільки відсотків збільшиться прибуток від збільшення виторгу на 1%.

Співвідношення між статтями поточних витрат може бути різним і визначається технічною і технологічною політикою, обраною при підготуванні проекту.

Зміна структури поточних витрат може істотно вплинути на розмір доходу. Інвестування в основні засоби супроводжується збільшенням умовно-постійних витрат і відносного зменшення умовно-перемінних. Цей взаємозв'язок характеризується категорією виробничого важеля. Його рівень тим вище, чим вище частина умовно-постійних витрат.

Виробничий важіль показує потенційну можливість впливати на валовий прибуток шляхом зміни структури поточних (валових) витрат і обсягу виробництва (продажів) [12].

Ефект виробничого важеля означає, що при збільшенні обсягів виробництва і реалізації постійні витрати зменшуються, а прибуток фірми збільшується.

Розрахунок точки беззбитковості. Ціль аналізу беззбитковості - визначення обсягу продукції, для якого розмір виручки від продажу дорівнює витратам. Коли обсяг продажу є нижчим за цю точку, фірма зазнає збитків, а в точці, де виторг дорівнює витратам, фірма веде бізнес беззбитково.

Обсяг продажів у точці беззбитковості являє собою вартість беззбиткових продажів, а ціна одиниці продукції в цьому випадку є беззбитковою ціною продажів.

Якщо виробнича програма включає різноманітні продукти, то для будь-якого беззбиткового обсягу продажів будуть існувати різноманітні варіанти цін на продукцію, але не буде єдиної беззбиткової ціни. [13]

Точка беззбитковості (ТБ) - це обсяг реалізації, при якому прибутки підприємства дорівнюють його витратам. Вона розраховується за формулою:

де, ПВ - постійні витрати;

Ц - ціна одиниці продукції;

ПРВс - середні перемінні витрати.

Точка беззбитковості в натуральних одиницях знаходиться за формулою:

де, ПВ - постійні витрати;

МП - маржинальний прибуток на одиницю продукції.

Маржинальний прибуток на одиницю продукції - це різниця між ціною одиниці продукції і середніх перемінних витрат. Він розраховується:

Для розрахунку точки беззбитковості в грошових одиницях використовується формула:

Де, ПВ - постійні витрати;

Кмп - коефіцієнт маржинального прибутку.

У свою чергу, коефіцієнт маржинального прибутку знаходиться за такою формулою:

де , Ц - ціна одиниці продукції;

МП - маржинальний прибуток на одиницю продукції.

Графічне зображення аналізу беззбитковості подане на рис. 1.1.

У точці Б досягається рівновага, тобто така кількість реалізованих виробів дозволяє за рахунок надходжень від продажів цілком покрити витрати виробництва.

Критерії ефективності проектів. Використання критеріїв ефективності інвестиційних проектів допомагає прийняти, схвалити або змінити проект. Вибір конкретного критерію для висновку про ефективність проекту залежить від певних чинників - існуючої ринкової перспективи, існування обмежень на ресурси для фінансування проекту, коливань грошових потоків і можливості одержання прибутку.

Чиста поточна вартість - Net Present Value (NPV) - це найбільш узагальнюючий показник доцільності реалізації того або іншого інвестиційного проекту. [11] У літературі зустрічаються й інші його назви: чиста приведена вартість, чиста приведена цінність, дисконтовані чисті вигоди. NPV являє собою дисконтовану цінність проекту (поточну вартість прибутків або вигоду від здійснених інвестицій) і дорівнює різниці між майбутньою вартістю потоку очікуваних вигод і поточної вартості теперішніх і майбутніх витрат проекту в плині всього його циклу.

Для розрахунку NPV проекту необхідно визначити ставку дисконту, використовувати її для дисконтування потоків витрат і вигод і сумувати дисконтовані вигоди і витрати. При проведенні фінансового аналізу ставка дисконту звичайно є ціною капіталу для фірми. В економічному аналізі ставка дисконту являє собою закладену вартість капіталу, тобто прибуток, що міг би бути отриманий при інвестуванні найбільш прибуткових альтернативних проектів. Якщо NPV є позитивною, тоді проект можна рекомендувати для фінансування. Якщо NPV дорівнює нулю, то надходжень від проекту буде достатньо тільки для покриття витрат. Якщо NPV менше нуля, то проект не приймається.

Розрахунок NPV здійснюється за такими формулами 1.7. –1.8.:

де, Вt - вигоди за проектом на рік t;

Сt - витрати за проектом на рік t;

i - ставка дисконтування;

n - тривалість (термін життя) проекту.

Особливою ситуацією є розрахунок NPV у випадку вкладення засобів у проект, термін життя котрого явно не обмежений (умовно-безкінечний). Характерними прикладами такого роду інвестицій можуть бути витрати, здійснювані для проникнення на новий для підприємства ринок країни (реклама, створення мережі ділерів і т.п.) або пов'язані з придбанням контрольного пакету акцій іншої компанії з метою введення її до холдингу. У подібних ситуаціях для визначення NPV треба скористатися формулою Гордона, що має такий вигляд:

де , В1 - вигоди за проектом наприкінці першого року після здійснення

інвестицій;

g - темп, з яким, як очікується, зростатимуть щорічно надходження

коштів надалі.

Основна перевага NPV полягає в тому, що всі розрахунки здійснюються на основі грошових потоків, а не чистих прибутків. Крім того, ефективність головного проекту можна оцінити шляхом підсумовування NPV його окремих підпроектів. Це дуже важлива здатність, що дає можливість використовувати NPV як основний критерій при аналізі інвестиційного проекту. Основний недолік NPV полягає в тому, що її розрахунок потребує детального прогнозу грошових потоків на термін життя проекту. Часто припускається сталість ставки дисконту. [53]

При аналізі залежності NPV від ставки дисконту використовується крива, що має назву профіль NPV. Ця залежність подана на рис. 1.2.

Таким критерієм визначення ефективності проектів є внутрішня норма рентабельності - Internal Rate of Return (IRR). У літературі зустрічаються й інші назви: внутрішня ставка рентабельності, внутрішня ставка прибутку, внутрішня норма прибутковості, внутрішній коефіцієнт окупності інвестицій. IRR являє собою, по суті, рівень окупності коштів, спрямованих на цілі інвестування, і по своїй природі близька до різноманітного роду процентних ставок.

NPV

Ставка дисконту

Рис. 1.2. Залежність розміру чистої поточної вартості від ставки дисконту (складено за [24])

IRR проекту дорівнює ставці дисконту, при якій сумарні дисконтовані вигоди дорівнюють сумарним дисконтованим витратам, тобто IRR є ставкою дисконту, при якій NPV проекту дорівнює нулю. Розрахунок IRR провадиться методом послідовних наближень величини NPV до нуля при різноманітних ставках дисконтування. Розрахунки проводяться за формулою:

На практиці визначення IRR проводиться за допомогою такої формули:

де, А - розмір ставки дисконту, при якій NPV більше нуля;

В - розмір ставки дисконту, при якій NPV менше нуля;

а - розмір позитивної NPV, при розмірі ставки дисконту А;

у - розмір негативної NPV, при розмірі ставки дисконту В. [66]

Якщо значення IRR проекту для приватних інвесторів більше, аніж існуюча ставка рефінансування банків, а для держави - аніж нормативна ставка дисконту, і більше, аніж IRR альтернативних проектів з урахуванням ступеня ризику, то проект може бути рекомендований для фінансування.

Істотна різниця NPV і IRR полягає в тому, що використання IRR завжди призводить до використання того самого проекту, у той час як вибір по NPV залежить від обраної ставки дисконту. Вибір проектів по NPV правильний настільки, наскільки правильно обрана ставка дисконту.

Індекс прибутковості - Profitability Index (PI) - це відношення віддачі капіталу до вкладеного капіталу. Для реальних інвестицій, що тривають декілька років показник PI підраховується відношенням віддачі капіталу, тобто суми фінансових результатів по роках, рахуючи від дати перших інвестицій, до вкладеного капіталу.

PI тісно пов'язаний із NPV. Якщо NPV позитивна, тоді і PI більше 1, і навпаки.

Очевидно, що розмір критерію "PI більше 1", свідчить про доцільність реалізації проекту, причому, чим більше розмір PI перевищує одиницю, тим більше інвестиційна принадність проекту. Іншими словами, дисконтовані прибутки від реалізації проекту в PI разом перевершують дисконтовані інвестиційні витрати.

Період окупності інвестиційних вкладень - Payback Period (PP) - це період, за який віддача на капітал досягає значення суми початкових інвестицій. Під віддачею на капітал у випадку реальних інвестицій розуміється сума дисконтування фінансових результатів по роках, підрахованих без початкових інвестицій.

Дисконтований термін окупності інвестицій (DPP) - є більш довершеним методом оцінки інвестиційних вкладень. Він має всі переваги періоду окупності інвестицій. Але, на відміну від PP, DPP бере до уваги тимчасовий аспект вартості грошей. Тому метод DPP - це корисний крок в бік кращого теоретичного обгрунтування проектів.

Метод DPP дисконтує щорічні чисті грошові надходження і визначає, яка кількість років буде потрібна для цих дисконтованих потоків, щоб вони окупили початкові витрати на інвестиції. Тому що DPP враховує тимчасовий аспект вартості грошей, він дає більш довгий термін окупності інвестицій, аніж PP, і бере до уваги більшу кількість грошових потоків від капіталовкладень.

Інша перевага DPP над традиційним методом PP полягає в тому, що він має чіткий критерій прийнятності проектів. При використанні DPP проект приймається, якщо він окупає себе протягом свого терміна життя.

Дисконтваний період окупності має спільний із PP недолік: він не бере до уваги всі грошові потоки після завершення терміну здійснення проекту. Але, тому що DPP завжди довше PP, то DPP виключає меншу кількість цих грошових надходжень [11].

1.3. Шляхи формування та реалізація інвестиційного проекту в організації 

Розподіл та споживання інвестиційних ресурсів з метою отримання додаткового доходу або соціального ефекту – це і є інвестиційний процес. Безперервна робота інвестиційного процесу являється базовою умовою для забезпечення розширеного його відтворення.

Об’єкт інвестування має набір інвестиційних можливостей, реалізація яких дозволить вирішити поставлені стратегічні завдання, таким чином і  виникає необхідність у здійсненні інвестицій. Для сучасних організації існує потенційний набір інвестиційних можливостей, які стікаються за своєю суттю з виробленими цілями і стратегією компанії [4, с. 73].

Здатність підприємства реалізувати сукупність інвестиційних можливостей стосовно генерування додаткових потоків капіталу завдяки мобілізації наявних ресурсів з метою підвищення вартості об’єкту інвестування представляє собою інвестиційний проект.

Створення додаткових інвестиційних можливостей, які можуть реалізовуватись підприємством завдяки мобілізації внутрішніх або залучення зовнішніх ресурсів полягає у формуванні інвестиційного проекту.

Для створення ідеальних економічних умов інвестиційні можливості мають реалізовуватись швидко[7,c.56]. Ідеальні економічні умови ми розуміємо, як наявність у господарюючого суб’єкту необмежених інвестиційних ресурсів,  персоналу належної кваліфікації та слушного зовнішнього середовища. У таких умовах збільшення вартості компанії проходить планомірно відповідно до планомірних дій керівництва, а накопичення інвестиційних можливостей у вигляді інвестиційного проекту є точніше фальшивим явищем.

У реальних економічних умовах інвестиційні можливості мають властивість накопичуватись, згодом утворюючи інвестиційний проект. Формування інвестиційного проекту відбувається під впливом двох груп факторів -  позитивних та негативних.

Розглянемо структуру факторів, які впливають на формування інвестиційного проекту підприємства.

Внутрішні фактори (так звані позитивні): кваліфікований менеджмент; панівний рівень рентабельності продаж; продукт, що виробляється, перевершує існуючі аналоги; робота компанії є прозорою та відповідає шаблонам розвинених країн; високий рівень оборотності капіталу.

Внутрішні (навпаки негативні): низька кваліфікація персоналу; технологія, що використовується, поступається існуючим аналогом; жахлива маркетингова політика; нестача оборотних коштів.   

Зовнішні (позитивні), перший фактор це, коли держава сприяє залученню інвестицій, другий – темпи зростання ринку високі, а рівень конкуренції прийнятний.

Зовніщні (негативні): державна політика не сприяє залученню інвестицій; темпи росту ринку низькі та спостерігається жорстка конкуренція.

Позитивні (сприятливі) фактори - ті, що роблять можливим збільшення капіталізації компанії у результаті інвестування. Це може бути висока рентабельність продаж, гарний стан виробничих фондів, достатньо висока  кваліфікація персоналу, а також державне сприяння інвестиціям[4,c.90].

Негативні фактори - ті, що унеможливлюють миттєву реалізацію інвестиційного проекту та досягнення бажаного результату. Це, наприклад, брак фінансових та управлінських ресурсів на підприємстві, несприятлива кон’юнктура ринку, недосконала законодавча база та державна політика.

Згідно з  джерелами формування, інвестиційний проект поділяється на внутрішній та зовнішній.  Зовнішній реалізується під впливом розвитку ринку безвідносно до дій менеджменту компанії - на ринку, що зростає, вартість підприємств може збільшуватись під впливом зовнішньої кон’юнктури (підвищеного попиту, зайвої грошової маси, спекулятивних інвестицій).

Зрозуміло, що у реальних економічних умовах у повній мірі представлені фактори обох груп. Тому формування інвестиційного проекту є закономірним явищем. Питання лише в тому, яка з груп переважає. У відповідності до їх співвідношення потенційні інвестори приймають рішення щодо доцільності інвестування, а підприємство обирає інвестиційну стратегію.

Показником для попередньої оцінки накопиченого інвестиційного проекту являється середня рентабельність інвестицій (РІ) в країні чи в розглядаємій галузі. Так, норма рентабельності інвестицій для західноєвропейських країн складає до 20 %. Для економіки України та деяких інших східноєвропейських країн характерна рентабельність інвестицій сягає рівня від 35-40 %. Ми можемо пояснювати це наявністю вкрай  надлишкового інвестиційного проекту, який утворюється внаслідок відтермінування інвестицій у часі.

Розглянемо різні можливі варіанти формування інвестиційного проекту:

а) На перший план поставимо  внутрішні фактори, вони негативні, а зовнішні фактори є сприятливими. У даному випадку реалізація інвестиційного проекту можлива шляхом оптимізації діяльності підприємства незалежно від зовнішнього середовища. Дана наглядна  ситуація зазвичай притаманна для економік країн ЄС, де завжди існує сприятливий інвестиційний клімат. При цьому інвестиційний проект досить помірний (РІ - до 20%), інвестиційні можливості можуть бути реалізовані досить швидко, зважаючи на розвиненість ринку капіталу.

б) Пеобладають зовнішні негативні фактори, а внутрішні є більш сприятливими. Тоді інвестиційний проект та його реалізація полягає у покращенні внутрішнього інвестиційного клімату. В даному випадку лише стратегічний інвестор може впливати на зовнішні чинники. Тому інвестиції загалом мають ризикований характер. Інвестиційний проект може сягти значного розміру, якщо несприятливі зовнішні фактори зберігатимуться протягом тривалого періоду (РІ - до 60%). Тут очевидні переваги мають інвестори, що пристосувались до таких умов господарювання та мають режим найбільшого сприяння від державних органів[7,c.23].

в) Негативні внутрішні фактори співпадають із несприятливими зовнішніми. Rапіталовкладення вкрай ризиковані, коли інвестиційний проект може досягати великих розмірів (рентабельність інвестицій - до 200%). Тому, зазвичай, контрагенти утримуються від інвестування.

Внутрішній інвестиційний проект реалізується у процесі цілеспрямованої діяльності менеджменту підприємства стосовно реалізації вже існуючих інвестиційних можливостей. В умовах сьогодення зовнішній інвестиційний проект має від’ємний характер у недальновидній перспективі, так як прогнози щодо поновлення всесвітньої економіки є несприятливими. Тому на перший план стає саме внутрішній інвестиційний проект підприємств.

Отже завданням інвестора є розшукування та виконання інвестиційного проекту економічних суб’єктів, тобто спрямованість ресурсів туди, де накопичених інвестиційних резервів більше[5,c.78].

2. Існують перешкоди неекономічного характеру: ембарго, заборона на інвестування у певний стратегічний сектор економіки.

2. Контрагенти не усвідомлюють необхідність залучення інвестицій. Причиною цього може бути низький рівень кваліфікації керівництва, розвинутий тіньовий сектор економіки. Така ситуація спостерігається на багатьох підприємствах державного сектору, де керівництво не має стимулів до реалізації інвестиційних можливостей та не схильне до ризику.

4. Норма рентабельності інвестицій є неприйнятно малою.

5.Ризик інвестування є занадто високим, якщо порівняти з іншими варіантами.

Отже, формування інвестиційного проекту відбувається за рахунок поступового свідомого чи несвідомого накопичення інвестиційних можливостей, що не можуть бути реалізовані підприємством миттєво. При цьому в економіці взагалі інвестиційних можливостей завжди більше, ніж наявних інвестиційних ресурсів.

Надмірне накопичення інвестиційного проекту спочатку призводить до підвищення можливої доходності інвестицій. Однак згодом накопичення нереалізованих своєчасно інвестиційних можливостей негативно впливає на підприємство. Тобто існує певна межа, за якою інвестиційний проект починає зменшуватись, а згодом - прагнути до нуля.

Тому вирішальне значення має вибір часу для інвестування, коли сприятливі зовнішні фактори створюють умови для реалізації накопичених внутрішніх можливостей.

РОЗДІЛ 2

РОЗРОБКА МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТОМ

ТЗОВ "SUPER CUP"

2.1.   Загальна фінансово-економічна характеристика підприємства

Компанія Super Cup. Виготовлення паперових стаканів під замовлення

Одноразові паперові стакани Super Cup - краща пропозиція на ринку

Паперові одноразові стакани стали гарною заміною пластиковим попередникам. Вони мають ряд переваг - не хрумтять і не тріскаються, краще утримуються в руці і не виділяють в напій шкідливих речовин, які зазвичай містить пластик. Картонні стаканчики не опікають руки і добре утилізуються, без шкоди екології.

Компанія Super Cup пропонує широкий асортимент паперових стаканів для оптових і роздрібних покупців. Продукція виготовляється на власному високотехнологічному виробництві з фінського картону з повним дотриманням технічних умов. Продукт сертифікований, має гігієнічний висновок.

Залежно від потреб наших замовників пропонуються різні параметри продукції - починаючи від простих і недорогих паперових стаканчиків різних розмірів, до брендованих, стандартизованих євро-стаканів, гофростаканів, а також дуже міцних представницьких стаканчиків double wall з подвійною стінкою.

Компанія створена в 2011 р і спочатку налічувала 6 одиниць обладнання для виробництва паперових стаканчиків 110 мл і 175 мл з обсягом випуску 9 млн. шт. продукції. Початковим етапом розвитку стало отримання сертифікатів державної санітарно-гігієнічної експертизи і розробка інструкцій контролю виробничої продукції. Основним акцентом якості стала постійна геометрія паперового стакана і відсутність протікання.

У 2013-2014 роках введені в експлуатацію ще дві одиниці обладнання з виробництва стаканів ємністю 250, 330, 400 мл. Також в 2013 році укладено контракт на поставку матеріалу з Фінською компанією «Stora Enso», що дозволило стабільно використовувати якісний картон і планувати виробництво на кілька місяців вперед. У 2018 - 2019 році був проведений запуск 5-ти одиниць нового обладнання з виробництва двошарових і гофростаканов розмірами 250, 350, 450мл.

Ми працюємо на якісний результат і пишаємося довірою великих компаній, таких як: Ліберті Україна, МАУ, АШАН, Маккофі, Чиста Вода, Еталон, UPG і багатьох інших.

         Розглянемо Головні техніко – економічні показники діяльності підприємства за 2015 – 2019 роки в таблиці 2.1.

Отже, Зробивши аналіз табл.2.1. можна зробити висновок, що у 2018 році зріс  як чистий дохід від реалізації, так і собівартість продукції, у 2019 році обидва показники зменшилися. Так,   у 2018 році показник чистого доходу від реалізації продукції збільшився в порівнянні з 2015 роком на 131337 тис.грн. або на 16,6%,  у 2019 році в порівнянні з 2018 роком  – зменшився на 58361  тис.грн. або на 6,3%  та  склав 861616  тис.грн.

Показник собівартості продукції у 2018 році збільшився на 125090 тис.грн. або на 20,8 %,  у 2019 році – зменшився на 45643 тис.грн. або на 7,6 % та склав   680240 тис.грн.

З даних таблиці 2.1. можна зазначити, що  валовий прибуток в 2018 році збільшився на 6247 тис.грн, у 2019 році в порівнянні з 2018 роком зменшився на 12718 тис.грн., але у 2019 році значно зросли інші операційні доходи – на 43575 тис.грн. або на 55,5%.

Внаслідок вищевказаного за 2015 – 2019 роки підприємство в результаті діяльності отримує чисті прибутки, які значно збільшилися у 2019 році:  у 2015 році підприємство отримало  чистих   прибутків на суму 1441 тис. грн., у 2018 році  чистий   прибуток склав    1127 тис.грн., у 2019 році чистий   прибуток збільшився на 12813 тис.грн. або на 1137% та склав 13940 тис.грн.

Можна казати про поліпшення фінансового стану підприємства у  2019 році. Це свідчить про підвищення конкурентоспроможності  продукції та послуг підприємства,  а також про покращення  праці  відділів збуту та маркетингу.

Середньорічна вартість основних засобів становить в 2015 році  85830 тис. грн. За 2018 рік вартість основних засобів зменшилася на 3903 тис. грн. У 2019 році  вартість основних засобів зменшилася на 11164 тис. грн та склала 70763 тис.грн.

Таблиця 2.1. 

*Техніко-економічна характеристика підприємства

за 2015 – 2019 роки

*Джерело: складено автором за звітністю ТзОВ «SUPER CUP»  

Чисельність персоналу в порівнянні з 2015 роком щорічно зменшується. В 2018  році в порівнянні з 2015 роком  чисельність персоналу зменшилась  на 45 осіб, у 2019 році – зменшилася в порівнянні з 2018 роком на 1077 осіб  та склала 2449  осіб.  Зменшується і фонд оплати праці : у 2018 році в порівнянні з 2015 роком зменшився на 4847 тис.грн, у 2019 році – зменшився на 19914 тис.грн. та склав 170877 тис.грн.

Фондоємкість має тенденцію до зменшення. Фондовіддача,  навпаки, збільшується,  та значно перевищує норматив, що рекомендується спеціалістами (в межах 3,0). Показник фондоозброєності має тенденцію до збільшення: у 2015 році –24,0 тис.грн., у 2018 році –23,2 тис.грн., у 2019 році –28,9 тис.грн., що пов»язане із значним зменшенням кількості працюючих. 

Таким чином, результати аналізу основних ознак діяльності підприємства за 2015 – 2019  роки свідчать про задовільне фінансове становище підприємства (рис.2.1.).

Зараз діяльність підприємства орієнтована на розширення зв'язків із зарубіжними партнерами, що дасть змогу за рахунок надходження валютних коштів поліпшити і стабілізувати фінансовий стан підприємства.                    

Джерело: складено автором за звітністю ТзОВ «SUPER CUP»

Рисунок 2.1.  Динаміка чистого доходу (виручки) від реалізації продукції та її собівартості на підприємстві у 2015 – 2019 роках

         2.2 Формування організаційної структури проекту та декомпозиція робіт

Після визначення мети, цілей, місця впровадження, терміну реалізації, учасників та бюджету проекту ми переходимо до розробки безпосередньо самого проекту. Отже зміст проектних заходів буде складатись с наступних кроків:

1.                 Формування робочої групи проекту

2.                 Аналіз ефективності поточного стану виробництва на підприємстві

3.                 Дослідження шляхів запобігання зниження продуктивності праці у робітників підприємства

4.                 Аналіз системи проведення електропостачання в цех

5.                 Аналіз системи стимулювання працівників

6.                 Виявлення потреби нового обладнання

7.                 Розробка методів удосконалення паперу для виготовлення стаканчиків

8.                 Розробка стратегічного плану нової продукції

9.                 Виявлення потреби компанії у професіоналах в сфері розробки та впровадження нових технологій виробництва

10.            Розробка автоматизованої  розкладки деталей в програмі

11.            Виготовлення єксперементальних моделей

12.            Перегляд найкращого устаткування для відбору

13.            Відбір деталей високоякісного обладнання для пробної розробки на новому цеху

14.            Розробка пробних моделей високоякісного обладнання

15.            Початок реалізації проекту

Запропоновані вище проектні заходи представимо у вигляді сітьового графіку, який зображено на рисунку 2.1 (рис.2.1):

Рисунок 2.1- Сітьовий графік проекту (ДОДАТОК В)

Занесемо дані проектні заходи в програму Microsoft Project і представимо сітьовий графік засобами програми (Додаток В), а також у вигляді діаграми Ганта (Додаток Д).

2.3. Ресурсне забезпечення проекту

Для усіх подій проекту розрахуємо три основні характеристики: ранній і пізній термін здійснення події, а також його резерв. Занесемо отриманні дані в таблицю 2.2.

Таблиця 2.2

Основні параметри сітьової моделі

Наступним кроком є розрахунок шляхів проекту. Визначимо який шлях є критичним, а який будує підкритичним. Тривалість шляхів проекту є наступною:

L1=[1,2,3,4,5,6,7,12,13,14,15]= 52дн. = L критичне.

L2=[1,2,3,4,6,7,12,13,14,15]= 43дн.

L3=[1,2,3,8,9,11,13,14,15]= 33дн.

L4=[1,2,3,8,10,11,13,14,15]= 29дн.

L5=[1,2,4,5,6,7,12,13,14,15]=45дн. = L підкритичне.

L6=[1,2,4,6,7,12,13,14,15]= 36дн.

L7=[1,2,5,6,7,12,13,14,15]= 39дн.

Критичним шляхом проекту є : L1= 52дн. Підкритичним шляхом проекту є: L5=45дн.

Отже запропонований проект заходів щодо покращення стану соціальної політики на ТзОВ «SUPER CUP» розрахований на 52 дні.

         2.4 Обґрунтування економічної доцільності проектних заходів

Виходячи із даних спеціального фонду ТзОВ «SUPER CUP» загальна вартість представленого проекту складе 50000 грн., враховуючи витрати на оплату праці виконавців проекту. Проект має резерви часу, тому його можна оптимізувати за часом. Кричний шлях проекту складає 52 дні, а підкритичний – 45 днів відповідно. Отже як мінімум проект можна оптимізувати на 6 днів (52 дні – 45 днів = 7 днів).

Складемо кошторис витрат на виконання проекту, закладемо розмір витрат на заробітну плату для кожного ресурсу (виконавця): загальні витрати та понаднормові витрати.

Дані з витрат на виконання проекту занесемо до таблиці 2.2.

Таблиця 2.3

Кошторис витрат на виконання проекту

Після формування таблиці 2.3, ми розпочинаємо оптимізацію нашого проекту.

І. Загальні витрати на проект: 29950 грн.

Максимальна тривалість проекту – Lкр = 52 дн.

Підкритичний шлях : L5 =45 дн.

ІІ. Для скорочення обираємо першу роботу, котра лежить на критичному шляху – роботу (1-2).

Бажана тривалість скорочення роботи (1-2) : 3-2 = 1 (дн).

Допустима тривалість скорочення роботи (1-2): = Lкр – Lпідкр = 52-45=7(дн). Тобто, можемо скоротити роботу (1-2) на 1 день.

Нова тривалість роботи (1-2) складе 2 дні.

Побудуємо новий сітьовий графік (рис.2.2):

Рисунок 2.2- Оптимізована модель проекту

L1=[1,2,3,4,5,6,7,12,13,14,15]= 51 = Lкрит

L2=[1,2,3,4,6,7,12,13,14,15]= 42

L3=[1,2,3,8,9,11,13,14,15]= 32

L4=[1,2,3,8,10,11,13,14,15]= 28

L5=[1,2,4,5,6,7,12,13,14,15]=44 = Lпідкрит

L6=[1,2,4,6,7,12,13,14,15]= 35

L7=[1,2,5,6,7,12,13,14,15]= 38

ІІІ. Нові дані:

Загальні витрати на проект: 29950+500=30450 грн.

Критичний шлях: Lкр = 51 дн.

Підкритичний шлях : L5 =44 дн.

ІV. Для скорочення обираємо другу роботу, котра лежить на критичному шляху – роботу (2-3).

Бажана тривалість скорочення роботи (2-3) : 4-3 = 1 (дн).

Допустима тривалість скорочення роботи (2-3): = Lкр – Lпідкр = 51-44=7(дн). Тобто, можемо скоротити роботу (2-3) на 1 день.

Нова тривалість роботи (2-3) складе 3 дні.

Рисунок 2.3- Оптимізована модель проекту

L1=[1,2,3,4,5,6,7,12,13,14,15]= 50 = Lкрит

L2=[1,2,3,4,6,7,12,13,14,15]= 41

L3=[1,2,3,8,9,11,13,14,15]= 31

L4=[1,2,3,8,10,11,13,14,15]= 27

L5=[1,2,4,5,6,7,12,13,14,15]=44 = Lпідкрит

L6=[1,2,4,6,7,12,13,14,15]= 35

L7=[1,2,5,6,7,12,13,14,15]= 38

V. Нові дані:

Загальні витрати на проект: 30450+250=30700 грн.

Критичний шлях: Lкр = 50 дн.

Підкритичний шлях : L5 =44 дн.

VІ. Для скорочення обираємо наступну роботу, котра лежить на критичному шляху – роботу (3-4).

Бажана тривалість скорочення роботи (3-4) : 5-3 = 2 (дн).

Допустима тривалість скорочення роботи (3-4): = Lкр – Lпідкр = 50-44=6(дн). Тобто, можемо скоротити роботу (3-4) на 2 дні.

Нова тривалість роботи (3-4) складе 3 дні.

Рисунок 2.4- Оптимізована модель проекту

L1=[1,2,3,4,5,6,7,12,13,14,15]= 48 = Lкрит

L2=[1,2,3,4,6,7,12,13,14,15]= 39

L3=[1,2,3,8,9,11,13,14,15]= 31

L4=[1,2,3,8,10,11,13,14,15]= 27

L5=[1,2,4,5,6,7,12,13,14,15]=44 = Lпідкрит

L6=[1,2,4,6,7,12,13,14,15]= 35

L7=[1,2,5,6,7,12,13,14,15]= 38

VІІ. Нові дані:

Загальні витрати на проект: 30700+2*500=31700 грн.

Критичний шлях: Lкр = 48 дн.

Підкритичний шлях : L5 =44 дн.

VІІІ. Для скорочення обираємо наступну роботу, котра лежить на критичному шляху – роботу (4-5).

Бажана тривалість скорочення роботи (4-5) : 7-4 = 3 (дн).

Допустима тривалість скорочення роботи (4-5): = Lкр – Lпідкр = 48-44=4(дн). Тобто, можемо скоротити роботу (4-5) на 3 дні.

Нова тривалість роботи (4-5) складе 4 дні.

Побудуємо новий сітьовий графік (рис.2.5):

Рисунок 2.5- Оптимізована модель проекту

L1=[1,2,3,4,5,6,7,12,13,14,15]= 45 = Lкрит

L2=[1,2,3,4,6,7,12,13,14,15]= 39

L3=[1,2,3,8,9,11,13,14,15]= 31

L4=[1,2,3,8,10,11,13,14,15]= 27

L5=[1,2,4,5,6,7,12,13,14,15]=41 = Lпідкрит

L6=[1,2,4,6,7,12,13,14,15]= 35

L7=[1,2,5,6,7,12,13,14,15]= 38

ІХ. Нові дані:

Загальні витрати на проект: 31700+3*500=33200 грн.

Критичний шлях: Lкр = 45 дн.

Підкритичний шлях : L5 =41 дн.

Х. Для скорочення обираємо наступну роботу, котра лежить на критичному шляху – роботу (5-6).

Бажана тривалість скорочення роботи (5-6) : 4-2 = 2 (дн).

Допустима тривалість скорочення роботи (5-6): = Lкр – Lпідкр = 45-41=4(дн). Тобто, можемо скоротити роботу (5-6) на 2 дні.

Нова тривалість роботи (5-6) складе 2 дні.

Рисунок 2.6- Оптимізована модель проекту

L1=[1,2,3,4,5,6,7,12,13,14,15]= 43 = Lкрит

L2=[1,2,3,4,6,7,12,13,14,15]= 39

L3=[1,2,3,8,9,11,13,14,15]= 31

L4=[1,2,3,8,10,11,13,14,15]= 27

L5=[1,2,4,5,6,7,12,13,14,15]=39 = Lпідкрит

L6=[1,2,4,6,7,12,13,14,15]= 35

L7=[1,2,5,6,7,12,13,14,15]= 36

ХІ. Нові дані:

Загальні витрати на проект: 33200+2*500=34200 грн.

Критичний шлях: Lкр = 43 дн.

Підкритичний шлях : L5 =39 дн.

ХІІ. Для скорочення обираємо наступну роботу, котра лежить на критичному шляху – роботу (6-7).

Бажана тривалість скорочення роботи (6-7) : 8-4 = 4 (дн).

Допустима тривалість скорочення роботи (6-7): = Lкр – Lпідкр = 43-39=4(дн). Тобто, можемо скоротити роботу (6-7) на 4 дні.

Нова тривалість роботи (6-7) складе 4 дні.

Побудуємо новий сітьовий графік (рис.2.7):

Рисунок 2.7- Оптимізована модель проекту

L1=[1,2,3,4,5,6,7,12,13,14,15]= 39 = Lкрит

L2=[1,2,3,4,6,7,12,13,14,15]= 35

L3=[1,2,3,8,9,11,13,14,15]= 31

L4=[1,2,3,8,10,11,13,14,15]= 27

L5=[1,2,4,5,6,7,12,13,14,15]=35 = Lпідкрит

L6=[1,2,4,6,7,12,13,14,15]= 31

L7=[1,2,5,6,7,12,13,14,15]= 32

ХІІІ. Нові дані:

Загальні витрати на проект: 34200+4*750=37200 грн.

Критичний шлях: Lкр = 39 дн.

Підкритичний шлях : L5 =35 дн.

ХІV. Для скорочення обираємо наступну роботу, котра лежить на критичному шляху – роботу (7-12).

Бажана тривалість скорочення роботи (7-12) : 5-3 = 2 (дн).

Допустима тривалість скорочення роботи (7-12): = Lкр – Lпідкр = 39-35=4(дн). Тобто, можемо скоротити роботу (7-12) на 2 дні.

Нова тривалість роботи (7-12) складе 3 дні.

Побудуємо новий сітьовий графік (рис.2.8):

Рисунок 2.8- Оптимізована модель проекту

L1=[1,2,3,4,5,6,7,12,13,14,15]= 37 = Lкрит

L2=[1,2,3,4,6,7,12,13,14,15]= 33

L3=[1,2,3,8,9,11,13,14,15]= 31

L4=[1,2,3,8,10,11,13,14,15]= 27

L5=[1,2,4,5,6,7,12,13,14,15]=33 = Lпідкрит

L6=[1,2,4,6,7,12,13,14,15]= 29

L7=[1,2,5,6,7,12,13,14,15]= 30

ХV. Нові дані:

Загальні витрати на проект: 37200+2*1000=39200 грн.

Критичний шлях: Lкр = 37 дн.

Підкритичний шлях : L5 =33 дн.

ХVІ. Для скорочення обираємо наступну роботу, котра лежить на критичному шляху – роботу (12-13).

Бажана тривалість скорочення роботи (12-13) : 7-3 = 4 (дн).

Допустима тривалість скорочення роботи (12-13): = Lкр – Lпідкр = 37-33=4(дн). Тобто, можемо скоротити роботу (12-13) на 4 дні.

Нова тривалість роботи (12-13) складе 3 дні.

Побудуємо новий сітьовий графік (рис.2.9:

Рисунок 2.9- Оптимізована модель проекту

L1=[1,2,3,4,5,6,7,12,13,14,15]= 33 = Lкрит

L2=[1,2,3,4,6,7,12,13,14,15]= 29

L3=[1,2,3,8,9,11,13,14,15]= 31= Lпідкрит

L4=[1,2,3,8,10,11,13,14,15]= 27

L5=[1,2,4,5,6,7,12,13,14,15]=29

L6=[1,2,4,6,7,12,13,14,15]= 25

L7=[1,2,5,6,7,12,13,14,15]= 26

ХVII. Нові дані:

Загальні витрати на проект: 39200+4*500=41200 грн.

Критичний шлях: Lкр = 33 дн.

Підкритичний шлях : L3 =31 дн.

ХVIIІ. Для скорочення обираємо наступну роботу, котра лежить на критичному шляху – роботу (13-14).

Бажана тривалість скорочення роботи (13-14) : 6-4 = 2 (дн).

Допустима тривалість скорочення роботи (13-14): = Lкр – Lпідкр = 33-31=2(дн). Тобто, можемо скоротити роботу (13-14) на 2 дні.

Нова тривалість роботи (13-14) складе 4 дні.

Побудуємо новий сітьовий графік (рис.2.10):

Рисунок 2.10- Оптимізована модель проекту

L1=[1,2,3,4,5,6,7,12,13,14,15]= 31 = Lкрит

L2=[1,2,3,4,6,7,12,13,14,15]= 27

L3=[1,2,3,8,9,11,13,14,15]= 29= Lпідкрит

L4=[1,2,3,8,10,11,13,14,15]= 25

L5=[1,2,4,5,6,7,12,13,14,15]=27

L6=[1,2,4,6,7,12,13,14,15]= 23

L7=[1,2,5,6,7,12,13,14,15]= 24

ХIX. Нові дані:

Загальні витрати на проект: 41200+2*250=41700 грн.

Критичний шлях: Lкр = 31 дн.

Підкритичний шлях : L3 =29 дн.

ХX. Для скорочення обираємо останню роботу, котра лежить на критичному шляху – роботу (14-15).

Бажана тривалість скорочення роботи (14-15) : 3-2 = 1 (дн).

Допустима тривалість скорочення роботи (14-15): = Lкр – Lпідкр = 31-29=2(дн). Тобто, можемо скоротити роботу (14-15) на 1 день.

Нова тривалість роботи (14-15) складе 2 дні.

Побудуємо новий сітьовий графік (рис.2.11):

Рисунок 2.11- Оптимізована модель проекту

L1=[1,2,3,4,5,6,7,12,13,14,15]= 30 = Lкрит

L2=[1,2,3,4,6,7,12,13,14,15]= 26

L3=[1,2,3,8,9,11,13,14,15]= 28= Lпідкрит

L4=[1,2,3,8,10,11,13,14,15]= 24

L5=[1,2,4,5,6,7,12,13,14,15]=26

L6=[1,2,4,6,7,12,13,14,15]= 22

L7=[1,2,5,6,7,12,13,14,15]= 23

Після оптимізації, загальні витрати на проект склали: 41700 + 500 = 42200 грн.

Тривалість проекту: Lкр = 30 днів.

Представимо результати оптимізації витрат на проект у вигляді графіку MS Excel:

2.5 SWOT-аналіз проекту

Для того, щоб чіткіше та якісніше визначити становище підприємства та шляхи їх вирішення, необхідно провести аналіз зовнішнього та внутрішнього оточення підприємства. Тобто досконало розібрати та визначити сильні та слабкі сторони підприємства, а також потенційні можливості та потенційні  загрози підприємства.

Таблиця 2.4.

Загрози та можливості, сильні та слабкі сторони діяльності підприємства

Надалі необхідно провести оцінку можливостей і загроз. Для цього побудувати матрицю впливу можливостей  і матрицю впливу загроз, отже використати метод позиціонування кожної конкурентної можливості на матриці можливостей і позиціонування кожної загрози на матриці загроз. Можливості, що потрапили в поля ВС, СП, СС, мають велике значення для фірми і їх потрібно обов’язково використовувати. Фактори можливостей, що потрапили в поля СМ, НП, НМ, практично не заслуговують на увагу. Інші можливості слід використовувати тоді, коли підприємство має достатню кількість ресурсів.

Рис.2.2 Матриця впливу можливостей

         Компанія має зосередити увагу на зміцненні існуючих конкурентних переваг, аби зберегти стабільне положення на ринку, проводити активну політику просування. Також фірма має можливість закріпити свої позиції на зовнішніх ринках шляхом підвищення стандартів якості продукції.

Рис. 2.3 Матриця впливу загроз

Критичним для підприємства можуть стати високі податки  та нестабільність в економіці що виражається в зміні тенденцій попиту, занепаді галузі, зростанні митних ставок та тарифів. А також військо-політичний конфлікт  на Донбасі, який спричинив погіршення торгових відносин з Росією, призвів до зникнення головних сировинних баз постачання вугілля, ускладнив транспортування сировини та готової продукції, та загалом спричинив дестабілізуючий вплив на економічну, політичну та соціальну ситуацію в країні.

Отже, серед факторів внутрішнього середовища найбільш позитивний вплив мають наявність власних розробок, новаторство. Даний фактор дає можливість диверсифікувати виробництво, розширити асортимент продукції та вийти на нові ринки збуту. Цьому сприяє також наявність творчої активності персоналу[36]. Важливим фактором є використання висококласного обладнання в деяких цехах. Цей чинник дає можливість випускати більш якісну продукцію з мінімальними витратами. Впливовим чинником також є висока компетентність керівника підприємства. Негативним чинником є висока плинність кадрів серед  найбільш кваліфікованої та працездатної частини персоналу.