Курсова робота на тему: Оформлення та декорування інтер’єру спальні
У нас на сайте представлено огромное количество информации, которая сможет помочь Вам в написании необходимой учебной работы.
Но если вдруг:
Вам нужна качественная учебная работа (контрольная, реферат, курсовая, дипломная, отчет по практике, перевод, эссе, РГР, ВКР, диссертация, шпоры...) с проверкой на плагиат (с высоким % оригинальности) выполненная в самые короткие сроки, с гарантией и бесплатными доработками до самой сдачи/защиты - ОБРАЩАЙТЕСЬ!
ВСТУП
Тема: Оформлення та декорування інтер’єру спальні «Shabby Rose»
(За допомогою технік: декупаж, розпис по склу, екодизайн, плетіння з газетної лози, текстиль, канзаші, жгутова техніка).
Мета: декорування інтер’єру предметами декору, виготовлених в техніках: декупаж, розпис по склу, екодизайн, плетіння з газетної лози, текстиль, канзаші, жгутова техніка.
Обє’єкт дослідження: інтер’єр спальні
Предмет дослідження: елементи декору декупаж, розпис по склу, екодизайн, плетіння з газетної лози, текстиль, канзаші та жгутова техніка.
Завдання дослідження:
- Ознайомлення та вивчення технік декупаж, розпис по склу, екодизайн, плетіння з газетної лози, текстиль, канзаші та жгутова техніка.
- Виготовлення предметів декору техніками декупаж, розпис по склу, екодизайн, плетіння з газетної лози, текстиль, канзаші, жгутова техніка для оформлення інтер’єру спальні.
Декорування інтер’єру- це художнє оформлення внутрішньої частини приміщення.
Головне завдання декорування полягає в розміщенні різних деталей та предметів в інтер’єрі, які часом можуть не мати конкретного функціонального призначення. Декор не тільки логічно завершує інтер'єр, але і створює атмосферу, дух, стан, відчуття, душевний комфорт.
Інтер'єр може бути змінений різними способами - починаючи з простих прийомів декорування , закінчуючи повним переплануванням і переробкою зі складними художніми рішеннями.
Найпростішим і швидким способом внести свіжі нотки у вже існуючу обстановку є декорування, що не вимагає серйозних обробних робіт.
Для цього досить, наприклад, змінити штори, килимові покриття, додати декоративні елементи - вази, вазони, картини, фото т.д..
РОЗДІЛ 1
ОЗНАЙОМЛЕННЯ ТА ВИВЧЕННЯ ТЕХНІК ДЕКОРУВАННЯ
Дизайн інтер’єру- це конкретизація зовнішнього вигляду приміщення.
1.1 Декупаж
Декупаж- це декоративна техніка по тканині, склу, дереву (та інших поверхнях), що полягає у вирізуванні візерунків із різних матеріалів та наклеюванні їх на поверхню, що декорується.
Декупаж, як техніка декорування, мав справу з плоскими поверхнями і плоским декором. Ускладнення технології та віднайдення нових матеріалів декорування позначилося на її техніці додачею об'ємного декору чи комбінацією плоского та об'ємного декорування.
З різного матеріалу (паперу, серветок) вирізають те, що бажають перенести на майбутній виріб. Перед цим, виріб фарбують або ж покривають безбарвною основою. Далі наклеюють декупаж, після цього можливе повторне фарбування. Згодом, виріб покривають кількома шарами лаку, що дозволяє використовувати його за прямим призначенням.
Як засіб декору, про декупаж у Європі дізналися в часи Середньовіччя, а вже наприкінці 20 ст. його ввели до арсеналу дизайнерів.
Стародавній засіб декору ускладнили використанням нових хімічних матеріалів, новими техніками друку, закріпленням на різних поверхнях(від дерева до кераміки).
Розмаїття стилів в 20 столітті поширили і на декупаж, де розрізняють:
-Етно
-Сімплісіті
-Прованс
-Вікторіанський стиль тощо.
1.2 Розпис по склу
Розпис по склу - це живописна техніка малювання на склі спеціальними фарбами.
Живописна техніка малювання на склі має давні традиції як у
професійному, так і в народному мистецтві, сягаючи корінням часів
Візантії та Риму. У центральній Європі розвиток цього виду живопису
припадає на XVII—ХУІІІ ст.
В Україні живопис на склі поширився в XIX ст. переважно в Західних
регіонах, зокрема, на Буковині, Галичині, Гуцульщині, Закарпатті.
Живопис українських майстрів адаптувався і набув самобутніх рис. Ікони
на склі, написані без дотримання церковних приписів, пов'язувалися не
тільки з релігією, а й з народним побутом та естетичними уподобаннями і
призначалися для інтер'єрів сільських хат. Нерідко такі ікони називають
народною картиною на склі.
Живопис на склі виступає яскравою сторінкою образотворчого фольклору, що
живиться багатими мистецькими традиціями минулих віків.
У малюванні на склі відбилися естетичні смаки народу, реалії побуту, соціальні мотиви,
розуміння явищ навколишнього світу. Тут органічно поєдналися казка і
правда, фантазія і реальність.
Живопис на склі, оформлений відповідним чином, складає враження завершеної композиції і може слугувати прикрасою домашнього інтер'єру.
1.3 Екодизайн
Екодизайн- напрямок в дизайні, що приділяє ключову увагу охороні навколишнього середовища протягом всього життєвого циклу виробу. У розрахунок беруться, в комплексі, всі сторони створення, використання та утилізації виробів. Екодизайн, нарівні з очевидними і звичайними вимогами краси, зручності і ціни, приділяє особливу увагу:
-Споживанню ресурсів при проектуванні, виготовленні, використанні та утилізації.
-Походженню матеріалів. У розрахунок береться безліч аспектів, починаючи з захисту навколишнього середовища виробником (постачальником) і закінчуючи дотриманням прав працівників на підприємствах, коректним ставленням до фермерів тощо Існує сертифікація різного роду, подібна до тієї, яку здійснює Лісова наглядова рада.
-Безпека у використанні виробів, відсутність шкоди здоров'ю споживачів (користувачів), зведенню до мінімуму шумів (шумоізоляція), викидів, випромінювання, вібрації тощо.
-Простота і безпеки використання та утилізації, можливості повторного використання матеріалів з мінімальним екологічним збитком.
-Розроблено особливі методики та стандарти, що дозволяють проводити комплексний аналіз всіх цих аспектів.
1.4 Плетіння із газетної лози
Плетіння з газетної лози – це імітація плетіння зі звичайної лози. Але по якості та твердості газетна «лоза» не поступає звичайній, з гілок Верби.
Плетіння з лози- один із найдавніших видів народного мистецтва. За свідченням археологів, воно виникло ще в епоху неоліту, набагато раніше від гончарства, ткацтва, обробки дерева, металу.
Поява плетених виробів зумовлена наявністю сировини в достатній кількості, а також простими техніками виконання, які не вимагали складних знарядь праці. Сама техніка плетіння із газетної лози з’явилася нещодавно.
Плетіння з газетних трубочок використовує всі прийоми плетіння з лози або соломи, тому коріння технології йдуть звідти. Ідея використовувати замість лози папір належить східним майстрам, переважно з Кореї і Японії. Ці народи славляться віртуозним володінням будь-яких паперових технік: від орігамі до пап'є-маше.
Популярність плетіння з паперових або газетних трубочок, швидше за все, настала тоді, коли виробництво паперу та газет перестало бути розкішшю, газети і тонкий папір стали більш доступними, ніж та ж лоза.
У 21 столітті плетіння з газетних трубочок - популярне хобі. Його цінують за його доступність: адже старі газети і журнали нічого не варті. Навпаки, використання їх у якості матеріалу для плетіння рятує будинок від скупчення макулатури.
Паперові трубочки- це чцдові імітатори натуральної лози. Просто ц красиво, а головне не потребує великих затрат, адже їх виготовити можна із старих газет, журналів, пакувальних паперу.
1.5 Текстил
Текстиль- м'який матеріал, що являє собою щільну мережу природних або штучних волокон (ниток або пряжі). Пряжа виготовляється в процесі прядіння сировини з волокон вовни, льону, бавовнику або іншого матеріалу на ткацькому верстаті, виготовляючи довгі нитки.
Власне текстиль виготовлюється в процесі ткацтва, в'язання, макраме або пресування волокон (повсть, фетр). Крім терміну текстиль використовується термін «тканина», проте існує відмінність в термінах. Текстиль є загальнішим терміном, тоді як тканина означає закінчений шматок текстилю, що може використовуватися для створення таких виробів, як одяг або постільна білизна.
В'язані покривала, подушки, накидки та пледи, невагомий шифон і розкішний шовк, вишукана парча і лаконічний льон ... Все це здатне привнести затишок в будь-який інтер'єр і буквально перетворити будинок. А вся справа в тому, що текстиль (як фабричний, так і ручний) - це одна з головних складових інтер'єрного дизайну. Текстиль в інтер'єрі дає безмежний простір для творчості і реалізації найсміливіших дизайнерських фантазій. Правильно підібрані тканини, вправні драпірування, скатертини, накидки і чохли для меблів найчастіше використовуються в професійних прийомах.
Текстиль в інтер'єрі доставить справжнє задоволення і художнику, який оформляє будинок, і тим, хто в цьому будинку буде жити. Звичайно, тільки в тому випадку, коли все зроблено правильно, зі смаком, відповідно модним тенденціям і стилістичним напрямам. Крім того, інтер'єрний текстиль настільки універсальний, що може використовуватися при реалізації найрізноманітніших оформлювальних задумів. Давайте освіжити в пам'яті найбільш поширені варіанти використання текстилю в інтер'єрі.
1.6 Канзаші
Канзаші- традиційні прикраси для волосся, які носили японські красуні.
У 1730-1750 роках з'являються перші. Швидше за все саме гейші і внесли в моду укладати волосся в вигадливі і химерні форми. Раніше традиційною зачіскою Японії були довге розпущене волосся без укладанн.
Завдяки моді на зібране волосся, гейшам були потрібні всілякі гребені, шпильки і палички , які допомагали тримати волосся . А так як одним з обов'язкових занять у школі гейш було рукоділля , то й шпильки їх були прикрашені вельми майстерно .
Із одного квадратика при складанні виходить одна пелюсточка, пелюсточок у квітці може бути, як декілька, так і дуже багато.
У сучасному світі вже мало хто носить канзаші, як і кімоно. Їх, наприклад, одягають наречені, також під час урочистих подій, наприклад, чайної церемонії або складання ікебани. Та хоча сьогодні Kanzashi не мають такого значення, як раніше, все ж таки вони не відійшли в історію, а застосовуються і до тепер, вже не тільки у традиційній зачісці. Вони знайшли місце в сучасному гардеробі японки та стали улюбленцями багатьох дівчат у всьому світі.
1.7 Джгутова техніка
Джгутова техніка- процес виготовлення виробів (зазвичай елементів одягу) з безперервних ниток шляхом згинання їх у петлі й з'єднання петель одна з одною за допомогою нескладних інструментів вручну (плетільний гачок , шпиці, голка) або на спеціальній машині (механічне в'язання).
Плетені шкарпетки, знайдені в коптських гробницях, датуються IV–V ст., Найдавніші (III ст., Епоха Прато-Наска) плетені речі Нового світу виявлені в Перу. Висока якість виконання речей з могил коптів дозволяє вважати, що техніка плетіння була відома набагато раніше. У 1867 році Вільям Фелкін висунув гіпотезу, що плетіння було відоме ще за часів Троянської війни. Згідно з Фелкіном, убір, який героїня «Одіссеї» Пенелопа розпускала кожну ніч, насправді не ткали, а плели, тому що тільки в останньому випадку розпущена нитка не деформується, а сам процес вимагає трохи часу. Те, що в «Одіссеї» використовується термін «ткання» Фелкін пояснював неточністю перекладу і помилками переписувачів. Зображення на давньогрецьких вазах полонених троянців у вузьких, облягаючих штанях, дають підстави деяким дослідникам стверджувати, що грекам було відоме в'язання.
У центральній і південній Європі мистецтво в'язання відродилося в XIII в. У гробницях принців з роду де ла Серда в абатстві Санта-Марії-ла-Реаль-де-Лас-Хюлгас виявлені плетені з шовкових ниток рукавички і наволочки. Причому щільність плетеного полотна наволочок порівнянна з щільністю сучасного трикотажу машинної в'язки — близько двадцяти петель на дюйм.
РОЗДІЛ 2
ВИГОТОВЛЕННЯ АВТОРСЬКИХ ПРЕДМЕТІВ ДЕКОРУВАННЯ ІНТЕР’ЄРУ СПАЛЬНІ
2.1 Для інтер’ру у стилі «Sahbby Chic», в техніці розпису по склу, було створено авторську роботу - декоративну вазу
На вазу в формі циліндра був нанесений візерунок круглої форми, у стилі «shabby chic» з контурами троянди у ньому.
Для цієї роботи було використано золотистий контур та ніжні відтінки рожевого,зеленого і жовтого кольорів.