Курсова робота на тему: ОСНОВИ АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ З ПІДЗВІТНИМИ ОСОБАМИ

У нас на сайте представлено огромное количество информации, которая сможет помочь Вам в написании необходимой учебной работы.

Но если вдруг:

Вам нужна качественная учебная работа (контрольная, реферат, курсовая, дипломная, отчет по практике, перевод, эссе, РГР, ВКР, диссертация, шпоры...) с проверкой на плагиат (с высоким % оригинальности) выполненная в самые короткие сроки, с гарантией и бесплатными доработками до самой сдачи/защиты - ОБРАЩАЙТЕСЬ!

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ З ПІДЗВІТНИМИ ОСОБАМИ 5

1.1. Економічне обґрунтування аудиту розрахунків з підзвітними особами 5

1.2. Нормативна база аудиту розрахунків з підзвітними особами 10

1.3. Аудит розрахунків з підзвітними особами 21

РОЗДІЛ 2. АУДИТ РОЗРАХУНКІВ З ПІДЗВІТНИМИ ОСОБАМИ В ПАТ "КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ЗАВОД ДОРОЖНІХ МАШИН" 23

2.1. Коротка характеристика ПАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" 23

2.2. Оцінка системи внутрішнього контролю і системи бухгалтерського обліку розрахунків з підзвітними особами. Програма аудиту 27

2.3. Аудит видачі готівки під звіт на господарські потреби 30

2.4. Аудит видачі готівки під звіт на відрядження 33

2.5. Перевірка правильності відображення в обліку та звітності розрахунків з підзвітними особами 33

РОЗДІЛ 3. АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК 36

ВИСНОВОК 40

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 42

ДОДАТКИ 44

ВСТУП

У господарсько-фінансовій діяльності підприємства неминучі операції, пов’язані з купівлею товарно-матеріальних цінностей, оплатою послуг за готівковий розрахунок, поїздкою у відрядження працівників та інші, які потребують для їх здійснення витрачання готівкових грошових коштів підзвітними особами.

Розрахунки з підзвітними особами охоплюють широке коло операцій з готівковими коштами, розрахунками, придбанням матеріальних цінностей, оподаткуванням тощо. Саме ці операції є цікавими широкому колу користувачів. Крім того, розрахунки з підзвітними особами призводять до виникнення як дебіторської так і кредиторської заборгованості, стан якої важливий під час прийняття управлінських рішень. Тому набуває актуальності аудит розрахунків з підзвітними особами, під час якого підтверджується достовірність та реальність саме цих показників.

Отже, тема курсової роботи є актуальною і практично значимою.

Метою курсової роботи є дослідження методології аудиту розрахунків з підзвітними особами та розробка пропозицій щодо покращення напрямів контролю розрахунків з підзвітними особами.

Для досягнення поставленої мети вирішуються наступні завдання:

- розкрити економічне обґрунтування аудиту розрахунків з підзвітними особами;

- висвітлити нормативу базу аудиту розрахунків з підзвітними особами;

- дослідити аудит розрахунків з підзвітними особами;

- навести коротку характеристику ПАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин";

- здійснити оцінку системи внутрішнього контролю і системи бухгалтерського обліку розрахунків з підзвітними особами;

- скласти програму аудиту розрахунків з підзвітними особами;

- проаналізувати аудит видачі готівки під звіт на господарські потреби;

- розглянути аудит видачі готівки під звіт на відрядження;

- здійснити перевірку правильності відображення в обліку та звітності розрахунків з підзвітними особами;

- скласти аудиторський висновок за результатами аудиту розрахунків з підзвітними особами.

Об'єктом дослідження є аудит розрахунків з підзвітними особами.

Предметом дослідження обрано методологію аудиту розрахунків з підзвітними особами.

Суб’єктом дослідження даної роботи є ПАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин".

При написанні роботи використовувалися такі нормативні документи, як Закон України "Про аудиторську діяльність", Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", Господарський та Цивільний кодекс України, положення (стандарти) бухгалтерського обліку 9 "Запаси"; а також праці та підручники таких авторів, як С.І. Лебедевич, Н.І. Гордієнко, Л.П. Кулаковська, В.І. Лемішовський, Ф.Ф. Бутинець, Н. А. Іванова, М.М. Шигун, А.С. Мороз, В.І. Васькало та ін.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ З ПІДЗВІТНИМИ ОСОБАМИ

1.1. Економічне обґрунтування аудиту розрахунків з підзвітними особами

Основними критеріями для визнання організованого ведення обліку розрахунків підприємства з підзвітними особами є достовірність, повнота та своєчасність подання облікової інформації про витрати на відрядження працівників у відповідності з дотриманням вимог законодавства на будь-якому етапі облікового процесу. Забезпечення повного, своєчасного та в межах нормативно-правових актів документування операцій з обліку розрахунків з підзвітними особами – запорука дотримання норм облікової політики підприємства та достовірності даних обліку і звітності щодо обліку розрахунків з підзвітними особами.

Підзвітні суми видаються за такими напрямами:

- на відрядження;

- на закупівлю продукції сільського господарства та заготівлю вторинної сировини;

- на інші виробничі (господарські) потреби.

Починаючи дослідження аудиту розрахунків з підзвітними особами необхідно з’ясувати економічну сутність цих розрахунків.

З каси підприємства можуть видаватись готівкові кошти для розрахункових операцій на місці придбання товарно-матеріальних цінностей (на ринку, підприємствах роздрібної торгівлі, у населення і тлі), а також для витрат по службових відрядженнях, інших потреб (пересилка службової кореспонденції, придбання господарського знаряддя та інше).

Як правило, у складі розрахунків великих організацій розрахунки через підзвітних осіб не охоплюють велику валову, пустку розрахунків, проте на малих підприємствах такий вид розрахунків займає відчутну їх частку.

Переважно, готівкові кошти видаються працівнику підприємства на основі розпорядження керівника підприємства (або в службові обов'язки працівника входить робота по закупівлі товарно-матеріальних цінностей - тоді розпорядження не потребується, але з таким працівником заключають договір про його повну матеріальну відповідальність). Працівник, що отримав готівкові кошти підприємства, називається в бухгалтерській практиці підзвітною особою, так як він зобов'язаний прозвітуватись про цільове використання грошових коштів, або повернути їх в касу підприємства (організації).

Підзвітна особа – довірена особа підприємства, яка має сукупність прав і обов'язків по відношенню до підприємства. В бухгалтерському обліку повинна фіксуватися інформація про стан заборгованості підзвітної особи, а також зобов'язання підприємства перед нею.

Суми, отримані підзвітною особою, називають авансовими сумами, а звіт працівника називають – звіт про використання підзвітних сум. Звітом про використання підзвітних сум буде вважатись документ, що підтверджує витрати працівника (так як до нього додаються підтверджуючі документи: чеки, білети, квитанції, закупівельні акти), обов'язковим реквізитом його є підпис керівника підприємства: "доцільність витрат підтверджую" і підпис, або "бухгалтерії оплатити".

Підзвітна особа складає звіт про використання підзвітних сум, де вказує дату і підписується в ньому.

Завдання бухгалтера — контролювати цільове використання підзвітних сум.

З цією метою він встановлює строки подання звітів про використання підзвітних сум, називає перелік документів, які працівник повинен пред'явити, і контролює правильність наданих документів на предмет їх юридичної сили (печатки, підписи і таке інше).

Якщо всі додані документи є достовірними, суму "списують " з підзвіту, так як працівник вже не повинен повертати готівкові гроші видані йому в підзвіт.

Таким чином, підприємство вже вступає з працівником в розрахункові операції, при веденні яких може бути дебіторська і кредиторська заборгованість на момент закриття бухгалтерських рахунків. Дебіторська заборгованість буде відображати наявність боргу працівника по отриманих ним коштам, в свою чергу, якщо сам працівник на виробничі цілі використав власні кошти, то підприємство до моменту їх відшкодування буде мати кредиторську заборгованість. Як і будь-яка інша заборгованість ця відшкодовується шляхом повернення готівкових коштів (за письмовою заявою працівника чи даних звітів про використання підзвітних сум).

Мета проведення аудиту розрахунків з підзвітними особами – висловлення незалежної думки аудитора щодо достовірності, законності та правильності відображення в обліку та звітності виданих грошових коштів під звіт та їх цільового використання.

Організація аудиту розрахунків з підзвітними особами передбачає виконання таких завдань:

- визначення кола штатних посад, які мають право отримувати кошти під звіт;

- встановлення ліміту підзвітних сум до отримання щодо кожного структурного підрозділу установи;

- організація розрахунку підзвітної суми;

- визначення механізму видачі грошей під звіт та порядку звітування за витраченими підзвітними коштами.

Установлення переліку посад, які мають право отримувати кошти під звіт, здійснюється на основі розгляду штатного розкладу з урахуванням мети витрачання та запланованих заходів на рік. До напрямів витрачання підзвітних коштів належать господарські видатки, видатки на відрядження та видатки на наукові експедиції. Заходи, що враховуються як потенційне першоджерело утворення зазначених видатків, включають конференції різного рівня (міжнародні та всеукраїнські), наукові експедиції за планами робіт науково-дослідних установ, стажування за кордоном, вивчення досвіду організації роботи установ аналогічного профілю за кордоном, участь у семінарах, нарадах тощо. Розглядаючи процедуру визначення переліку посад в контексті даних положень, варто звернути увагу на пріоритетність вищого рівня кваліфікаційних характеристик та можливість підвищення останньої в результаті участі умовної посадової особи у вищевказаних заходах. Відповідно до вказаного потенційними до включення у перелік посадами виступають:

- керівник установи та його заступники (службові відрядження для участі у нарадах вищого рівня; вивчення досвіду управління та організації роботи установ аналітичного профілю тощо);

- головний бухгалтер та його заступники (службові відрядження з метою участі в семінарських заняттях; надання звітності головними розпорядниками коштів тощо);

- провідні спеціалісти установи за профілем (наукові відрядження для участі в конференціях, наукових експедиціях; стажування за кордоном);

- заступники керівників структурних підрозділів з господарських питань, експедитори (для здійснення закупівель окремих матеріальних запасів; службові відрядження з доставки товарно-матеріальних цінностей на підприємство).

Визначення ліміту підзвітних сум до отримання в розрізі структурних підрозділів передбачає вивчення потреб в останніх з урахуванням запланованих заходів щодо кожного структурного підрозділу. Ліміт підзвітних сум встановлюється на певний період, як правило, на квартал. За основу розрахунку беруться умовно відомі суми за відрядженнями, кількість відряджень та осіб, обсяг необоротних матеріальних запасів, що будуть придбані через підзвітних осіб.

Аудит розрахунків з підзвітними особами здійснюють суцільним порядком. Практичні цілі перевірки внутрішніх розрахункових операцій полягають у встановленні:

 повноти - чи всі операції внутрішніх розрахунків враховані у бухгалтерській звітності, чи не існує неврахованих розрахунків;

 існування - чи існують зобов'язання за підзвітними сумами на дату складання балансу і чи істотна ця сума зобов'язань;

 прав і обов'язків - правомірні і чи правильні суми зобов'язань за внутрішніми розрахунками, виходячи з трьох критеріїв (формальності, законності і дійсності);

 оцінки - оцінені чи зобов'язання за розрахунками з підзвітними особами відповідно до вимог нормативних актів;

 точності - чи правильно зроблені нарахування та утримання через заробітну плату, розрахунок добових по відрядженнях, чи відповідають дані бухгалтерської звітності записам у регістрах синтетичного та аналітичного обліку операцій;

 обмеження облікового періоду - чи всі зобов'язання за розрахунками відображені саме в тих облікових періодах, коли вони мали місце;

 подання та розкриття - чи всі зобов'язання за розрахунками розкриті, класифіковані та представлені в звітності відповідно до нормативних документів з обліку і звітності.

Основними завданнями аудиту розрахунків із підзвітними особами є:

 перевірка дотримання правил видачі авансів;

 контроль за своєчасністю здачі авансових звітів;

 перевірка правильності використання підзвітних сум і оформлення документів, доданих до авансових звітів, а також своєчасності повернення невитрачених сум;

 виявлення незаконних і недоцільних з господарської точки зору витрат.

Облік розрахунків з підзвітними особами відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку здійснюється на активному субрахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами".

За дебетом субрахунку 372 фіксуються суми, видані під звіт, а також суми перевитрат, що їх відшкодовує підзвітна особа, за кредитом субрахунку - витрати суми авансу й повернені залишки підзвітних сум.

Джерела аудиту розрахунків з підзвітними особами за відрядженнями відображено на рисунку 1.

Рис. 1. Джерела аудиту розрахунків з підзвітними особами за відрядженням

Синтетичний і аналітичний облік рахунка № 372 ведеться в журналі-ордері № 7, а при скороченій журнально-ордерній формі обліку у журналі-ордері № 03, відомості № 02, при спрощеній формі - у відомості № В-5.

Залишок на кінець місяця за субрахунком 372 обчислюють як загальний, так і за кожною підзвітною особою. При цьому він може бути як дебетовим, так і кредитовим. Дебетовий залишок на рахунку 372 відображається в активі форми №1 "Баланс", у складі рядка 210 "Інша поточна дебіторська заборгованість". Кредитовий залишок по рахунку відображається в пасиві балансу форми №1 в 4 (четвертому) розділі, у складі рядка 610 "Інші поточні зобов’язання".

1.2. Нормативна база аудиту розрахунків з підзвітними особами

При проведенні аудиту розрахунків з підзвітними особами необхідно керуватися нормативними джерелами.

Розрахунки з підзвітними особами здійснюються в межах правового поля, регламентованого Податковим кодексом України, Інструкцією №59 «Про службові відрядження в межах України та за кордон», Наказом МФУ «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт» №1276, Постановою «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фіксуються) за рахунок бюджетних коштів» №98.

Відповідно до п. 3.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004р. №637, видача готівки з каси здійснюється за видатковими касовими ордера.

Документи на видачу готівки повинні підписувати керівник та головний бухгалтер або працівник підприємства, уповноважений на це керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не є обов’язковим.

Видачу готівки касир здійснює лише особі, зазначеній у видатковому касовому ордері.

Використання підзвітних коштів (як на відрядження, так і на господарські потреби) має бути підтверджене відповідними звітними документами (у т. ч. документами за операціями з платіжними картками). Такими документами слід вважати чек РРО, товарний чек, який дає змогу ідентифікувати продавця товару (надавача послуг), рахунки з готелів, проїзні документи (квитки на поїзд, авіаквитки, квитки на автобус міжміського сполучення, квитки на транспорт громадського користування внутрішньоміського сполучення тощо).

У разі застосування корпоративної пластикової картки звітними документами є: сліп, квитанція платіжного термінала, чек банкомата тощо.

Строки звітування про використання підзвітних коштів згідно з Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004р. № 637 наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Строки звітування про використання підзвітних коштів

згідно з Положенням № 637

Напрямок використання коштів Строки подання звіту про використання підзвітних сум

Відрядження (добові, проїзд і проживання) До закінчення п’ятого банківського дня, що настає після дня, у якому особа завершує відрядження

Закупівля продукції сільського господарства та заготівлю вторинної сировини, окрім металобрухту Не більше десяти робочих днів з дня видачі готівки під звіт, але при цьому не пізніше п’ятого банківського дня, що настає за днем закупівлі

Інші виробничі (господарські) потреби Не більше двох робочих днів, включаючи день видачі коштів. Якщо гроші одержано одночасно на відрядження та на госппотреби, то строк подання звіту про використання підзвітних сум продовжують до завершення поїздки

Сума коштів, отримана під звіт для здійснення окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх надала, не підлягає обкладенню ПДФО у сумі фактичних витрат платника податку, понесених на здійснення таких дій і підтверджених документально, а саме: фіскальними або товарними чеками, касовими ордерами, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт здійснюється за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об’єднання, установи, організації на певні строки до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Витрати на відрядження особи, яка перебуває в трудових відносинах з платником податку, включаються до складу витрат платника податку лише за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, а саме: запрошень сторони, яка приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладеного договору (контракту) та інших документів, які відрегульовують або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що стосується основної діяльності підприємства, яке відряджає працівника.

Відрядженому працівнику згідно з звітом використання підзвітних сум відшкодовуються витрати на наймання житлового приміщення та проїздом до місця відрядження і назад до місця постійної роботи, а також виплачуються добові.

Під час аудиту згідно додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011р. №98 "Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів", розмір добових витрат, що виплачуються працівникам, направленим у відрядження підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності (крім підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів), не може бути нижчим ніж норми добових витрат, установлених.

Розмір добових для небюджетних підприємств законодавством не встановлено, тому кожне підприємство встановлює такий розмір самостійно. Проте є податкові обмеження.

Під час аудиту згідно з пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу до податкових витрат можуть відноситися добові для відряджень у межах України у розмірі не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.

Тому в разі, якщо платник податків згідно з розпорядчими документами встановить менші розміри добових витрат, то у витратах підприємства враховуватиметься цей менший розмір витрат, що не є порушенням чинного законодавства, і від’ємна різниця не вважатиметься доходом платника податків.

Наведені норми встановлені для працівників підприємств усіх форм власності, крім державних службовців та осіб, які направляються у відрядження підприємствами, що повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів.

Станом на 01.01.2015р. розмір мінімальної заробітної плати становив 1218 грн. Таким чином, граничний розмір добових в розрахунку за кожен календарний день відрядження, які можуть включатися до податкових витрат у 2014 р.: по Україні - 243,60 грн.; за кордон – 913,50 грн.

Таке саме обмеження стосується оподаткування ПДФО (пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу).

Тобто якщо підприємство виплачує працівникові суму добових у розрахунку за кожен календарний день відрядження у розмірі не більше 243,60 грн. (по Україні) та 913,50 грн. (за кордон), така сума добових відноситься до складу податкових витрат і не оподатковується ПДФО за умови зв'язку відрядження з діяльністю підприємства.

Однак підприємство може виплачувати добові й у більшому розмірі. Сума перевищення обкладатиметься ПДФО і не включатиметься до складу податкових витрат. Причому потрібно враховувати, що сума перевищення з метою оподаткування ПДФО має збільшуватися на коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу: 1,176471 - якщо застосовується ставка 15%; 1,204819 - для ставки 17%.

Згідно з пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу сума добових визначається в разі відрядження:

- у межах України та країн, в'їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в'їзд), згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;

- до країн, в'їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в'їзд), згідно з наказом про відрядження та відмітками уповноваженої службової особи Держприкордонслужби України в закордонному паспорті або документі, що його замінює.

За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів, наказу або відміток уповноваженої службової особи Держприкордонслужби України в паспорті або документі, що його замінює, сума добових не включається до складу витрат платника податку. Ця ж сума добових підлягає оподаткуванню ПДФО (пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу).

Тобто підприємство може виплатити працівнику добові без достатнього документального підтвердження, але такі добові не можуть включатись до складу податкових витрат і підлягають оподаткуванню ПДФО.

Щодо нарахування та утримання єдиного внеску із сум добових, на підставі п. 6 розділу 1 (першого) Переліку про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010р. № 1170, витрати на відрядження, а саме добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення, належать до видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок.

Інші (крім добових) витрати на відрядження відшкодовуються відрядженому працівникові.

Фактично підприємство може встановити ширший, ніж наведено в таблиці 1, перелік витрат, які відшкодовуватиме працівникові.

Під час аудиту необхідно враховувати обмеження, наведені в пунктах 1 - 4 та п. 12 розділу другого Інструкції №59, при відрядженнях у межах України (табл. 2), а при відрядженнях за кордон - на обмеження, наведені в пунктах 3 - 10 розділу третього цієї Інструкції, за якими підприємство може встановити обмеження на певні види витрат.

Понесені працівником у відрядженні витрати мають бути підтверджені документально.

Невикористані суми готівки, виданої під звіт на господарські потреби, повинні бути повернуті підзвітною особою в касу підприємства не пізніше наступного дня після їх видачі, що оформляється прибутковим касовим ордером.

Видача готівки під звіт проводиться з кас підприємств за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами, тобто в разі подання до бухгалтерії звіту про використання підзвітних сум про витрачені (частково витрачені) кошти та одночасного повернення до каси підприємству залишку готівки, видано під звіт.

Якщо з каси підприємства підзвітній особі одночасно видано готівку на відрядження та для вирішення у цьому відрядженні виробничих питань (у тому числі й для закупівлі в населення сільськогосподарської продукції та заготівлі вторсировини), то підзвітна особа, незалежно від строку відрядження, протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження має подати до бухгалтерії підприємства разом із невикористаним залишком готівки повний звіт про суми, що були їй видані для вирішення виробничих (фінансових) питань і безпосередньо на відрядження.

Підприємство, що відряджає працівника, здійснює реєстрацію особи, яка вибуває у відрядження, у спеціальному журналі за встановленою формою.

Таблиця 2

Обмеження витрат на відрядження згідно з Інструкцією №59

з/п Витрати Примітки

1 За бронювання місця у готелі (мотелі) при відрядженні в межах України У розмірі не більш як 50% вартості такого місця за одну добу згідно з поданими підтвердними документами в оригіналі

2 На найм житлового приміщення за час вимушеної зупинки в дорозі, що підтверджуються відповідними документами У загальному порядку, наведеному в попередніх рядках цієї таблиці

3 Витрати, що перевищують граничні суми витрат на найм житлового приміщення, наведені в попередніх рядках цієї таблиці Відшкодовуються з дозволу керівника згідно з оригіналами підтвердних документів

4 На проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад Відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов'язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті

5 На проїзд транспортом загального користування (крім таксі) до станції, пристані, аеропорту, якщо вони розташовані за межами населеного пункту, де постійно працює відряджений працівник, або до місцеперебування у відрядженні Відшкодовуються у повному розмірі

6 На проїзд міським транспортом загального користування (крім таксі) відповідно до маршруту, погодженого керівником, та на орендованому транспорті за місцем відрядження Відшкодовуються у повному розмірі

7 На проїзд відрядженого працівника в м'якому вагоні, суднами морського та річкового транспорту, повітряним транспортом за квитками 1-го класу та бізнес-класу Відшкодовуються в кожному випадку з дозволу керівника згідно з оригіналами підтвердних документів

8 На перевезення багажу понад вагу, вартість перевезення якого входить до вартості квитка того виду транспорту, яким користується працівник Відшкодовуються з дозволу керівника згідно з оригіналами підтвердних документів

9 Витрати на оплату податку на додану вартість за придбані проїзні документи, користування в поїздах постільними речами та найм житлового приміщення понад установлені суми компенсації витрат у зв'язку з відрядженням Відшкодовуються згідно з підтвердними документами в оригіналі

10 Витрати, понесені у зв'язку з поверненням відрядженим працівником квитка на потяг, літак або інший транспортний засіб Можуть бути відшкодовані з дозволу керівника підприємства лише якщо на те були поважні причини (рішення про відміну відрядження, відкликання з відрядження тощо), за наявності документа, що засвідчує вартість цих витрат

Видачу підзвітних сум можна проводити безпосередньо із каси підприємства, по грошовому чеку з поточного або валютного рахунку підприємства, грошовим переказом через органи зв’язку у місце знаходження підзвітної особи, за допомогою гарантованого платіжного доручення через банк.

Під час аудиту згідно Інструкції про службові відрядження в межах України та за корон, затвердженої наказам Міністерства Фінансів України від 17.03.2011р. №362, терміни відрядження:

- 30 календарних днів - у межах України;

- на термін будівництва (для працівників, які направляються для виконання в межах України монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт);

- 60 календарних днів - за кордон;

- один рік - при направленні працівників за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних, проектних, проектно-пошукових, будівельних, будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, здійснення шефмонтажу та авторського нагляду під час будівництва, обслуговування та забезпечення функціонування національних експозицій на міжнародних виставках, проведення гастрольних та інших культурно-мистецьких заходів.

Після виконання доручення підзвітна особа повинна подати звіт про використання підзвітних коштів. До нього прикладають рахунки, квитанції, товарні чеки, залізничні квитки та інші документи, які підтверджують проведені витрати. На документах про придбання матеріальних цінностей повинні бути підписи осіб, які їх прийняли на відповідальне зберігання. Звіт про використання підзвітних коштів підписує підзвітна особа.

Подані звіти про використання підзвітних сум перевіряють в бухгалтерії в частині обґрунтованості здійснених платежів і визначають суму витрат, яка має бути затверджена керівником підприємства. Після затвердження звіту про використання підзвітних сум бухгалтерія повністю розраховується з підзвітною особою. Якщо сума авансу перевищує суму витрат за звітом про використання підзвітних сум, то різниця повертається в касу, якщо навпаки, то відшкодовуються перевитрати шляхом видачі грошей з каси. У випадках неповернення підзвітних сум вони мають бути утримані із оплати праці.

Таким чином, є дві окремі події: перша - видача та повернення коштів, друга - подання звіту. Правильно визначити підзвітну суму для повернення без затвердженого звіту неможливо. Через те нерекомендовано розподіляти ці дві події на окремі операції, слід надалі продовжувати оформляти звіти з підзвітними особами у звичні строки.

Підзвітна особа заповнює всі графи звіту, крім: "Звіт перевірено", "Залишок унесений (перевитрата видана) у сумі за касовим ордером", бухгалтерських проведень, розрахунку суми утриманого податку за несвоєчасно повернуті витрачені кошти на відрядження або під звіт, які заповнюються особою, що надала такі кошти; "Звіт затверджено", які підписуються керівником (податковим агентом).

За фактом витрачання коштів на відрядження як у межах України, так і за кордоном підзвітна особа складає звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт.

До Звіту обов'язково додаються підтверджувальні документи: посвідчення про відрядження; проїзні документи (транспортні квитки, багажні квитанції, страхові документи); документи про наймання житла; чеки, квитанції.

Згідно з ПКУ Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, коли платник податку завершує таке відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

Форма Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядок його складання, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 05.12.2012р. №1276.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, яка їх видала, до або під час подання зазначеного звіту (п. 170.9.2 ПКУ).

Залишок невикористаних коштів, згідно зі Звітом, підлягає поверненню до каси установи в термін його здавання у тій валюті, в якій було видано аванс. У бухгалтерії установи здійснюють перевірку Звітів: перевіряють правильність оформлення первинних документів, здійснюють арифметичну перевірку, визначають законність зроблених витрат. Керівник установи зобов'язаний не пізніше п'ятьох робочих днів прийняти рішення щодо затвердження перевірених звітів.

Суми надмірно витрачених грошових коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, та не повернених в установлений строк згідно з п. 170.9 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. підпадають під оподаткування:

- на відрядження - у сумі, що перевищує суму витрат платника податків на таке відрядження, розраховану згідно з розділом III ПКУ;

- під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податків на виконання таких дій.

Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, яка видала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а в разі недостатності суми доходу - за рахунок оподатковуваних доходів подальших звітних місяців до повної сплати суми такого податку.

Таким чином, сума надмірно витрачених коштів, виданих на відрядження або під звіт, не здана у зазначений строк, підлягає оподаткуванню на доходи за ставкою 15% - із суми, що не перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року, і 17% - із суми перевищення.

Відповідно до п. п. 164.5 Податкового Кодексу України об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки обчислюється за такою формулою (1):

К = 100 : (100 — Сп) (1)

де К — коефіцієнт;

Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Коефіцієнт для ставки податку 15% становитиме 1,176471 (100 : (100 — 15)), а для ставки 17% — 1,204819 (100 : (100 — 17)).

Отже, ПДФО розраховується за формулою (2), наведеною у ПКУ.

ПДФО = СК х К х Сп : 100, (2)

де ПДФО — сума податку,

СК — сума коштів, яку не було повернуто вчасно.

Таким чином, суб’єктам господарювання необхідно дотримуватися визначених законодавством норм щодо регулювання розрахунків з підзвітними особами для уникнення можливих неприємностей у випадку проведення перевірок контролюючими органами.

1.3. Аудит розрахунків з підзвітними особами

Для вивчення методики аудиту розрахунків з підзвітними особами треба використати набуті знання з методики бухгалтерського обліку стосовно документального оформлення операцій та відображення в облікових реєстрах на рахунках бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з розрахунками підприємства, які здійснюються через підзвітних осіб.

Спочатку на підприємстві треба ознайомитися з організацією і видами розрахунків через підзвітних осіб, обумовленими специфікою виробничої діяльності. Як джерела інформації та об'єкти контролю бухгалтерія підприємства подає для перевірки зброшуровані в окремі справи по місяцях чи кварталах року журнал №3 і первинні документи до них, а по розрахунках — додатково журнал №1, Касову книгу (згідно схемі контрольного процесу на рис. 2).

Послідовність і основні напрями аудиту розрахунків з підзвітними особами:

1. Контроль дотримання правил видачі авансових сум підзвітним особам здійснюється за методом нормативної перевірки за датами видачі з каси, обсягами сум, цільовим призначенням.

2. Перевірка доцільності, правомірності та правильності оформлення відряджень окремих працівників. При цьому доцільно застосовувати методи аналізу та логічного взаємозв'язку виробничої діяльності підприємства, виконуваної роботи і компетенції підзвітної особи, цільового завдання і строків відрядження, фактичного виконання.

3. Контроль звітів про використання підзвітних сум на повноту та достовірність документів з витрат, які підлягають відшкодуванню підзвітним особам, оформлення документів та звітів про використання підзвітних сум. Здійснюється візуальна перевірка наявності основних реквізитів документів відповідно до чинного законодавства про документацію подібних операцій. Особлива увага звергається на те, чи немає в них виправлень, чи не належать вони до фіктивних або таких, що не можуть бути підставою для відшкодування витрат по відрядженнях.

4. Перевірка правильності визначення розмірів відшкодування витрат на відрядження по звітах про використання підзвітних сум. Особлива увага звертається на дотримання встановлених законодавством норм добових при відрядженнях у межах країни і за кордон при включенні в документи на оплату житла вартості харчування в готелях. У такому разі норми добових зменшуються відповідно при одноразовому харчуванні на 20%, дворазовому — на 40%, триразовому — на 60%. Крім цього, відшкодовуються витрати на оплату житла на основі первинних документів (квитанцій), але не більше ніж 50 грн. за добу.

5. Контроль обґрунтованості бухгалтерських записів у журналі №3 при відображенні операцій з видачі авансових сум, повернення надлишкових невикористаних сум, списання за рахунок відповідних джерел коштів (на витрати виробництва, обігу чи за рахунок інших джерел, рахунки 9 класу).

При цьому контролюється правильність визначення кореспонденції рахунків, виходячи зі змісту господарської операції, відображеної в первинному документі. Особлива увага звертається на правомірність та обґрунтованість внесення виправлень, коригування помилок за минулі періоди.

6. Контроль обґрунтованості бухгалтерських записів у журналі №3 і відомості 3.2 при відображенні операцій з видачі авансових сум, повернення надлишкових невикористаних сум, списання за рахунок відповідних джерел коштів. При цьому контролюється правильність визначення кореспонденції рахунків, виходячи зі змісту господарської операції, відображеної в первинному документі. Особлива увага звертається на правомірність та обґрунтованість внесення виправлень, коригування помилок за минулі періоди.

7. Закінчуючи перевірку операцій за журналом №3 за місяць, потрібно перевірити правильність узагальнень (підсумків оборотів за місяць), визначення залишків у розрізі підзвітних осіб на кінець місяця та відповідності їх даним на початок місяця у журналі-ордері в наступному місяці, а також даним книги Головних рахунків щодо обсягів оборотів за дебетом і кредитом рахунку 71 та залишків.

8. Перевірка стану контролю бухгалтерії за своєчасністю розрахунків (контроль термінів здачі звітів про використання підзвітних сум та невикористаних залишків авансових сум). Відповідно до чинного законодавства підзвітні особи повинні в триденний термін після закінчення строку відрядження здати до бухгалтерії авансовий звіт. У разі порушення цього терміну вся сума виданого підзвітній особі підзвітних коштів зараховується як перевищення ліміту грошей у касі, що підлягає сплаті в дохід бюджету.

Рис. 2. Схема контрольного процесу розрахунків з підзвітними особами

Закінчуючи перевірку операцій по розрахунках з підзвітними особами, за допомогою арифметичної перевірки здійснюється контроль залишків та оборотів в розрізі окремих підзвітних осіб та в цілому по субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

Таким чином, метою проведення аудиту розрахунків з підзвітними особами є висловлення незалежної думки аудитора щодо достовірності, законності та правильності відображення в обліку та звітності виданих грошових коштів під звіт та їх цільового використання.

РОЗДІЛ 2

АУДИТ РОЗРАХУНКІВ З ПІДЗВІТНИМИ ОСОБАМИ В ПАТ "КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ЗАВОД ДОРОЖНІХ МАШИН"

2.1. Коротка характеристика ПАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин"

Курсова робота ґрунтується на матеріалах аудиту розрахунків з підзвітними особами Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький завод дорожніх машин".

Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький завод дорожніх машин" - велике промислове підприємство, розташоване у м. Кременчуці Полтавської обл. Основними видами діяльності підприємства є: виробництво асфальто- і грунтозмішувальних установок, запасних частин, вузлів та агрегатів до них, автоцистерн для перевезення світлих нафтопродуктів, комбінованих дорожніх машин різного призначення, автобітумовозів, автогудронаторів, причіп-цистернрізноїмісткості, товарів народного споживання, чавунного, сталевого та кольорового литва.

З метою приведення Статуту у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" та згідно з рішенням загальних зборів акціонерів в 2012 році "Відкрите акціонерне товариство "Кременчуцький завод дорожніх машин" перейменоване в Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький завод дорожніх машин" (скорочене найменування - ПАТ "Кредмаш"). Вищий орган управління - загальні збори акціонерів Товариства, які обирають членів Наглядової ради і членів Ревізійної комісії. Наглядова рада Товариства є органом управління, що здійснює захист прав акціонерів і в межах компетенції.

Ревізійна комісія обирається Загальними зборами строком на 2 роки у кількості 3 осіб з числа фізичних осіб, які мають цивільну дієздатність, та (або) з числа юридичних осіб – акціонерів ПАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин". Ревізійна комісія діє на підставі чинного законодавства, у тому числі Закону України "Про акціонерні товариства", та Статуту ПАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин". Ревізійна комісія здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю ПАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин".

Організаційними формами роботи ревізійної комісії є:

- ревізії, планові та позапланові перевірки фінансово-господарської діяльності ПАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин", його дочірніх підприємств, філій та представництв;

- засідання ревізійної комісії, на яких вирішуються питання, пов’язані із проведенням перевірок та організацією роботи ревізійної комісії;

- участь у засіданнях Наглядової ради та (або) Правління, на яких вирішуються питання, пов’язані з проведенням ревізій та (або) перевірок.

Облікова політика визначена наказом президента ПАТ №193 від 25.03.2012р. "Про формування облікової політики ПАТ "Кредмаш". Основними принципами облікової політики підприємства є:

1. Концептуальною основою фінансової звітності підприємства є Національні Положення (Стандарти) бухгалтерського обліку

2. Бухгалтерський облік активів та зобов'язань підприємства ведеться у відповідності до вимог П(С)БО

3. Поточна дебіторська заборгованість оцінюється за чистою реалізаційною вартістю.

4. Грошові кошти підприємства, що знаходяться в банках оцінюються:

- на поточних рахунках в національній валюті - за номіналом;

- на поточних рахунках в іноземній валюті - перераховуються в національну валюту за офіційним курсом Національного банку України на дату оцінки.

5. Фінансові інвестиції у вигляді цінних паперів, призначених до реалізації протягом операційного циклу, визнаються Поточними (торговими) фінансовими інвестиціями

6. Фінансові інвестиції відображаються в обліку і звітності відповідно до П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції" з врахуванням вимог П(С)БО 13 "Фінансові інструменти" та відповідних Положень НКЦПФР. Згідно обраної облікової політики нарахування амортизації в бухгалтерському обліку і податковому обліку проводиться за прямолінійним методом. Для списання запасів у виробництво застосовується метод ідентифікованої вартості з елементами нормативного методу. Як у податковому так і в бухгалтерському обліку малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) списуються на затрати виробництва в розмірі ста відсотків в момент запуску у виробництво. Малоцінні та швидкозношувані предмети списуються на затрати виробництва в місяці застосування у виробництві в розмірі 100% їх вартості.

У звітному році, як і раніше, публічне акціонерне товариство "Кременчуцький завод дорожніх машин" спеціалізувалось і продовжувало роботу з оснащення шляхового і комунального господарства України та країн СНД шляхово-будівельною технікою. Здійснювалось серійне виробництво асфальтозмішувальних установок.

Політика підприємства, щодо фінансування діяльності ПАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" направлена на поліпшення основних показників фінансового стану, забезпечення власними обіговими коштами та їх збереження. Робота, що проводилась була направлена на:

- поліпшення платіжної спроможності підприємства;

- прискорення руху обігових коштів;

- ефективне використання банківських кредитів;

- недопущення понаднормативних залишків товарно-матеріальних цінностей;

- постійний контроль за станом дебіторської та кредиторської заборгованості;

- недопущення простроченої заборгованості.

Ведення бухгалтерського обліку покладено на бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером.

Склад бухгалтерії наведено на рисунку 3.

ГОЛОВНИЙ БУХГАЛТЕР

Заступник головного бухгалтера Заступник головного бухгалтера по податковому обліку

Сектор обліку виробництва Сектор обліку зарплати Сектор обліку матеріалів Загальний сектор

Начальник сектора

Пров. бухгалтер - 1

Бухгалтеp 1кат. – 6

Бухгалтер 2кат. – 7

Бухгалтер – 5 Начальник

сектора

Пров. бухгалтер-1

Бухгалтер 2кат. – 3

Бухгалтер – 4 Начальник сектора

Пров. бухгалтер – 1

Бухгалтер – 2

Обліковець – 1 Начальник сектора

Бухгалтер – 2

Рис. 3. Схема організаційної структури управління головної бухгалтерії

Управління ПАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" здійснюється за традиційною схемою: загальні збори, наглядова рада, Правління і ревізійна комісія.

Поточною діяльністю ПАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" керує Голова Правління.

Середня чисельність за 2012 рік склала 3987 чол., у тому числі чисельність ППП 3863 чоловік, з них основних робітників 1003 чол., допоміжних робітників 1986 чол., фахівців 702 чол.; чисельність непромислового персоналу 84 чол.

Підприємство ПАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" обрало для своєї роботи журнально-ордерну форму.

Журнально-ордерна форма - це форма обліку з використанням журналів-ордерів, побудованих за кредитовою ознакою окремих синтетичних рахунків, пов'язаних із різними кореспондуючими рахунками.

Періодом дослідження є грудень 2012 року.

2.2. Оцінка системи внутрішнього контролю і системи бухгалтерського обліку розрахунків з підзвітними особами. Програма аудиту

У своїй роботі аудитор значну увагу звертає на рівень внутрішнього контролю на підприємстві, від якого значною мірою залежить обсяг перевірки, її особливості то¬що. Тестування внутрішнього контролю готівково-розрахункових операцій повинно дати інформацію (або спростувати її) про те, що на підприємстві:

– несумісні обов'язки розподілені;

– касові операції здійснюються у відповідності з чинним законодавством;

– збереження грошових коштів забезпечене належним чином;

– касові операції належним чином контролюються.

Із цією метою аудитор вивчає такі питання:

– наявність на підприємстві налагодженої системи проведення раптових пере¬вірок каси з повним перерахуванням грошової готівки і перевіркою інших цінностей, які знаходяться в касі;

– наявність на підприємстві наказу керівника, який встановлює періодичність перевірок;

– наявність ознак формального проведення перевірок каси: призначення в ко¬місії по проведенню перевірок постійно одних і тих же осіб, відсутність робо¬чих записів ревізійної комісії, що додаються до акта, які свідчать про перера¬хування банкнот, проведення перевірок каси на звітні дати, коли касир знає про них і заздалегідь готується та ін.;

– надання права підпису прибуткових і видаткових касових ордерів іншим осо¬бам, крім головного бухгалтера і керівника підприємства, не відображене в розпорядженнях керівника підприємства;

– формальне проведення перевірок каси при зміні (звільненні) касирів;

– відсутність у штаті касира, коли ці функції покладені на облікового робітни¬ка без письмового розпорядження керівника підприємства;

– наявність договорів про повну матеріальну відповідальність з касиром;

– застосування на підприємстві РРО та внутрішній контроль за їх використанням.

Відповідальність за дотримання порядку ведення касових операцій покладаєть¬ся на керівника підприємств, головного бухгалтера і касира.

При проведенні перевірки стану внутрішнього контролю аудитор використовує різні аудиторські процедури, в тому числі опитування. Результати опитування відпо¬відальних осіб можуть бути різноманітними: касир може не знати, чи є на підприєм¬стві наказ про проведення раптових ревізій каси, керівник підприємства — про необ¬хідність укладання договору про повну матеріальну відповідальність з касиром. Незбіг у відповідях на поставлені аудитором запитання також може свідчити про слабкі сторони внутрішнього контролю.

З метою виявлення слабких сторін у питаннях дотримання нормативних доку¬ментів по готівковому обігу аудитору необхідно детально вивчити акти перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою контролюючими органами.

Результати вивчення та оцінки системи внутрішнього контролю операцій з розрахунків з підзвітними особами оформлюються в робочому документі, зразок якого наведено у таблиці 3.

Таблиця 3

Тест внутрішнього контролю операцій з розрахунків з підзвітними особами

№ з/п

Зміст питання

Варіант відповіді Оцінка системи внутрішнього контролю (висока, середня, низька)

При¬мітки

Так Ні Інф. відсутня

1 2 3 4 5 6 7

1.1 Наявність договору з касиром про повну матеріальну відповідальність

1.2 Відсутність у штаті касира, суміщен¬ня функцій касира та облікового працівника

1.3 Наявність сейфа для зберігання гро¬шей і їхніх еквівалентів

1.4 Чекові книжки на одержання готівки зберігаються в сейфі

1.5 Касові книги пронумеровані, прош¬нуровані й опечатані у встановлено¬му порядку

1.6 Надання права підпису прибуткових і видаткових ордерів іншим особам, крім головного бухгалтера і керівни¬ка підприємства

1.7 Наявність суцільної реєстрації при¬буткових і видаткових ордерів

1.8 Наявність пропусків у нумерації при¬буткових і видаткових ордерів

1.9 Наявність на підприємстві наказу ке¬рівника про періодичність перевірки готівки в касі

1..10 Раптові перевірки каси проводяться регулярно й оформлюються відпо¬відним актом

1.11 Наявність порушень ведення касо¬вих операцій, встановлених:

а) внутрішнім контролем;

б) органами зовнішнього контролю

1.12 Чи мали місце факти накладання на підприємство стягнень за порушен¬ня Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні?

Робочу програму аудиту розрахунків з підзвітними особами наведено в таблиці 4.

Таблиця 4

Перелік аудиторських процедур Метод аудиту Робочий документ

Перевірка наявності та правильності оформлення первинних документів Документальна перевірка, аналітична перевірка, суцільна перевірка, нормативно- правова РДПО – 1.1,

РДПО – 1.2,

РДПО – 1.3

Перевірка арифметичної точності авансових звітів Документальна перевірка, аналітична перевірка, суцільна перевірка РДПО – 2

Перевірка дотримання термінів відрядження Документальна перевірка, аналітична перевірка, суцільна перевірка РДПО – 3

Перевірка авансових звітів з документами, які відображені в ньому Документальна перевірка, аналітична перевірка, суцільна перевірка РДПО – 4

Перевірка відповідності отримання та цільового використання підзвітних сум Документальна перевірка, аналітична перевірка, суцільна перевірка, нормативно- правова, зіставлення РДПО – 5,

РДПО – 6

Перевірка своєчасності повернення невитрачених коштів Документальна перевірка, аналітична перевірка, суцільна перевірка, нормативно- правова, зіставлення РДПО – 7

Перевірка відображення інформації в обліку Документальна перевірка, аналітична перевірка, суцільна перевірка, нормативно- правова РДПО – 8,

РДПО – 9,

РДПО – 10

Документи, які підлягають перевірці Наказ керівника, посвідчення про відрядження, Журнал реєстрації посвідчень про відрядження, авансовий звіт; первинні документи, що додаються до авансових звітів; квитки за проїзд, рахунки за проживання; прибуткові та видаткові касові ордери; касова книга; Журнал №3, Головна книга, Баланс

Таким чином, завдання проведення аудиту з підзвітними особами – це оцінювання рівня законності та доцільності видачі грошових коштів під звіт, на відрядження або на господарські потреби; перевірка правильності оформлення первинних документів та відповідність термінів відрядження; перевірка правильності отримання та використання підзвітних сум; перевірка своєчасності повернення невитрачених коштів, а також перевірка правильності відображення інформації у реєстрах бухгалтерського обліку та фінансовій звітності.

2.3. Аудит видачі готівки під звіт на господарські потреби

Під час аудиту розрахунків з підзвітними особами в ПАТ "Кременчуцький завод дорожнiх машин" видача готівки з каси здійснюється на підставі видаткових касових ордерів, що відповідає вимогам п. 3.4 Положення №637.

Особам, не включеним в штатний розпис підприємства, видача готівки здійснюється по видаткових касових ордерах, які виписуються окремо на кожну особу.

У разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) по видаткових касових ордерах касиру пред'являється паспорт або замінюючий його документ, касир записує його найменування, номер, дату і місце видачі. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки декільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти або замінюючі їх документи.

Видача готівки здійснюється тільки особі, вказаній у видатковому касовому ордері. Виплата іншій особі здійснюється тільки на підставі доручення, оформленого відповідно до законодавства України. В цьому випадку доручення залишається у касира і додається до видаткового касового ордера.

Видача готівки з каси, не підтверджена підписом одержувача у видатковому документі, для виведення залишку готівки в касі не приймається.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні господарських (виробничих) питань, то строк, на який видана готівка під звіт на ці цілі, продовжується до завершення терміну відрядження.

Під час аудиту розрахунків з підзвітними особами в ПАТ "Кременчуцький завод дорожнiх машин" видача грошових коштів з каси під звіт здійснюється з наступних джерел:

- за рахунок залишку готівки в касі;

- за рахунок виручки, що поступила;

- за рахунок отриманих касиром по чеку грошових коштів з поточного рахунку підприємства у банку.

В ПАТ "Кременчуцький завод дорожнiх машин" видача готівкових коштів підзвітній особі здійснюється виключно за умови повного звіту такої особи по раніше виданих під звіт сумах, що відповідає вимогам п. 2.11 Положення № 637.

Працівник, що отримав готівкові кошти під звіт, звітується про витрачену готівку шляхом надання Звіту про використання підзвітних сум, наданих на відрядження або під звіт. Форма Звіту і порядок його складання, затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 05.12.2012р. №1276. Звіт подається наступного дня після отримання готівки під звіт. Якщо підзвітна особа одночасно отримала підзвітні кошти як на відрядження, так і для вирішення в цій поїздці господарських питань термін звітування продовжують до завершення поїздки (п.п. 2.11 і 2.12 Положення №637).

До Звіту прикладають оригінали документів, що підтверджують факт витрачання готівкових коштів. До таких підтверджувальних документів відносяться: квитанції, касові чеки, акти закупівлі, товарні чеки, накладні на відпустку ТМЦ, акти купівлі-продажу, акти виконаних робіт.

У разі отримання готівки з карткового рахунку із застосуванням корпоративної платіжної картки у бухгалтерію підприємства, крім усього іншого, надаються документи, що свідчать про отримання готівки з карткового рахунку (чек банкомату, копію видаткового ордера, квитанцію торгового терміналу і т. п.).

В ПАТ "Кременчуцький завод дорожнiх машин" прийом готівки в касу підприємства робиться по прибуткових касових ордерах (п. 3.3 Положень №637), а видача готівки оформляється видатковими касовими ордерами (п. 3.4 Положень №637).

До передачі в касу підприємства касові ордери реєструються в Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (додаток А). Крім того, для обліку готівки в касі застосовується касова книга і книга обліку прийнятих і виданих касиром грошей (додаток Б).

Під час аудиту перевірено правильність відображення в обліку операцій щодо розрахунків з підзвітними особами на господарські потреби.

12 грудня 2012 року Симоненко О.О. звітувався щодо придбання палива на суму 724,20 грн., згідно звіту про використання підзвітних сум від 12 грудня 2012 року №34 (додаток В). Для придбання палива було отримано готівку в розмірі 750 грн., згідно видаткового касового ордера №324 (додаток Г). Результати перевірки узагальнено в таблиці 4.

Таблиця 4

Перевірка правильності відображення в обліку операцій щодо розрахунків

з підзвітними особами на господарські потреби

в ПАТ "Кременчуцький завод дорожнiх машин"

№

з/п Зміст господарської операції За даними обліку За даними аудиту Відхи- лення

Дебет Кредит Сума, грн Дебет Кредит Сума, грн

1 Отримані грошові кошти в касу підприємства з поточного рахунка в банку для видачі підзвітній особі на господарські потреби 301 311 750,00 301 311 750,00 -

2 Видані з каси готівкові грошові кошти підзвітній особі у національній валюті на господарські потреби (придбання товару) 372 301 750,00 372 301 750,00 -

3 Оприбутковано паливо від підзвітної особи (сума без ПДВ) 203 372 724,20 203 372 724,20 -

4 Відображено податковий кредит з ПДВ 641 372 120,70 641 372 120,70 -

5 Оприбутковане паливо передано на адміністративні потреби 92 203 724,20 92 203 724,20 -

6 Внесено в касу залишок невикористаних коштів, виданих під звіт 301 372 25,80 301 372 25,80 -

Всі операції відображено правильно відповідно до вимог Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. №291.

Залишок невикористаних підзвітних сум повернуто за прибутковим касовим ордером №324 (додаток Д) до каси підприємства.

В ПАТ "Кременчуцький завод дорожнiх машин" підзвітною особою пред'являються цінності і відповідні документи на придбання цих цінностей:

1. Накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей (додаток Е)

2. Податкова накладна (додаток Є)

3. Інші супровідні документи

Таким чином, в ПАТ "Кременчуцький завод дорожнiх машин" порядок видачі готівки під звіт на господарські потреби відповідає чинному законодавству.

2.4. Порядок видачі готівки під звіт на відрядження

В ПАТ "Кременчуцький завод дорожнiх машин" готівка видається під звіт з каси установи тільки за дозволом керівника установи і лише у разі відсутності заборгованості за раніше отримані підзвітні кошти.

Основна маса підзвітних коштів видається під звіт на службові відрядження у межах сум, необхідних відрядженим особам на оплату вартості проїзду до місця відрядження і назад, добових і витрат на наймання житлового приміщення.

Згідно Інструкції про службові відрядження в межах України та за корон, затвердженої наказам Міністерства Фінансів України від 17.03.2011р. №362, терміни відрядження в межах України визначається керівником або його заступником, але не може перевищувати 30 календарних днів. Термін відрядження працівника за кордон визначається також керівником установи, але не може бути більше 60 календарних днів.

Підзвітні кошти відрядженому працівникові за кордон видається в національній валюті країни, куди відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті на поточні витрати в розмірах, які обумовлені реальними потребами в країні перебування.

В ПАТ "Кременчуцький завод дорожнiх машин" після повернення з відрядження підзвітна особа зобов’язана подати в бухгалтерію звіт про використання підзвітних сум про витрачені у відрядженні кошти до закінчення 5 (п’ятого) банківського дня, наступного за днем завершення відрядження (п.п 2.11 і 2.12 Положення №637 та п.п 170.92 ПКУ), до якого додаються посвідчення на відрядження (додаток Ж) з відмітками про прибуття і вибуття, а також в оригіналі документи, що підтверджують вартість витрат (проїзні квитки, рахунки, чеки, квитанції тощо). Залишок невикористаних коштів згідно з звітом про використання підзвітних сум підлягає поверненню до каси установи у валюті, в якій були видані підзвітні кошти.

У бухгалтерії здійснюється арифметична перевірка звітів про використання підзвітних сум, а також перевірка правильності оформлення документів і витрачання коштів за призначенням. Керівник установи зобов’язаний не пізніше трьох робочих днів прийняти рішення щодо затвердження перевірених звітів про використання підзвітних сум. Після затвердження звіту про використання підзвітних сум бухгалтерія повністю розраховується з підзвітною особою.

У разі неподання в строк звітів про використання підзвітних сум або неповернення в касу невикористаних підзвітних коштів бухгалтерія має право здійснювати утримання цієї заборгованості із заробітної плати осіб, які отримали аванси, з дотриманням вимог, встановлених чинним законодавством.

В ПАТ "Кременчуцький завод дорожнiх машин" до передачі в касу підприємства касові ордери реєструються в Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (п. 3.11 Положень №637). Крім того, для обліку готівки в касі застосовується касова книга і книга обліку прийнятих і виданих старшим касиром грошей.

Під час аудиту перевірено правильність відображення в обліку операцій щодо розрахунків з підзвітними особами на відрядження.

18 грудня 2012 року директор ПАТ "Кременчуцький завод дорожнiх машин" Данилейко М.І. був у відрядженні в м. Київ, для укладання договорів поставки на 3 дні. 17 грудня на передодні відрядження, згідно видаткового касового ордеру №386 (додаток К), йому видається авансова сума в розмірі 1800 грн. У м. Київ він проживав у готелі. Повернувшись з відрядження 21 грудня, він склав звіт про використання підзвітних сум від 21 грудня 2012 року №37 (додаток Л) на суму 1710 грн.

Результати перевірки узагальнено в таблиці 4.

Таблиця 4

Перевірка правильності відображення в обліку операцій щодо розрахунків

з підзвітними особами на господарські потреби

в ПАТ "Кременчуцький завод дорожнiх машин"

№

з/п Зміст господарської операції За даними обліку За даними аудиту Відхи- лення

Дебет Кредит Сума, грн Дебет Кредит Сума, грн

1 Отримані грошові кошти в касу підприємства з поточного рахунка в банку для видачі підзвітній особі на відрядження 301 311 1800,00 301 311 1800,00 -

2 Видані з каси готівкові грошові кошти підзвітній особі у національній валюті на відрядження 372 301 18000,00 372 301 1800,00 -

3 Відображено витрати на відрядження директору підприємства 92 372 1710,10 92 372 1710,00 -

4 До каси підприємства підзвітною особою повернено залишок невикористаних підзвітних сум 301 372 90,00 301 372 90,00 -

Залишок невикористаних підзвітних сум повернуто за прибутковим касовим ордером №386 (додаток М) до каси підприємства.

2.5. Відображення в обліку та звітності розрахунків з підзвітними особами

В ПАТ "Кременчуцький завод дорожнiх машин" облік розрахунків з підзвітними особами ведуть в Журналі-ордері № 7. Аналітичний облік в цьому регістрі ведуть за кожною окремо виданою підзвіт сумою.

При відкритті журналу-ордера з попереднього регістру записують перехідні залишки на початок місяця з зазначенням дати виникнення дебіторської заборгованості.

При записах операцій поточного місяця на окремому рядку відображають дату і авансову суму (графи 4-7), відшкодування перевитрат проти виданої авансової суми (графи 8-10), відшкодовану або утриману суму невикористаних підзвітних коштів (графи 11-14) і суми витрат за поданим і затвердженим звітом про використання підзвітних сум (графи 15-24).

У випадках, якщо підзвітній особі, що знаходиться у тривалому відрядженні, направляють додаткову авансову суму або один і той же працівник повторно за місяць одержує авансову суму, то суму і дату видачі (перерахування) авансової суми відображають у вільних графах: 6 і 7 по тому ж рядку (з дебету субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» з кредиту відповідних кореспондуючих рахунків).

При поданні одним працівником за поточний місяць двох звітів про використання підзвітних сум відображають записом в одній графі за одним і тим ж рядком.

В ПАТ "Кременчуцький завод дорожнiх машин" з метою одержання підсумкових (синтетичних) даних з субрахунка 372 «Розрахунки з підзвітними особами» суми витрат за звітами про використання підзвітних сум і повернення невикористаних коштів показують в Журналі-ордері №7, в кореспонденції з дебетом відповідних рахунків.

Якщо підзвітна особа відповідає за реалізацію продукції або матеріалів (продавець магазину чи ларька тощо), то отриману від реалізації виручку відображають за дебетом субрахунка 372 «Розрахунки з підзвітними особами» (з кредиту рахунка 701), використовуючи одну з вільних граф (6 чи 7), а суму, внесену до каси підприємства (організації), на поточний рахунок або відправлену поштовим переказом, записують у графах 11-13. Дані цих граф повинні відповідати сумам, що відображені у відповідних журналах-ордерах (№ 1, 2, 3, 4, 11 тощо).

Після закінчення записів всіх операцій за рахунками з підзвітними особами за звітний місяць у Журналі-ордері №7 підраховують підсумки за всіма графами і кредитові обороти переносять у Головну книгу.

В ПАТ "Кременчуцький завод дорожнiх машин" передбачено можливість подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів, однак лише у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, котрі мають документальне підтвердження (п. 7.39 Положення № 637).

В ПАТ "Кременчуцький завод дорожнiх машин" сальдо за субрахунком 372 «Розрахунки з підзвітними особами» відображено в балансі підприємства станом на 31.12.2012р. (додаток Н) таким чином:

- дебетове сальдо відображається у складі оборотних активів у рядку 210 "Інша поточна дебіторська заборгованість" (на початок звітного періоду – 109 тис.грн., в т.ч. щодо розрахунків з підзвітними особами – 2 тис.грн., на кінець звітного періоду – 121 тис.грн., в т.ч. щодо розрахунків з підзвітними особами – 3 тис.грн.);

- кредитове сальдо за субрахунком 372 «Розрахунки з підзвітними особами» - в складі зобов'язань підприємства у рядку 610 "Інші поточні зобов'язання" (на початок звітного періоду – 216 тис.грн., в т.ч. щодо розрахунків з підзвітними особами – 3 тис.грн., на кінець звітного періоду – 360 тис.грн., в т.ч. щодо розрахунків з підзвітними особами – 2 тис.грн. ).

Відображення розрахунків з підзвітними особами в Звіті про фінансові результати ПАТ "Кременчуцький завод дорожнiх машин" (додаток П) залежить від виду витрат, до яких відносяться витрати, пов'язані з розрахунками з підзвітними особами:

- загальновиробничі витрати, з віднесенням на собівартість реалізованої продукції (ряд. 040 розділу I "Фінансові результати") (на початок звітного періоду – 183021 тис.грн., в т.ч. щодо розрахунків з підзвітними особами – 3 тис.грн., на кінець звітного періоду – 121066 тис.грн., в т.ч. щодо розрахунків з підзвітними особами – 4 тис.грн.);

- адміністративні витрати (ряд. 070) (на початок звітного періоду – 19886 тис.грн., в т.ч. щодо розрахунків з підзвітними особами – 1 тис.грн., на кінець звітного періоду – 15938 тис.грн., в т.ч. щодо розрахунків з підзвітними особами – 2 тис.грн.);

- витрати на збут (ряд. 080) (на початок звітного періоду – 10106 тис.грн., в т.ч. щодо розрахунків з підзвітними особами – 1 тис.грн., на кінець звітного періоду – 9443 тис.грн., в т.ч. щодо розрахунків з підзвітними особами – 2 тис.грн.);

- інші операційні витрати (ряд. 090) (на початок звітного періоду – 166981 тис.грн., в т.ч. щодо розрахунків з підзвітними особами – 1 тис.грн., на кінець звітного періоду – 127824 тис.грн., тис.грн., в т.ч. щодо розрахунків з підзвітними особами – 2 тис.грн.).

Таким чином, щодо розрахунків з підзвітними особами, під час відображення у звітності розрахунків з підзвітними особами ПАТ "Кременчуцький завод дорожнiх машин" керується методичними рекомендаціями.

У Діденко

РОЗДІЛ 3

АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК