Анілін
Опрацювавши тему, ви зможете:
пояснювати
· структурну формулу амінів;
складати
· рівняння реакцій, які описують хімічні властивості та одержання аніліну.
характеризувати
· хімічні властивості аніліну.
усвідомлювати
· вплив аніліну та його похідних на довкілля та організм людини.
Анілін
Найпростішим ароматичним аміном є анілін, або феніламін C6H5NH2. Це — безбарвна масляниста рідина з характерним запахом, яка розчиняється у спирті, бензені, але малорозчинна у воді, отруйна.
Будова молекули. Молекула аніліну складається з двох частин — аміногрупи і бензенового кільця. Неподілена електронна пара атома Нітрогену утворює спільну електронну систему з p-електронами бензенового кільця. Частина електронної густини від атома Нітрогену переміщується в кільце й нерівномірно розподіляється по ньому:
1. Фізичні властивості: YouTobe
- масляниста рідина
- без кольору, при зберіганні внаслідок окиснення набуває рожевого забарвлення
- малорозчинний у воді
- має характерний запах
- токсичний.
Хімічні властивості.
У водному розчині аніліну майже немає йонів, а індикатори не змінюють свого забарвлення.
Деякі реакції, в які вступає анілін, відбуваються за участю аміногрупи, а інші — за участю бензенового кільця.
Реакції за участю аміногрупи. Молекула С6H5NH2 важче, ніж молекула СH3NH2, приєднує катіон Н+ і слабше утримує його. Тому анілін, на відміну від метиламіну, взаємодіє лише із сильними кислотами з утворенням солей, які є йонними сполуками, розчинними у воді:
анілін, або феніламін феніламоній хлорид
Реакції окиснення. Анілін легко окиснююча речовина, він темніє при зберіганні. Тому легко відбувається окислення аніліну розчином хлорного вапна. На відміну від аніліну, на аміни якісних реакцій немає. Реакція аніліну з хлорним вапном - це якісна реакція на визначення аніліну.
Добування. Анілін є найважливішим аміном. Промисловий метод його добування ґрунтується на відновленні нітробензену С6H5NO2 воднем за 250—350 °С і наявності каталізатора:
t, k
С6H5NO2 + 3Н2 ⎯→ С6H5NH2 + 2Н2О.
нітробензен анілін
1842 р. професором Казанського університету М. М. Зінін розробив більш раціональний спосіб одержання аніліну відновленням нітробензену (реакція Зініна):
Фізіологічна дія.
Головна галузь застосування аніліну — синтез барвників і лікарських засобів. Промислове виробництво фіолетового барвника на базі аніліну почалося 1856 р. Aнілін застосовується переважно як напівпродукт у виробництві барвників, вибухових речовин і лікарських засобів (сульфаніламідні препарати). Анілін впливає на центральну нервову систему, спричиняє кисневе голодування організму за рахунок утворення в крові метгемоглобіну, гемолізу й дегенеративних змін еритроцитів. В організм анілін потрапляє під час дихання, у вигляді парів, а також крізь шкіру та слизові оболонки. Усмоктування крізь шкіру посилюється в разі нагрівання повітря або вживання алкоголю. У разі легкого отруєння аніліном спостерігаються слабкість, запаморочення, головний біль, синюшність губ, вушних раковин і нігтів. У випадку отруєнь середньої тяжкості також спостерігаються нудота, блювота, іноді хитання під час ходьби, частішання пульсу. У разі хронічного отруєння аніліном виникають токсичний гепатит, а також нервово-психічні розлади, розлади сну, погіршення пам’яті тощо. У випадку отруєння аніліном необхідно насамперед вивести потерпілого з вогнища отруєння, обмити теплою водою, потрібне вдихання кисню з карбогеном.