Степові міста
СТЕПОВІ МІСТА
До їхнього числа завдяки археологічним дослідженням можемо включити пам'ятку із залишками цегляних і кам'яних споруд. Найпівнічніше «золотоординське» місто знаходилось у Східному Поділлі біля села Торговиця Новоархангельського району Кіровоградської області на річці Синюха. З І997 р. Кіровоградським державним педагогічним університетом ім. В. Винниченка досліджується дуже цікавий археологічний комплекс — золотоординського міста середини XIV ст. На території пам'ятки відкрито грунтовий могильник, де серед речей трапляються предмети культового призначення, що вказують на християнське віросповідання їхніх власників. Знайдено залишки «монетного двору», керамічний водогін, опалювальні пристрої — тандири, що використовувалися як побутові печі.
Тандири були «типово середньоазіатським винаходом», характерним для багатьох золотоординських міст Поволжя, Закавказзя, Ірану, Молдови і Криму. На території України вони з'явилися саме у «золотоординських» містах, не притаманні місцевій культурі. У тандирах випікали хліб, готували їжу, ними опалювали житло.
Одним з найцікавіших археологічних об'єктів є залишки цегляної лазні — «хаммам» (від араб, «хамма» — обігрівати). Під підлогою лазня мала систему обігрівальних каналів — «канів» (горизонтальних димоходів, якими подавалося тепле повітря), розташованих хрестоподібне. Такий тип лазень був поширений у багатьох золото-ординських містах, а його появу пов'язують із впливом мусульманського Азербайджану.
Срібні монети, знайдені на пам'ятці, належать до правління ханів Узбека і Джанібека, Бердібека, Культі і Навруза. Мідні монети наслідують поширений тип джучидського пула з квітковою розеткою і легендою «Карбування Сарая ал-Джедід». Подібні наслідування могли карбуватися у багатьох містах, зокрема і в Торговиці, їхню появу можна пояснити зупинкою притоку монет регулярного карбу в другій половині 50-х — 60-х роках XIV ст. — часу внутрішньої кризи в Золотій Орді.
Населення міста було поліетнічне, що цілком природно на по-рубіжжі. Значними є монголоїдні домішки, здебільшого серед жінок. Відчутні салтово-маяцькі (аланські), болгарські, кочівницькі (попередніх епох) впливи на загальному фоні слов'янського населення. Цікаво, що антропологічний тил торговицького археологічного комплексу близький до типу з козацького цвинтаря кінця XVI — початку XVII ст. у місті Чигирині та збірних серій українців різних земель XVII—XIX ст. Дослідження цього археологічного комплексу також має велике значення для розуміння історичної ситуації у регіоні в другій половині XIV ст., а саме - битви на Синіх Водах 1362/3 р. між литовським князем Ольгердом і трьома монгольськими беками. Після розгрому монгольських загонів владу адміністрації Золотої Орди на Поділлі було ліквідовано.
За матеріалами книги:
Єльников М.В.
Золотоординські часи на українських землях. – К. : Наш час, 2008.- 192 с. – (Сер. «Невідома Україна»). – С. 124 – 125.