НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКИЙ РАЙОН

ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ

Район розташований у північно-західній частині Кіро­воградської області, межує на півночі з Уманським, Тальнівським і Катеринопільським районами Черкаської області, на півдні - з Голованівським, Вільшанським, Добровеличківським районами Кіровоградщини, на заході - з Уманським Черкаської, на сході - з Маловисківським і Новомиргородським районами Кіровоградської області. Крайні точки району: північна - на північний захід від с. Кальниболот, південна - на південь від с. Зрубанців, західна - на захід від с. Небелівки, східна - на схід від с. Надлака.

Займає площу 1,2 тис. км2 (120 581) га.

АДМІНІСТРАТИВНИЙ УСТРІЙ

На території району 57 населених пунктів: 56 сіл та 1 селище міського типу, які підпорядковуються 21 сільській та одній селищній раді: Новоархангельська селищна рада (смт Новоархангельськ, с. Журівка, с. Комишеве, с. Лозу-ватка, с. Синюха, с. Солдатське), Вільшанська сільська рада (с. Вільшанка, с. Шляхове), Ганнівська сільська рада (с. Ганнівка, с. Кагарлик, с. Новопетрівка), Іванівська сільська рада (с. Іванівка, с. Вукитичеве), Кальниболотська сільська рада (с. Кальниболота, с. Жеванівка, с. Калинівка, с. Кіндратівка, с. Низове, с. Приют), Кам'янецька сільська рада (с. Кам'янече), Копенкуватська сільська рада (с. Копенкувате, с. Борщо­ва, с. Урожайне, с. Шевченка), Мартинівська сільська рада (с. Мартинівка, с. Костянтинівка), Мар'янівська сільська рада (с. Мар'янівка, с. Диковичеве, с. Сабове, с. Червінка), Надлацька сільська рада (с. Надлак, с. Бондареве, с. Коновалове, с. Малоконовалове, с. Тимофіївка), Небелівська сільська рада (с. Небелівка), Нерубайська сільська рада (с. Нерубайка, с. Станіславівка), Підвисоцька сільська рада (с. Підвисоке, с. Володимирівка), Покотилівська сільська рада (с. Покотилове, с. Орлове, с. Тарасівка), Покровська сільська рада (с. Покровка), Розсохуватецька сільська рада (с. Розсохуватець), Свердликівська сільська рада (с. Свердликове), Скалівська сільська рада (с. Скалева, с. Голубенка), Скалівсько-хутірська сільська рада (с. Скалівські Хутори, с. Кринички, с. Новомиколаївка), Тернівська сільська рада (с. Тернівка), Торговицька сільська рада (с. Торговиця, с. Левківка), Ятранська сільська рада (с. Ятрань, с. Вербівка, с. Зрубанці).

НАСЕЛЕННЯ

Населення району переважно сільське і налічує близько 31,2 тис. чол. Біль­шість жителів району - українці, представників інших національностей неба­гато (трохи більше 1 % від загальної кількості мешканців).

З часу проголошення незалежності України в районі значно змінилася релі­гійна ситуація. За цей час зареєстровано і діє 9 громад Української православ­ної церкви Київського патріархату, 6 громад Української православної церкви Московського патріархату, дві громади адвентистів сьомого дня, 3 громади євангельських християн-баптистів, одна громада Свідків Ієгови.

У політичному плані найбільшими за кількістю членів є районні організації ВО «Батьківщина», «Жінки за майбутнє», Соціалістичної партії України, Партії регіонів, Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), Комуністичної партії України.

Працездатне населення на території району становить 13,9 тис. чол., не­працездатне - 17,2 тис. чол. У різних сферах зайнято 9,3 тис. чол. Пере­важна більшість населення зайнята в сільськогосподарському виробництві (4,4 тис. чол.). У закладах освіти трудиться майже 0,9 тис. чол., медицини - 0,4, у сфері торгівлі та підприємництва - приблизно по 0,3 тис. чол. Решта зайня­тих жителів району працюють у сфері зв'язку, на державній службі тощо. Не мають роботи майже 0,5 тис. чол.

ПРИРОДНІ УМОВИ І ПРИРОДНІ РЕСУРСИ

Геологічна будова

Основною тектонічною структурою, у межах якої розташований район, є Український кристалічний щит, що являє собою виходи до поверхні фунда­менту Східноєвропейської платформи. Він утворений давніми кристалічними

породами магматичного походження (гранітами, лабрадоритами, гнейсами, габро). Щит перекритий плащем осадочних порід кайнозойської ери (вапня­ки, піски, глини). Виходи на поверхню кристалічних порід зустрічаються на берегах річок Синюхи, Великої Висі, Ятрані.

Рельєф

Район знаходиться в межах Придніпровської височини. Поверхня - підви­щена пологохвиляста лесова рівнина, розчленована долинами, подекуди каньйоноподібними балками, ярами; поширені виходи на поверхню кристалічних порід. Висота над рівнем моря - 160 - понад 200 м. Найвища точка - 219 м - знаходиться на схід від с. Вільшанки.

Клімат

Клімат району помірно континентальний з довгим жарким літом і короткою малосніжною зимою. Середньомісячна температура повітря у січні -5,5 °С, у липні +20 °С. Річна кількість опадів становить 485 мм. Найбільша кількість вологи випадає влітку. Найбільша товщина снігового покриву (8-10 см) спостерігається в січ-ні-лютому.

Поверхневі води

Територія району пронизана річками басейну Синюхи - притоки Південно­го Бугу. Найбільшими з них є Велика Вись, Кагарлик, Торговичка, Стрільцева, Ятрань, Кильтень. Річкова сітка помірно розвинена, її середня густота з ураху­ванням річок довжиною менше 10 км становить 0,3 км/км2, а без їх урахування - 0,14 км/км2. Ширина заплав змінюється в значних межах: від 50 до 500 м. Во­ни в більшості сухі, вкриті заростями лучних трав і кущів. Русла річок звивисті, не розгалужені. Середній уклон річок є незначним, і через це швидкість водних артерій невелика (0,1-0,2 м/с).

Ґрунти

Ґрунтовий покрив району є досить строкатим. Це пов'язано, перш за все, з різноманітними умовами рельєфу поверхневого та ґрунтового зволоження, складом ґрунтотворних порід, але провідну роль відіграли особливості розви­тку природної рослинності та складної взаємодії лісу і степу. На Новоархангельщині виділено 101 відміну та різновид ґрунтів.

Основний тип чорноземних ґрунтів утворився на вкритих лісовими поро­дами плато під лучно-степовою рослинністю.

Вододільні території району вкриті переважно трьома видами ґрунтів: чор­ноземами типовими, опідзоленими та реградованими. У заплавах річок та на днищах балок складний комплекс гігроморфних ґрунтів: лучні чорноземи, лучно-болотні й болотні ґрунти.

Група ґрунтів на лісових породах представлена сірими опідзо­леними, темно-сірими ґрунтами та чорноземами. На території району вони розподілені нерівномірно.

Флора і фауна

Рослинний світ району представлений видами як лісової, так і степової рос­линності.

У природних насадженнях лісів домінують дуб, ясен, берест, в'яз, липа, граб, ільм, клен, ліщина, горобина, калина, глід, терен, жостір, шипшина, бузина, ожина. У трав'яному покриві зустрічаються перлівка ряба, чистець, ряст, ма­ренка, копитень, медунка, тюльпан лісовий, анемона жовтицева, конвалія, тон­коніг лісовий, фіалка лісова та інші.

Степова рослинність зазнала впливу людини, тому ділянки різнотравно-типчаково-ковилових степів збереглися лише на схилах долин і балок. Тут ростуть типчак, ковила (зрідка), стоколос, тонконіг вузьколистий, тимофіївка степова, пирій степовий, буркун, молочай, горицвіт, гвоздика, шавлія, конюши­на, ромашка, ведмеже вухо, сокирки, подорожник тощо.

Тваринний світ утворений видами, які характерні для Лісостепу, а саме: ко­зулями, благородними оленями, дикими кабанами, зайцями-русаками, лиси­цями, борсуками, видрами, фазанами, дикими качками, водяними курочками, куликами, лисками, лебедями, сірими куріпками.

Природно-ресурсний потенціал

На території району добувають граніти (Торговицьке родовище, запаси 800 тис. м3; Сабівське, запаси 50 тис. м3; Свердликівське, запаси 250 тис. м3; Підвисоцьке, запаси 250 тис. м3), піски та суглинки. Обсяги добування корисних копалин досить незначні, вони використовуються лише в місцевому будівництві.

Земельний фонд становить 120 581 га, у т. ч. у користуванні недержавних сільськогосподарських підприємств знаходиться 62 622 га. За основними угід­дями земельний фонд у районі розподілений таким чином: рілля - 89 760 га (74 %), багаторічні насадження -1051га(1%), сіножаті - 1 033га(1 %), пасо­вища - 9 704 га (8 %), лісовкриті площі - 11 422 га (9 %).

Загальна площа лісового фонду становить 6 800 га. Зде­більшого - це ясен, дуб, клен, граб.

На території району 150 ставків із площею водного дзер­кала 415 га, 4 водосховища з площею водного дзеркала 1 ІбЗ га. Прогнозні й затверджені запаси підземних вод становлять 4,3 млн м3 на рік. У межах району виділяється чотири водоносні горизонти. Глибина залягання ґрунтових вод у лісоподібних породах залежно від рельєфу місцевості змінюється в межах від 3 до 20 м. Продуктивність колодязя - 5-8 м3 на добу. Для виробничих потреб використовуються свердловини нижчих водоносних горизонтів (50-100 м), продуктивність яких становить 2-7 м3/год.

Екологія, охорона природи

На території району розташовані три заповідні об'єкти: ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Когутівка», заповідні урочища місцевого значення «Фомиха» та «Кучери». Загальна площа природно-заповідного фонду становить 75 га.