Звільнялася Новоархангельська земля
14 березня – День визволення Новоархангельщини від
німецько-фашистських загарбників
ЗВІЛЬНЯЛАСЯ НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКА ЗЕМЛЯ
З серпня 1941-го війною палала Новоархангельщина. Хоч фронт відступив далеко на схід, спокою фашистам наш героїчний народ недавав. Ще не встигли осінні дощі змити з землі кров і гіркоту оточенців шостої і дванадцятої Радянських Армій, як нановоархангельській землі зріс народний супротив, почали діяти підпільні організації, створювалися окремі групи партизанськихзагонів.
Вони надавали велику допомогу Радянській Армії у визволенні України від німецько-фашистських загарбників. В тилу ворога під час тимчасової окупації в нашому районі працював секретарем Ново-архангельського підпільного райкому партії Юхим Андрійович Фрединський. Пізніше він став командиром партизанського загону імені Чапаєва,який у березні 1943-го діяв разом партизанським з'єднанням М.І. Наумова.
У травні 1942 року на Новоархангельщині діяла підпільна організація, керівником якої був Тимофій Тихонович Погорілий. Організаціянараховувала 25 осіб. До її складу входили В.П. Козаченко, О.Р. Квідінський, П.С. Попов, Ф.А. Гавриленко, Н.П. Куйбіда, А.П. Козаченко, Б.П. Бараненко, І.Ф. Махно, В.І. Негур та інші.
Однією з перших на території сучасного Новоархангельського району була створена підпільно-диверсійна група в селі Нерубайка підкомандуванням Максима Андрійовича Байдебури, яка діяла з червня 1942 року. До складу цієї групи входило більше 30 осіб, зокрема СтепанВасильович Животовський, Василь Матвійович Єрьомін, Никифір Андрійович Романенко, Андрій Сидорович Даценко, Степан Якимович Олійніченко, Яків Федорович Романенко, Кузьма Кузьмович Кулик та інші.
В листопаді 1942 року в селі Тернівка розпочала діяльність партизанська група під керівництвом Адама Карповича Козицького. Її складали Г.П. Коверга, М.І. Мазура, П.П. Мазура, М.Ю. Вовк, М.І. Екало, П,Г. Безуглий та інші (всього понад З0 осіб).
Підпільна діяльність була нелегкою. Небезпека чатувала всюди.В середині березня 1943 року через Новоархангельський район з боямипройшло партизанське з'єднання М.І. Наумова. Його поява сколихнула нову хвилю партизанського руху. З місцевого населення та військовополонених в районі Підвисокого був створений партизанський загін імені Сталіна, чисельністю 136 осіб, який очолив комуніст, старший лейтенант. Червоної Армії П.Й. Суський (Матвєєв).
Вночі, 19 серпня 1943 року, за 4 кілометри на схід від Новоархангельська висадилася десантна група з 7 осіб, під командуванням ФилимонаЄфремовича Яковлєва. Члени групи організували партизанський загін імені Кутузова. З перших днів до цього загону приєдналися партизани загону імені Чапаєва — Федір Оксентійович Вієцький. його сестра Франя Оксентіївна Гавриленко, Поліна Федорівна Пономаренко, діти згаданих жінок Вітя і Коля. Зв'язок між підпільними групами та партизанськими загонами здійснювала підпільниця і розвідниця, вчителькаНовоархангельської школи Галина Петрівна Куйбіда. Багато славних справ і на рахунку комсомолки-розвідниці з села Підвисоке ВалентиниНагорної.
По мірі наближення радянських військ багато німецьких солдат вбачали безперспективність війни і переходили на бік партизан. Так в загоніімені Сталіна сформувалося інтернаціональне відділення
«Опір фашизму», яке очолив колишній німецький солдат, син комуніста Ганс Олессак.
За роки окупації партизанські загони Новоархангельщини пройшли з боями територіями Кіровоградської, Київської, Вінницької та Одеськоїобластей. Провели десятки бойових операцій, знищили і обеззброїли сотні фашистів, поліцаїв, пустили під укіс чотири ешелони з живою силою ітехнікою, спалили десятки мостів та складів. Наближали перемогу, як могли, часто ціною власного життя.
За кілька місяців до звільнення Новоархангельщини фашисти лютували, проводили каральні операції. Частішими і жорстокішими ставалипартизанські бої. Під час таких боїв, які відбулися 15-16 січня 1944 року в селах Борщова і Небелівка, загинув Ганс Олессак зі своїм відділенням, а також партизанка, зв'язкова і перекладачка Клавдія Байраченко. Загинули в боях брати Полтавчуки, піонер Вітя Гавриленко, командирпартизанського загону імені Сталіна (на той час уже майор) П.Й. Суський, Павло Томак та багато інших героїв, чиї імена викарбувані на братських могилах.
Пам'ятаймо їх. Пам'ятаймо і тих наших земляків, які були страчені прилюдно за сприяння партизанам: вчителів Олексія ВавиловичаГригораша, Зіновія Михайловича Узеркаса, агронома Івана Фоковича Крижанівського, юриста Олександра Наумовича Гижка, спалено заживо усвоїй хаті жительку Кам'янечого Домніку Малу.
14 березня 1944 року 110 гвардійська стрілецька дивізія (командир гвардії полковник Д.П. Соболєв) військ 2-го Українського фронту звільнилавід німців селище міського типу Новоархангельськ. В повідомленні Радянського Інформбюро з оперативного зведення за 14 березня 1944 рокусказано: «Західніше міста Кіровограда наші війська, продовжуючи наступ, оволоділи районними центрами Кіровоградської області Підвисоке, Новоархангельськ, Хмельове, а також з боями зайняли понад 70 інших населених пунктів, серед яких Нерубайка, Торговиця, Копенкувате, Розсохуватець, Скалева, Тимофіївка, Арделівка, Миролюбівка, Анастасівка». 15 березня були визволені Покотилове і Тернівка...
При звільненні Новоархангельщини радянські бійці і офіцери виявили високі зразки героїзму і мужності. В одному з боїв за визволенняКам'янечого загинув Герой Радянського Союзу, командир відділення гвардії саперного батальйону Михайло Сергійович Лисов.
Теплом дихнула весна на звільнену новоархангельську землю, партизанські загони увійшли до регулярних частин Радянської Армії, почало відроджуватися зруйноване війною народне господарство. А попереду клекотіла Велика Вітчизняна війна. До ворожого лігва у Берліні були ще тисячі кілометрів, сотні днів і ночей у диму і вогні.
Ю. САДОВЕНКО,
директор районного
краєзнавчого музею.
Колос.-2009.-10 березня