2017

«ВАШЕ ВЕЛИЧНОСТЕ, ЖІНКО!»

Під такою назвою в переддень 8 Березня працівники районної бібліотеки провели ретро-вечірку для жінок старшого віку.

Нам дуже хочеться допомогти людям поважного віку, які перебувають на пенсії, відчути себе потрібним суспільству, аби вони знайшли те коло спілкування й ті корисні заняття, які б забезпечили самореалізацію кожного, самовдосконалення і безперервний розвиток, аби відступили хвороби і старість. Колектив районної бібліотеки вже декілька років опікується дозвіллям людей старшого віку, тож і виникла задумка провести вечір-спомин, вечір-екскурс в молодість, юність.

У дні весняного пробудження й оновлення вшановуємо жінку, чарівну, лагідну, щиру на любов, берегиню родинного вогнища, мудру наставницю. Під час ретро-вечірки лунали вірші про жінок, вітання зі святом, побажання усіляких гараздів. До уваги запрошених були запропоновані відеокліпи з виконанням пісень їхньої молодості. Створена бібліотекарем Оксаною Голубовською відеовікторина нагадала гостям комедійні фільми та крилаті фрази з них, які досі використовуються в нашому житті. Ведучі Баланівська Вікторія та Коновалова Алла організовували конкурси «Ціни», «Чорна скринька», «Одягаємось на танці», «Згадай ведучого», «Вгадай мелодію». А так, як серед запрошених були жінки різного віку і в кожного були свої танці, свої пісні, кожна по-різному мала чи не мала змоги дотримуватись моди чи одягатись на танці, тож і спогади були різні і веселі, з гумором і трохи з сумом, бо випала та молодість на важкі часи. Згадували відомі телепередачі 70-х років, та призвища ведучих. Коли ж зазвучала пісня «Лада», то всі: і старші і молодші весело пішли в танок, а далі вальс «Київські каштани» і ще і ще…

Дивлячись на учасників заходу, на їх активність, як швидко вони вгадували мелодії, назви фільмів, чи назви колишніх модних предметів гардеробу, зачіски, взуття, то згадуються слова:

«Душею молодий, а тілом – ні,

Бо молодість сховалась в сивині…».

Гості щиро дякували за таку гарну зустріч, а ми дякуємо всім за участь в заході.

Олена Каплун,

директор районної бібліотеки.

Колос. – 2017. – 16 березня.

Міжнародний день рідної мови

пройшов святково і у дитячому колі

21 лютог

оархангельська земля зродила собі сина, щедро обдарувала його талантами, та не дала долі. Майже 50 років Євген Маланюк прожив на чужині, там і відійшов у вічність. Але, навіть у вигнанні, зберіг любов до рідної землі, вболівав за її тяжку долю і присвятив Батьківщині багато віршів. 2 лютого вшанувати пам'ять видатного поета-земляка біля пам'ятника, установ­леного Є Маланюку в райцентрі, зібрали­ся представники влади, трудових колек­тивів, учні Новоархангельського навчаль­но-виховного комплексу «Загальноосвіт­ня школа І-ІІІ ступенів — гімназія», жителі селища. Заступник голови райдержадміністрації Лариса Леонтіївна Поліщук, за­ступник голови районної ради Руслан Юрі­йович Садіков та селищний голова Юрій Павлович Шамановський поклали квіти до підніжжя пам'ятника поету, родове корін­ня якого бере початок на Новоархангельщині. Про життєвий і творчий шлях Євгена Маланюка та значимість його поезії для на­щадків розповіли у своїх виступах Л.Л. По­ліщук, Ю.П. Шамановський, методист ме­тодичного кабінету Новоархангельського районного центру по обслуговуванню за­кладів освіти Наталія Володимирівна Гон­чар. Вірш поета «Вічне» прочитала учени­ця 8-В класу Новоархангельського НВК Олександра Грозян. Василь Іванович Ільченко та Микола Гри­горович Іванченко під музичний супровід Володимира Васильовича Короленка ви­конали пісню «Чуєш, брате мій». Її створи­ли у 1910 році брати Богдан та Левко Лепкі, які передали у пісенному творі проник­ливу картину прощання журавлів зі своєю рідною землею, почуття любові до неї та біль за її втратою. Ця пісня стала реквіємом емігрантів, які виїздили із західно-українських земель за океан, і улюбленою піснею Євгена Филимоновича.

Шанувальниця творчості Є. Маланюка Неля Олександрівна Короленко прочитала життєстверджуючий вірш поета-земляка «Невичерпність».

Все життя Євген Маланюк жив з боліс­ним почуттям розлуки з рідним краєм, який дедалі частіше поставав перед ним, як спогад дитячих літ та юності. Чужина бу­дила ностальгічний щем, карала самотою. Україна приходила до нього в мріях, з'явля­лася у снах, в його молитовних одкровен­нях. «Все сняться материнські руки, стара солома, рідний стріх, все сниться гук весни і вітер, веселий вітер світлих літ», — писав Євген Маланюк, знаходячись за кордоном.

Далі в районній бібліотеці відбулася літе­ратурна мандрівка «Розтоптані пелюстки долі Євгена Маланюка». У зібранні взяли участь учні Новоархангельського НВК, чи­тачі бібліотеки. Ведучі заходу — бібліоте­кар О.М. Тригуб та методист районної біб­ліотеки В.М. Баланівська познайомили присутніх з творчим доробком поета, ціка­вими фактами з його життя. Про життєвий, сповнений непростих перипетій, шлях Є. Маланюка розповів працівник Новоархан­гельського краєзнавчого музею Владислав Шимченко. Учні 8 класу школи-гімназії Те­тяна Мойсеєнко, Вікторія Єтупак, Єлиза­вета Хапун, Микола Бобко, Анастасія Міщенко, Олександра Грозян, Анастасія Згарбул, Анна Морозова, Віка Бойко, Юлія Дащенко та учні ПТУ №30 села Торговиця Ігор Попов, Ярослав Балабанюк, Андрій Дерев'янко прочитали поезії «Під чужим небом», «Біографія», «Вічне», «Ноктюрн» та інші. Учасники дійства переглянули відеоролик «Слово про Євгена Маланюка», ство­рений колективом районної бібліотеки, присвячений ювілею поета. Згадали і про те, що в Кіровоградській області в 2002 ро­ці була заснована літературна премія ім. Євгена Маланюка, лауреатом якої став наш земляк Анатолій Загравенко. Завершилася літературна мандрівка піс­нею «Україно, моя земля», у виконанні пра­цівників районного Будинку культури Миколи Іванченка та Олександра Бабенка.

ЛЮБОВ АПОСТОЛОВА,

інструктор-методист районного Будинку культури.

ОЛЕНА КАПЛУН,

директор районної бібліотеки.