Результати самооцінювання

У травні та червні 2023 р. у гімназії №5 було проведено самооцінювання за напрямом «Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти».

Для цього було видано наказ від 08.05.2023 № 63, створено робочу групу, затверджено орієнтовний план роботи робочої групи, призначено відповідального, проведено анкетування вчителів, здобувачів освіти та батьків.

       Робоча група підготувала перелік запитань для проведення анкетування, провела анкетування та підготувала звіт за результатами самооцінювання з вказаного напрямку з пропозиціями щодо удосконалення освітньої діяльності. 

Результати самооцінювання закладу освіти за напрямом 

«Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти»

3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти 

3.1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність

  Проаналізувавши результати спостереження за навчальними заняттями, форми зворотнього зв'язку вчителів, опитування, можна зробити висновок, що педагогічні працівники планують свою професійну діяльність, використовують календарно – тематичне планування, що відповідає освітній програмі закладу та враховує рекомендації МОН, орієнтуючись на власний досвід, зразки, що містять фахові видання, а також розробки з інтернет – сайтів і блогів, які стосуються викладання конкретного предмету. При розробці календарно-тематичного планування 62,5% вчителів використовують зразки, що пропонуються фаховими виданнями, 66,7%  використовують розробки із інтернет-сайтів і блогів, які стосуються викладання конкретного предмету, 91,7% використовують рекомендації МОН України,  29,2% - досвід, запозичений у колег, 4,2% - спільна робота з колегами, 54,2% - власний досвід (питання передбачало множинні відповіді). Під час розробки календарно-тематичного плану враховувалась профільність 6-9 класів (поглиблене вивчення англійської мови). Учителі самостійно визначають кількість годин на вивчення навчальної теми, можуть змінювати послідовність вивчення тем у календарно-тематичному плані.

У змісті календарно-тематичного планування присутні види роботи, спрямовані на оволодіння учнями компетентностями та спільними для них уміннями. 

3.1.2. Педагогічні працівники застовують освітні технології, спрямовані на формування в учнів ключових компетентностей і вмінь, спільних для всіх  компетентностей

   Під час навчальних занять спостерігався розвиток та формування таких компетентностей: спілкування державною мовою, навчання впродовж життя, математична грамотність, компетентності у галузі природничих наук, культурна компетентність. Учителі приділяють увагу також формуванню ініціативності та підприємництва, спілкуванню іноземними мовами, екологічній компетентності, інформаційно – комунікаційній компетентності. Всі вчителі використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння учнями ключовими компетентностями та вміннями. З-поміж навчальних завдань, які пропонуються учням, переважають творчі, проблемні, пошукові, дослідницькі, спрямовані на застосування знань у практичній діяльності. У змісті домашніх завдань присутні завдання творчого, прикладного, проблемно-пошукового спрямування. 

3.1.3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів (за потреби)

Більша половина вчителів закладу мають змогу простежувати індивідуальну освітню траєкторію учнів та простежують її шляхом спостереження за учнями, враховуючи здібності та особливості кожного учня. 

3.1.4. Педагогічні працівники створюють та/або використовують власні освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо)

100% вчителів використовують електронні освітні ресурси з метою запровадження технологій дистанційного навчання. При цьому використовують різноманітні інтернет-ресурси, мобільні додатки, що дозволяє створювати інтерактивні вправи, тести. Педагогічні працівники закладу створюють та використовують власні освітні ресурси, мають публікації професійної тематики та оприлюднені методичні розробки, частина оприлюднює свої розробки на електронних ресурсах ( інтернет-сайт «На Урок», «Всеосвіта» тощо). Вчителі вивчали передовий педагогічний досвід,  активно поширювали та  обмінювалися власним. На запитання «У який спосіб Ви поширюєте власний педагогічний досвід?» 29,2% відповіли, що через публікації на сайті закладу , 4,2% - у блогах, 41,7% - у професійних спільнотах соціальних мереж, 4,2% - у фахових виданнях, 16,7% - на освітніх онлайн платформах, 4,2% - на сайті Черкаського ОІПОПП, 25% - не мають оприлюднених розробок (питання передбачало множинні вдповіді). 

3.1.5. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей в учнів у процесі їхнього навчання, виховання та розвитку

Учителі закладу освіти використовують зміст навчальних предметів, інтегрованих змістових ліній для формування суспільних цінностей. Під час проведення навчальних занять педагоги виховують в учнів почуття патріотизму, поваги до державної мови, законів України. Педагогічні працівники сприяють розвиткові демократичних цінностей та громадянських компетентностей учнів,  розвивають в учнів загальнолюдські цінності (соціальну емпатію, толерантність, інклюзивну культуру). Особистим прикладом виховують в учнів толерантне ставлення та взаємоповагу між учасниками освітнього процесу. Педагоги розвивають в учнів навички співпраці та культуру командної роботи. Під час навчальних занять дотримуються гігієни навчання (офтальмологічні вправи, пальчикова гімнастика, проведення фізкультхвилинок та руханок). 

3.1.6. Педагогічні працівники використовують ІКТ в освітньому процесі

Всі вчителі володіють навичками використання комп’ютерних технологій в освітньому процесі, використовують у своїй роботі інформаційно-комунікаційні технології, які сприяють оволодінню учнями ключовими компетентностями. Під час проведення навчальних занять педагоги використовують медіаресурси, можливості інтернет-мережі. Більшість вчителів використовують інформаційно-комунікаційні технології, що сприяють формуванню в учнів ключових компетентностей, а також мережу Інтернет для пошуку навчальної інформації, виконання онлайн-завдань.

 Педагогічні працівники  обрали платформи, на яких можна зручно і якісно проводити дистанційне навчання:

– спілкування в групах у Viber для учнів 1-9 класів;

– робота платформи Classroom для учнів 4-9 класів;

– проведення онлайн-уроків за допомогою сервісу Google Meet.

3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників

3.2.1. Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з особами з особливими освітніми потребами

У закладі освіти створено умови для постійного підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників,  про що вказують у своїх анкетах 95,8% вчителів.

Педагогічні працівники постійно підвищують свій професійний рівень, використовуючи різноманітні форми підвищення кваліфікації, передачі педагогічного досвіду, а також самоосвіту. 75% опитаних вказали, що підвищення професійної кваліфікації проходило на курсах, які організовує ЧОІПОПП, 20,8% - через участь у роботі конференцій, 41,7% - у роботі методичних семінарів, 37,5% - взявши участь у проведенні тренінгів та майстер-класів, 70,8% - шляхом часті у вебінарах, 83,3% - пройшовши  онлайн-курси, 75% - шляхом самоосвіти (питання передбачало множинні відповіді). Обираючи різні форми, види та напрямки підвищення кваліфікації, педагогам слід реалізовувати набуті знання під час проведення навчальних занять.

Педагоги цікавляться новими тенденціями розвитку освіти. Систематично аналізують і оцінюють свою роботу з метою удосконалення власної педагогічної майстерності. Адміністрація гімназії систематично аналізує професійний розвиток педагогічних працівників. Щороку на засіданні педагогічної ради затверджується  річний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Аналіз анкет вчителів засвідчив, що для свого професійного зростання вони обирають наступні теми: використання інформаційно – комунікаційних технологій в освіті – 54,2 %, безпечне освітнє середовище – 70,8%,  методичні аспекти викладання предметів та курсів – 41,7%,  форми організації освітнього процесу – 58,3%, профілактика та прояви девіантної поведінки – 12,5%, психологічні особливості роботи зі здобувачами освіти – 29,2%, формування у здобувачів освіти громадянської позиції – 20,8%, законодавче забезпечення освітнього процесу – 8,3%, ділове українське мовлення – 4,2%.

95,8% педагогічних працівників стверджують, що для професійного розвитку не існує жодних перешкод, 4,2% вважають перешкодою війну в країні. Кожен педагогічний працівник забезпечений ноутбуком, має безперешкодний доступ до будь-яких інтернет-ресурсів, кабінети оснащені оргтехнікою. 

3.2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти

3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти
3.3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства

   У анкетах здобувачі освіти зазначили: 56,3 % - їхня думка завжди вислуховується і враховується вчителями, 33% – враховується з окремих предметів, 8% здобувачів освіти вважають, що вчителі нав’язують свою думку, як єдино правильну, 2,7% вказали, що думка учнів практично не враховується.

       Переважна більшість педагогічних працівників використовують форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти, застосовують особистісно орієнтований підхід. На уроках більша половина вчителів застосовує особистісно зорієнтований підхід, а саме: комунікація націлена на те, щоб кожен учень відчував себе особистістю, прослідковується повага вчителя до кожної дитини, її цілей, запитів, інтересів, завдання вчителя враховують життєві інтереси та запити учнів.  Вчителі на уроках спрямовують комунікацію на розвиток дитини та мотивують учнів застосовувати власний життєвий досвід та шукати варіанти рішень. Більшість вчителів на заняттях вислуховують та сприймають думки учнів, формулюють мету та розв'язують її спільно з ними. 

Педагогам варто формувати позитивну мотивацію учнів до навчання та створювати відчуття доброзичливої атмосфери у класі для забезпечення співпраці між учасниками освітнього процесу. 

3.3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками учнів з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок

       У закладі освіти налагоджена конструктивна комунікація педагогічних працівників із батьками здобувачі освіти, форми роботи висвітлені у річному плані роботи закладу. Під час анкетування на запитання про те, чи забезпечують зворотній зв’язок із Вами педагоги закладу, батьки відповіли наступним чином: так, завжди - 65,1%; переважно так – 27,6%; іноді – 5,9%; ні, ніколи- 1,3%.

    На запитання «На чию допомогу Ви найчастіше розраховуєте в школі у розв’язанні проблемних ситуацій з дитиною» батьки дали наступні відповіді: (можна обрати декілька варіантів відповідей):  директора – 15,1%;  заступника директора – 7,2%;  класного керівника – 93,4%; шкільного психолога –  8,6%;  педагогів – 12,5%; інших батьків – 3,3%;  органів управління освітою – 0%.

   У який спосіб Ви отримуєте інформацію про діяльність закладу освіти (можливо обрати декілька варіантів відповідей):  батьківські збори – 69, 7%;  інформація класного керівника – 82,2%; спільноти в соціальних мережах – 20,4%; сайт – 13,8%;  інтерактивна платформа – 2%, важко отримати інформацію – 0,7%. 

3.3.3. У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці

    На професійне зростання педагогічних працівників впливає співпраця та комунікація з колегами, налагодження командної роботи. Педагоги гімназії практикують спільний пошук оптимальних методів і форм викладання.

 У закладі освіти є методичні об'єднання педагогічних працівників, реалізуються спільні проєкти, взаємовідвідування уроків. Педагогічні працівники формують і підтримують партнерські взаємини між собою. Постійно співпрацюють, діляться знаннями, використовують взаємовідвідування навчальних занять з метою покращення якості викладання. Створено всі умови співпраці педагогів. На запитання, чи створено у закладі освіти всі умови для співпраці педагогів 75% опитаних відповіли, що так, 25% - загалом так.

За результатами вивчення документації виявлено, що у закладі налагоджена робота методичних об`єднань, практикується проведення майстер-класів та взаємовідвідування уроків.

      На сайті гімназії є розділ, де розміщується інформація про методичну роботу закладу, роботу методичних об’єднань учителів, про освітні ресурси вчителів (сайти). 

3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності 

3.4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної діяльності дотримуються академічної доброчесності

На заняттях більшість учителів акцентують увагу на самостійності виконання завдань, нагадують про академічну доброчесність. Однак, тільки деякі педагоги вказують на джерела інформації та авторство використаних на уроці освітніх ресурсів. Під час анкетування на запитання «Що саме Ви робите для забезпечення академічної доброчесності в своїй професійній діяльності?» (питання з множинною відповіддю) вчителі відповіли наступним чином :  при використанні інформації завжди вказую використане джерело – 67,1%;  унеможливлюю списування (добираю відповідні завдання, застосовую індивідуальні варіанти завдань) – 54%;  оцінюю результати навчання учнів об’єктивно і неупереджено - 100%;  проводжу бесіди відповідної тематики з учнями та їхніми батьками - 100%. 

3.4.2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності учнями

Педагогічні працівники діють на засадах академічної доброчесності і формують в учнів такі важливі цінності, як чесність, довіра, справедливість, взаємоповага, відповідальність за результати своєї роботи. Це здебільшого проявляється у застереженні учнів щодо списування, рідше – у вказуванні джерела інформації. Також пропонують завдання на розвиток критичного мислення, які унеможливлюють списування, відповіді на які відсутні у підручниках чи інших джерелах і потребують самостійної роботи учнів. Педагогічні працівники переважно власним прикладом демонструють учням принципи академічної доброчесності. 100% опитаних вчителів проводять бесіди щодо дотримання академічної доброчесності, 41,7%  - знайомлять здобувачів освіти з основами авторського права, 50% - дають завдання на уроках, які унеможливлюють списування, 20,8% - використовують методичні розробки для формування основ академічної доброчесності (питання з множинними відповідями).

   66,1% учнів відзначили, що вчителі регулярно проводять бесіди про важливість дотримання академічної доброчесності, 21,4% - що проводяться, але нерегулярно, 6,3% - що проводяться, але тільки на початку навчального року, 6,3% - що не проводяться взагалі.

Питання щодо дотримання Положення про академічну доброчесність всіма учасниками освітнього процесу обговорювалося на засіданні педагогічної ради.

За напрямком «Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти» визначено достатній рівень.

 

Шляхи вдосконалення педагогічної діяльності:

- спрямовувати комунікацію на розвиток здобувачів освіти та мотивувати їх застосовувати власний життєвий досвід у практичній діяльності;

- добирати  різні форми, види та напрямки підвищення кваліфікації, реалізовувати набуті знання під час проведення навчальних занять;

- постійне дотримуватися принципів академічної доброчесності (унеможливлення списування, уникнення випадків необ’єктивного оцінювання);

- мотивувати педагогічних працівників до проходження добровільної сертифікації, участі в інноваційній та експертній діяльності, популяризації власного досвіду через друк у фахових виданнях, висвітлення на сайтах різних педагогічних спільнот;

- створювати умови та забезпечувати реалізацію індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти, підтримувати поступ кожного учня у навчанні.

Результати самооцінювання закладу освіти за напрямком «Система оцінювання результатів навчання учнів» 

У листопаді та грудні 2022 р. гімназії було проведено самооцінювання за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти».

Для цього було видано наказ від 03.11.2022 № 175, створено робочу групу, затверджено орієнтовний план роботи робочої групи, призначено відповідального, проведено анкетування вчителів, здобувачів освіти та батьків.

Робоча група підготувала перелік запитань для проведення анкетування, провела анкетування та підготувала звіт за результатами самооцінювання з вказаного напрямку з пропозиціями про удосконалення освітньої діяльності.

1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для учнів системи оцінювання їх результатів навчання.

У закладі освіти розроблено систему оцінювання, що включає принципи, форми, методи, критерії, процедури та правила оцінювання. Розроблена система ґрунтується на національних критеріях та вимогах оцінювання, враховує національну школу оцінювання та ілюструє культуру оцінювання, сформовану закладом освіти.

       Критерії, правила та інструменти оцінювання результатів навчання учнів описано в змісті освітньої програми школи на 2022-2023 навчальний рік та висвітлено на інформаційних стендах у класних кімнатах.

       Результати анкетування засвідчили, що 76,7% опитаних учнів отримують інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень, 19,8% – отримують у разі звернення до вчителя,   3,4% ­– не отримують. 95,5% педагогічних працівників використовують критерії оцінювання, розроблені МОН України, крім цих, також ще самостійно розробляють для кожного обов’язкового виду роботи – 36,4%; також крім міністерських критеріїв використовують критерії, розроблені іншими педагогами – 91%.

       86,4% учителів інформують учнів на початку навчального року, а також перед вивченням теми – 59,1%; розміщують критерії оцінювання на веб-сайті гімназії – 40,9%, пояснюють здобувачам освіти індивідуально – 31,8%.

       Система оцінювання у гімназії забезпечує інформування учнів про критерії оцінювання та їх розуміння; інформація доноситься вчителями до учнів та їх батьків в усній формі, шляхом розміщення на інформаційних стендах у класах, через батьківські та учнівські групи в соціальній мережі Viber. Критерії оцінювання є доступними та зрозумілими для учнів. Ознайомлення батьків та учнів з правилами та процедурами оцінювання завжди відбувається на початку та впродовж навчального року. Учителі адаптують, розробляють критерії оцінювання для різних видів діяльності: готують необхідні пам’ятки з порядку і правил оцінювання учнів у закладі освіти; у загальнодоступних місцях навчальних кабінетів теж оприлюднені критерії оцінювання. 19% учнів гімназії зазначили, що вони беруть активну участь у розробці критеріїв оцінювання окремих видів робіт, 53,4% – інколи беруть участь, 27,6% – ніколи.

       Система оцінювання в гімназії ґрунтується на компетентнісному підході. Відповідно до результатів спостереження за навчальними заняттями вчителі застосовують різні прийоми оцінювання результатів навчання учнів. Під час опитування вчителі мали можливість обрати декілька варіантів відповіді. Отже, формувальне оцінювання використовують 95,5% вчителів, поточне – 72,7%, самооцінювання учнями – 68,2%, підсумкове – 77,3%, взаємне оцінювання учнів – 50%.

       У гімназії вивчається думка учнів і батьків щодо справедливості оцінювання навчальних досягнень.

       Як засвідчили результати анкетування учасників освітнього процесу 55,2% опитаних учнів вважають, що учителі справедливо оцінюють їхні навчальні досягнення, 38,8% – у більшості випадків оцінюють справедливо. Серед опитаних батьків 40,6% вважають, що педагоги школи завжди справедливо та об’єктивно оцінюють результати навчання здобувачів освіти, 40,6% – що у більшості випадків справедливо, 18,9% – залежить від учителя.

       За результатами анкетування 72,4% учнів стверджують, що вчителі ще до початку оцінювання завжди пояснюють, за що учень може отримати ту чи іншу оцінку, а після оцінювання її аргументують, 22,4% учнів відзначають, що вчителі, в переважній більшості, пояснюють вимоги до оцінювання та оцінку аргументують лише на прохання учня.

       Педагоги закладу освіти забезпечують зворотній зв’язок з батьками щодо оцінювання навчальних досягнень учнів: 53,8% опитаних батьків сказали, що завжди; а 34% – переважно так. 

Анкета для педагогічних працівників 

Анкета для батьків "Система оцінювання здобувачів освіти" 

2. Систематичне відстеження та коригування.

       Для постійного відстеження динаміки змін результатів навчання учнів та надання відповідної підтримки у гімназії проходить постійне відстеження та аналіз результатів навчання здобувачів освіти, а також здійснюється формувальне оцінювання, яке передбачає відстеження індивідуального поступу учнів та коригування результатів.

       У школі проводиться моніторинг якості знань учнів з усіх предметів. Він проводиться двічі на рік. Основною метою такого моніторингу є виявлення об’єктивного та раціонального підходу до оцінювання результатів навчання учнів з боку вчителя, простеження системності в оцінюванні учнів, динаміки їхніх результатів навчання. Аналіз динаміки навчальних досягнень здобувачів освіти, інструментарій оцінювання педагогічної діяльності, рекомендації щодо покращення якості знань учнів та стану викладання предметів, рішення щодо їх коригування систематично розглядаються на засіданнях педагогічних рад; видаються відповідні накази директора гімназії. Результати моніторингових досліджень також розглядаються на засіданнях атестаційної комісії педагогічних працівників. У річному плані роботи школи відображається планування проведення моніторингів.

       Адміністрація школи та педагогічні працівники регулярно з’ясовують актуальну інформацію про результати навчання кожного учня й відстежують їхній навчальний прогрес.

       Педагогічні працівники ознайомлюються із результатами моніторингів, обговорюють їх на засіданнях методичних об’єднань школи, займаються самоосвітою; враховують у роботі надані їм рекомендації.

       За результатами моніторингів адміністрацією школи здійснюється аналіз результатів навчання учнів, їхньої динаміки. За результатами аналізу приймаються управлінські рішення щодо їх корегування.

       Проведене опитування серед здобувачів освіти показало, що 40,5% учнів стверджують, що вчителі їх підтримують в освітньому процесі, 45,7% – переважно підтримують, 8,6% – переважно ні, 5,2% – ні. 37,7% опитаних батьків стверджують, що вчителі підтримують їхню дитину в освітньому процесі; 53,8% – переважно так; 8,5% – переважно ні.

На питання «Учителі вірять в мене і мої успіхи» 35,3% опитаних учнів відповіли ствердно, 49,1% – переважно так, 9,5% – переважно ні, 6% – ні. 36,8% батьків стверджують, що так; 53,8% – переважно так; 7,5% – переважно ні; 1,9% – ні.

       Більшість педагогічних працівників спрямовують оцінювання результатів навчання на індивідуальний поступ учнів, надають їм час на обдумування відповіді, супроводжують її уточнювальними запитаннями, забезпечують зворотній зв’язок щодо якості виконання завдань, відзначають досягнення учнів, активно підтримують у них бажання вчитися.

       На запитання «Чи допомагають вам вчителі, коли ви до них звертаєтесь по допомогу?» 52,6% опитаних учнів відповіли, що так, 40,5% – переважно так, 3,4% – переважно ні, 3,4% – ні.

       За результатами анкетування здобувачів освіти слід зазначити, що вчителі вірять в успіхи учнів, підтримують їх. 45,5% опитаних учнів 5-9 класів стверджують, що вчителі їх поважають, 43,1%  – переважно так, 6,9% – переважно ні, 4,3% – ні.

Існує зворотній зв’язок між здобувачами освіти та педагогами щодо навчання, поясненням та аргументацією виставлених оцінок, аналізом допущених помилок.

На питання «Наскільки вчителі доступно пояснюють та аргументують виставлені оцінки?» 72,4% опитаних здобувачів освіти відповіли, що вчителі завжди пояснюють і аргументують, чому поставили саме таку оцінку; 22,4% – в переважній більшості пояснюють; 3,4% – дуже рідко пояснюють та аргументують; 1,7% –ніколи не аргументують.

39,7% учнів зазначили, що вони отримують аргументацію виставлених оцінок від усіх вчителів, 46,6% – від більшості вчителів, 10,3% – від окремих вчителів, 3,4% – у поодиноких випадках.

Педагоги школи здійснюють формувальне оцінювання: систематично відстежують і відображають розвиток, процеси та результати навчання кожного учня, звертають увагу на позитивну динаміку, мотивують учнів, спонукають до самостійного мислення.

Учителі під час опитування зазначали, що відстежують особистісний поступ учнів завдяки розвитку їх ключових та предметних компетентностей, вмотивованості до навчання, застосуванню прийомів зворотнього зв’язку, врахуванню індивідуальних особливостей дитини, наполегливістю вчителів та самих здобувачів освіти.

Для впровадження формувального оцінювання вчителі використовують різні форми роботи, але перевагу надають словесному 90,9%, зворотньому зв’язку – 72,7%, портфоліо – 13,6%, листам самооцінки – 18,2%.

Педагоги відстежують особистісний поступ здобувачів освіти, створюють траєкторію особистісного поступу учня, визначають подальші навчальні дії щодо покращення досягнень. Вчителі спрямовують учнів до того, щоб вони визначали власні освітні цілі, формували очікування від власної роботи, у взаємозв’язку з цими цілями та очікуваннями здійснювали самооцінювання та взаємне оцінювання.

Переважну більшість батьків турбує те, як вчителі підбадьорюють  дітей, коли вони стикаються з труднощами у навчанні. 19,8% батьків, які брали участь в опитуванні, констатують, що всі учителі заохочують учнів до навчання та підтримують позитивний клімат на уроці; 45,3% – що більшість учителів; 33% – дехто з учителів; 1,9% – ніхто. 

Опитування серед здобувачів освіти

3. Спрямованість системи оцінювання на формування в учнів відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання.

       Освітній процес неможливий без відповідального ставлення учнів до навчання, оскільки одна з ключових компетентностей – «навчання впродовж життя» – ґрунтується саме на відповідальності.  Формування відповідального ставлення до навчання відіграє важливу роль у підготовці учнів до самостійного життя, тому що навчання – головна праця здобувача освіти.

       Гімназія сприяє формуванню в учнів відповідального ставлення до результатів навчання: діє учнівське самоврядування, учні активно займаються волонтерством. Педагоги час від часу делегують учням повноваження, дають деякі доручення. Якщо учні відчувають довіру, яку їм надають, вони беруть на себе відповідальність і намагаються виконати доручення якнайкраще. У школі проводиться профорієнтаційна робота.

       Під час здійснення освітнього процесу учні мають можливість вибору: напрямів навчальної діяльності, рівня навчальних завдань.

       Як показали результати анкетування 86,2% опитаних учнів отримують необхідну допомогу та підтримку педагогів в навчанні через бесіди, консультації, інші форми роботи.

       81% здобувачів освіти стверджують, що результати їхнього навчання залежать виключно від їхньої праці, від рівня викладання – 51,7%, від праці учнів та праці батьків, які їх мотивують до навчання – 56%, від об’єктивності оцінювання навчальних досягнень – 30,2%, від більш поблажливого ставлення вчителів до навчальних досягнень учнів – 17,2%, від допомоги однокласників – 15,5%, від погодних умов – 10,3%, від обладнання та інтер’єру – 10,3%.

       Педагоги надають підтримку здобувачам освіти в різних формах: 59,1% проводять додаткові заняття; 63,6% – консультують; 68,2% – впроваджують різнорівневі завдання; 63,6% – створюють самостійно наочні посібники; 22,7% – створюють проєкти; 72,7% – впроваджують творчі, пошукові завдання; 40,9% – проводять індивідуальні заняття; 68,2% – проводять роботу з обдарованими дітьми; 86,4% – використовують ІКТ, мережу інтернет.

       Переважна більшість учнів (84,5%) відповідально ставляться до навчання, усвідомлюють його важливість для подальшого життя та відзначають, що школа цю відповідальність розвиває.

       Учні відзначають, що 80,2% вчителів підтримують зворотній зв’язок із ними, заохочують їх до подальшого навчання.

       На уроках більша частина педагогів організовує самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти (68,2% та 50%).

       На питання «Чи здійснюєте ви самооцінювання результатів своєї роботи під час навчання?» 29,3% опитаних учнів відповіли, що так; 46,6% – здебільшого так; 20,7% – дуже рідко; 3,4% – ні.

       На запитання «Чи практикують учителі проведення взаємооцінювання робіт один одного?» 25% опитаних учнів відповіли, що так, з усіх предметів; 23,3% – що так, але з окремих предметів; 37,1% – інколи; 14,7% – ніколи.

       Педагоги залучають учнів до розробки критеріїв оцінювання окремих видів робіт, тоді учні самостійно зіставляють з ними свої результати, роблячи водночас відповідні висновки про ефективність роботи. 19% опитаних учнів сказали, що вони завжди беруть участь у розробці критеріїв оцінювання; 53,4% – інколи; 27,6% – ніколи.

       На питання «Чи відповідають Ваші результати контрольних робіт поточним оцінкам?» 59,5% відповіли, що так; 37,1% – що інколи; 3,4% – не відповідають.

       Щодо форми контролю за рівнем знань, то 71,6% опитаних вважають, що найкращий контроль – це тест; 22,4% – письмова робота з розгорнутою відповіддю; 6% – усне опитування.

       Переважна більшість учнів констатують, що їхня думка вислуховується і враховується вчителями під час проведення уроків – 60,3%; враховується з окремих предметів – 27,6%; 10,3% учнів зауважили, що більшість учителів нав’язують свою думку, як єдино правильну; 1,7% учнів заявили, що у школі їх думка практично не враховується.

       Якість знань учнів турбує батьківську спільноту школи.

       49,1% батьків зауважують, що результат навчання їхньої дитини залежить виключно від праці і наполегливості учнів; 63,2% – від рівня викладання предметів; 52,8% – від форми навчання (очної чи дистанційної); 35,8% – від мотивації вчитися; 50,9% – від праці дитини та батьків; 9,4% – від більш поблажливого ставлення вчителів до учнів.

       Під час опитування батьки висловили свої зауваження та пропозиції вчителям щодо покращення роботи з оцінювання навчальних досягнень учнів. 40,6% опитаних батьків вважають, що вчителям варто здійснювати індивідуальний підхід до кожного учня, використовувати цікаві методи викладання. 22,6% батьків вважають, що чітко пояснені учням критерії оцінювання теж дуже впливають на результати навчальних досягнень. 19,8% вважають, що пріорітетом має бути об’єктивне оцінювання; 14,2% батьків просять більше розуміти учнів. Лише у 34,9% батьків немає ніяких претензій до вчителів, їх все влаштовує.

       Отже, за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти» визначено достатній рівень.

       Шляхи вдосконалення:

- вчителям аргументувати оцінку учнів, активно використовуючи формувальне оцінювання, відзначити досягнення учнів;

- педагогам застосовувати систему оцінювання, що спрямована на реалізацію компетентнісного підходу;

- впроваджувати диференційовану систему домашніх завдань, доповнюючи їх творчими видами робіт;

- залучати учнів до участі у розробленні критеріїв самооцінювання та взаємооцінювання.