Історія освіти в селі
Черепинська гімназія розташована за адресою
вул. Центральна 2, Київська область, Тетіївський район, село Черепин,
контактний телефон (045) 3-81- 18
e-mail : cherepinske_nvo@ukr.net
В дореволюційний час стан освіти на Тетіївщині характеризувався низькою грамотністю населення. За переписом 1897 року серед населення Тетіївської, Кашперівської та П'ятигорської волостей неписьменність становила 80,4%, зокрема серед жінок - 93%.
В 1913-1914 роках на території сучасного Тетієва була 31 початкова школа, навчалось учнів 1550 осіб. Працювало 48 учителів, 24 вчителі не мали навіть середньої освіти.
Вся програма дореволюційних шкіл була пристосована до вимог церкви і насичена релігійним змістом, надавалась перевага церковнослов'янській грамоті. Лише незначне місце відводилося російській мові і арифметиці. На рідній мові навчання заборонялось. Як правило школами завідували попи. Вони були духовними наставниками в усіх школах. Бійка, лайка, штрафи, вигнання зі школи такі методи попівського виховання. Застосовувалися суворі методи фізичного впливу: били лінійкою, тягли за вуха, ставили на коліна, іноді на гречку. Такі методи приводили до того, що більшість дітей закінчували своє навчання у першій або другій групі.
В селах були грамотні лише піп, дяк, писар та окремі особи. В кожному селі не було бібліотеки, рідко в кого були книги, більшість з них мали релігійний зміст. Періодичну пресу передплачували лише піп та поміщик.
Не кращий стан освіти був і в селі Черепин.
В 1890 році в селі була відкрита церковно-приходська школа, що містилася в селянській хаті.
(див. фото №1, це приміщення після Жовтневої революції використовувалося як кооперація) Навчалося 18 дітей, вчив піп Гордій Яремчик, навчання проводилося в одній кімнаті. Школа була трьохкласною. Трохи пізніше кількість дітей, яка навчалась, збільшилася до 70. Вчилися цілий день, хоча вчитель йшов обідати, ніяких наочних посібників не було, вивчали закон Божий, арифметику, російську грамоту та читання, співи. З 1907 року дітей навчав Кобилківський Василь, дячок, який і завідував школою.В умовах розрухи, яка викликана Першою світовою війною і громадянськими війнами, в перші роки будівництва нового суспільства не було можливості запровадити навіть обов'язкового початкового навчання. Однак повсюди створювалися нові школи, навчально-виховний процес перебудовувався.
В селі Черепин школа стала початковою в 1918 р.(див. фото №2) - це і були перші кроки культурної революції в селі. Головне завдання - здійснення загальної початкової освіти і ліквідація не писемності. Щоб виконати його, потрібно було докласти чимало зусиль працівникам народної освіти.На початку 1932 року по Тетіївському району було завершено перехід до обов'язкового початкового навчання.
У 20-роках минулого століття більшість населення країни проживали в сільській місцевості, у мережі шкіл значне місце займали малокомплектні школи.
Переважна більшість учнів здобували лише початкову освіту, залишала школу й шли працювати в сільське господарство, на будівництво, промислові підприємства, учнями в ремісничі майстерні, тощо.
В 1929 році в с. Черепин школа стала семирічною. Її розташували в приміщенні будівлі контори цукрового заводу, який згорів в 1885 році (див. фото №3)Село Черепин продано графом Островським Назарію Єгерському, а його сином Михайлом продано Роману Євстафієвичу князю Сангушку, який побудував в 1805-1807 роках ґуральню, а в 1825-1830 роках цукровий завод. Завод, село та землі навколо були продані графу Браніцькому.
Неповна середня школа готувала основну масу учнів для участі у матеріальному виробництві, куди відразу ж після її закінчення вливалося 92-95% випускників.
В серпні 1979 року в с. Черепині була відкрита нова трьохповерхова загальноосвітня школа на 536 учнівських місць (див. фото №5). Це велике світле, просторе приміщення з цегли, скла, бетону, де повністю кабінетна система навчання, великий спортзал, спортивний майданчик і т.д.
З 1994 року педагогічний колектив очолює директор школи Луцик Олександр Геннадійович. Це чудова, працьовита людина, яка вміє організувати навчально-виховну роботу в школі. Педагогічний колектив школи складається з 19 чоловік, з яких тільки в 4 немає вищої освіти. Вчитель історії Новіцька Людмила Миколаївна має звання старший вчитель. Майже всі роки вона була класним керівником. З великою повагою ставляться до неї учні, батьки, випускники. Учителька постійно удосконалює свої знання. Вона часто повторює вислів К.Д. Ушинського: «Вчитель живе до того часу поки він вчиться. Як тільки він перестає вчитися, в ньому вмирає вчитель».
Глибокі і міцні знання мають учні, класоводом Лагоденко Валентина Іванівна. 25 років вона працює в Черепинській середній школі. До кожного уроку готується уважно, продумано, із захопленням. Біля 70% її учнів навчаються на «відмінно». Своїм досвідом Лагоденко В.І. ділиться на семінарах, курсах, методичних об'єднаннях.
З 1979 року вчителем фізкультури працює Поліщук Петро Іванович, який вніс великий вклад у розвиток спорту в школі та на селі. Старанний, стриманий, відданий своїй роботі фахівець привив учням любов до спорту, бажання вдосконалювати свої успіхи та майстерність. Його вихованцями були: Микитюк Сергій та Хохич Сергій - майстри спорту України, Семенчук Денис, який у грудні 2004 року став абсолютним володарем кубка України з лижних гонок та багато інших. Недашківська Наталія Валеріївна, яка була вихованкою Петра Івановича і стала абсолютною чемпіонкою Всеукраїнських спортивних ігор з біатлону серед юніорів.
Педагогічний колектив нашої школи дружній та старанний. Сприяє всебічному розвитку особистостей, створює умови для вдосконалення їх здібностей, талантів, участі у художній, технічній, фізкультурно-спортивній, трудовій діяльності.
Виховує повагу до людей, культурно-національних, духовних, історичних цінностей України.
Дотримується педагогічної етики, поважає гідність учнів. Постійно підвищує свій професійний рівень, загальну культуру.
Збереглася стара фотографія першого випуску Черепинської 7-річної школи 1934 року (див. фото №4). Ось вони учні ЗО- років минулого століття.
В с. Черепин та в с. Черепинці школи в пристосованих приміщеннях, матеріальна база їх зростала повільно. Основною формою навчально-виховного процесу був урок, більшість уроків мали теоретичний характер.
Масові професії набувала молодь різноманітних курсах при МТС в Тетієві і П'ятигорах або в ФЗС при промислових підприємствах.
В Черепинську початкову школу в 1932 році прийшов працювати вчителем Колесник Антон Гаврилович, який працював до початку 70-х років минулого століття. Учитель Антон Гаврилович залишив про себе і невмирущу пам'ять.
В с. Черепин середньої школи не було до 1958 року (з 1958 р. до 1960 р. - три випуски учнів середньої школи, а потім з 1961 р. школу було переведено на базу восьмирічної).
Під час Великої Вітчизняної війни в селі з 1941 року по 1943 рік включно працювали лише початкові класи. Поряд з предметами, що вивчалися в молодших класах, учителів примушували з наказу німецької влади навчати молитися Богу. На початку 1944 року село було визволено. Школа працювала як семирічна.
В 1961 році було порушення питання про будівництво нової школи в с. Черепинці і через певний час воно було вирішене.
В школу прийшли працювати талановиті кадри: вчителька математики Перевайло Т.І., вчитель української мови та літератури Маларець Т.К., учителі початкових класів - Поліщук (Танцюра) Л.Є., Миколаєнко А.В. В 70-х роках минулого століття працювали в с. Черепинці учителі Карасьов В.П. (фізкультура),Топішко Т.І.(математика).
Але в зв'язку з впорядкуванням мережі району в 1975 році Черепинківську 8-річну школу реорганізовано в початкову, директором призначено Клімас Ніну Дмитрівну, а всіх вчителів- предметників переведено в Черепинську 8-річну школу.
Після війни директорами Черепинської школи працювали; Боханська К.П., Погорілий В.Т., Терещук І.Т., Білокінь Г.П., Лавренчук М.М., Мельник М.В., Глоба А.В., Лошак А.Н.