Рекомендації батькам на літні канікули

Поради практичного психолога

Шановні батьки! Пам’ятайте, що літні канікули для дітей – це можливість відновити сили, оздоровитися, закріпити набуті знання та використовувати їх у домашніх умовах. Психологи рекомендують дотримуватися таких основних порад на канікулах:

• Організуйте для вашої дитини правильний розпорядок дня, дотримуйтеся його щодня;

• Організуйте дитині щоденний активний відпочинок на свіжому повітрі;

• Організуйте щоденну навчальну годину, оберіть постійний час та повторюйте навчальний матеріал, читайте книжки;

• Постійно говоріть із дитиною (контролюйте вимову та правильність побудови висловлювань);

• Спостерігайте за поведінкою дитини, якщо у неї виникають труднощі, тоді допомагайте їх розв’язувати,  підтримуйте;

• Заведіть влітку окремий зошит «Мої враження» та допомагайте дитині щоденно записувати 2-3 речення про сьогоднішній день;

• Поважайте дитину як особистість;

• Будьте послідовними у своїх вимогах;

• Порівнюйте дитину в її динаміці,  якою вона була вчора, якою є сьогодні;

• Довіряйте дитині. Дозвольте робити власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти;

• Виявляйте свою любов до дитини, дайте  зрозуміти, що любитимете  її за будь-яких обставин.

Літні канікули під час війни

Важливість профілактичних щеплень

Інфекційні хвороби небезпечні своїми ускладненнями, що можуть призвести до інвалідності, а деякі — навіть до смерті. Інфекційні хвороби, від яких (або від тяжких ускладнень яких) можна захиститися за допомогою імунізації, передаються від інфікованої особи до здорової, як правило, повітряно-крапельним шляхом.

Імунізація (за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я) — це процес, завдяки якому людина набуває імунітет, або стає несприйнятливою до інфекційної хвороби, і який зазвичай здійснюється шляхом введення вакцини.

До інфекцій, яким можна запобігти щепленнями, належать: кашлюк, дифтерія, правець, поліомієліт, кір, епідемічний паротит, краснуха, гепатит B, гемофільна інфекція, пневмококова інфекція, менінгококова інфекція, ротавірусна інфекція, вітряна віспа, гепатит A, папіломавірусна інфекція та інші.

Вакцини стимулюють власну імунну систему організму до захисту людини від відповідної інфекції або хвороби.

Вакцинація має на меті захистити організм від інфекції, запобігти важкому перебігу та появі ускладнень від неї.

Дитина, яка не отримала щеплення проти тих чи інших інфекцій, наражається на великий ризик захворіти, особливо якщо таких дітей стає з року в рік більше.

Застосування вакцин знижує вірогідність поширення відповідних інфекцій у сотні разів. На сьогоднішній день альтернатив вакцинації з метою профілактики захворювання на відповідні інфекції немає.

Ризик поширення захворювань серед дітей, які не отримали щеплення, значно вищий, ніж у захищених шляхом вакцинації.

Інфекційні захворювання  з давніх часів були  великим лихом для людства. Епідемії частіше забирали життя людей і у більших кількостях, ніж війни та стихійні лиха. Протягом багатьох сторіч  лікарі та вчені говорять про необхідність не скільки лікувати,  а скільки попереджати захворювання. Але людство навіть не могло уявити ті успіхи, які забезпечують профілактичні щеплення. Завдяки вакцинації у світі врятували мільйони людських життів. Інфекції, що мали широке розповсюдження, стали керованими.

Щоб з’ясувати, чи потрібна сьогодні вакцинація, що вона дала людству, необхідно відповісти на три головних питання:

- які жертви приносило людство на алтар інфекційних захврювань до введення вакцин?

- що ми маємо сьогодні з інфекційних хвороб?

- що чекає людство у випадку відсутності вакцинації?

Найбільш демонстративний досвід боротьби із натуральною віспою –інфекцією, що забрала життя багатьох людей. Так у Європі в 17 сторіччі  тільки від віспи померло 60 млн людей. Ті, що вижили, залишилися жити із тяжкими ускладненнями, що призвели до повної втрати працездатності. І тільки завдяки вакцинації у всьому світі у 80-х роках ліквідовано натуральну віспу.

Яскравим прикладом ефективності вакцинації являється також щеплення проти дифтерії. В довакцинальний період в нашій країні хворіло на дифтерію від 40 до 80 тис. дітей щорічно. Смертність складала майже 50 %, тобто помирала кожна друга захворіла дитина. У 1932 р. розпочато масову імунізацію проти захворювання і вже в 50-х роках 20 ст. захворюваність знизилася в 6 разів і продовжувала знижуватись. У 80-х роках з’явилася інформація, що вже все добре і щеплення скоріше не потрібні, ніж корисні. Лікарі-педіатри скоротили кількість щеплень, батьки відмовлялися від вакцинації дітей, дорослих майже не щеплювали, але наслідки не змусили себе довго чекати. У 1991 р. захворюваність на  дифтерію  зросла в 50 разів, було зареєстровано понад 17 тис. випадків захворювання, із них 3 тис. серед дітей. Згідно з даними ВООЗ, в Україні від дифтерії помирає 10% хворих. Щоб зупинити епідемію дифтерії, почали знову масову імунізацію дорослих і провели додаткове щеплення дітям. І тільки завдяки таким діям, захворюваність на дифтерію не реєструвалася.

Отже, якщо припинити проведення щеплень проти дифтерії, то захворювання знову може спалахнути.

Не менш вагомо вплинула імунізація на захворюваність такою небезпечною інфекцією, як правець (столбняк), який відомий людству понад 2500 років. Правець протягом всієї історії був постійним і невгамовним супутником війни. Але виникав він не тільки внаслідок військового травматизму,  а й у мирний час – ця інфекція забирала тисячі людських життів.  Перебіг хвороби надзвичайно тяжкий, і кожен другий помирав. Лише вакцинація дозволила перемогти цю небезпечну хворобу, щорічно зберігає життя більш ніж 500 тис. людей і є  надійним методом попередження цього захворювання. Тому тільки некомпетентні люди можуть заперечувати необхідність щеплень.

Кір – це інфекція, яка до 60-х років минулого століття була однією  з найбільш розповсюджених у Європі. Протягом життя майже кожен хворів на кір.

В Україні протягом 15 років з початку 20 ст. від кору померло близько 500 тис. дітей. Причиною смерті були ускладнення у вигляді пневмонії. З початку введення вакцинації проти кору в Україні пройшло понад 50 років, за цей час захворюваність зменшилась у 100 разів. Знову ситуація складалася так як із дифтерією: байдужість батьків і лікарів, недоліки в проведенні вакцинації і навіть рекомендації, що щеплення можна не проводити – результат не змусив себе довго чекати – в 2001 році захворюваність зросла у 20 разів, а в 2006 р. – ще більше. В Україні захворіло на кір тільки в 2006 р 42124 особи, померло 20 дітей. Основною причиною епідемічного підйому кору було збільшення кількості невакцинованих осіб.

Ще одна інфекція, доцільність щеплень проти якої важко заперечувати, це коклюш – бактеріальна інфекція, що передається повітряно-крапельним шляхом. Кашлюк особливо небезпечний для дітей віком до 2-х років. По рівню захворюваності коклюш поступався лише кору. Захворюваність в Україні у довакцинальний період  складала понад 100 тис дітей на рік. Завдяки імунопрофілактиці щорічно в світі попереджена захворювання 5 млн дітей та 760 тис смертей від цієї інфекції. Після введення масової  імунізації у 1963 році кількість хворих зменшилась в  200 разів.

Поліомієліт, або дитячий параліч – тяжке інфекційне захворювання, що супроводжується ураженням нервової системи і розвитком  паралічу. В середині минулого сторіччя епідемія поліомієліту мала місце в 70 країнах світу. В Україні за період 1954-1958 рр. захворіло на поліомієліт 15 тис. дітей, значна частина яких залишилася інвалідами. Після застосування вакцин захворюваність знизилась, і в 2002 р. Україна в складі Європейського регіону отримала статус території, вільної від поліомієліту. Але ВООЗ не відмінила вакцинацію, що пов’язано з циркуляцією збудника в інших регіонах світу і збереженням  небезпеки захворювання.

Яскравим прикладом ефективності вакцинації є щеплення проти епідемічного паротиту  («свинка»). У 90-х роках в зв’язку з недостатньою кількістю отриманої вакцини не всі діти були  щеплені. В результаті рівень захворюваності зріс більш ніж у 10 разів, а знизився лише після введення додаткового щеплення дітям 6 річного віку. Щорічно реєструвалося до 200 випадків захворювання на епідпаротит:

1990 р. - 24 випадки;

1991 р. - 167 випадків.

Комунікація

Ми готові до співпраці та заохочуємо участь батьків у шкільному житті дитини, а Ваша думка завжди важлива для нас.

Якщо Ваше питання стосується вчителя, ви можете писати на його робочу електронну скриньку. Якщо у Вас є потреба зустрітися з учителем, Ви можете погодити зручний час електронною поштою.

Зверніть, будь ласка, увагу на те, що для забезпечення ефективності освітнього процесу учитель має перебувати з дітьми протягом навчального дня. Зустрічі можна призначити після закінчення навчального процесу.

Більшість необхідної організаційної інформації Ви можете отримати, звернувшись до класних керівників та адміністрації.

Якщо у Вас є потреба зустрітися з представником адміністрації, переконайтеся, що Ви вже обговорили Ваше питання з класним керівником чи вчителем - предметником. Якщо дійсно є потреба зустрітися з представником адміністрації, Ви можете зателефонувати, зазначити тему спілкування та домовитись про зустріч.

Шановні батьки, просимо Вас звернути увагу на те, що частина закладу, призначена для Вашого перебування — це хол першого поверху. Інші приміщення призначені для навчання, тож у них перебувають лише здобувачі освіти й учителі, адже освітній процес потребує особливої дисципліни та концентрації. Початок навчального дня — це час, коли діти й педагоги спілкуються в неформальній обстановці, емоційно налаштовуються на день. Вони разом заходять до ліцею без супроводу батьків, діти самостійно роздягаються і готуються до уроку. Педагоги початкової школи завжди знаходяться поруч і допомагають, якщо є така потреба, але щодня ми з радістю спостерігаємо, як діти стають більш самостійними та відповідальними. Ці якості, за результатами світових досліджень, пов'язані з внутрішньою мотивацією та бажанням рухатись до поставленої мети.

Адміністрація гімназії

Якщо у Вас є питання щодо певного навчального предмету або до вчителя, ви можете його вирішити безпосередньо з учителем. Для цього Ви можете звернутися до нього, щоб призначити зустріч.

У разі необхідності Ви можете поспілкуватися з представником адміністрації

Директор Шкуратівської гімназії

Тетяна Михайлівна 

Осикова

 Відомості про учнів

Будь ласка, переконайтеся, що всі надані відомості про Вас і вашу дитину є актуальними.

Із міркувань безпеки закладу потрібно надати коректні номери, електронні адреси батьків та довірених осіб для зв’язку в разі екстрених ситуацій. Якщо ці номери або адреси змінюються, будь ласка, оперативно повідомте класного керівника.

Політика ліцею передбачає нерозголошення відомостей, які стосуються учнів. У разі проблем, пов’язаних із питанням позбавлення батьківських прав, відповідні юридичні документи мають бути надані до закладу, у іншому випадку передбачається, що обидва батьки мають рівний доступ до своїх дітей. Копії всіх документів будуть зберігатися в суворій конфіденційності.

Розсилки

  Усі відомості про шкільне життя батьки отримують на сайті ліцею на сторінці в мережі Фейсбук, Вайбер або на своїх персональних скриньках. Будь ласка, слідкуйте за шкільними розсилками, оскільки нам часто потрібна Ваша відповідь: заповнення анкети або здійснення візу до ліцею.

  Найважливішу інформацію ми надсилаємо батькам у SMS-повідомленнях у класних групах, створених у Вайбері. Просимо вчасно повідомляти про зміни телефонних номерів, щоб ми могли оперативно надсилати найсвіжіші новини.

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

МИ ЗАВЖДИ ВІДКРИТІ ДЛЯ СПІВПРАЦІ З ВАМИ!