21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го.  

 Міжнаро́дний день толера́нтності — свято, яке відзначається 16 листопада в усьому світі. Його запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, сексуальної орієнтації, етносу або кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.

Декларація принципів терпимості звертається до держав, які мають гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм. У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини, і, якщо це необхідно, розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окремих людей.

До цього положення варто додати, що ратифікація документів та створення законодавства це лише так звана «матеріальна» умова для формування реальної толерантності в суспільстві. Сьогодні, ратифікувавши основні міжнародні документи із захисту прав людини, Україна та її суспільство ще далекі до того, щоб стверджувати, що толерантність — це ознака нашого життя[джерело?].

Навчання починається з дітей, яких варто вчити не просто бути «такими як всі», а, поважаючи інших, висловлювати свою точку зору та відстоювати власну позицію. Тож ЮНЕСКО пропонує відзначати День толерантності у школах і вищих навчальних закладах усіх країн-членів ООН.

#день_доброти

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ДОБРОТИ – свято ДІЇ. 

🌿Нині цей світлий день відзначається у понад 28 країнах, на усіх континентах. У святкуванні беруть участь США, Канада, Японія, Франція, Італія, Індія, Нідерланди, Нова Зеландія, Непал, Нігерія, Південна Корея, Сінгапур, Великобританія, ОАЄ, кожного року список країн поповнюється. 

🌿Даних про офіційне святкування в Україні, на жаль, немає, але це не заважає розповсюджувати добру традицію та робити гарні вчинки.

🌿Гайда творити ДОБРО🩵💛

ВОРОЖБЯНСЬКА МІСЬКА РАДА

ШКУРАТІВСЬКА ГІМНАЗІЯ

ВОРОЖБЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Н А К А З

10.11.2023                                 с.Шкуратівка                                     №90-о

Про проведення

Тижня безпеки

дорожнього руху

          На виконання листа відокремленого підрозділу «Київська міжрегіональна філія» Українського науково-дослідного інституту медицини транспорту Міністерства охорони здоров’я України від 01.11.2023 № 246/15 щодо проведення з 13 до                   19 листопада 2-го етапу Всеукраїнського Тижня безпеки дорожнього руху, що відбувається в рамках реалізації заходів ІІ Десятиліття дій з безпеки дорожнього руху 2021-2030,

листа Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації від 06.11.2023 р. № 04.2-13/5114 «Про проведення Тижня безпеки дорожнього руху»  та з метою забезпечення безпеки дітей, попередження ДТП, запобіганню травматизму, вчиненню інших діянь, які призводять до травматизму або загибелі

Н А К А З У Ю:

1.Класним керівникам:

1) організувати, враховуючи дистанційну форму навчання, та провести  у період із 13.11.2023р.  по 19.11.2023 р.  виховні заходи в рамках Тижня безпеки дорожнього руху.

2. Затвердити план-графік (додається) виховних заходів (Відповідальний вчитель основ здоров'я Гашенко В.І.)

3.Бібліотекарю Дейнезі В.Г. підготувати  виставку дитячих малюнків по висвітленню даного питання .

4. Відповідальному за веб сайт гімназії Цирулику В.М. висвітлити інформаційні матеріали на сайті гімназії.

      5.  Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Директор                                                                       Тетяна ОСИКОВА

Із наказом  ознайомлені:

_________

________ Олена АВДЄЄВА

________

________Володимир ГАШЕНКО

________
________Ольга СКЛЯРЕНКО

________

________Вікторія ДЕЙНЕГА

________

________ Наталія КОВАЛЕНКО

_________

_________Людмила ЧУХЛІБ

_________

____________ Віктор  ЦИРУЛИК

_________

_________Вікторія ГОРЛАЧ

                                                                                                                                                       Додаток

до наказу №90-о від 10.11.2023

 Шкуратівської гімназії

 Ворожбянської міської ради

 Сумської області

План-графік

 проведення виховних онлайн-заходів у Шкуратівській гімназії

у період Тижня безпеки дорожнього руху із 13.11.2023 по 19.11.2023

№   Тема виховного заходу   Дата   Клас    Відповідальний учитель

Урок-гра « Вчи і поважай правила дорожнього руху»

Гра «Дорожні знаки-наші друзі»

13.11

1,2

Скляренко О.М.

2

Бесіда з елементами вікторини «Правила дорожнього руху знай- життя та здоров'я зберігай!»

14.11

3

Дейнега В.Г.

3

Квест-гра  «Знай та розпізнавай дорожні знаки»

15.11

4

Авдєєва О.А.

4

Презентація « Правила дорожнього руху для школярів»

Конкур дитячого малюнка « Безпека на дорозі-безпека в житті»

16.11

5

Дейнега В.Г.

5

Година спілкування «Правила дорожнього руху». Презентація «Безпека на зупинках громадського транспорту»

17.11

6

Гашенко В.І.

6

Бесіда «Безпека перебування на вулицях: правила дорожнього руху, дорожньо-транспортні пригоди»

18.11

7

Коваленко Н.М.

7

Тематичний урок «Правила дорожнього руху для школярів»

Практичне заняття « Надання першої допомоги при ДТП»

19.11

8,9

Чухліб Л.М.

День української писемності та мови - цікаві факти про солов’їну

Українська мова - одна з найбагатших та наймилозвучніших мов світу. Вона походить від єдиного праслов’янського кореня, а не від давньоруської мови, що розділилася на українську, білоруську та російську мови. Формуватися українська мова почала у VI столітті, цей процес тривав до XVI століття.

Ось що маємо зараз:

• в українській мові - близько 256 тисячі слів, але вона стрімко розвивається, тож насправді ця цифра зараз більша;

• найбільш уживана літера в українській мові - літер "п", на неї починається найбільша кількість слів, найменш уживана - літера "ф";

• українська мова - найбагатша на зменшувальні форми, наприклад, її має навіть слово "вороги" - "вороженьки";

• "Заповіт" Т. Г. Шевченка - рекордсмен серед переведених творів,  його переклали 147 мовами;

• найстарішою українською піснею вважається пісня "Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш".

Державною українська стала 26 жовтня 1989 року, нині нею володіє близько 45 мільйонів людей у всьому світі.

Всесвітній день психічного здоров’я (World Mental Health Day) або День ментального здоров’я у світі та в Україні відзначається щороку 10 жовтня. Свято покликане звернути увагу на проблеми, пов’язані з психічним станом людини, та для підтримки людей з подібними захворюваннями. Основна мета цього святкування – скоротити поширеність захворювань, пов’язаних з психічними розладами: депресивні стани, фобії, розлади особистості, алкогольна та наркотична залежності, шизофренія, недоумкуватість, порушення свідомості тощо.

Всесвітній день ментального здоров’я спрямований на підтримку людей, які не страждають на серйозні відхилення з боку психіки, проте переживають скрутні часи та потребують сили волі й характеру, які б допомогли їм впоратися з будь-якими життєвими труднощами.

Однією з найбільш розповсюджених шахрайських схем є продаж неіснуючих товарів за зниженими цінами. Слід пам’ятати, що шахраї намагаються максимально замаскуватися під добросовісних продавців, на своїх ресурсах розміщують гарні фото товарів, швидко відповідають охочим придбати речі та залишають фейкові позитивні відгуки «покупців».

Такі зусилля зловмисники часто спрямовують на досягнення єдиного результату – переконати покупців здійснити повну або часткову переплату.

Ще однією популярною у шахраїв схемою заробітку є фішинг - створення ресурсів, які зовні схожі на популярні інтернет-магазини. При спілкуванні «продавці» переконують громадян перейти за фішинговим посиланням для оплати товару. Сплачуючи на таких сайтах, покупці фактично передають дані банківської картки зловмисникам. Отримуючи таку інформацію, шахраї привласнюють гроші з рахунків громадян.

Кіберполіція рекомендує дотримуватися наступних порад для безпечного шопінгу в Інтернеті:

- купуйте та сплачуйте лише на перевірених ресурсах, перевірте правильність URL-адреси необхідного сайту - навіть найменша невідповідність може означати, що користувач потрапив на фішинговий сайт;

- сплачуйте гроші після отримання товару аби мінімізувати ризики втрати грошей;

- не повідомляйте нікому дані своєї банківської картки (особливо CVV-код та термін дії);

- заведіть окрему інтернет-картку для онлайн-шопінгу, на яку переказуйте лише ту суму, що необхідна для оплати;

- у разі купівлі на платформі оголошень, обговорюйте деталі угоди тільки в чаті цієї платформи та не переходьте у сторонні месенджери: туди зловмисники можуть надіслати фішингові посилання.

- перевіряйте сайти онлайн-магазинів перед оплатою товару на сервісі Кіберполіції "STOP FRAUD" або на сервісі Асоціації "ЄМА" CheckMyLink. 

Інформацію про правила платіжної безпеки можна дізнатися на сайті #ШахрайГудбай

Історія Дня пам'яті захисників України

29 серпня має велике історичне значення, оскільки знаменує пам'ятний вихід українських захисників з оточення під Іловайськом у 2014 році. Ця подія вважається одним із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення.

Операція почалася у перших числах серпня. Проте у ході запеклих боїв вже 18 серпня 2014 року українські сили, що значною частиною складалися з добровольчих батальйонів, увійшли в Іловайськ. Вони успішно взяли під свій контроль частину міста. Однак ситуація погіршилася в ніч з 23 на 24 серпня, тоді російська влада розгорнула проти українців значну частину своїх регулярних військ. В результаті цього, 24-25 серпня були оточені батальйони МВС України "Дніпро-1", "Миротворець", "Світязь", "Херсон", "Івано-Франківськ", Нацгвардії "Донбас" і сили сектору "Б".

З плином часу ситуація для українських військ ставала дедалі складнішою. І вже 28 серпня відбулися переговори між керівництвом АТО та Генштабом ЗС Росії. Їхньою метою було забезпечення безпечних гуманітарних коридорів для евакуації оточених українських військових за узгодженими маршрутами. Втім, російське керівництво порушило домовленості, в результаті чого українські військові були обстріляні під час проходження нібито "зеленим коридором".

Шлях українських силовиків пролягав через соняшникове поле, відтак вони став символом цього дня.

За офіційними даними, українська армія за час боїв за Іловайськ втратила 366 воїнів, 429 - отримали поранення різного ступеню тяжкості, 300 - потрапили у полон. Тут слід зазначити, що ця запекла боротьба також увійшла в історію під назвою "Іловайський котел".

У 2019 році президент Володимир Зеленський офіційно оголосив про встановлення Дня пам'яті захисників, під час якого громадяни віддають шану людям, які загинув в боротьбі за Україну.

29 серпня у знак поваги та пам'яті по всій країні приспускають прапори на будівлях органів влади, державних підприємств, установ і організацій. На урочистих церемоніях оголошуються імена військових, що віддали життя, захищаючи Україну від російської агресії з 2014 року. Окрім цього, Україна вшановує полеглих воїнів загальнонаціональною хвилиною мовчання.

22 червня в Україні відзначається День скорботи й вшанування пам’яті жертв війни. Ми згадуємо всіх, хто загинув у німецько-радянській війні, яку пропаганда СРСР називала Великою Вітчизняною.

Та війна була надзвичайно жорстокою і кривавою. А правда про неї у Радянському Союзі приховувалась, викривлялась, спотворювалася. Це робилося для того, аби замаскувати професійну непридатність та антигуманність сталінського режиму, пояснити надзвичайні людські втрати серед населення та полегшити управління народами, що входили до складу Союзу. Для цього було створено чимало міфів, які досі популяризуються в російській федерації та у маніпулятивній формі використовуються для пояснення й виправдання російської агресії проти України.
Один з них – стосується нібито віроломного (без оголошення війни) нападу гітлерівської Німеччини на СРСР. Цей міф розповсюджувався, щоб пояснити населенню поразки першого року військових дій.
Зараз ми знаємо, що існують зафіксовані історичні факти про те, що нота про початок війни була вручена німецьким послом радянському керівництву в Москві, а також у Німеччині радянський посол отримав пояснення щодо причин цієї війни: рейх остерігався віроломного радянського нападу, тому вирішив це зробити першими.

Окрім того, інформація про дату початку війну десятки разів передавалася радянському керівництву, тому перетин кордону гітлерівцями не міг стати для нього несподіванкою.

Також можна згадати про міф, що стосується применшення втрат і виключну роль російського народу.
Ми знаємо, що інформація про загиблих також була джерелом маніпуляцій у Радянському Союзі. Там ніби возвеличувався подвиг людини, але людське життя для цієї країни насправді нічого не значило. Операції планувалися без огляду на можливі втрати серед військових та мирного населення, тому правда про справжню кількість загиблих ретельно приховувалася від народу. Деякі дані – засекречені досі, бо знаходяться у московських архівах. За підрахунками істориків під час німецько-радянської війни загальні безповоротні людські втрати Радянського Союзу – військовослужбовців і цивільного населення – склали майже 27 млн.

Україна ж втратила тоді – понад 10 млн людських життів. Це значна частина від загальних втрат.

Як бачимо, жорстоким катком геноциду пройшлася по території сучасної України та війна. З таким же жорстким катком війни до нас прийшла російська федерація знову…

Нині ми вшановуємо всіх воїнів, що полягли у боротьбі з гітлерівською Німеччиною, всіх патріотів, що боролися проти сталінського Радянського Союзу, та усіх жертв серед мирного населення.

Окрім того, згадаймо всіх, хто загинув у новій війні, яку розпочав путінський режим проти нас.

Лише з дня повномасштабного вторгнення армії рф на територію України внаслідок збройної агресії росії загинуло 484 українські дитини. Кількість загиблих від війни дітей уже переважає саму кількість днів, скільки триває ця повномасштабна війна. За 466 днів – на кожен день випадає смерть дитини. І це один із найстрашніших підрахунків, який може вести держава.

Щодня росія вчиняє проти населення України, зокрема і дітей, воєнні злочини, які у майбутньому будуть розслідуватися як злочини проти людяності. Щодня вона несе у сім’ї українців руйнування, горе і страждання. Тільки за офіційними даними правоохоронних органів України, на сьогодні 998 дітей отримали поранення, 389 зникли безвісти, 19 505 примусово депортовані на територію держави-агресора. Напевно, ці цифри не є остаточними і повними.

російська федерація систематично порушує міжнародне право, норми міжнародних документів, що відкривають можливість порушувати питання про визнання російської агресії в Україні актом геноциду проти української народу.

Національна рада зі свого боку готує звіт, який доказує співучасть російських пропагандистських ЗМІ у втіленні злочинної політики російської федерації з депортації українських дітей. Невдовзі регулятор оприлюднить його, аби надалі притягнути до відповідальності якомога ширше коло осіб, причетних до вчинення воєнних злочинів проти дітей в Україні.

Не пробачимо. Докладемо усіх зусиль, щоб покарати кожного росіянина, від рук якого постраждала українська дитина.

День захисту дітей — це свято, що символізує незаперечну цінність і величезне значення дітей в житті суспільства. Воно єднає країни всього світу навколо спільної мети — забезпечити майбутнє дітей, оберігати їхні права та сприяти їхньому всебічному розвитку. 

Вперше День захисту дітей був відзначений у 1950 році в 51 країні світу. Його впровадження відбулося за ініціативи Ради Міжнародної демократичної федерації жінок у Парижі з метою захисту дітей, що залишилися без батьків та дому під час Другої світової війни. Організація Об’єднаних Націй (ООН) підтримала цю ініціативу, проголосивши захист прав, життя та здоров’я дітей важливим напрямом своєї роботи. Була також проговорена необхідність соціального захисту прав дитини.

За словами істориків та археологів певні елементи вишиванки існували ще на одязі скіфів. Вони проживали на території сучасної України до нашої ери. За часів Київської Русі також носили вишитий одяг, а згадки про особливе вбрання русинів можна знайти в записах багатьох мандрівників.

Крізь віки проніс український народ любов до вишиванки та зберіг особливі традиції її створення. Кожний регіон України може похвалитися своїми унікальними звичаями, які пов'язані з національним орнаментом на одязі.

Історію виникнення особливої української вишивки пов'язують із Трипільською культурою епохи пізнього неоліту. Трипільці були умілими гончарами, однак вони не лише робили красивий посуд з глини, але також прикрашали його спіральними візерунками. Історики переконані - такі ж символи можна було побачити і на одязі трипільців.

Депортація кримських татар, розпочата 18 травня 1944 року, – один з найбільших злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни. Понад 20 років в СРСР повністю заперечувався злочинний характер цих дій. 

Операція радянських військ з вигнання нацистських окупантів з території Кримського півострова почалася 8 квітня 1944 року і завершилася в ніч на 13 травня. Ще до завершення боїв, 22 квітня в доповідній записці на ім’я Лаврентія Берії кримські татари були звинувачені в масовому дезертирстві з лав Червоної армії. 10 травня Берія в листі Сталіну повторив попередній закид, додавши до нього «зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу» та «небажаність подальшого проживання кримських татар на прикордонній околиці Радянського Союзу». Також в листі була сформульована пропозиція виселити все кримськотатарське населення до Узбекистану.  

Наступного дня, 11 травня 1944 року було прийнято цілком таємну Постанову Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». В ній наводилися попередні претензії до кримськотатарського населення – начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм, – які стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку.

Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася, в основному, 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВД. Депортованим давалося на збори від кількох хвили до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. В реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Зафіксовано численні випадки мародерства. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.

Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів. Крім того, 6 тис. мобілізованих військкоматами протягом квітня-травня кримськотатарських юнаків окремо відправлено на наряди Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тис. кримських татар заслано на роботи до таборів тресту «Московуголь». Разом вигнано з Криму за перші два дні 191 044 осіб. Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців.

16 травня проводиться Міжнародний день світла. З ініціативи ЮНЕСКО від 14 листопада 2017 року, в річницю першої успішної роботи лазера у 1960 році фізика та інженера Теодора Маймана. Ці травневі заходи у другий декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

Світло відіграє центральну роль нашому житті. На самому фундаментальному рівні завдяки фотосинтезу світло є джерелом життя. Вивчення світла призвело до багатообіцяючих альтернативних джерел енергії, життєво важливих медичних досягнень у галузі діагностики та лікування, інтернету зі швидкістю світла та багатьма іншими відкриттями, які зробили революцію в суспільстві та сформували наше розуміння Всесвіту.

Сім'я для багатьох людей — це найдорожче, що є в житті.

Свято відоме на увесь світ. Воно було засноване з важливою метою — привернути увагу суспільства до різних проблем, які можуть виникати у сім'ях. Однак для більшості людей це просто чудовий привід зустрітися з рідними, порадіти і сісти за святковий стіл.

   Тому важливо виявляти любов до рідних і проявляти свою турботу.

   А День сім'ї — ще один хороший привід.

  Тому недивно, що їй присвячено відразу кілька свят у році.

  День сім'ї в Україні часто святкують двічі: в травні (міжнародне свято) і в середині літа — в липні.

 Українці найчастіше вітають своїх рідних 8 липня. Адже ця дата в Україні присвячена родині і близьким. Свято вважається відносно молодим, адже його створили всього лише 11 років тому.

8 липня віряни також вшановують пам'ять святих Петра та Февронії, яких вважають покровителями шлюбу. Тому недивно, що українці обрали для святкування Дня сім'ї саме цей день.

1993 року Організація Об'єднаних Націй встановила Міжнародний день сім'ї, обравши для святкування цього свята 15 травня. Останні кілька років в Україні цього дня також вітають батьків, дітей та інших близьких родичів.

Бажано  зателефонувати своїм рідним, привітати їх, сказати приємні слова, запитати про здоров'я. Якщо є можливість, родичам бажано зібратися разом за святковим столом, обмінятися привітаннями та невеликими подарунками.

В День сім'ї важливо сконцентрувати увагу на тому хорошому та світлому, що вам принесла ваша сім'я.

Справжня цінність у житті — це рідні та близькі люди.

Справжня цінність у житті — це рідні та близькі люди. Тож ️вітаємо з Днем родини та бажаємо взаєморозуміння, щастя, райдужних планів і безлічі цікавих занять. Нехай сім'я завжди буде міцною скелею, захистом від негараздів і розрадою в біді.

Любові, краси, світлого майбутнього, достатку і спільного розвитку!

Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.

   У вересні 2003 року на саміті СНД Президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада голів держав СНД підтримала цю пропозицію.

   Чорнобильська атомна електростанція є символом наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Трагедія, спричинена вибухом на її четвертому енергоблоці, не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їхній побут і соціально-економічні умови життя.

    Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.

  До 33-х роковин Чорнобильської трагедії у нашій країні відбудуться урочисті та пам’ятні заходи: покладання квітів, мітинги-реквієми, тематичні виставки тощо.

    У цей день вшануймо ліквідаторів, за їх сміливість та відвагу! Передаємо найщиріші слова вдячності та доземний уклін за високу громадянську позицію і схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, чиї життя обірвав смертоносний атом.

   26 квітня – є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу.

1 клас. Виховна година для початкових класів «Біль Чорнобиля». Осикова Т.М.

3 клас. Перегляд мультфільмів: «Казка про Чорнобиль», «Книга-мандрівка. Україна. Чорнобиль». Авдєєва О.А.

4 клас. Перегляд відеофільму  "За годину до вибуху". Скляренко О.М.

5 клас. Презентація для виховної години «Дзвони Чорнобиля». Гашенко В.І.

6 клас. Екологічна година «Чорнобиль…чорний біль нашої землі». Коваленко Н.М.

7,8 класи. Історичний репортаж "Чорнобиль в серці України,  а тінь його по всій Землі ". Перегляд відеофільму " Чорнобиль  - пам'ять України". Чухліб Л.М.

9 клас. «ЧОРНОБИЛЬСЬКА ТРАГЕДІЯ УРОК ПАМ’ЯТІ» година спілкування, присвячена річниці аварії на Чорнобильській АЕС. Дейнега В.Г.

Щорічно, 15 лютого, в Україні відзначється День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Ця дата, насамперед, приурочена до дня виведення радянських військ з Афганістану в 1989 році.  У тій війні, яка тривала з 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року, полягло близько 4-ох тисяч українців. Тисячі воїнів-афганців одними із перших пішли добровольцями у 2014 році, бо були одними із небагатьох, які мали бойовий досвід. І сьогодні вони захищають Україну від російського агресора. 

#ДИСТАНЦІЙНИЙТИМБІЛДІНГ

День святого Валентина 14 лютого є неофіційним святом усіх закоханих, яке пройшло крізь століття, і сьогодні широко відзначається у всьому світі. Цей день, коли згадують ім’я святого, за популярністю може позмагатися хіба що з Днем Святого Миколая. Суспільне зібрало цікаві факти про історію виникнення найромантичнішого свята та традиції його святкування у різних країнах.                   Учні гімназії долучилися до обласної акції "Серце до серця" та виготовили валентинки, щоб привітати своїх рідних та друзів.

  Тож сьогодні бажаємо усім світлих безхмарних днів і благополуччя. Нехай той, хто шукає кохання — знайде своє щастя, у кого є сім'я і кохана людина — збереже теплоту почуттів і ніжність. Нехай панує любов на всій планеті і у Ваших серцях. Зі святом!

Достеменна історія цього свята досі невідома, проте у більшості переказів та легенд його "винуватцем" називають ранньохристиянського мученика Валентина — єпископа з італійського міста Терні (місто розташоване неподалік Риму – ред.), який жив у III столітті.

Згідно з цією версією, святкування Дня закоханих почалося в Римській імперії у 270 році до нашої ери, за часів царювання Клавдія II (268-270 рр.). Під час ведення війни Клавдій начебто не хотів, щоб солдати вступали в шлюб, бо вважав, що одруження робить їх слабкими та обтяжує сімейним побутом.

Однак священнослужитель, на ім'я Валентин таємно вінчав закоханих. Коли правитель про це дізнався, єпископа схопили, піддали жорстким тортурам і згодом обезголовили за "антидержавницьку" діяльність. У ніч перед стратою, яка відбулася 14 лютого між 269 року, він написав дівчині, ймовірно, дочці тюремного наглядача, з якою подружився в ув’язненні, любовного листа у віршованій формі та підписав його: "Твій Валентин". Згодом такі листи отримали назву "валентинки".

У 496 році Папа Геласій I заснував День пам’яті Святого Валентина, якого вшановують 14 лютого. Вважається, що він зробив це, аби витіснити язичницьке свято римських "люперкаліїв", яке щорічно відзначалося 15 лютого. Натомість образ святого Валентина мав підкреслити духовний вимір кохання між чоловіком та жінкою.