Чернигівський повіт


Чернигівський повіт
  1. Борковські навіть керівний склад хоругви намагався позбавитися обтяженої службою землі. До подібного кроку вдався і Миколай Бялт, який у січні 1648 р. отримав королівський дозвіл на поступку права на шість волок на урочищі Постубиці під Черніговом Янові Борковському і Магдалені Стеткевич21. 21. AGAD. – Metryka koronna. – Sygn. 189: Księga wpisόw za kanclerstwa Jerzego Osso.lińskiego, 1643, 1645, 1646, 1648. – K. 748v. – 749.
  2. Бороздни
  3. Буркацькі
  4. Бялти навіть керівний склад хоругви намагався позбавитися обтяженої службою землі. До подібного кроку вдався і Миколай Бялт, який у січні 1648 р. отримав королівський дозвіл на поступку права на шість волок на урочищі Постубиці під Черніговом Янові Борковському і Магдалені Стеткевич21. 21. AGAD. – Metryka koronna. – Sygn. 189: Księga wpisόw za kanclerstwa Jerzego Osso.lińskiego, 1643, 1645, 1646, 1648. – K. 748v. – 749. В урочищі Постубиці (на північ від Чернігова) мав лановий наділ Миколай Бялт34, який у 1649 р. став чернігівським ловчим. 34. AGAD. – Metryka koronna. – Sygn. 189. – K. 748v. – 749.
  5. Годлевські 
  6. Грязні
  7. Дунаєвські
  8. Залеські У 1644 р. ротмістром чернігівської козацької хоругви був призначений Самуель Залеський19. Однак розмір його наділу нам не відомий. 19. Biblioteka Czartoryskich w Krakowie. – Oddz. rękopisów. – Rkps 139: Teka Narusze.wicza. T. 139 (1644–1645). – S. 163–164.
  9. Келчовські  Єжи Якуб Келчовський, чернігівський ловчий (1646-1648), перед тим летичівський гродський писар (1640). Походив з Люблінського воєводства, був одружений з брацлавською шляхтянкою Анною Ободенською (Boniecki A. Herbarz Polski. Cz. 1: Wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. Warszawa, 1907. T. 10. S. 24). Як урядник Єжи Якуб користувався покровительством великого коронного гетьмана, кам’янецького старости Миколая Потоцького (Dzięgielewski J. Izba poselska… S. 115). На території Чернігово-Сіверщини Є. Келчовський володів добрами Кузняківщина і Муравейка, де в 1645 р. осадив Миколаїв і Єжиполе (AGAD. MK, ks. 189, k. 225-226). Також йому належала третина маєтку Яковлевичі (Ibid. K. 224-226).
  10. Козляковські
  11. Криницькі Лише Криштофу Криницькому, мірничому Чернігівського воєводства, який володів 18 рицарськими волоками, вдалося на них осадити село Осники22 22. AGAD. – Metryka koronna. – Sygn. 180. – K. 245–245v.; Львівська Національна Бібліотека ім. В. Стефаника (далі – ЛНБ). – Від. рукописів. – Спр. 4064: Виписи з ґродських, земських, підкоморських, трибунальських книг Волинського, Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств (1642–1643). – Арк. 29.
  12. Лютомирські  Пожиттєве право на лен могло належати не лише вдові, але й доньці ленника. Згідно з привілеєм Владислава IV, виданиму 1634 р., ще при житті Яна Лютомирського належне йому ленне право на маєтність Липове над р. Ромен у Чернігівському повіті було потрактоване ще й як пожиттєвий лендля його доньки Ельжбети та її чоловіка - Яна Баліцького. Дещо змінився при цьому й військовий обов'язок. Якщо Я. Лютомирський згідно з попереднім привілеєм мав ставати на захист Чернігівського замку, то тепер він, його зять і донька повинні були відбудувати замочок у Липовому і захищати його підчас ворожих нападів186. 186 AGAD. Metryka koronna,sygn. 176, k.178v.-179 v.; РГАДА, ф. 389, on. 1 ,д.214 , л. 119 об.-120.
  13. Маліцькі жовнір Маліцький 
  14. отримав 4 лютого 1649 р. на Крупичполі
    15. 32 волоки на чотирьох коней35.35. AGAD. – Metryka koronna. – Sygn. 192. – K. 16–18.
  15. Носачевичі  Зі згаданих восьми осіб, які на 1633 р. мали волочні наділи під Черніговом, найбільше – 30 волок, мав Миколай Носачевич. Кінну службу з цього наділу продовжували виконувати і його нащадки. Зокрема, Лукаш Носачевич у кінці червня 1657 р. отримав від Богдана Хмельницького підтвердження на отчинний ґрунт20. Цей документ, правдоподібно, проливає світло на долю козацьких наділів під Черніговом. Як зазначається у ньому, на ґрунті Носачевича вже «сиділи» роїцькі слобожани. Здається, що колонізація околиці Чернігова просто поглинула волочні наділи, відведені для козацької хоругви. 20. Документи Богдана Хмельницького / Упор. І.Крип’якевич, І.Бутич. – К.: Вид-во  Академії Наук Української РСР, 1961. – C. 600–601; Лазаревский А. Акты по истории  землевладения в Малороссии (1630 – 1690) // Чтения в историческом обществе Нестора-Летописца. – К.: Университетская типография, 1890. – Кн. ІV. – Отд. 3. – С. 98–99;  Генеральное следствие о маетностях Черниговского полка 1729–1730 г. // Материалы для  истории экономического, юридического и общественного быта Старой Малороссии / Под  ред. Н.П.Василенко. – Чернигов: Типография губернского земства, 1909. Бялти . ІІІ. – С. 342.
  16. Пянчинські
  17. Порадовські жовнір Порадовський 
  18. отримав 4 лютого 1649 р. на Крупичполі 
    19. 32 волоки на чотирьох коней35.35. AGAD. – Metryka koronna. – Sygn. 192. – K. 16–18.
  19. Речинські 
    лановий наділ в урочищі Постубиці (на північ від Чернігова) належав Стефанові Речинському33, який займав ряд земських посад, у тому числі й новгород-сіверського земського судді. 33. AGAD. – Metryka koronna. – Sygn. 191. – K. 24v. – 25.
  20. Сіножацькі після смерті Яна Сіножацького (до 1639 р.) його дружина Теофіля Розсудовська вийшла вдруге заміжз а Мартина Києвського. Спроба рідного брата ЯнаКриштофа відсудити у Т. Розсудовської та М.Києвського ленну маєтність Козленичіу Чернігівському повіті, якувона успадкувала по першому чоловікові, завершилися невдачею. 
  21. З декрету королівського суду випливає,що вдова мала пожиттєве право на лен. Згодом, 18 листопада 1644 р., вона поступилася своїм ленним правом М.Києвському,таким чином покращивши його володільницький статус179. AGAD. Metryka koronna, Sygn.189, k.229-231.
  22. Стеткевичі навіть керівний склад хоругви намагався позбавитися обтяженої службою землі. До подібного кроку вдався і Миколай Бялт, який у січні 1648 р. отримав королівський дозвіл на поступку права на шість волок на урочищі Постубиці під Черніговом Янові Борковському і Магдалені Стеткевич21. 21. AGAD. – Metryka koronna. – Sygn. 189: Księga wpisόw za kanclerstwa Jerzego Osso.lińskiego, 1643, 1645, 1646, 1648. – K. 748v. – 749.
  23. Фащі



Зокрема, лише у ніжинській хоругві на початок 1649 р. вакантними були щонайменше 112 волок. Станіслава Рикальського, Станіслава Лайщевського, Гоголя, Лещинського, Петра Маньковського, Романа Погожельського, двох Скоропінських, Миколая Сваритовського, Габріеля Сцибора, Миколая Свідерського36. 36. AGAD. – Metryka koronna. – Sygn. 191. – K. 23–23 v., 53 v. – 54; sygn. 192. – K. 16–18, 284 v. – 286 v.


Comments