Гирі ЛяхиСокирки, Мишки Біликі Бобруйкі Гарбузи Горбачі, Гурці, Гусичі, Дешкі (Даш- кевичі) Дорохи Дулковичі Копоті Лапи Пліхти Пузи (Пузирни) Сипи, Сираї (Сираєнкі) Шкоди (Штоди) 17 родів тюркського по- ходження: Бердянські, Беремицькі, Берлози, Бурзди, Гломазди Дерехи (Даруги?) Єрмаки (?), Келбичі (Кеблич Солтан) Козарини Куяни Мисці, Миховичі Міховці Пайнеткі Серкезевичі Скебличі (?) Татари. Серед остерської шляхти фіксуємо роди московського походження: Агаповичі (Гапони), Аленцовичі, Алтиховичі, Апанасовичі, Биліни (БилінІстомка), Васильєвичі, Глубцови, Гостиловичі, Миновичі, Минченкі, Одан- цовичі, Орешкі (Орішки), Орловські, Парфеновичі, Потрохіни (Пото- хіни), Тимошкевичі. У середовищі служебної шляхти були представлені і польські воло- дільці. На Остерщині це роди Багінських, Бачинських, Берзановських, Бро- новських, Завадських, Казовських, Крушинських, Орзовських, Ортовських, Пулкевичів, Сібілевичів, Трембицьких та Яковських. Присутні також і ук- раїнські ополячені роди: Берземенські, Биковські, Ланські, Сачкі. Бабичі, Барановські, Біликовичі, Біловикі, Богданкі, Борздії, Бородаї, Василишиські, Васьковичі, Водоп’яни, Волошеніни, Гавриловичі, Гарбузенкі, Голенищевичі, Гороховичі, Григоровичі, Гриневичі, Гришке- вичі, Гришкі, Грушковні, Давидовичі, Дем’яновичі, Денисенкі, Драби, Дро- невичі, Дубровські, Євдокимовичі, Єрченкі, Ждановичі, Жукинські, Закаблуцькі, Івантевичі, Ігнатовичі (Гнатовичі), Карповичі, Козловські, Ко- зорогі, Коловицькі, Кондратовичі, Коптевичі, Костюшковичі, Кошини (Ко- шевичі, Кошкіни), Кривицькі (Кривчевичі), Купренкі, Курили, Курцевичі, Ласки, Ласковичі, Левоновичі, Лецевичі, Лещевичі, Липенчичі, Літков- ські, Логвини, Лосі, Малевичі, Манцевичі, Мартиновичі, Матвієвичі, Ма- тющенкі, Мацутовичі, Мешковичі, Михайловичі, Мишки, Міцевичі, Мурки, Нелюбовичі, Несторовичі, Носки (Носачі), Обийми, Олешевські, Ольшанські, Омеляновичі, Онаничі, Онискевичі, Ортимовичі, Осиповичі, Осташковичі, Островські, Остянини (Остряниці), Павловичі, Пальчики, Пашевичі, Петельки, Петрашевичі, Пилиповичі, Поповичі, Пориличі, Пролізи, Проневичі, Проскури (Проскуренкі), Пушкарі, Радчичі, Рако- вичі, Рожновські (Рожиновські), Романенкі, Ропшевичі, Ростки, Рошков- ські, Рубанки, Русановичі, Саковичі, Салівоновичі, Самсоновичі, Санковичі (Самковичі), Сельковичі, Семеновичі, Семіковичі (Самковичі?), Сенище- вичі, Сенчикови, Сергієнки, Сериянкі, Серхичикі, Серянкі, Сетніки, Смор- чки, Ставицькі, Станевичі, Стуми (Штоми?), Сущанські, Тетері, Толочковичі, Тополі, Трусейкі, Трухони (Трухановичі, Трухани), Хмури, Ходкевичі, Хомичі, Хоховичі, Хоцуги (Коцуги?), Храпочевичі, Чорноухи, Чоховичі, Шемети, Шерепничі, Шидловські, Штоми-Білики, Юр’єви (Юрченкі), Якимовичі, Яловицькі, Ясинські. Закревських, Скуміних, Чюриловичів, Янків. Оскільки приватна резиденція С. Лика фіксується в Любецькому старостві, то ймовірно саме князі Лики відповідальні за появу на Кременчуцькому терені першої половини XVII ст. вихідців з остерських бояр — Пальчик (в Омельнику), Острянин (під Говтвою), Гиря (у Жовнині) та Ріпка (у Кременчуці). В 1514 році король надав наміснику Остринського повіту Станіславу Андрі- йовичу Скиндиру людей Івана Коптевича, Яцька Пашевича, Мацька Трухоновича, Солтана Келбича, Євлашка Скеблича, Онанка Мешковича, Микулу Ситьковича, Василя Бабича і чотири землі пустовські – Русинівщину, Бакулівщину, Лобосирів- щину і Колоднину. Не дивлячись на давню форму написання прізвищ (Коптевич- Копоть, Трухонович-Трухан, Ситькович-Сидько, Бабич-Бабич, Павлович-Павлик) збереглися сліди ми-нулого у сьогоденні. Станіслав Скиндир того ж року купив у бояр остринських Станіслава, Матвія, Миколая Нелюбовичів і їх дітей «землю пашенную з сіножатями, гаями, ставками і всім, що вони держать», у т.ч. і частину селища (4 тяглі чоловіки із землями) і «всі- ма службами дідівськими їх – Богдановщину, Бутвиловиче, які спали на їх, і в за- писі тих бояр виписано, що землю вони продали на віки. І повідав, що купив у бояр Василишських, Андрія і Радивіла Михайловичів, землю отчизную їх в Лядському на вічність. І вольно то розширювати, і прибавити, і людьми осадити, і до свого ліпшого обернути, так як самі найкраще розуміють». Ще одним документом того часу є королівський привілей 1514 року наміснику остринському Станіславу Скиндировичу на «70 конюхів наших острянських». Ось їх імена: Гринець Осташкович, Семен Логвин, Василь Осипович, Семен Чюрило- вич, Чурила Манцевич, Михайло Порилич, Онаш-ко Ласкович (сучасне Ліскович), Денис Толочкович, Єсько Дем’янович, Влас Липенчич, Рад Лецевич, Іван Крив- чевич, Хома Ропшевич, Оліфер Петрашевич, Степан Минович, Дробиш Костюш- кович, Євлаш Гостилович, Олехно Омелянович, Грицко Лещевич, Гаврило Гусич, Федько Євдокимо-вич, Сак Ракович, Зуб Гриневич, Радко Сенкевич, Мацько Кон- дратович, Колка (Микола) Матвієвич, Мацута Мацутович, Ілько Радчич, Василь і Онисько Агаповичі (Гапони), Янко Апанасович, Тимох Якимович, Мойсей Тим- ошкевич, Гонола Оданцович, Мишко Аленцович, Кольник Хомич, Остах Проневич, Панас Левонович, Ілько Денисович, Сенко Михович, Лука Станевич, Іван Петра- шевич, Ігнат Михалкович, Сидір Дроневич, Селівон Сакович, Лук’ян Мартинович, Івашко Алтихович, Тимош Василевич, Тарас Храпочевич, Яцута Ортимович, Євлаш Василевич, Хома Давидович, Юра Гриневич, Ігнат Лотвинович, Трухан Пилипович, Гринь Пилипович, Полу-пан Коптевич, Онисько Сенищевич, Ходко Семенович, Га- нота Малевич, Івашута Івантевич, Климент Павлович, Карпо Саливонович, Кунц Го-ленищевич. У цьому ж документі король Жигимонт (Сігізмунд I) дав Узбеку- солтану парубків остринських Мисца (Михайла) і Дмитра з жоною і дітьми. . В 1516 році Станіслав Скиндир мав позов від боярина Івашка Пуза за землю тяглу Заховщину. В остерському родоводі Івашко Пузо – засновник роду Пузирних. Того ж року Скиндир, згідно указу короля, отримав в Остерській волості 13 чоловік ловців на ім’я Клим і Ждан Шерепничі, Онд-ран Міцевич, Ганець Вабич, Олтух Михайлович, Юрій Несторович, Остапка Ми- хайлович, Мицута Парфенович, Гурець Іванович, Федько Онанич, Олтух Міцевич з братією, Оліфер Пилипович, Матвій Михалкович. Професія ло «Бояри, які в острозі сидять» та «Дань з міщан» наведені списки остерських бояр і міщан на 1552 рік, а також розміри податків, котрі сплачував кожен з міщан. На той час остерським сотником був боярин Іван Дерех. Інші бояри мали такі імена та прізвища: Єрмак, Іван Сипа, Пилип, Михайло, Хецке Онискевич, Кулак Гаврилович, Мартин Драб, Богданко, Шемет, Білик (предок засновників с. Білики), Матвій Пролиза, Трухон (сучасне Трухан), Данило Волошенін, Ходор Обийма, Се- нюк Потрохін, Стема Трубач, Грушковни, Логвіновни, Богдан Копоть (засновник с. Кіпті), Максим (ймовірний засновник с. Максим), Орішко, Василь Літковський, Демко Карпович, Ян Рошковський, Станіслав Драб, Двор Сеніївковський, Іван Борздий. Із бояр, які жили за острогом, тобто підпорядковувалися старості, а жили за межами міста, значився Іван Чорно 1597 рік – декрет на скаргу остерських бояр і міщан. Згадувалися бояри Іван Коловицький, Григорій та Іван Жукинські (Жуки), Іван Дубровський, Якуб Шкода (Штода ?), Ярема Білик, Логвин Гломазда, Хома і Павло Козарини, Ланський. 1599 рік – до Остра відряджено особливих комісарів для розгляду скарги бояр, міщан, куничників. Від бояр скаргу підписав Яків Шкода, від міщан – Микита Сморчок. Прізвища багатьох бояр співзвучні з нинішніми назвами сіл Козелецького райо- ну. Так у ревізії 1602 року записані бояри Іван Пальчик, Сморчок, Берлоза, Тополь, Григорій Дашкевич (Дешко), Олексій Горбач, Ярема Білик та ін. Історик М. Косто- маров вважав, що остерські бояри були не дружинниками, а старійшинами на своїй земл 1604 рік – за бунт Степана Біликовича, Дешуру Бораздича, Івана Гломазду було заарештовано і на три місяці кинуто до Житомирської в’язниці. Решту бунтарів, серед яких були бояри Ярмола Білик з сином Іваном Біликовичем, сотник Ярмола Ходкевич, Макар Куян, Лучко Боргдай (Бородай ?), Іван Пальчик, Богдан Бораздич, Микита Сморшок, Василь Берлоза, Артем Петелька і Максим Тополь, було пе- редано під «зверхність» старости. Проте відразу після королівської ревізії зно- ву виникла судова справа між старостою і боярами Ярмолою Біликом, Сам- соном Саковичем, Іваном Богданенком, війтом Кар- пом Санковичем (Самко- вичем), Іваном та Максимом Тополями, Олексійом Горбачем і Василем Трусейком. Причиною позову стало те, що староста забрав у бояр «маєтності, збоже, бидло, бчоли», тобто землю, зерно, худобу і бор Найбільш повний список остерських бояр наведено у люстрації 1636 року. Тут вказано імена 70 боярських родин, котрі проживали на території Остерського староства. Наводимо повністю цей список: Ярмола Ласка, Фурс Гарбуза, Матвій Данило Гарбузенки, Оврам і Богдан Беремецькі, Ничипір та Ярош Єрченки, Ігнат Біловик, Федір Денисенко, Ян Хохович, Федір Бурди, Степан, Іван, Михайло Білики та Іван Білик Стуша (Штома?), Гор- дій, Остап, Влоко, Ясько Гломазди, Степан, Артем, Федір, Андрій, Микита Гиря (нащадки Гюрі, тіуна князя Всеволода Велике Гніздо, який відбудовував Остер в 1195 р.), Терешко і Максим Козороги, Се- мен, Григорій, Олександр і Ждан Лапи, Конон Горо- хович, Федір Гришко, Федір Мишко, Іван Самсоно- вич, Ларько Пайнетка, Войко і Семен Барановські, Василь і Семен Пальчики, Семен Денисенко, Семен Попович, Григорій, Роман і Сахно Василевичі (Васи- ленки), Єшко, Павло і Терешко Тетері, Яцько, Карпо, Хома і Федір Семіковичі (Самковичі ?), Овдій Сер- гійчук, Нестор Сергієнко, Семен Романенко, Федір Сирай, Яцько і Сава Сираєнки, Петро Міщенко, Іван і Куца Лосі, Омелян Купченко, Федір Мітченко (від нього пішли роди Митьків та Миткевичів), Семен Курило, Ян Гришкевич, Гаврило Шеметенко, Петро Розток, Дорошко Міховець. Найбільш відомими остерські |