ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ТА ПОХОДЖЕННЯ ЖУКОТИНСЬКІ h. Сас (Жукотинські з Бачини, Zukotinski, Żukotyńscy, Żukotyńscy z Baczyny) – війтівсько-князівський рід, відомий з середини XVI ст, землевласники у Перемишльській і Галицькій землях.У 1567 р. якийсь Йосько, війт новозаснованого села Жукотин (Ністрикова Воля), учинив обмін з Павлом і Тимком, війтами з Вовчого . Останні, таким чином, опинилися в Жукотині, заснувавши окремий рід Жукотинських з Бачини (аналогічно див Вовчанські з Бачини). Рід вигас на кінець 17 ст. Жукотинські виводили своє коріння від Бачинських. У 1670-х роках вони намагалися довести це документально, облятувавши у перемишльському гроді привілей королеви Бони від 10 жовтня 1553 р. та його підтвердження королем Сигізмундом Августом від 2 серпня 1558 р. Згідно цих актів уродже- ний Йоан з Бачини Жукотинський, власник земських маєтків у с. Бачині (“nobils ac generosi Joannis de Baczyna Zukotynski antea bonorum terrestrium villae Baczyna heredis”, “nobilis Joannis de villa Baczyna bonorum terrestrium heredsis”), отримав дозвіл на заснування села Дністрикова Воля, інакше Жукотин, та отримував у пожиттєве володіння війтівство у вказаному поселенні. Порівнюючи ці копії з копіями привілеїв 1567 р., впадає у вічі цілком очевидне намагання Жукотинських сфальсифікувати клазули інскрипції. В дійсності дозвіл на заснування села та володіння війтівством отримав учтивий Йосько з с. Вовчого (“providus Josko de Wołcze”), жодної інформації про шляхетський статус та походження з с. Бачини документ не містить. Таким чином, Жукотинські спільного походження з Вовчанськими. Намагання прив’язати свій родовід до Бачинських, скоріш за все, оперте на якісь родинні перекази про походження осадників Вовчого з с. Бачини. Зрештою, самі Вовчанські у XVIII ст. стверджували про свою приналежність до роду Бачинських. Чи має такий зв’язок під собою якесь підгрунтя, документи XVI – XVIІ ст. чіткої відповіді не дають. Жукотинські упродовж другої половини XVI – початку XVIІ ст. звуться учтивими (“ucciwy”, “providus”, “honoratus”, “opatczny”), щойно з 1630-40-х років їхній шляхетський статуc не ставився під сумнів. Джерела: Cмуток І. Руська шляхта Перемишльської землі (XIV – XVIII ст.). Родоводи. – Т. 3. – Львів: Простір-М, 2020. ГЕРАЛЬДИКА 1. На блакитному полі срібна стріла вістрям вгору над золотим півмісяцем, що лежить рогами догори, на кінцях якого дві золоті шестипроменеві зірки.  Джерела: – печатка Івана Сасовича Жукотинського 1427 р. (Halecki O. Z Jana Zamoyskiego Inwentarza Archiwum Koronnego. – n. 4 [7], 52; Wyrostek L. Rόd Dragόw-Sasόw. – S. 122). 2. На блакитному полі срібна стріла вістрям вгору над золотим півмісяцем, що лежить рогами догори, на кінцях якого дві золоті шестипроменеві зірки; над щитом шолом під шоломовою короною, в нашоломнику п’ять павичевих пер, які пронизує срібна стріла вістрям вправо, навколо щита блакитно-золотий намет (герб Сас).  Джерела: – Niesiecki K. Herbarz Polski. – Том ІІ. – S. 40; Том Х. – S. 192. – Boniecki A. Herbarz Polski. – Tom I. – S. 67. – Źródła dziejowe. – Tom XVIII. – Część II. – S. 331. ГЕНЕАЛОГІЯ 1.Жукотинські а) Жукотинські (нащадки Гриня (1583 – 1615) б) Жукотинські Шутичі (нащадки Василя (1603 – 1608). 2.Жукотинські нез’ясованого походження та неідентифіковані. 1.Жукотинські Засновник села Жукотина та посесор місцевого князівства-війтівства Юсько / Йосько /1/ у 1567 р. обмінявся маєтностями з Павлом /2/ і Тимком /3/ Вовчанськими та повернувся до с. Вовчого. Напевне, відомі у XVIІ – XVIІІ ст. Жукотинські виводилися від котрогось з них. І покоління 1/ Юсько / Йосько (1567) ? 2/ Павло (1567) Олег Однороженко |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > Ж >