ЖОРАВИНСЬКІ (domini Zorawinscy, páni Žorawinsstij, panowie Żórawińscy) – панський рід, у XV–XVII ст. землевласники у Белзькому та Руському воєводствах. Журавинські (Журавінські, пол. Żórawińscy) — українських шляхетський рід Королівства Польського. Гілка роду Ходоровських. Прізвище походить від назви маєтності — Журавне. Ян (Іван) — син Станіслава з Ходорова і Берездівців, онук львівського стольника Дмитра;[1]помер у турецькій тюрмі, дружина Барбара Гербурт (з Фульштина), донька Гербурта з Фульштина,[2] сестра львівського підкоморія Пйотра Гербурта-Одновського, стала матір'ю Миколая Рея[3] Станіслав — підкоморій галицький, белзький каштелян, дружина — Софія Дідушицька, донька Рафаїла[4] Себастьян — галицький каштелян, дружина — воєводичка ленчицька Ельжбета Косцелецька, вдова Потоцького Софія — перша дружина руського воєводи Миколая Гербурта з Дідилова[5] Анна[6] — дружина скальського старости Миколая Лянцкоронського (їх син — подільський воєвода[7] Станіслав Лянцкоронський[6]) Михайло — писар литовський, Луцький православний єпископ Олександр — зять Івана (Іоана) Борзобагатого[8] NN — дружина обозного, любомльського старости Станіслава Сіцінського. пани ЖОРАВИНСЬКІ (domini Zorawinscy, páni Žorawinsstij, panowie Żórawińscy) – панський рід, у XV–XVII ст. землевласники у Белзькому та Руському воєводствах. 1. На червоному полі три срібних пояса. Джерела: 2. На червоному полі з золотого корчака виникає срібний пес; над щитом шолом під шоломовою короною, в нашоломнику три срібних вруба, навколо щита червоно-срібний намет (герб Корчак ІІ). Джерела: 3. На червоному полі три срібних вруба; над щитом шолом під шоломовою короною, в нашоломнику з золотого корчака виникає срібний пес, навколо щита червоно-срібний намет (герб Корчак). Джерела: |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > Ж >