ПОХОДЖЕННЯ Зубрицькі у Перемишльській землі представлені кількома родами, ймовірно, не пов’язаними між собою. Одні проживали у с. Зубриця Стрийського староства, де з кінця XVI ст. володіли війтівством-князівством, а також попівством. Згідно надавчого акту, родоначальник вказаних Зубрицьких виводився з Дорогичинської землі й був шляхетського походження. Ще одна родина, знана з другої половини XVII ст., проживала у с. Добряни Стрийського староства, де утримувала попівство. Наприкінці XVIII ст. представник цієї сім’ї, підтверджуючи шляхетство у Відділі Станів, посилався на якусь нобілітацію для своїх предків, отриману від короля Яна ІІІ Собеського. Наявність такого документу викликає поважні сумніви не стільки браком самого документа, а взагалі ймовірною можливістю нобілітації звичайного парафіяльного священника. Вочевидь, нобілітаційним актом трактувався привілей від 5 жовтня 1673 р., виданий у Жовкві, яким Ян Собеський, на той час ще коронний гетьман, дарував чверть поля для добрянської церкви на прохання місцевого пароха Яна Зубрицького.Носії вказаного прізвища також трапляються серед парохів на Туківщині у середині – другій половині XVIII ст. Втім, їхнє шляхетське походження та кревний зв’язок із зазначеними вище родинами відстежити не вдається. ГЕНЕАЛОГІЯ 1.Зубрицькі з с. Зубриці Стрийського староства 1.1.Зубрицькі з с. Зубриці Стрийського староства (XVIII ст.) 1.1.1.Зубрицькі з с. Зубриці Стрийського староства нез’ясованого похо- дження та неідентифіковані 2.Зубрицькі з с. Добрянів Стрийського староства 3.Зубрицькі. Священники на Турківщині (XVIII ст.) 1.Зубрицькі з с. Зубриці Стрийського староства Виходець з Дорогичинської землі, шляхетний Васько /1/, у 1595 р. отри- мав від стрийського старости Адама Стадницького привілей на заснування с. Рибник та право розробити та загосподарювати лан землі в новій осаді. У першій половині XVII ст. відомостей про Васька та його нащадків немає. З середини XVII ст. Зубрицькі з’являються знову. У 1649 р. Григорій /2/ з синами Стефаном /4/, Тимком /5/, Федором / Теодором /6/ та священник Мартин /3/ з синами Петром /7/ і Андрієм /8/ поповичами підтвердили свої права на війтівство та попівство у с. Зубриці. Григорій, як зазначається в документі, доводився сином Ваську. Можливо, священник Мартин також був його сином. Учергове Зубрицькі згадуються в 1667 р., коли Олександр Джерела: Cмуток І. Руська шляхта Перемишльської землі (XIV – XVIII ст.). Родоводи. – Т. 3. – Львів: Простір-М, 2020. |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > З >