ЗАРШИНСЬКІ - шляхетський рід Сяноцької землі. Джерела: Ярослав Лисейко (Львів). Дрібні та середні шляхетські роди Сяноцької землі у першій половині XVI ст. Рід Заршинських, нащадків прийш- лого роду Смолицьких, що сформувався ще у 60-х рр. ХV ст., у складі свого майнового комплексу мав дві маєтності містечко Заршин та село Длуге, яке фактично було передмістям Заршина. Майновий стан роду не зазнав суттєвих змін протягом пер- шої половини XVІ ст. і, власне, ці дві маєтності Заршин і Длуге найчастіше фігурують як предмет господарсько-фінансової діяльності представників роду. Уваги також заслуговує поділ маєтку, що від-бувся у 1537 р. поміж Заршинськими. Ця подія уви- разнила тенденцію до здрібніння роду, яка наміти- лась ще на початку XVІ ст. Цього разу спадщину ділили Єронім, Станіслав і Мартин Заршинські. В результаті поділу Єроніму відійшли старий дім в Заршині, лан біля дому, половина лану Гудовське та інші лани. Обидва інші брати отримали по кіль- ка ланів землі в Заршині.53 Картину майнового стану роду час від часу до- повнювали тимчасові держання посесій у селах Сяноччини та поза межами регіону. Так, у 1522 р. Станіслав Заршинський фігурує як посідач Шкля- рів і Ляскувки, які належали Ваповським.54 У 1543 р. Заршинський згадується посідачем Шклярів Вздовських, а в 1548 р. як посідач Небещан роди- ни Пенашеків.55 53 ЦДІАЛ. Ф. 15. Оп. 1. Спр. 13. С. 1102-1105. 54 ЦДІАЛ. Ф. 15. Оп. 1. Спр. 9. С. 294-295. 55 ЦДІАЛ. Ф. 15. Оп. 1. Спр. 15. С. 89-90, 90- 91, 1017. 56 ЦДІАЛ. |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > З >