Рід Заршинських, нащадків прийш-

лого роду Смолицьких, що сформувався ще у 60-х

рр. ХV ст., у складі свого майнового комплексу мав

дві маєтності  містечко Заршин та село Длуге, яке

фактично було передмістям Заршина. Майновий

стан роду не зазнав суттєвих змін протягом пер-

шої половини XVІ ст. і, власне, ці дві маєтності 

Заршин і Длуге найчастіше фігурують як предмет

господарсько-фінансової діяльності представників

роду. Уваги також заслуговує поділ маєтку, що від-бувся у 1537 р. поміж Заршинськими. Ця подія уви-

разнила тенденцію до здрібніння роду, яка наміти-

лась ще на початку XVІ ст. Цього разу спадщину

ділили Єронім, Станіслав і Мартин Заршинські. В

результаті поділу Єроніму відійшли старий дім в

Заршині, лан біля дому, половина лану Гудовське

та інші лани. Обидва інші брати отримали по кіль-

ка ланів землі в Заршині.53

Картину майнового стану роду час від часу до-

повнювали тимчасові держання посесій у селах

Сяноччини та поза межами регіону. Так, у 1522 р.

Станіслав Заршинський фігурує як посідач Шкля-

рів і Ляскувки, які належали Ваповським.54 У 1543

р. Заршинський згадується посідачем Шклярів

Вздовських, а в 1548 р.  як посідач Небещан роди-

ни Пенашеків.55

53 ЦДІАЛ.  Ф. 15.  Оп. 1.  Спр. 13.  С. 1102-1105.

54 ЦДІАЛ.  Ф. 15.  Оп. 1.  Спр. 9.  С. 294-295.

55 ЦДІАЛ.  Ф. 15.  Оп. 1.  Спр. 15.  С. 89-90, 90-

91, 1017.

56 ЦДІАЛ.