Заплатинські

ЗАПЛАТИНСЬКІ h. Сас. 

ЗАПЛАТИНСЬКІ (Заплатинські з Любинців, de Zaplatyn, Zapłatyńscy, Zapłatyńscy z Lubiniec) – земянський рід, у XІV–XVІI ст. землевласники у Перемишльській і Львівській землях, відгалуження Любенецьких. 

ПОХОДЖЕННЯ

Вперше з’являються у 1460-70-х роках. Зокрема, перемишльські акти повідомляють про Ігната (1460), Петра (1463), Оначка (1472), Мися (1472) . Заплатинські є відгалуженням Любенецьких, хоч достеменно не відомо, яким чином відбувалося їхнє виокремлення. 

Упродовж XVI – XVIII ст. вони виступають землевласниками с. Любенцях. У XVIII ст. 
вони звуться “Заплатинськими з Любенців”. Достеменно невідомо, як відбувалося їхнє виокремлення. Генеалогічний зв’язок між обома родами не простежується. 
У 1509 р. Петро Любенецький та Петро Мічович отримали королівський привілей, яким відновили свої права на с. Заплатин. У документі згадується про існування первісного привілею, виданого королем Владиславом ІІ й втраченого під час молдавського вторгнення на терени Руського воєводства. Таким чином, с. Заплатин перейшов у власність корогось із Любенецьких ще у першій половині XV ст.

Джерела:
Смуток І. Перші документальні згадки про перемишльські роди гербу Сас (XIV-XVII ст.).
Cмуток І. Руська шляхта Перемишльської землі (XIV – XVIII ст.). Родоводи. – Т. 3. – Львів: Простір-М, 2020.
Akta Grodzkie i Ziemskie z czasów Rzeczypospolitej z Archiwum t.zw. Bernardyńskiego we 
Lwowie, wydane staraniem Galicijskiego Wydziału krajowego, Lwów, 1888, t. XIII, nr nr 4550, 5194;

ГЕРАЛЬДИКА

1. На блакитному полі золотий знак у вигляді трикутника вістрям додолу над колом.

Джерела:
– печатка Юрія з Любинця 1427 р. (AGAD, AZ, Sygn. 33, st. 690; Piekosiński F. Jana Zamoyskiego notaty heraldyczno-sfragistyczne. – n. 824).
– печатка Сенька з Любинця 1427 р. (AGAD, AZ, Sygn. 33, st. 689; Piekosiński F. Jana Zamoyskiego notaty heraldyczno-sfragistyczne. – n. 791).
– Однороженко О. Родова геральдика Руського королівства. – С. 13.

2. На блакитному полі знак у вигляді срібної роздвоєної здолу стріли вістрям вгору, що перетинає золотий півмісяць, що лежить рогами догори, на кінцях якого дві золоті шестипроменеві зірки.

Джерела:
– печатка Миколая з Любинця 1427 р. (AGAD, AZ, Sygn. 33, st. 687; Piekosiński F. Jana Zamoyskiego notaty heraldyczno-sfragistyczne. – n. 746).
– Однороженко О. Родова геральдика Руського королівства. – С. 13.

3. На блакитному полі срібна стріла вістрям вгору над золотим півмісяцем, що лежить рогами догори, на кінцях якого дві золоті шестипроменеві зірки; над щитом шолом під шоломовою короною, в нашоломнику п’ять павичевих пер, які пронизує срібна стріла вістрям вправо, навколо щита блакитно-золотий намет (герб Сас).

Джерела:
– Niesiecki K. Herbarz Polski. – Том Х. – S. 75.
– Boniecki A. Herbarz Polski. – Tom ХV. – S. 44.
– Akta grodzkie i ziemskie. – Tom XVIII. – S. ХХ.
– Грушевський М. Історія України-Руси. – Том VI. – С. 241.
– Wyrostek L. Rόd Dragόw-Sasόw. – S. 62, 121–122.
Олег Однороженко

ГЕНЕАЛОГИЯ

1.Заплатинські у XV ст.
2.Заплатинські у XVI ст.
3.Заплатинські з с. Любенців (XVII – XVIII ст.)
а) Заплатинські з с. Любенців (нащадки Симона 1637 – † між 1665 
/1666)
б) Заплатинські з с. Любенців (нащадки Йоана (1637 – 1662)
в) Заплатинські з с. Любенців (нащадки Якоба (1651 – † до 1662

1.Заплатинські у XV ст.
Перші згадки про власників с. Заплатина датуються 1460-70-ми роками.
Зокрема, перемишльські акти повідомляють про Ігната /1/, Петра /2/, Онача 
/3/, Мися /4/. У 1500-х роках, як зазначалося, власниками с. Заплатина були 
Петро Любенецький та Петро Мицович /5/. Можливо, це одна й та сама 
особа. Прізвисько Мицович може вказувати на родинний зв’язок з Мисем. 
1/ Ігнат (1460) ?
2/ Петро (1463) ?
3/ Онач (1472 – 1480) ?
др.: Стахна, д. Василя з Голобутова 
4/ Мись (1472) ?
5/ Петро Мицович (1509) 4?




Ґедеон Заплатинський (намісник): у 1618 р. згадується як “наместник дубенский”, 
але незрозуміло, якої обителі56.
56 ЦДІАК України. – Ф. 25. – Оп. 1. – Спр. 110. – Арк. 751.

Comments