ПОХОДЖЕННЯ У 1323 р. Болеслав-Юрій Тройденович разом зі своєю матір’ю підтвер- див на прохання Ходора Головача привілей свого дядька Льва на с. Заболотці. Із зазначеного документа дізнаємося, що село надане в приватні руки ще в часи правління Льва Юрійовича й отримав його батько Ходора Юрій. Голо- вачевичі залишалися власниками частини села ще в XV ст. Їхнє місцеве походження не викликає сумнівів. Поряд з ними з 30-х років XV ст. з’явля- ються інші сім’ї, котрі розпоряджалися так само частиною с. Заболотців. Вони доводилися ріднею Головачевичам, однак вказаного прізвиська не ви- користовували. : Находившееся между Молодовичами, Боршевичами и Нижанковичами село Заболотье (Заблотце) в 30-е годы XV в. принадлежало родным братьям Хотю (Федору) и Юрию и их кузену Яцко Гловачевичу с Угорцев (села на юго-востоке повета, близ Добаневичей). Первую половину своей части Заболотья Яцко продал за 25 гривен в ноябре 1460 г. Хотю, а вторую ( за 45 гривен сыновьям Юрия. Хотю наследовали сын Прокоп и четыре дочери: Федька ( жена Яцка Чижовского, вышедшие за жителей Нижанковичей Михна и Федора (выходцев из Львовской земли – родственников Чижовских) Маруська и Анна, а также Фемка – супруга львовского шляхтича Мартина Сметанки с Бобрки. В 1471-1475 гг. три младшие сестры продали оцененные в 30 гривен части Заболотья: Маруська ( Яцко Чижовскому, Анна и Фемка ( кузенам Ивашко и Занько. Умерший в первой половине 90-х годов Прокоп еще в июле 1489 г. уступил свою часть села дочери Акулине и ее мужу Федору, обязав их выделить по 10 гривен приданого младшим дочерям Маргарите и Анастасии. В начале XVI в. “Федор Заблоцкий” был держателем частей покойных Яцка Чижовского (и, следовательно, свояченниц Федьки и Маруськи), кузена своей жены Киприана и в 1508 г. заплатил с Заболотья 42 гроша (0,875 гривны) налогов. У Юрия Заблоцкого было четверо сыновей: Ивашко, Кунаш, Занько и Киприан. Любопытно, что Ивашко заявлял о своей принадлежности к гербу “Волчьи косы”, а Занько – к гербу “Юноша” (как и Гроховские). Ивашко умер, по-видимому, в 1475 г. Его единственная дочь и наследница Настасья в начале XVI в. была владелицей части Заболотья, супругой самборского православного шляхтича Андрея Ступницкого и матерью двух замужних дочерей. Бездетный Кунаш и женатый на Анне Копыстенской Занько здравствовали еще летом 1505 г. С их смертью род Заблоцких извелся. Дочь Занька, Федька, ранее 1491 г. вышла за родственника по материнской линии Левка Копыстенского. Заблоцькі - щляхет. рід з Підкар- паття. Наприкін. XVI - на поч. XVII ст. в оточенні Острозьких бачимо кількох Заблоцьких, най помітнішими з-поміж яких є Ма цей та Ольбрахт. Перший з них служив Я. Острозькому, а другий - нащадкам 0. Острозького, прито му життя обох було пов’язане з Острогом і навколишніми зем лями. У переліку острожан-като ликів, які 1622 посідали нерухо мість в окольному замку, названо «острозького бурґрабія пана За блоцького». 3 ін. документа дізна ємося, що бурґрабієм був Мацей Заблоцький87, який після смерті свого патрона перейшов на службу до острозьких ординатів кн. За- славських88. Таким чином, за умо вами поділу 1603 дім Ш пана Заблоцького повинен був знаходився в част. нащадків Я. Острозького. Джерела: Cмуток І. Руська шляхта Перемишльської землі (XIV – XVIII ст.). Родоводи. – Т. 3. – Львів: Простір-М, 2020. Пашин С. C. Перемышльская шляхта второй половины XIV — начала XVI века. Историко- генеалогическое исследование. Тюмень 2001. Тенговський Ян. Обставини вступу князя Болеслава-Юрія Тройденовича на галицько- волинський престіл (Невідомі руські документи з XIV ст.) // Записки НТШ. – Львів, 2010. – Т. CCLX. Кн. 1. Праці комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. – С. 45 – 56. ГЕНЕАЛОГІЯ 1.Заблоцькі Головачевичі. 2.Заблоцькі (нащадки Хотька (1437 – 1460) і Георгія (1437). 1.Заблоцькі Головачевичі Як зазначалося, Юрій /1/ отримав с. Заболотці від князя Лева на початку XIV ст. У 1323 р. його син Ходор Головач /2/ отримав підтвердження на це на- дання від Болеслава-Юрія Тройденовича. Їхнім нащадком, невідомо в якому поколінні, був Яцько Головачевич /3/. У 1437 р. він заставив свою частину с. Заболотців за 22 гривни Хотьку та Георгію, а згодом продав її остаточно у 1460 р. за 25 гривен – Хотьку й за 45 гривен – синам Георгія. Окрім родового спадку, Яцько розпоряджався землевласністю у с. Угерцях, за яку відбував васальну службу Бибельським та володів частиною с. Ритаровичів. Напевне, саме з ним слід ототожнювати Лютка з Гловчина (Lyuthco (Yaczko?) de Glowczino), який у 1437 р. викупив від Станка Ритаровського половину села за 400 гривен. Яцько започаткував окрему католицьку гілку Ритаровських, знаних до початку XVІІ ст. (див. Ритаровські) І покоління 1/ Юрій († до 1323) ? ІІ покоління 2/ Ходор Головач (1323) 1 ? покоління 3/ Яцько Головачевич (1437 – 1462) ? |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > З >