Заблоцькі

ПОХОДЖЕННЯ

У 1323 р. Болеслав-Юрій Тройденович разом зі своєю матір’ю підтвер-
див на прохання Ходора Головача привілей свого дядька Льва на с. Заболотці. 
Із зазначеного документа дізнаємося, що село надане в приватні руки ще в 
часи правління Льва Юрійовича й отримав його батько Ходора Юрій. Голо-
вачевичі залишалися власниками частини села ще в XV ст. Їхнє місцеве 
походження не викликає сумнівів. Поряд з ними з 30-х років XV ст. з’явля-
ються інші сім’ї, котрі розпоряджалися так само частиною с. Заболотців. 
Вони доводилися ріднею Головачевичам, однак вказаного прізвиська не ви-
користовували. 
:

Находившееся между Молодовичами, Боршевичами и Нижанковичами село Заболотье (Заблотце) в 30-е годы XV в. принадлежало родным братьям Хотю (Федору) и Юрию и их кузену Яцко Гловачевичу с Угорцев (села на юго-востоке повета, близ Добаневичей). Первую половину своей части Заболотья Яцко продал за 25 гривен в ноябре 1460 г. Хотю, а вторую ( за 45 гривен сыновьям Юрия. Хотю наследовали сын Прокоп и четыре дочери: Федька ( жена Яцка Чижовского, вышедшие за жителей Нижанковичей Михна и Федора (выходцев из Львовской земли – родственников Чижовских) Маруська и Анна, а также Фемка – супруга львовского шляхтича Мартина Сметанки с Бобрки. В 1471-1475 гг. три младшие сестры продали оцененные в 30 гривен части Заболотья: Маруська ( Яцко Чижовскому, Анна и Фемка ( кузенам Ивашко и Занько. 
Умерший в первой половине 90-х годов Прокоп еще в июле 1489 г. уступил свою часть села дочери Акулине и ее мужу Федору, обязав их выделить по 10 гривен приданого младшим дочерям Маргарите и Анастасии. В начале XVI в. “Федор Заблоцкий” был держателем частей покойных Яцка Чижовского (и, следовательно, свояченниц Федьки и Маруськи), кузена своей жены Киприана и в 1508 г. заплатил с Заболотья 42 гроша (0,875 гривны) налогов.
У Юрия Заблоцкого было четверо сыновей: Ивашко, Кунаш, Занько и Киприан. Любопытно, что Ивашко заявлял о своей принадлежности к гербу “Волчьи косы”, а Занько – к гербу “Юноша” (как и Гроховские). Ивашко умер, по-видимому, в 1475 г. Его единственная дочь и наследница Настасья в начале XVI в. была владелицей части Заболотья, супругой самборского православного шляхтича Андрея Ступницкого и матерью двух замужних дочерей. Бездетный Кунаш и женатый на Анне Копыстенской Занько здравствовали еще летом 1505 г. С их смертью род Заблоцких извелся. Дочь Занька, Федька, ранее 1491 г. вышла за родственника по материнской линии Левка Копыстенского.

Заблоцькі - щляхет. рід з Підкар- 
паття. Наприкін. XVI - на поч. 
XVII ст. в оточенні Острозьких 
бачимо кількох Заблоцьких, най­
помітнішими з-поміж яких є Ма­
цей та Ольбрахт. Перший з них 
служив Я. Острозькому, а другий - 
нащадкам 0. Острозького, прито­
му життя обох було пов’язане з 
Острогом і навколишніми зем­
лями. У переліку острожан-като­
ликів, які 1622 посідали нерухо­
мість в окольному замку, названо 
«острозького бурґрабія пана За­
блоцького». 3 ін. документа дізна­
ємося, що бурґрабієм був Мацей 
Заблоцький87, який після смерті 
свого патрона перейшов на службу 
до острозьких ординатів кн. За- 
славських88. Таким чином, за умо­
вами поділу 1603 дім Ш пана Заблоцького повинен був знаходився 
в част. нащадків Я. Острозького.

Джерела:
Cмуток І. Руська шляхта Перемишльської землі (XIV – XVIII ст.). Родоводи. – Т. 3. – Львів: Простір-М, 2020. 
Пашин С. C. Перемышльская шляхта второй половины XIV — начала XVI века. Историко- генеалогическое исследование. Тюмень 2001.
Тенговський Ян. Обставини вступу князя Болеслава-Юрія Тройденовича на галицько-
волинський престіл (Невідомі руські документи з XIV ст.) // Записки НТШ. – Львів, 2010. 
– Т. CCLX. Кн. 1. Праці комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. – С. 45 – 56.


ГЕНЕАЛОГІЯ

1.Заблоцькі Головачевичі.
2.Заблоцькі (нащадки Хотька (1437 – 1460) і Георгія (1437).
1.Заблоцькі Головачевичі


Як зазначалося, Юрій /1/ отримав с. Заболотці від князя Лева на початку XIV ст. У 1323 р. його син Ходор Головач /2/ отримав підтвердження на це на-
дання від Болеслава-Юрія Тройденовича. Їхнім нащадком, невідомо в якому 
поколінні, був Яцько Головачевич /3/. У 1437 р. він заставив свою частину 
с. Заболотців за 22 гривни Хотьку та Георгію, а згодом продав її остаточно 
у 1460 р. за 25 гривен – Хотьку й за 45 гривен – синам Георгія. Окрім 
родового спадку, Яцько розпоряджався землевласністю у с. Угерцях, за яку 
відбував васальну службу Бибельським та володів частиною с. Ритаровичів. 
Напевне, саме з ним слід ототожнювати Лютка з Гловчина (Lyuthco 
(Yaczko?) de Glowczino), який у 1437 р. викупив від Станка Ритаровського 
половину села за 400 гривен. Яцько започаткував окрему католицьку гілку 
Ритаровських, знаних до початку XVІІ ст. (див. Ритаровські)


І покоління 

1/ Юрій († до 1323) ?
ІІ покоління 

2/ Ходор Головач (1323) 1
? покоління 
3/ Яцько Головачевич (1437 – 1462) ?

Comments