1597 р. кременецький земський суд розглядав скаргу подружніх пар Мартина Осемборовського і Федори Трохимівни Волковської та Яна Бреського і Ганни Грицьковни Волковської на стриєчних братів дружин зазначених пар Олехна, Семена, Василя та Лева Волковських щодо спадкових частин названих жінок. Обидві сторони доводили законність своїх прав, зазначаючи офіційні документи від 1553 та 1557 р. На підставі цієї справи дізнаємось, що дядько Ганни і Федори Лук’ян Волковський помер 1553 р., а його маєтність, яку покійний мав з розподілу між братами Андрієм, Грицьком, Трохимом і Сахном, привласнив старший з братів Андрій, після смерті якого частка Лук’яна перейшла до його синів. Оскільки Трохим і Грицько рано померли, Андрій тримав у своїй опіці братанок Федору і Ганну, яких вже по виповненню повноліття не хотів віддавати заміж, щоб не втратити можливість розпоряджатися їхніми маєтностями. Врешті, видавши їх заміж, він затримав у себе їхні спадкові частки по дядьку Лук’яну. Отже, на підставі цієї скарги встановлюємо частково два покоління роду Волковських [23, c. 601–610] та стосунки між ними. З іншого документу від 1597 р. маємо відомості про дружину Яроша Доруменського, якою була Маруша Волковська [23, с. 600-601]. Отже, ця жінка також походила з роду Волковських, але її філіаційні зв’язки поки що не простежуються. 23. Ukrainske povsiakdennia rannomodernoi doby. Vypusk I. Volyn XVI st. Zb. dokumentiv / Red. I. Voronchuk. Kyiv: Feniks, 2014. 739 s |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > В >