У власності львівського земського судді119 Миколая Венґленського на початку XVI ст. перебувало 10 сіл120. Володіння родини зменшувалася впродовж століття – 6 сіл станом на 1552 р.121, 3 села станом на 1584 рік122. Схоже, навіть ця дрібна власність зрештою була втрачена – в 1596 р. ґродський суд Львова дозволив Себастьяну Куропатницькому зайняти маєтності Станіслава Венґленського з Конюх, за покривання двох селян-втікачів, підданих Куропатницького123. 119 Urzędnicy województwa ruskiego XVI–XVIII wieku (ziemie halicka, lwowska, przemyska, sanocka): spisy / Oprac. K. Przyboś. – Wrocław; Warszawa; Kraków; Gdańsk; Łódź, 1987.. – S. 402; AGZ. – T. X. – S. 18. – № 270. 120 Селиська, Милятичі, Товщів, Стрілки, Руда, Воля, Конюхи, Ян дня, Глинсько, Гряда (Źródła dziejowe. – War.szawa, 1902. – T. XVIII. – Cz. I. – S. 156). 121 Селиська, Милятичі, Товщів, П’ятничани, Руда, Конюхи (AGAD. ASK. – Dz. I. – Sygn. 19. – K. 172v). 122 У володінні Станіслава Венґленського перебували села Конюхи, Руда, П’ятничани (AGAD. ASK. – Dz. I. – Sygn. 19. – K. 783–783v). 123 AGZ. – T. X. – S. 177. – № 2753. |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > В >