171 Źródła dziejowe. Т. XX. S. 28.

172 ЛНБ, від. рукописів, ф. 5, спр. II 7444, ч. III, арк. 194.

Миколай Васьковський (бл. 1564-бл.1599)

Писар Руської канцелярії в 1586-1589 рр., відповідальний за ведення фрагменту 

однієї книги PM (К-10). Походив, правдоподібно, з роду овруцьких путних бояр

почав служити в канцелярії Стефана Баторія173, ймовірно, як руський підписок. Уперше 

виступив як руський писар 5 листопада 1586 р., коли скріпив своїм підписом документ, 

який стосувався особи його шефа Л.Пісочинського174. Наступного року Руська кан­

целярія з огляду на безкоролів’я не працювала і так склалося, що Миколай виконував 

обов’язки руського писаря протягом 1588 і перших чотирьох місяців 1589 р. 25 травня

1589 р. за уступкою житомирського старости Семена Дениска-Матфієвського Миколай 

одержав пожиттєве право на ґрунт Жерденів (Великий і Малий) у Житомирському 

повіті з правом осадження його людьми й уступки після того будь-якій іншій особі175. 

У серпні 1593 р. він, правдоподібно, ще тримав Жерденів176. Згодом Миколай, ймовірно, 

уступив Жерденів князеві Кирикові Ружинському, чи останній, використовуючи свої 

звичні методи збирання земель шляхом так званого “заокруглення границь”177, просто 

долучив Жерденів до своїх розлогих Котельницьких володінь. 21 червня 1599 р. 

Жерденів по К.Ружинському одержав Павел Пясковський178.

На початку 1593 р. Миколай фігурує серед шляхти Володимирського повіту, 

яка ухвалила сеймикову постанову про збір ополчення проти козаків Криштофа 

Косинського179. Уперше володимирські уряди згадують Васьковського у червні 1591 

р., коли він із лука підстрелив Яна Русальського180. Невідомо чи від ран, чи з якоїсь 

іншої причини Я.Русальський незабаром помер, а 8 січня 1592 р. Миколай одружився 

з його вдовою - Магдаленою Охлоповською181. Невдовзі після цього М.Охлоповська 

записала йому 200 кіп литовських грошів на частині маєтності Верба або Вохновичі у 

Володимирському повіті, яка дісталася їй як віно й оправа від першого чоловіка182. 

Миколай відразу ж оформив опіку над дітьми Яна й Магдалени Оленою, Яном і Софією 

та увійшов у володіння частини Верби183. Це викликало судову тяганину з братами 

померлого Яна Мартином, Іваном і Семеном Русальськими. У процесі проявилася 

юридична підготовка Миколая, яку він отримав у канцелярії: один позов він відвів, 

завдяки тому, що звернув увагу земського суду на відсутність у ньому дати184. Вась- 

ковський почав виплачувати борги по померлому Янові, чим юридично підкріпив свій 

вступ у розпорядження його спадщиною185. Миколай ще жив у 1599 р., оскільки тоді 

М.Охлоповська записала йому ще 100 кіп литовських грошів на Вербі або Вохнови- 

чах186.

т РГАДА,ф. 389, on. 1, д. 197, л. 17-17об.

174 Там же. Д. 198, л. 307об.

175 Там же. Д. 197, л. 17-18.

176 Heleniusz Е. Pamiątki polskie z różnych czasów. S. 367, 374, 376.

177 Див.: Новицкий Ii. Князья Ружинские // Киевская старина. 1882. № 4. С. 68-69.

178 РГАДА, ф. 389, on. 1, д. 202, л. 12об.-13.

179 Архив ЮЗР. 1863. Ч. III. Т. 1: Акты о казаках (1500-1648). С. 52.

180 ЦДІАК, ф. 27, on. 1, спр. 8, арк. 137-137зв.

181 Там само. Спр. 7, арк. 207-209; ЛНБ, від. рукописів, ф. 5, спр. II 7444, ч. IV, арк. 197.

182 ЦДІАК, ф. 27, on. 1, спр 7, арк. 208; ЛНБ, від. рукописів, ф. 5, спр. II 7444, ч. IV, арк. 197.

183 ЦДІАК, ф. 27, on. 1, спр. 8, арк. 139-140.

184 Там само. Арк. 137—137зв.

185 Там само. Арк. 137зв.—138.

186 ЛНБ, від. рукописів, ф. 5, спр. II 7444, ч. IV, арк. 342.