Іwan Wasilkowski de Brzusnice alias Wasilkowce, Regiae Majestatis subditus feodalis... alias man... castro scalensi additus, 1521 r. (Dodat. nr. 1). Fedecz Wasilkowski, 1529 (Ks. 3598 f. 123 v.). Paweł, Iwachno, Tymko, Stepan, Siemian Wasilkowscy, 1556 (Ks. 3601 nr. 137). Jerzy z synem Andrzejem, 1559 (Ks. 3601 nr. 336). Kużma oraz synowie i córki Hrynia i Jakowa, 1559 (Ks. 3602 nr. 55). Iwan, dziedzic części Wasilkowiec i Jurko- wiec, 1559 (Ks. 3602 nr. 227). Paweł, Iwaszko, Kozma, Tymko, Jedruch, dziedziczą Wasilkowce alias Bereznice, 1565 (Żr. Dz. XIX, str. 191). Paweł, Iwaszko, Krystyna, Ihnat i Andrej łierbu Korczak (Herold 1906, str. 291).

ВАСИЛЬКОВСЬКІ (Wasilkowscy) – земянський рід, у XVІ–XVІІ ст. землевласники у Подільській землі.

1. На червоному полі три срібних вруба.

Джерела:
– печатка Павла Васильковського 1563 р. (Wittyg W. Wypisy heraldyczne. – S. 15).

2. На червоному полі три срібних вруба; над щитом шолом під шоломовою короною, в нашоломнику з золотого корчака виникає срібний пес, навколо щита червоно-срібний намет (герб Корчак).

Джерела:
– Niesiecki K. Herbarz Polski. – Том ІХ. – S. 245.

Олег Однороженко

Справа про підданство шляхтича Васильківського, 31 березня 1521 року

Termini terrestres camenecenses sunt celebrati feria sexta in crastino Corporis Christi anno Domini millesimo quingentesimo vicesimo primo (31 maja 1521).

Prout nobiles Nicolaus et Stanislaus de Copyczyncze citaverunt nobilem lvan Vassylkowsky pro homine Fedor Dydkovycz cum uxore et duobus pueris profugis de Copyczyncze ad villam Copyczyncze (sic). Qui quidem lvan Vasylkowski attulit inhibicionem domini capitanei seu a domino capitaneo, judicium sibi recepit ad deliberandum ad proximos terminos terrestres, si debet iudicare aut non. Cuius inhibicionis tenor sequitur: Stanislaus Lanczkowsky (s.) de Brzeszye, pincerna sandomirensis et capitaneus camenecensis terrarumque Podoliae generalis, vobis generosis Ambrosio de Syekyrzyncze patruo nostro jMdici et exactori et Victorino Podphylypskisubiudici terrestribus camanecensibus notum facimus, quia nobiles Nicolaus et Stanislaus de Copyczyncze, palatinatus terrarum Russiae districtusque Trebowliensis, citaverant nobilem lvan de Brevsznycze alias Vasylkovcze, Regiae Majestasis subditum feodalem iure feodali constitutum alias mana. qui jure naturali suo castri (s.) Scaleń, additus est iuxta privilegium suum de quo gaudet. Serenissimus rex et dominus dominus Sigismundus, Dei gratia rex, nobis stricte mandavit ut terrigenas feodales in iure terrestri iudicare non admitteremus et ne respondeant coram G. V., sed tanquam regregati specialiter observati sunt, quod quando ad ius castrense camenecense capitaneatus nostri requisiti fuerint in eodem respondere debent, eo ne aestiment se a solutione Majestatis regiae liberiesse, prout vos liberi estis. Quoniam ex providentia Majestatis regiae iure feodali sunt provisi et observati et non ex iure vestro terrestri. Proinde nos capitaneus vobis vigore Majestatis regiae nostraque a sua Serenitate regia concesso prohibemus, ne praesumetis terrigenam feodalem iudicare iure vestro terrestri sed coram castrensi camenecensi, ad quod sunt exempti. Datum in Scala feria secunda post festum sanctae Trinitatis (27 maja) a D. millesimo quingentesimo vicesimo primo. Quae quidem partes habebunt terminum pro illo tempore sicut hodie habere debuerunt juri et citacioni in nihil nocendo.

Опубл.: Białkowski L. Podole w XVI wieku. - Warzsawa, 1920. - s.183-184
Копія: [старий опис] Київський центральний архів, книга 3598, аркуш 9.

Шляхетний Адам Васильковський, будучи тілесно здоровим, визнав, що він звільняє шляхетного Павла Росцеського від обов’язку визнання його правоти (як позивача) у вимозі повернення (підданих), оскільки він сам через згаданого шляхетного Росцеського перед Люблінським генеральним трибуналом у щойно минулу суботу після 5-ї неділі по П’ятидесятниці цього року ж року заявив квит на користь найяснішого і ясновельможного київського воєводи, житомирського старости Януша з Логойська Тишкевича. Доповнюючи свою заяву, він квитує від усього процесу у будь-якому його пункті чи ступені права вищезгаданого найяснішого і ясновельможного київського воєводу, а також шляхетного Олександра Чайковського (конкретно) щодо нижчевикладених судових спорів, а саме:
- По-перше: квитує особисто найяснішого і ясновельможного київського воєводу у справі, що ухвалою Подільського воєводства була передана на виконання Кам’янецького гродського старостинського уряду зі стягненням штрафу 100 польських гривен за переховування кожного підданого у зв’язку з невидачею працьовитих Демка Стріли і Вонтона Вончонка, підданих із села Шидлівців, які у перний час, приїхавши разом зі своїми спільниками до маєтку Стрілківців, викотили власних підданих позивача, а саме працьовитих Бориса і Степана з села Стрілківців разом з жінками, дітьми, великою і дрібною худобою та усім хатнім скарбом, про що точився процес на Кам’янецькому гродському старостинському суді, а після його перебігу було проголошене покарання через публікацію баніції у цьому ж Кам’янецькому старостинському суді;
- По-друге: квитує найяснішого і ясновельможного київського воєводу, а також вищезгаданого Олександра Чайковського, на той час державця маєтку Ясенева, з розпочатої ним (позивачем) тоді справи, щодо працьовитих Адама Бабія з жонатим сином і Левка Бабія з села Стрілківців Кам’янецького повіту Подільського воєводства, власних дідичних підданих позивача, які разом з жінками, дітьми, великою і дрібною худобою й усім хатнім скарбом повтікали до маєтку села Ясенева і там осіли;
- По-третє: (квитує їх ще) щодо невидачі і непредставлення на Галицький суд працьовитих Стеня Стрільця з двома жонатими синами, Сидора, Гриця, Федора, Сидора, стеньгового брата, Яремка, Степана і Василя з села Піщатинців Кам’янецького повіту Подільського воєводства, так само власних дідичних підданих позивача, які разом з жінками, дітьми, великою і дрібною худобою й усім хатнім скрбом повтікали до маєтку села Завалля.
- Підтверджуючи, що на Люблінському гродському уряді йому (позивачу) вчинено достатньо стосовно вищевказаного для його задоволення і для завершення усього судового процесу, він квитує і чинить вільними від вищевказаного (згаданих осіб), ліквідуючи, і навічно скасовуючи усю справу разом з її процесом.
Адам Васильковський, рука власна

ЦДІАУК. – ф.38. – оп.1. – спр.22. – арк.360-363. Засвідчена копія, переклад з латини.
Опубл.: Селянський рух на Україні 1569-1647 рр. Збірник документів і матеріалів. – К., Наукова думка, 1993. - №32, с.322-323