ВАЧЕВСЬКІ - шляхетський рід Дрогобицького повіту Перемишльської землі. Родоначальником Вачевських в записах 1437 – 1460 рр. виступає Іван(ко) з Вачович (Вачевич), а потім як Ян Вачевський. Характерне ім'я вказує на його руське (або волоське) походження і на пізній перехід в католицтво. Подвійне ім'я його дружини (Маргарита-Маруся) лише підсилює цю гіпотезу. У трьох записах 1447 – 1449 рр. йдеться про співвласника села Гната, який міг і не бути родичем Івана. У грудні 1449 р. Гнат за 200 гривен продає Іванові свою частину Вачевичів із солтиством і більше не згадується в перемишльських актах16. Були заможними землевласниками навіть у масштабах всієї землі. 16 AGZ. – Lwów, 1888. – T. 13. – Nr. 475, 3173, 3729, 4020, 4576, 4622, 5839. – S. 40, 228, 269, 294, 347, 350, 475; Lwów, 1903. – T. 18. – Nr. 423, 1052. – S. 64, 160. Джерела: Пашин С. Дрогобицька шляхта (XV – початок XVI ст.) – Дрогобицький краєзнавчий збірник. Випуск XIV-XV. Дрогобич, 2011.Смуток І. Шляхетська землевласність у Дрогобицькому повіті Перемишльської землі в XVI ст. І Іванко/Ян з Вачович Родоначальником Вачевських в записах 1437 – 1460 рр. виступає Іван(ко) з Вачович (Вачевич), а потім як Ян Вачевський. Характерне ім'я вказує на його руське (або волоське) походження і на пізній перехід в католицтво. Подвійне ім'я його дружини (Маргарита-Маруся) лише підсилює цю гіпотезу. У трьох записах 1447 – 1449 рр. йдеться про співвласника села Гната, який міг і не бути родичем Івана. У грудні 1449 р. Гнат за 200 гривен продає Іванові свою частину Вачевичів із солтиством і більше не згадується в перемишльських актах16. Довгожитель Вачевський у квітні 1478 р. був навіть названий “Яном старим”. Він ще жив у травні того ж року і помер раніше 1482 р. Мав троє синів: Юрія (Юрека), Павла і Флоріана і дочку Софію – дружину Яна Губицького (1482 р.). ІІ Павло Павло не згадується після квітня 1494 р., проте немає жодних доказів, що він помер раніше від своїх братів, які жили ще в 1505 р. Флоріан Вачевський У реєстрі 1508 р. ім'я Флоріана Вачевського, як і його сусіда Рихтицького, значиться серед шляхтичів не Дрогобицького, а Перемишльського повіту. Флоріан – єдиний з синів родоначальника Вачевських, який на той час залишався живим, заплатив з Вачевичів і недавно заснованих Снятиничів і Волі 3 гривни 6 грошів податку17. Sąsiadujący z Drohobyczem od północy ród Wac z ews ki ch z Wacowi c na.leżał również do współherbowych. Osiedlił się tutaj prawdopodobnie na schyłku w. XV, jak wiele innych rodów tej okolicy. Jako pierwszy występuje w źródłach Iwanko r. 1437, zgłaszający przed sądem zastrzeżenie, że Mikołaj z Tarnawy nie może sprzedać Bronicy nikomu, gdyż on ma do niej prawo z tytułu bliźszościu. Wi.docznie zachodziły między temi rodami jakieś związki pokrewieństwa lub też powi.nowactwa. Obok niego działa pewien czas Ihnat, lecz niebawem usuwa się r. 1449 po sprzedaży swego działu Iwanowi12. Następne pokolenie reprezentują: Jurek (Je.rzy) r. 1474, Paweł r. 1478, Flor jan r. 1494, córka N. N. zamężna za wójtem w Pikułowicach, zmarła przed r. 1499 i Zofja, .która wyszła za Jana Hubickiego z Rybotycz, w r. 1492 już wdowa13. Zofja zastawiła swą oprawę w Hubicach i Hru.szowie bratu Jerzemu. W r. 1494 prosili bracia o przysłanie komisji, która miała od.nowić stare znaki graniczne między ich posiadłością a sąsiadami z Rychcic; jest to rzadki wypadek załatwiania tego rodzaju spraw ex bona volúntate stron zaintereso.wanych. W dwa lata później został Jerzy sędzią grodzkim w Drohobyczu, gdzie miał rozstrzygać bardzo zawiłą kwestję cerkiewno-wyznaniową14. Florjan miał nieznaną z imienia córkę, która wyszła przed r. 1502 za Stanisława Sroczkowskiego K Pod ko.niec życia otrzymał prawo poboru mostowego w Wacowicach r. 1508, a ponadto miał jeszcze pobliską Ś n i a t y n k ę i Wolę, czyli nową osadę Wacowice po drugiej stro.nie strumyka liszniańskiego 1 2. Dwie ostatnie miejscowości zawdzięczały swe powstanie inicjatywie gospodarczej Waczewskich. W początkach w. XVI pojawiają się na krótki czas Wawrzyniec i Jan a po nich M a c i e j 3, który przeprowadza znów podziały w Drohobyczu, poczem wpłaca pobór z Ostrowa, wyciskając swój herb r. 15524 5 11 Agz. XIII, nr 475, 490. « Ib. XIII. nr 3173, 4020—21. Ib. XV, nr 2787, XVII, nr 1402, 1431 XVIII, 2222, 3778, XIX, 3018. 14 Matr. Sum IV. Supp. 1179. 1 Agz. XVIII, nr 4023. 2 Matr. Sum. IV. 8727. Źródła dziejowe XVIII/!, str. 110. Osada Wola koło Wacowic dziś nie istnieje, natomiast część wsi nazywa się Starawieś; widocznie pierwotna wieś łączyła się z Wolą. 3 Matr. Sum. III. 2101. IV. 11287, 21876. 4 Wittyg, Nieznana szlachta, str. 340. 5 Boniecki, Herbarz XIII. 374. Autor herbarza oparł się niewątpliwie na jakimś przekazie źródłowym, który odpowiada zresztą całkowicie ówczesnej epoce. ВАЧЕВСЬКІ (Вачовські, de Waczowice, Waczowscy) – земянський рід, у XV–XVI ст. землевласники у Перемишльській землі. 1. На блакитному полі золотий знак у вигляді перехрещеної ламаним поясом стріли вістрям вгору над півколом, що лежить кінцями догори.
Джерела: 2. На блакитному полі срібна стріла вістрям вгору над золотим півмісяцем, що лежить рогами догори, на кінцях якого дві золоті шестипроменеві зірки (герб Сас).
Джерела: Родоначальником Вачевських в записах 1437 – 1460 рр. виступає Іван(ко) з Вачо- вич (Вачевич), а потім як Ян Вачевський. Характерне ім'я вказує на його руське (або волоське) походження і на пізній перехід в католицтво. Подвійне ім'я його дружини (Маргарита-Маруся) лише підсилює цю гіпотезу. У трьох записах 1447 – 1449 рр. йдеться про співвласника села Гната, який міг і не бути родичем Івана. У грудні 1449 р. Гнат за 200 гривен продає Іванові свою частину Вачевичів із солтиством і більше не згадується в перемишльських актах16. Довгожитель Вачевський у квітні 1478 р. був навіть названий “Яном старим”. Він ще жив у травні того ж року і помер раніше 1482 р. Мав троє синів: Юрія (Юрека), Павла і Флоріана і дочку Софію – дружину Яна Губицького (1482 р.). Павло не згадується після квітня 1494 р., проте немає жодних доказів, що він помер раніше від своїх братів, які жили ще в 1505 р. У реєстрі 1508 р. ім'я Флоріана Вачевського, як і його сусіда Рихтицького, значиться серед шляхтичів не Дрогобицького, а Пере- мишльського повіту. Флоріан – єдиний з синів родоначальника Вачевських, який на той час залишався живим, заплатив з Вачевичів і недавно заснованих Снятиничів і Волі 3 гривни 6 грошів податку17. 16 AGZ. – Lwów, 1888. – T. 13. – Nr. 475, 3173, 3729, 4020, 4576, 4622, 5839. – S. 40, 228, 269, 294, 347, 350, 475; Lwów, 1903. – T. 18. – Nr. 423, 1052. – S. 64, 160. 17 Ibid. – Lwów, 1873. – T. 4. – Nr. 118. – S. 205; Lwów, 1901. – T. 17. – Nr. DLXXXV. – S. 151; Lwów, 1903. – T. 18. – Nr. 1052, 1088, 1572, 2342, 3437, 4383. – S. 160, 165, 230, 341, 480, 589; Jabłonowski A. Polska XVI wieкu… – S. 110, 143. Вацевичі, Вацовська Воля, Снятинка. До 1519 р. усі три села перебували у власності Флоріана Вачевського. Після його смерті вони перейшли до рук його синів Матея, Єроніма та Яна. У 1521 р. Ян відпродав за 50 зл. свою частку Єроніму і з 1524 р. відомості про нього у перемишльських актах зникають. До середини 1550-х років маєтком розпоряджалися два старші брати. Єронім, ймовірно, не мав сім’ї, тому єдиним спадкоємцем родинного маєтку після 1557 р. стає Венцеслав, син Матея. З його смертю, що сталася напередодні 1570 р., рід Вачевських вигас. Дві сестри Венцеслава – Анна, одружена із Сеньком Турецьким, і Гелена, одружена зі Станіславом Слонським у 1571 р. відмовилися від своїх прав на Вацевичі, Снятинку, Вацовську Волю на користь Яна Рамулта, котрий стає одноосібним власником цього маєтку. По смерті Яна у 1590 р. всі три села успадковують його восьмеро синів – Станіслав, Матей, Фелікс, Ян, Якоб, Марціан, Петро, Каспер55. 54 Там само. – Спр. 167. – С. 524; Спр. 279. – С. 319; Спр. 282. – С. 384; Спр. 285. – С. 8; Спр. 296. – С. 437. 55Там само. – Ф.13. – Оп. 1. – Спр. 67. – С. 405, 408, 410; Спр. 311. – С. 672; ф.14. – Оп. 1. – Спр. 8. – С. 460, 528, 537; Спр. 9. – С. 211, 309, 461, 690, 698; Спр. 13. – С. 118, 184, 241; Спр. 14 – С. 140, 163, 256, 323, 806; Спр. 17. – С. 144, 319, 779; Спр. 24. – С. 147, 336, 835, 873; Спр. 37. – С. 275-277; Спр. 168. – С. 963-965; Спр. 170. – С. 594; Спр. 174. – С. 163, 277; Спр. 299. – С. 141, 1062, 1525. |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > В >
