Тешаровські Власник найпівнічнішого стрийського шляхетського села Тешарів Стефан Лацка за Варненчика став державцею королівського села Угерсько, а помер в 1447 – 1449 рр. У Стефана було двоє синів: Івашко, Юхно, та дочка Маргарита – дружина львівського шляхтича Станка Мороховського (1450 р.). Івашко помер бездітним в 1472 – 1476 рр. Одружений з галицькою шляхтянкою Маланкою Золочевською (1471 р.), Юхно Тешаровський влітку 1480 р. заставив Угерсько Любенецьким, а помер на початку 90-х років. Запис від 13 березня 1498 р. згадує його синів – дідичів Тешарова Стаса, Івана та покійного Олехна. Їхня подальша доля невідома8. Те ж саме можна сказати ще про 5 стрийських шляхетських родів. Власники Ду- бровлян брати Климек (Климент) і Мацей одну половину села перед груднем 1470 р. заклали за 150 гривен львівським шляхтичам Пшибенським, а другу продали в лютому 1471 р. також за 150 гривен Івашкові Братковському. Климент, позбувшись землі на Стрийщині, останній раз згадується в записі гродського суду від 15 липня 1473 р.9 . Власник Розгірців Яцько розстався зі своїм дідичним селом в 60-ті роки. Важко сказати що-небудь певне і про долю колишніх власників Підгірців (1467 – 1468) і Татарського (1475 р.)10. Дідичами Заплатина, що межував з Нежуховом, були Гнат (1460 р.), Петро (1463 р.), Миць (1472 р.), Онацько (1472 – 1480) та Микита (1496 р.). Як і Тешаровські, Заплатинські відомі в 20-ті роки XVI ст.11. Державцею ще одного села, яке сусідило з Нежуховом, – Голобутова, – в 60 – 70-ті ро.ки XV ст. був жидачівський шляхтич Миколай Чернейовський. Його син Ян у січні 1495 р. за 100 гривен заклав село Сенькові Братковському, а той після 1503 р. відступив Голобутів Юрієві Нагваздану12. 8 AGZ. – T. 12. – Lwów, 1887. – № 3541, 3676, 3876. – S. 344, 360, 377; T. 13. – Lwów, 1888. – № 3155, 4009, 4063, 4142, 4180-4181. – S. 227, 293, 297, 303, 305-306; T. 17. – Lwów, 1901. – № 706. – S. 68; T. 18. – Lwów, 1903. – № 945, 1430, 1928, 2560, 3869. – S. 20, 137, 143, 210, 284, 378, 532; T. 19. – Lwów, 1906. – № 860. – S. 173; Jabłonowski A. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym... – S. 2. 9 AGZ. – T. 17. – Lwów, 1901. – № 572, 633. – S. 53, 60; T. 18. – Lwów, 1903. – № 117, 157. – S. 18, 24. 10 Ibid. – T. 13. – Lwów, 1888. – № 4556-4558, 6721, 6860. – S. 345, 555, 558; T. 18. – Lwów, 1903. – № 633. – S. 97; Jabłonowski A. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycz.nym… – S. 11. 11 AGZ. – T. 13. – Lwów, 1888. – № 4550, 4556-4558, 5194, 6721, 6860. – S. 344-145, 413, 555, 558; T. 17. – Lwów, 1901. – № 706. – S. 68; T. 18. – Lwów, 1903. – № 633, 1431, 2563. – S. 97, 210, 379; T. 19. – Lwów, 1906. – № 3036, 3038. – S. 574-576; Jabłonowski A. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym... – S. 11. 12 AGZ. – T. 13. – Lwów, 1888. – № 4770, 4826, 6117, 6855. – S. 3369, 374, 502, 558; T. 18. – Lwów, 1903. – № 1344, 1385, 2464, 4097. – S. 200, 205, 361-362, 558; Jabłonowski A. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym... – S. 21; Boniecki A. Herbarz polski. – Cz. 1. – Warszawa, 1900. – T. 3. – S. 369-370; T. 7. – Warszawa, 1904. – S. 308. |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > Т >