Не варто плутати з галицькими шляхтичами Терлецькими з Терла, моравською шляхтою, які носили прізвище Telecký z Adlersberka та мадярським знаним родом Telegdi, який іноді записують як Telecki.Нобілітований у першій половині XVI сторіччя рід Розваличів, протопластом якого мав бути чоловік на прізвисько Рóзвал, правдоподібно володів селом Тельчі на Волині, від назви якого представники роду писались панами Телецькими або Розвалич Телецькими. Землі, на яких розкинулось село Тельчі, в той час знаходились на межі латифундій двох різних князівських династій Радзивіллів та Чарторийських, князі ж у той час наділяли своїх слуг земельними феодами за віддану лицарську службу. Відомо, що у 1577 році Тельчами володіли Чарторийські. Проте є згадки, які на початках пов'язують Телецьких саме з резиденцією князів Радзивіллів — Оликою . В різні часи Телецькі були васалами князів Збаразьких та князів Любомирських. В XVI та першій половині XVII ст. мали руські імена, але з другої половини XVII ст. зустрічаються лише латинські та польські імена, вочевидь, вони обрали польську ідентичність. Частка прізвища Розвалич/Розволич відпадає наприкінці XVII ст. Після ІІ та ІІІ поділів Речі Посполитої стали підданими Російської імперії, прізвище в цей час зазнало викривлення через запис його як Телѣцкій, де літеру ѣ можна прочитати як «є» і як «і», велика частина Телецьких стала Теліцькими. У XIX сторіччі Телецькі/Теліцькі переважно були католиками, брали шлюби з поляками і мали польські імена. Зазнали декласації з боку російської влади: більшість була переведена до класу однодворців, міщан або селян. В ХХ сторіччі переважну більшість Теліцьких/Телецьких як поляків переселили до Польщі на Повернені землі, Телецькі, які залишились на Житомирщині, були зукраїнізовані, але залишились католиками. Деякі з них до 40-х років ХХ сторіччя зберігали спілкування польською мовою, інші — до 70-х — 80-х років ХІХ сторіччя. В середині ХХ сторіччя деякі з Теліцьких повернули собі прізвище Телецький. XVI ст. Rozwialicz Telecki 1590 р. Barbara Rozwoliczówna Tilecka 1622 р. Іван Розволич Телецький 1636—1637 р. Андрій Розволич Телецький 1679 р. Justyan Rozwalicz Telecki 1695 р. Justynian Rozwolicz Terlecki 1704 р. Kazimierz Telecki 1830 р. Antoni Telicki Від прізвища Розвал також походять польські прізвища Rozwał, Rozwała, Rozwałka, Rozwałko, Rozwalski, представники яких живуть недалеко на Люблінщині і можуть походити з одного роду разом з Розваличами Телецькими. І Іван Розволич Телецький, зем'янин Кременецького повіту, намісник Кременецького підстароства. Іван Розволич Телецький — бурґрабій Кременецького замку у 1607 році, намісник Кременецького підстароства з 1604 року, врядник кременецький, слуга Януша Збаразького та Криштофа Збаразького.
Василь КостянтинАндрій Стефан Прокоп 1590 рік Барбара Розволич Телецька — дружина Якуба Гарабурди, котрий був племінником Михайла Гарабурди та онуком писара королеви Бони Богдана Гарабурди. 1591 рік Софія Телецька володіла палацом у Кременці на Запоточчі. 1635 рік Йоанн Телецький — настоятель хелмінської католицької катедри в Красномуставі, на урочистій події в красноставському замку. 1637 рік надруковані в Замості вірші латиною Александра Телецького, які були присвячені померлій в той рік в Олиці Реґіні Айзенрайх, дружині Альбрехта Станіслава Радзивілла, князя на Олиці. Саме Альбрехт Станіслав Радзивілл - це те, що пов'язує Телецьких із Любомирськими, оскільки князь Радзивілл після смерті дружини одружився вдруге із Кристиною Анною Любомирською, яка була рідною сестрою Єжи Себастіана Любомирського. Після цього зустрічаємо численні згадки про зв'язки Телецьких саме з гілкою Єжи Любомирського та свідчення про сповнення служби Любомирським. 1647 рік Григорій Телецький в'їхав до Московського царства. 1648 рік козаками замордовано пані Телецьку з Мильчі, за що ватажка козаків після суду страчено в місті Дубно. 1650—1670 роки Ян Телецький — настоятель католицької парафії в Парчеві. 1656 рік пан Ян Телецький з Волинського воєводства — хорунжий хоругви полку Єжи Себастіана Любомирського бере участь в облозі Кракова, зайнятого шведськими військами під час шведського потопу. В 1657 бере участь у війні проти наїзду Ракоці у битвах під Сату-Маре та Бая-Маре. В 1660 році поручник в полку Єжи Себастіана Любомирського бере участь у Чуднівській битві. 1657 рік Казимир Розволич Телецький на сеймику пінського повіту в пінському замку. 1679 рік Юстиніан Розвалич Телецький з Кременецького повіту обраний в Луцькому замку для комісії, яка би вдовольнила волинських обивателів з приводу збитків завданих литовськими військами. У 1695 році войський дорпатський (нині місто Тарту в Естонії). 1682 рік Александер Казимир Телецький "польський лицар з люблінського воєводства, дієцезії луцької, народжений 6 III 1647, прибув 7 жовтня після численних подорожей по землі і морю по Німеччині, Франції, Італії, Англії, Данії, Брабантії і Голландії, клерик Хелмінської духовної семінарії, 35 років, отримавши посвячення, став настоятелем і деканом бродницьким, каплан". 1686 рік — настоятель католицької парафії в Тикоцині. В 1701 році настоятель парафії в Білостоці, канонік хелмінський, ксьондз, на особистій зустрічі в палаці Браницьких в Білостоці з князем Стефаном Миколаєм Браницьким. В 1703 році настоятель в Тичині. 1691 рік пан Пьотр Телецький в Овручі. 1704 рік пан Казимир Телецький — уповноважена особа князя Франциска Любомирського в Луцькому замку. 1707 рік панцирний товариш Антоній Телецький на прохання Єжи Домініка Любомирського врегульовує справу в Летичеві, пише польською та латиною. 1781 рік пан Антоній Телецький в місті-резиденції Любомирських Віснічі подає справу до суду. 1790 рік пан Юзеф Телецький — пінський підстолій. бл. 1790 року Ян Телецький — один з чотирьох учнів в друкарні Павла Ґольчевського у Варшаві. Після французько-російської війни 1812 року Шимон Телецький, який воював у складі армії Наполеона проти Росії, взятий в російський полон і засланий до Сибіру в Омськ, де змушений був відбувати службу у Сибірському козацькому війську. 1920-ті донька відомого генерала Бориса Телецького Ксенія бере шлюб із сином Євгена Чикаленка. № 1 Позов до суду панам Телецьким за скаргою уніатського протопопа о. Федора Турського про незаконне привласнення ними саду, який є власністю церкви Св. Трійці у Кременці. Збитки, завдані панами Телецькими, протопоп оцінив у 100 злотих. Кременець, року 1622, травня 20. [Жикги]монт Трεтий бжу млстю корол полский etc В[εлможным] Ωкъсимии Лεшницъкой малъжонцε а [панам Василю Косътантинови] Анъдрεεви, яко лhта маючимъ а Стε[фанови Прокопо]ви яко лhтъ нε маючимъ Телецъким [зошлого Ивана Розволича Тεлεцъкого сынами] зо всих [добръ ваших приказуεмо абы вεрностъ ваша пεрεд судом] // нашим земъскимъ Кременецъкимъ на роках земъских крεмεнεцких которыε в року теперешънемъ тисеча шεстсот двадцεт втором въ шεст недεлъ по Свεтой Тройци римъскомъ святε припасъти и сужоны быти маютъ, ωбличнε и завите сами стали на жалобу и правное попиранε велεбного ωтца Фεωдора Туранского Турского протопопы кременецъкого который вεр: вашу ωд ных самих през себε а других которыε лhт нε маютъ з бытностю вεрности вашоε лhта маючий позываεтъ ω то, Ижъ часу нεдавъного такъ зошлый ωтεцъ и малъжонокъ вεр вашоε яко и вεрност ваша, кгрунъту част сажний шεстнадцатъ з садомъ до цεркви Святоε Тройци под замъкомъ в Кременъцу будучоε налεжачий до цεркви ревизиεю наданой ωсягнувши до пляцу и двора своεго тамъ жε в ременъцу под замъкомъ ω мεжу будучого привεрънувъши ωный бεзправънε дεржитε [и] ωный уживаεтε, а поводови до цεркви привεрънути нε хочεтε ку немалой кривдε и шкодε цεркви и уближεню хвалы божεε которых собε шкод повод ωдтолъ на сто золотых быти мεнитъ ку привεрънεню тыды того кгрунъту за грушовый пεн вεрност вашу бεзъправънε ωсягнεной и ку нагорожεню шкод вышъмεно[ваных] повод вεръност вашу на рокъ вышъ ωзначоный [...] в томъ во въсемъ завитε усправεдливи[ли] [Писанъ у К]ремянцу року тисеча шстсотъ двадцεтъ [второмъ мсц]а мая двадцатого дня ... ЦДІАК України, ф. 22, оп. 1, спр. 32, арк. 196-196зв. |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > Т >