Тарло

ТАРЛО 



ТАРЛО гербу Топор (пол. Tarło, Tarłowie) — мазовецький шляхетський рід гербу Топор. Відомий з XV ст., в другій половині XVIII ст. рід Тарлів втратив своє високе становище. Рід Тарло походить із села Щекарки під Радомом (тепер Мазовецьке воєводство), який у XIV ст. згадується як боярський (бояр у польській феодальній ієрархії ніколи не було). Рід Тарло залишив вагомий слід як в українській, так і польській історії. У XIII ст. більша частина роду переселилася на Люблінську землю, і тоді утворилися дві гілки – руська (українська) і польська. З давніх давен родині Тарло належали села Ополє і Яновець (на Люблінщині). Яновець перейшов пізніше до родини Фірлеїв. Люблінські Тарло очолили боротьбу за незалежність Русі (України) від Польщі і орієнтувалися на Литву з якою організували і провели кілька походів на Польщу.
У 1351 р. люблінські бояри Оттон Тарло і Пшонка зробили спробу включити Люблінщину, яка входила на той час до Польського королівства, до складу Великого князівства Литовського (вони видали литовцям усі переправи через Віслу). Але з того нічого не вийшло і Люблінщина потрапила до складу Польського королівства. Тоді Тарло, як і всі інші люблінські бояри-русини, різко змінили свою позицію, і у 1387 р. навіть змусили польську королеву Ядвігу рушити на схід і приєднати інші руські землі до Польщі. За такі вчинки Тарло одержали великі маєтки, але поляки їх з часом конфіскували за антипольські позиції. Повернув рід Тарло свої землеволодіння лише за часів королеви Софії Гольшанської (1405—1461 рр.), що була донькою київського руського князя Андрія Івановича Гольшанського, у XIV ст. У 1550 р. Андрій Тарло заклав поруч із Щекарками місто, яке назвав Тарлов. Відомим істориком був Станіслав Тарло, єпископ у Перемишлі, який у 1544 р. видав книгу «Дії поляків у Прусії». Станіслав вважав себе поляком, виступав за подальше окатоличення Русі».
Ймовірно, що наприкінці XVII ст. Винники разом з Підберізцями переходять у володіння родини Тарло. Тарло — спольщений український шляхетський рід гербу Топор. Відомий з XIII ст., у другій половині XVIII ст. рід Тарло втратив своє високе становище.

Джерела:
* Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково — краєзнавче видання. — Львів—Винники, 2012. — 88 с.
* Байцар Андрій. «Винники» (науково-популярне краєзнавче видання). 2015 р. 
Байцар Андрій. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.
* Boniecki Adam. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Lwów, 1912. — Cz. 1. — t. 15. — S. 163—165. (пол.)
* Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku. — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. — S. 33—45. (пол.)
*Смуток І. Структура шляхетського засцянку Самбірщини у XVI ст.


Родовід Тарло.

І

Заклика Тарло (? — помер між 1465 р. та 1466 р.) 
— крайчий коронний 1447 р., староста стрийський, староста дроговизький з 1465 р.(тепер — село Дроговиж в Миколаївському районі Львівської області). Наступними дроговизькими старостами були сини Заклики — львівський підстолій Андрій Тарло (1472—1508 рр.) та його молодший брат Станіслав.

ІІ

Андрій Тарло (1472—1508 рр.)
львівський підстолій
Станіслав Тарло (? — помер після 1515 р.) 
— староста дроговизький, охмістр королеви (1508—1515 рр.). Батько — Заклика Тарло.
Дружина — Маргарита Магієра. 
Діти — єпископ ПеремишльськийСтаніслав Тарло (бл. 1480—1544 рр.), войський львівський Павло Тарло(пом. 1553 р.), каштелян радомський Габріель Тарло (пом. 1565 р.) і Ян Тарло(чашник коронний).
Anna;
 × Jerzy (Jursza) z Chodorostawu, st. stryjski, żydaczowski i doliński.

ІІІ

Ян Тарло (? — 1550 р.) 
— польський державний діяч, крайчий великий коронний (1522—1546 рр.), підчаший великий коронний (1546—1550 рр.), чашник великий коронний (1550 р.), староста пільзновський. Батько — Станіслав Тарло (староста дроговизький; помер після 1515 р.), мати - Маргарита Магієра.
Був одружений на Дороті Тарновській (пом. до 1540 р.), дочці каштеляна садецького Яна Тарновського (пом. 1527 р.), від шлюбу з якоюмав двох синів і двох дочок.


IV

Ян, син Яна, Тарло (бл. 1527 р. —1587 р.)
 — державний діяч Речі Посполитої, войський львівський (1553—1554 рр.), дворянин королівський (1554 р.), секретар королівський (з 1556 р.), каштелян малогощський (1563—1565 рр.) та радомський (1565—1574 рр.), воєвода люблінський (1574—1587 рр.), староста ломжинський і пільзновський. Батько — Ян Тарло (чашник коронний).
Активний кальвініст. 1573 р. підтримав створення Варшавської конфедерації. Надалі виступав проти Габсбургів і підтримував кандидатуру трансільванського князя Стефана Баторія на королівський трон Речі Посполитої.
Був двічі одружений з кальвіністами. 
Перша дружина — Ганна Гостомська (пом. після 1565 р.), дочка воєводи равського Ансельма Гостомського (бл. 1508—1588 рр.), від шлюбу з якою дітей не мав. 
Друга дружина — Агнешка Шафранець (пом. після 1601 р.), дочка каштеляна і воєводи сандомирского Станіслава Шафранця (пом. 1598 р.) та Анни Дембіцької.
Діти від другого шлюбу: Петро Олександр Тарло; Ян Амор Тарло (пом. 1594 р.); Олена Тарло; Анна Тарло.
Микола Тарло (пом. 1571 р.)
 — секретар королівський, хорунжийсандомирський (1553 р.), підчаший польської королеви Барбари;
Анна Тарло 
— дружина хорунжого галицького Станіслава Фредруса Гербурта;
Ельжбета Тарло 
— дружина гетьмана великого коронного Єжи Язловецького-Монастирського (1510—1575 рр.).

V

Ян Амор  (пом. 1594 р.) 
— староста пільзновскій (1588 р.);
Петро Олександр Тарло (? — 1649 р.) 
— каштелян люблінський (1618—1630 рр.), воєвода люблінський (з 1630 р.), староста пільзновський. Батько — Ян Тарло (воєвода люблінський). 1613 р. Петро Олександр Тарло був обраний послом (депутатом) на сейм. Був двічі одружений. Перша дружина— Софія Дзялинська, від шлюбу з якою мав четверо дітей. Друга дружина — Ядвіга Лянцкоронська, з якою теж мав четверо дітей, серед яких і Кароль Тарло.
Після смерті свого батька (1587 р.) Петро Олександр і його старший брат Ян Амор перейшли під опіку їхнього рідного діда, каштеляна і воєводи сандомирського Станіслава Шафранця (1525/1530 рр. — 1598 р.), власника замку Пєскова Скала. Початкову освіту здобув у кальвінській школі в Сециміні. 1605 р. Петро Олександр відправився на навчання в протестантське місто Страсбург, де пробув два роки. 1606 р. включений до списку студентів Женевського університету. Після повернення на батьківщину Петро Олександр Тарло відмовився від кальвінізму і перейшов у римсько-католицьку віру (бл. 1615 р.). Попри це, він не полишав зв'язків з дисидентами, у тому числі з учителем своїх синів Анджеєм Вишоватим.
Олена Тарло 
— дружина ротмістра королівського Станіслава Браницького; 
Анна Тарло 
— у першому шлюбі одружена з Ієронімом Ходкевичем, у другому — з Ієронімом Сенявським.

VI


Кароль Тарло (1639 р. — 4 вересня 1702 р.) 
— державний діяч Речі Посполитої, сенатор, воєвода люблінський (1685—1689 рр.), Великийпідканцлер коронний (1689—1702 рр.), Великий канцлер коронний (1702 р.), староста стенжицький. Батько — Петро Олександр Тарло, мати — Ядвіга Лянцкоронська (пом. після 1667 р.).
1697 р. підтримав обрання саксонського курфюрста Августа Сильного на польський королівський престол. Перед 1674 р. одружився з Софією Пшоняк, від шлюбу з якою мав сина і трьох дочок.
*Адам Петро Тарло;
*Ядвіга Тарло (пом. після 1705 р.), дружина з 1688 р. каштеляна радомського Яна Казімєжа Лянцкоронського (пом. 1698 р.);
*Дорота Тарло (пом. 1756 р.), 1-й чоловік — воєвода мазовецький і гетьман польний коронний Станіслав Хоментовський (1673–1728 рр.), 2-й чоловік воєвода люблінський Адам Тарло (1713–1744 рр.);
*Тереза ​​Магдалена Тарло (пом. 1700 р.), 1-й чоловік з 1691 р. підстолій коронний Олександр Пшиємський (бл. 1650–1694 рр.), 2-й чоловік воєвода краківський Францишек Велепольський (пом. 1732 р.).

VII


Адам Петро Тарло (? — 1719 р.) 
— державний діяч Речі Посполитої. Володар Винник (1696— 1719 рр.), воєвода люблінський (1706—1719 рр.), стольник коронний (1703 р.), староста люблінський, солотвинський, янівський, стенжинський. Батько — Кароль Тарло, мати — Софія Пшоняк.
1696 р. Адам Петро Тарло одружився з Доротою Дунін-Борковською. 1702 р. одружився (вдруге) з Маріанною Яблоновською (Потоцькою).
× Маріанна Потоцька з Підгаєць (Яблоновська, Тарло) (бл. 1664 р. — 1749 р.) — воєводина люблінська і володарка Винник 1719—1749 рр. (з перервами) після смерті чоловіка Адама Петра Тарло. Батько — Фелікс Казимир Потоцький (1630 р. — 15 травня 1702 р.) — воєвода київський 1682 р. (у Києві не знаходився, мав лише титул), воєвода краківський 1683 р., гетьман польний коронний 1692 р., каштелян краківський і великий коронний 1702 р., староста белзький, красноставський, грубешівський, тлумацький, сокальський, ніжинський. Мати — Христина Любомирська (Потоцька), померла 1669 р. 
Маріанна двічі виходила заміж. Перший раз у 1701 р. за Станіслава Кароля Яблоновського, який помер у 1702 р. і в цьому ж році за Адама Петра Тарло. Дітей в шлюбах не мала.
Сама ж Маріанна померла у 1749 р. У хроніках «Географічного словника королівства польського» згадується про Маріанну Потоцьку (Тарло), воєводину люблінську і володарку Винник. Каспер Несецький (релігійний, науковий та освітній діяч Речі Посполитої, історик, дослідник генеалогії та геральдики) на перших сторінках II-го тому «Корони польської…» (1738 р.) написав їй присвяту.
Михайло Влох у своєму збірнику описує період володіння Винниками Маріанною: «Вперше згадується про замок у Виниках де жила Мар’яна, і правдоподібно за її часів побудовано при дерев’яних фільваркових забудованнях муровану палату, названу замком. Про Мар’яну у Винниках залишилися народні перекази і записи у львівських хроніках. Найдавніші перекази про Винники відносяться якраз до часів Мар’яни...». 
Сестри:
Ядвіга Тарло (пом. після 1705 р.), 
дружина з 1688 р. каштеляна радомського Яна Казимира Лянцкоронського (пом. 1698 р. );
Дорота Тарло (пом. 1756 р.), 
1-й чоловік — воєвода мазовецький і гетьман польний коронний Станіслав Хоментовський (1673–1728 рр.) , 2-й чоловік воєвода люблінський Адам Тарло (1713–1744 рр.);
Тереза Магдалена Тарло (народилася 1700 р.), 
1-й чоловік з 1691 р. підстолій коронний Олександр Пшиємський (бл. 1650–1694 рр.), 2-й чоловік воєвода краківський Францишек Велепольський (помер 1732 р.).

VIII

Кароль Тарло (1697—1749 рр.) 
У 1720-их рр. володарем Винник був Кароль Тарло (1697—1749 рр.) – ленчинський староста (син Адама Петра Тарло і Дороти Дунін-Борковської), який продав Винники брату своєї мачухи Станіславу Владиславу Потоцькому.
16 січня 1730 р. Винники викупив за 370 тис. гульденів белзький староста Станіслав Владислав Потоцький.



Тарли здавна входили до числа землевласників Перемишльської землі. Втім, справжня експансія цього роду у південно-східну її частину ропочалася за Миколая, перемишльського хорунжого. За два десятиліття, починаючи з середини 1550-х років, він увійшов до кількох гнізд дрібної шляхти. Основна його увага була зосереджена на пограниччі з Угорщиною, де розкинулися володіння Височанських, Матківських, Комарницьких, Ільницьких, Підгородецьких25. Одночасно Миколай не упускав можливості придбати землі в інших частинах Самбірського та Перемишльського повіту. В різний час до нього потрапили частки у Бачині, Блажові, Терлі з Любохорою, Розсохами, Яворі і Турці26. Про справжні його наміри свідчить реляція Матківських, Височанських та Ільницьких у 1572 р., які делегували Миколайові право вимагати на елекційному сеймі повернення втрачених під час розмежування 1538 р. земель27. В разі задоволення королем прохання Тарло отримував додатково землі в Ільнику, Маткові та Висоцькому Верхньому, а також королівські села на річці Ільничок, сс. Гусне і Красне, що разом із вже набутими ним частками в Маткові, Жупаньому, Комарниках утворювали б суцільний маєтковий комплекс, розташований між рікою Стрий та сколівськими володіннями стрийської шляхти. За своїми розмірами ця територія не поступалася пізнішим Тухольським володінням Острозьких. В Ільнику Миколай планував збудувати замок. Таким чином, успішне розв’язання цього питання перетворювало Тарлів на найбільших землевласників Самбірщини. Під їхнім контролем опинилися б шляхи в Угорщину з правом збирати мито, яке ще в 1560-х роках Миколай викупив у Матківських, Височанських і Турянських. Втім, до реалізації цих амбітних планів справа не дійшла. Мабуть, Миколай Тарло так і не зумів отримати бажаного дозволу на реституцію маєтків самбірської шляхти. Після його смерті вдова Урсула та син Сигізмунд Сципіон зберегли за собою найбільші частки, зокрема, в Ільнику, Маткові та Підгородцях й поступово позбулися дрібніших у Блажові, Бачині, Терлі, Комарниках28.



25 ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 14. – Оп. 1. – Спр. 19. – С. 221-223, 240-241, 483; спр. 20. – С. 207-211; спр. 21. – С. 140-141, 308-309, 406; спр. 24. – С. 354, 383-384, 403-404; спр. 27. – С. 163-164; спр. 28. – С. 192-196; спр. 31. – С. 187, 217-218; спр. 33. – С. 25-26, 39-40; спр. 34. – С. 235-236, 251-253, 665-669, 860-862; спр. 35. – С. 4-8, 57-59, 93-99, 125-132; спр. 267. – С. 675-676, 778-780, 830-832; спр. 268. – С. 50-51; спр. 269. – С. 505-507; спр. 270. – С. 922-927


26 ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 14. – Оп. 1. – Спр. 19. – С. 34, 34. 45-46; ср. 35. – С. 135-136; спр. 37. – С. 1094-1095. 1097-1098; спр. 44. – С. 57-58; спр. 47. – С. 122-123, 157-158, 486-487, 492-493; спр. 268. – С. 1029; спр. 269. – С. 373-379; спр. 270. – С. 553-560


27 Akta Grodzkie i Ziemskie z czasów Rzeczypospolitej z Archiwum t.zw. Bernardyńskiego we Lwowie, wydane staraniem Galicijskiego Wydziału krajowego. – Lwów, 1909. – T. XX. – № 7.


28 ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 14. – Оп. 1. – Спр. 37. – С. 624, 1093-1095, 1097-1098; спр. 38. – С. 462-463; спр. 39. – С. 210; спр. 40. – С. 1401; спр. 44 – С. 57-58.



Zaklika Tarło z Szczekarzewic (†1465/1466); krajczy koronny 1447, st. stryjski; × NN; po śmierci męża w zakonie bernardynek
  • A1. Jan (†1488); kanonik sandomierski 1460-1474, bernardyn
  • A2. Andrzej (†p. 1509); dzierżawca drohowyski 1472, podstoli lwowski 1507; × [p. 1473] Barbara Herburt (†po 1507)
    • B1. Andrzej (†po 1531); chorąży lwowski 1524; × [może] Katarzyna Michowska
      • C1. Paweł (†1565); kanonik krakowski, dziekan przemyski, abp lwowski 1561
      • C2. Jan (†1571/1572); chorąży lwowski 1532; ×1 Katarzyna Herburt Odnowska (†p. 1547); ×2 [p. 1549] Regina z Malczyc (†po 1555)
        • D1. Stanisław (†1599/1601); st. sochaczewski i zwoleński; × [po 1593] Barbara Dulska (†po 1606)
        • D2. Zygmunt (*ok. 1561 †1628); chorąży przemyski 1606, kaszt. sądecki ok. 1613; × [1601] Barbara z Sulejowa Sobkówna (†1626/1630)
          • E1. Zygmunt Aleksander (†1654); dworzanin królewski 1636, kaszt. przemyski ok. 1651/1652; × [1636] Elżbieta (Zofia Helena) Kostczanka (†po 1659)
            • F1. Adam (Piotr) (†1710); podczaszy przemyski ok. 1675, woj. smoleński 1691; × [p. 1675] Franciszka Teodora Opalińska (*1650 †p. 1713)
              • G1. Stanisław (†1721); kuchmistrz koronny 1699; × [p. 1695] Anna Tarło (†1751)
                • H1. Adam (*1713 †1744); rotmistrz pancerny, woj. lubelski 1736, st. drohobycki, doliński, jasielski, zwoleński, złotoryjski; × [po 1728] Dorota Tarło (†1756); (1°-v. Stanisław Chomętowski, woj. mazowiecki, hetman polny koronny)
                • H2. Antoni (†1759); kaszt. lubaczowski 1740-1758, st. złotoryjski; × [rozwiedzeni] Anna Potocka; (2°-v. Franciszek Jakub Szembek, woj. inflancki)
                • H3. Franciszka; × [1719] Wawrzyniec Lanckoroński, st. stopnicki (†1751)
              • G2. Piotr (†1722); kanonik gnieźnieński, krakowski, poznański, scholastyk sandomierski 1707, sufragan poznański, archidiakon poznański 1714, proboszcz poznański, opat paradyski 1712, bp inflancki 1716, bp poznański 1720
              • G3. Michał (*1678 †po 1723); generał wojsk francuskich
              • G4. Jan (†1739)
            • F2. Mikołaj Jan (†1683); rotmistrz królewski; ×1 Helena Morsztyn (†1677)
            • F3. Zygmunt (†młodo po 1695)
            • F4. Marianna (†po 1690); × Mikołaj Jan Lanckoroński, st. nowokorczyński (†1673)
          • E2. Andrzej (†1642); dziekan opatowski 1614, proboszcz tarnowski, kanonik krakowski 1630
          • E3. Teofila (*ok. 1595 †1635); × [1612] Janusz ks. Ostrogski, kaszt. krakowski (*1554 †1620)
        • D3. Mikołaj; 1596
        • D4. Katarzyna (*ok. 1535 †1582/1583); × [1556] Stanisław Daniłowicz, chorąży lwowski (*1520 †1577)
        • D5. Jadwiga; × [1574/1575] Hieronim Sieniawski, woj. ruski (*ok. 1516 †1579)
      • C3. Mikołaj (†po 1578); chorąży przemyski 1553
      • C4. Andrzej (†1570); × Małgorzata (z Koniuch?) (†po 1577)
      • C5. Dorota; × Paweł Kołaczkowski, instyg. koronny
      • C6. [?] Katarzyna; × Marcin Kazanowski, st. wiski (†1587)
  • A3. Stanisław (†po 1515); ochmistrz królewny Elżbiety 1512, dzierżawca drohowyski; × [ok. 1476/1477] Małgorzata Magierówna z Przewodowa
    • B1. Stanisław (*ok. 1480 †1544); sekretarz królewski 1506, kanonik krakowski 1506, archidiakon lubelski 1515, kanonik płocki 1521, scholastyk płocki 1535, kanonik włocławski, bp przemyski 1537
    • B2. Paweł (†1553); sędzia ziemski lwowski 1527-1540, wojski stryjski 1534, wojski lwowski 1540
    • B3. Jan (†1550); krajczy koronny 1522, podczaszy koronny 1546, cześnik koronny 1550, st. pilzneński; ×1 [1527] Dorota Tarnowska (*po 1513 †p. 1540); ×2 NN
      • C1. Jan (z pierwszego; †1587); wojski lwowski 1553-1554, dworzanin królewski 1554, sekretarz królewski 1556, kaszt. małogoski ok. 1563, radomski 1565, woj. lubelski 1574, st. pilzneński i łomżycki; ×1 [p. 1551] Dorota z Leżenic Gostomska (†po 1565); ×2 Agnieszka Szafrańcówna (†po 1601)
        • D1. Anna; × [p. 1594] Hieronim hr. Chodkiewicz, woj. mscislawski, kaszt. wileński (*1560 †Krzemieniec 1617)
        • D2. Piotr Aleksander (z drugiego; †1649); kaszt. lubelski ok. 1625, woj. lubelski ok. 1630, st. pilzneński; ×1 [p. 1612] Zofia Działyńska; ×2 Jadwiga Lanckorońska (†po 1667); po nim POTOMSTWO
        • D3. Jan Amor (†młodo 1594); st. pilzneński 1588
        • D4. Jadwiga (z drugiego); × Piotr Bal z Choczwi, podkomorzy sanocki
        • D5. Helena; × [1598] Stanisław Branicki, miecznik koronny (*ok. 1574 †1620)
        • D6. N (córka); × Stanisław Starzechowski, podkomorzy przemyski
      • C2. Mikołaj (z pierwszego; †1571); dworzanin i sekretarz królewski, chorąży sandomierski 1553, podczaszy królowej Barbary 1548-1551, dzierżawca drohowyski; × [p. 1557] Jadwiga Stadnicka ze Żmigrodu (†po 1604)
      • C3. Anna (z pierwszego); × Stanisław Fredrusz Herburt, chorąży halicki
      • C4. Elżbieta (z pierwszego); × [1546] Jerzy Jazłowiecki (Monasterski), woj. ruski i hetman wielki koronny (†1575)
    • B4. Gabriel (†1565); dworzanin królewski, chorąży sandomierski 1536-1553, krajczy młodego króla 1545, stolnik krakowski 1548, krajczy koronny 1552, ochmistrz królowej 1553, kaszt. radomski ok. 1553, st. chełmski, lubaczowski, kowelski
    • B5. Barbara; × Gabriel Gniewosz z Oleksowa
  • A4. Anna; × Jerzy (Jursza) z Chodorostawu, st. stryjski, żydaczowski i doliński
Piotr Aleksander (†1649); kaszt. lubelski ok. 1625, woj. lubelski ok. 1630, st. pilzneński; ×1 [p. 1612] Zofia Działyńska; ×2 Jadwiga Lanckorońska (†po 1667)
  • A1. Mikołaj (z pierwszego; †1632)
  • A2. Jan Aleksander (z pierwszego; †1680); woj. lubelski 1650, sandomierski 1665; ×1 [1639] Krystyna Zborowska (†1643/1646); ×2 [p. 1653] Anna ks. Czartoryska (†po 1684)
    • B1. Bartłomiej Michał (z drugiego; †1716); bp poznański 1708
    • B2. Jan (z drugiego; †1732); archidiakon krakowski, bp kijowski 1717, poznański 1723
    • B3. Mikołaj (z drugiego; †1702); cześnik litewski 1692, st. goszczyński; × [p. 1690] Helena ks. Ogińska (†p. 1723); (1°-v. Stanisław Dołmat Isaykowski, chorąży grodzieński)
    • B4. Kazimierz (z drugiego; †1690); st. goszczyński; ×1 [1681] Ludwika Maria Żelęcka; ×2 [1688] Franciszka ks. Wiśniowiecka (†p. 1690)
      • C1. Józef (z pierwszego; †1713); st. goszczyński i brzegowski; × [p. 1706] Marianna z Kurozwęk Męcińska (†1748)
        • D1. Adam (*1708 †p. 1772); pułkownik reg. piesz. łan. 1732, generał major wojsk koronnych 1750, st. goszczyński, brzegowski, skalski; × [p. 1731] Salomea Mierzejewska
          • E1. Kazimierz (*zapewne 1731); pułkownik reg. piesz. łan. 1754, st. skalski
          • E2. Szymon (*1744 †p. 1784); st. skalski; × [1766] Marianna Ilińska (†po 1784)
            • F1. Jan; st. skalski; × Marianna Klonowska; po nim potomstwo
            • F2. Florian; × Konstancja Wojczyńska
            • F3. Kazimierz (†1812); × Rozalia Żarska; po nim potomstwo
            • F4. Agnieszka; × Antoni Oskierka
          • E3. Bonawentura (†po 1788); st. skalski i brzegowski
          • E4. Ewa; × Stefan Dembowski, kaszt. czernichowski
      • C2. Anna (z pierwszego; †1751); × [p. 1695] Stanisław Tarło, kuchmistrz koronny (†1721)
      • C3. Helena (z pierwszego); × Paweł Prażmowski, st. łomżyński
      • C4. Teresa (z drugiego; †1725); × [1714] Zygmunt Działyński (†1719/1721)
    • B5. Izabela (z drugiego; †po 1704); × [1668] Benedykt Paweł Sapieha, podskarbi wielki litewski (†1707)
  • A3. Karol (z drugiego; †1702); woj. lubelski 1685, podkanclerzy koronny 1689, st. stężycki; × [p. 1674] Zofia z Babina Pszonczanka
    • B1. Adam Piotr (†1719); stolnik koronny 1703, woj. lubelski 1706, st. stężycki, lubelski, błoński, janowski, sołotwiński, nowiński; ×1 [1696] Dorota Dunin-Borkowska; ×2 [po 1702] Marianna Potocka (†1749); (1°-v. Stanisław Karol Jabłonowski, oboźny koronny)
      • C1. Karol (z pierwszego; †1749); kaszt. lubelski 1748, st. stężycki, trześniowski, generał major wojsk koronnych; × [1737] Józefa Grabińska (†po 1749)
        • D1. Andrzej (†po 1774); st. stężycki
    • B2. Jadwiga (†po 1705); × [1688] Jan Kazimierz Lanckoroński, kaszt. radomski (†1698)
    • B3. Dorota (†1756); ×1 Stanisław Chomętowski, woj. mazowiecki, hetman polny koronny; ×2 [po 1728] Adam Tarło, woj. lubelski (*1713 †1744)
    • B4. Teresa Magdalena (†1700); ×1 [1691] Aleksander Przyjemski, podstoli koronny (*ok. 1650 †1694); ×2 Franciszek hr. Wielopolski, woj. krakowski (†1732)
  • A4. Aleksander (z drugiego; †1683); kaszt. zawichojski ok. 1680; × [p. 1672] Joanna Kostczanka (†1684)
    • B1. Teresa (†po 1739); × [p. 1693] Aleksander Jan Potocki, woj. smoleński (†1714)
    • B2. Konstancja; × Jan Podoski
    • B3. Kazimierz; × N Ossolińska
  • A5. Stanisław (z drugiego; †1705); kaszt. zawichojski, woj. lubelski 1689; ×1 Teresa Chełmska; ×2 [1682] Teresa Dunin-Borkowska
    • B1. Jan (z drugiego; *1684 †1750); pułkownik wojsk koronnych, podstoli koronny, 1715, generał lejtnant wojsk koronnych 1717, woj. lubelski 1719, sandomierski 1736, generał ziem podolskich, st. latyczowski, medycki, sokalski, jasielski, grabowiecki; ×1 [rozwiedzeni 1717] Marianna Lubowiecka (†p. 1726); ×2 [po 1720] Elżbieta Modrzewska (†1728); ×3 [1732] Elżbieta Branicka (†1746); (1°-v. Franciszek Ksawery Potocki, st. sokalski); ×4 [1746] Zofia Krasińska (*1718 †1790); (2°-v. Antoni ks. Lubomirski, kaszt. krakowski)
    • B2. Hieronim (z drugiego; †1717); bezpotomny
    • B3. Anna (z drugiego); × Franciszek Cetner, woj. smoleński
    • B4. Magdalena (z drugiego; †1732); ×1 [p. 1711] Franciszek Szembek, stolnik krakowski (*ok. 1667 †1712); ×2 [p. 1710] Jerzy Dominik ks. Lubomirski, woj. krakowski (†1727)
    • B5. Konstancja (z drugiego; †1740); × [1712] Józef Mniszech, marszałek wielki koronny, kaszt. krakowski (†1747)
    • B6. Franciszka (z drugiego; †po 1755); ksieni benedyktynek w Sandomierzu
  • A6. Zygmunt (z drugiego; †1685/1689); st. pilzneński; × [p. 1674] Anna Maria Tarnowska(†1696)
    • B1. Józef Antoni; st. pilzneński 1688; × N de Levenkau (?)
      • C1. Maria Teresa; ×1 Jakub Przebendowski, kaszt. elbląski; ×2 Józef Remigian Potulicki, woj. czernichowski
    • B2. Jan (†p. 1715); st. pilzneński; × [po 1710] Antonina Wilczewska (†1716)
    • B3. Franciszek (†1731); kaszt. lubelski 1729, st. pilzneński i wieluński; × [p. 1705] Helena z Suchych Łazów Młodzianowska (†po 1720)
      • C1. Anna; ×1 [rozwiedzeni] Józef Kuropatnicki; ×2 Michał Morsztyn, miecznik sandomierski
      • C2. Teresa; × Franciszek Rudziński, cześnik koronny
  • A7. Zofia (z drugiego); × Łukasz Czermiński, kaszt. zawichostski
  • A8. Helena (z drugiego); × Stanisław Gozdzki, st. stężycki

Comments