ШКОДИ У 1460 р. Андрій Одровонж надав сокольнику Станіславу три з половиною лана у с. Ваневичі Самбірського повіту. Станіслав, відомий ще як Шкода (Шкодка), став засновником однойменного роду Шкодів183. Співвласником та сучасником Станіслава був Василь Дриневич, від якого виводяться Семаші Дриневичі184. 183 Sumariusz Metryky Koronnej, pod red. W. Krawczuka, seria nowa t. 2, Kraków 2001, nr 254; AGZ, t. XVIІІ, nr 1931; 3465; MRPS, t. IV, vol. 3, wyd. T. Wierzbowski, Varsoviae 1915, nr 19500; ЦДІАУЛ, ф. 14б оп. 1. спр. 7, с. 184; спр. 9, с. 494, 839; cпр. 17, с. 408; спр. 24, с. 751; спр. 28, с. 101. 184 15 жовтня 1521 р. Сигізмунд І підтвердив право Семаша Дриньовича на земельну частку у с. Ваневичах, надану його батькові Василю Дриньовичу королем Казимиром. Текст казимирового привілею не зберігся і його зміст невідомий (MRPS, t. IV, vol. 1, wyd. T. Wierzbowski, Varsoviae 1910, nr 3925). В архіві Почаївського монастиря зберігаються документи про переуступку в 1602 р. Яковом Шкодою Мильчанській чернечій спільноті села Дорошнок і надання їй у 1622 р. панами Єловицькими фундушу(зміст пожертви не зазначено), підтвердженого в 1639 р. православ- ними київським митрополитом Петром Могилою і луцьким владикою Атанасієм Пузиною3. Петров Н.И. Краткие сведения о монастырях Волынской епархии, в настоящее время не существующих // Волынские епархиальные ведомости. – 1867. – № 6 (Часть неофициальная). – С. 97. |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > Ш >