 ШЕЛВОВСЬКІ.  Шелвовський Іван Ванкович, земянин волинський: Печатка від 1571 р.: I. Загальна характеристика та походження роду Шелвовських. Жовтня 5. Скарга володимирського войського Василя Гулевича на необ’єктивність Володимирського земського суду в справі його брата Івана Шельвовського з кн. Миколаєм Збаразьким та його дружиною за маєток с. Шельвів. Зізнання возного Тихна Оранського. – Арк. 279 зв.–284; док. 272. — З аналогічною причиною конфлікту зустрічаємося і в довготривалих судових ба таліях вдови Івана Шелвовського Овдоті Шилівни з сином Прокопом. За заповітом небіжчика, його вдові належало дві третини нерухомості, одна, записана на вічність, і друга — вінова — «до живота» її в 200 копах, які вона могла записати будь-кому на свій розсуд. «З ласки своее» Овдотя передала одну третину вже жонатому сину з умо вою повернення в тому разі, якби Прокіп панюю матку свою гневил и чим колвекъ ку трудности приводил49. В разі невиконання даної угоди син мав заплатити матері 1000 золотих заруки. Скоро по тому Прокіп, одружений з Магдаленою Олехновною Борзобогатянкою Красенською, представницею родини, що звикла вирішувати свої проблеми силою, не без впливу дружини (на що вказується в одній із скарг) стає на шлях конфронтації з матір’ю. Сварки і наїзди на землю матері-вдови досить швидко привели до логічного кінця: за постановою суду земля мала бути повернута до рук Ов доті з додатковою виплатою суми заруки. Однак за відсутності дієвого механізму ви конавчої влади реалізація штрафних санкцій затягувалася, чим і спробував скорис татися Прокіп. Рятуючись від необхідності виплати значної на той час суми грошей, в разі несплати якої передбачалася тимчасова конфіскація землі на користь матері (до повернення заруки), Прокіп записує дружині на вічність свою третину і третину, записану батьком матері в 200 копах, а також всю рухому маєтність. Запис вступав в силу одразу ж, тобто тим усім дружина мала володіти ще за життя чоловіка, з правом вільного розпорядження по його смерті: маетг жона моя ...к рукам своим яко власность ее за такимъ от мене еи даро- ваным и на нее вжитым правомъ взяти и того уживати, будучи волна такъ при животе яко и по животе своимъ кому хотя записати, отдати, даровати, прода ти и заменити и ку своєму налепьшому а ужиточьнешому обернути50. Тим самим Прокіп мав формальні підстави затягнути справу з виплатою ма тері заруки і вартості заподіяної шкоди внаслідок відсутності майна, за рахунок якого могла б бути стягнута сума штрафу. Як сказано у скарзі Овдоті: хотечи оное сумы на нем всказаное, так теж и тих кривдь, которые ми почи нил, и позвов мне зникнути, и того ся всего викрутити, чинечися голотою51. Тяжко сказати, як довго ще тягнулася б ця справа, якби Овдотя Шелвовська не знайшла (ймовірно, не без поради зацікавленої особи) простий вихід — прода ла свої частини маєтності разом із сумою заруки досить впливовому, пов’язаному з судовим кланом, шляхтичу, володимирському войському Василю Гулевичу, який до того ж мав досить можливостей в разі необхідності застосувати силу. Окрім грошей, сума яких не зазначалася, вдова отримала в заставу від Гулевича один з його маєтків. 47 Там же. — Ф. 28. — On. 1. — Спр. 13. — Арк. 276. 48 Там же. — Спр. 11. — Арк. 129 зв. 49 Там же. — Арк. 310 зв. 50 Там же. — Арк. 399 зв. 51 Там же. — Арк. 408 зв. 52 Philippe Aries. Historia dzi Генеалогічний родовiд та бiограми Шелвовських. I 1. Богуш II 2/1. Семен Богушевич III –/3. Іван Семенович IV Прокоп Іванович V VI VII |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > Ш >