Шаравські



Ян з Шлядкова



Домарат син Яна з Шлядкова і Билини
Практика нагромадження сум на одному маєтку, яку розпочав за Вла­дислава III Домарат зі Шлядкова, була продовжена і його нащадками. І коли суми, що записувалися на Ш арівському ключі Домарата, були незначними (80 гривень)9, то головним успіхом стало переведення Шарівки і сусідніх сіл на німецьке право (практика, яку використали Одровонжі та Бучацькі)1. Сприйняття ж самого землеволодіння як дідичного, а не умовного, відо­бражене вже в іменуванні Домаратового сина Яна: в королівському дозво­лі 1 474 р. на купівлю с. Жилинці його вже названо Домаратом із Шарівки (Domarathi de Scharawka)1 2.
Сам Домарат, який часами писався з Балина (Domaratho de Balina), як його зазначили у документі кам’янецького земського суду в 1449 р.3, зро­бив добру кар’єру в Подільському воєводстві. Можливо, тут мали значен­ня два чинники. Перший - його співправця з панами з Бучача принаймні від 30-х років X V ст.4, а другий - служба, починаючи з канцелярії Вітовта,
потім королівського двірського або писаря у Владислава II Яґайла та уряд кам’янецького земського писаря від 1442 р.5 по початок 1447 р.6
9 AGAD. - Tzw. M L. - Dz. IV В. - Sygn. 17. - 1 7 5 - 1 7 5 v, 175 v.
1 M RPS. - Pars L - № 1626.
2 M RPS. -P a r s L - № 1151.
3 AGAD. - Zbiór dokumentów pergaminowych. - Sygn. 7 3 0 7 .
4 Він є серед свідків ерекційного документа Теодорика з Бучача для костелу в Язлівці в 1 4 3 6 р.:
A G Z. - Т. II. - № С Х . - S. 19 6 (Domarato de Sladkow).
s Див.: Kurtyka J. Z dziejów walki szlachty ruskiej o równouprawnienie: represje lat 1 4 2 6 -1 4 2 7 i sej.miki roku 1439. - S. 116. - Przyp. 15. Urzędnicy podolscy XIV -XV III wieku. Spisy. - № 321. - S. 83.
6 Документ з датою 2 4 січня 1447 p. Центральний державний історичний архів України
у м.Львові. - Ф .181. - Оп. 2. - Спр. 1 649: (...Dornaratio de Sluthkow notario terestri...).

Ян Домарат зі Шаравки


В 1432 р. король Владислав II Яґайло надав Домаратові (земський писар кам'янецький з 1442 р., синові Яна (де Сладков) поселення Шарівку[1]разом з висілками: Зеленці, Іванківці, Перегінка, пізнішим привілеєм також Борбухи(Бурбучинці), пустку Копистин, Михалкове Дворище, Ремішове Дворище, які були викуплені від Яна з Хомотова. Пізніше власником був Анджей (Андрій) де Балін) — син Яна Домарата. Анджей з Балина мав також королівщину Багно під Кам'яцем-Подільським.

1543 р. син Філіпа — кам'янецький каштелян (1554-56) Ян Домаратович з Шарівки — мав у власности також Балин, Вербку, Михальківці й ін. За часів пот. Домарата Шарівка стала містом з укріпленим замком.

1567 р. Шарівка була спустошена татарами, 112 людей взято в полон. Люстрація 1570 р. 114 хат, 2 євреї. 1578 р. Шарівка перейшла до Якуба Претвича 



Protoplastą ich był Domarat z Kobylan, marszałek królewski, w końcu kasztelan lubelski 1435 r. Z synów jego Domarat układa się 1440 r. o spłatę należny ch ojcu jego od króla sum z Zawichosta. Domarat, dziedzic Michocina 1463 r. Tenże Domarat Kobylański, wraz z Jakóbem Domaratem Kobylańskim, są właścicielami Radowąża, a sam Jakób Domarat, współwłaścicielem Michocina, Kaimowa i innych wsi (Lib. Ben. Dług.). ¶ Domarat, pisarz w. ks. Witolda, był synem Jana ze Śladkowa 1430 r. (Cod. Ep. XV i Wit.). Jest on potem pisarzem ziemskim podolskim 1442 r. Andrzej z Balina, dworzanin królewski, wspólnie z ojcem Janem, posiadacze dożywotni Burburzyniec, w ziemi kamienieckiej, 1489 r. (M. 86 f. 59). Stanisław, podsędek sandomierski 1542 r., właściciel Leszczkowa i Żołczyc (Rad. Inscr. Decr. XIV f. 370 i Arch. Sang.). Jerzy, właściciel Lipowy, w powiecie sandomierskim, 1578 r., a Jan części Trębonowa (Paw.). ¶ Niewiadomo, czy do tego domu należy Tomasz, który z województwem wileńskiem, podpisał elekcyę Augusta II-go.
Comments