Родина Щ уковських герба Гриф, за припущенням Януша Куртшси,

з'являється на Поділлі за часів володіння Західною частиною Спитком

з Мельштина. У своїй хроніці Ян Длуґош згадує рицаря Павла Щ уковсько-

го герба Гриф (...Paulum tamem Sczukowsky Poloniae militem, genere nobilem de

domo Griffonum...), який брав участь у битві на Ворсклі у 1399 р. і який, за

переказом хроніста, звинуватив Спитка з Мельштина у небажанні вступити

у бій. Наслідки, за інформацією Длуґоша, були протилежними, Спитко, як

відомо, загинув з гідністю, а Щуковський ганебно втік (..Spithkoni honesta

mors, Sczukowskifoedafuga obtigit..)5.

Н аступного разу Щ уковські згадуються у джерелах на Поділлі вже

за часів Владислава III. Павел Щ уковський (Pauli Sczukowski) є на акті

присяги подільської шляхти у 1 4 3 9 р.1 Важко його індентифікувати з одно­

йменним рицарем, який брав участь у битві на Ворсклі, і якщо на момент

походу він мав 2 0 -2 5 років, то на час акта присяги його вік становив би

щонайменше 6 0 років. Януш Куртика припускає, що це міг би бути його

син1 2. Павел Щ уковський (Pauli Sczukowski) є серед присутніх на рочках

львівського ґроду 2 0 жовтня 1 4 4 6 р., на яких розглядалася справа М іхала

Мужили з Бучача та шляхтича Христоф ора із Сан-Ромуло, на той час мит­

ника (збирача податків) уЛ ьвові (nobili dom. Christoforo de s. Romuli Ithalico,

Theolonario Leopol.)3. А 31 грудня 1 4 5 0 p. король Казимир IV виставив для

Павла привілей, силою якого село Чемерівці переводилося у статус м іста

на магдебурзькому праві4 *. Він також посвідчений з урядом ловчого (Paulo

Szczucowsky Venatore Cameniciensi) як свідок на акті продажу генеральним

старостою Бартош ем з Бучача села Хмельова у кам’янецькому земському

суді 18 вересня 1 4 5 8 p.s

Кристин Щуковський, імовірно, був споріднений із Павлом, отримав­

ши у 1 4 4 2 -1 4 4 3 рр. замок Бакоту з прилеглими селами Потеремчем та

Бурнаківцями під величезну на той час не тільки за подільські маєтки суму

1600 гривень, і став не лише власником старої столиці Поділля (П ониззя),

а й одним із найбільших кредиторів короля зі свого прошарку шляхти, не

посідавши на момент цих трансакцій жодного уряду6. Те, що Бакота стала

об’єктом застави, означало, що рід пана Немирі втратив уже її на ту пору,

адже йшлося про заставу королівського маєтку7. Кристин у той час фігурує

у джерелах 1444 р., коли у львівському ґроді згадується у процесі, де його

5 Długossii J. Historiae Polonicae libri X II / Instruxit I. Żegota Pauli. - T. III. - Lib. I X - X / / Dłu.gosz J. Opera omnia / Cura A . Przezdziecki. - T. X I I .- Cracoviae, 1876. - P. 5 2 8 .

1 Kurtyka J. Z dziejów walki szlachty ruskiej o równouprawnienie: represje lat 1 4 2 6 -1 4 2 7 i sejmiki

roku 1439. - S. 1 1 3 ,1 1 7 .

2 Ib id e m .-S . 117.

3 A G Z. - T. XIV. - № D C L X , 1 8 0 4 . - S. 2 2 6 . Серед присутніх на цих рочках були руський

воєвода і генеральний староста Пйотр Одровонж зі Спрови, подільський воєвода Грицько

Кірдей.

4 Pułaski К . Stare osady w ziemi kamienieckiej i dziedziczące na nich rody podolskiej szlachty his.torycznej / / Pułaski K. Szkice i poszukiwania historyczne. - Serya Trzecia. - S. 1 4 9 -1 5 2 . Документ

був облятований у 16 3 4 р. до кам’янецької земської книги Яном з Поляновець Поляновським, на

той час галицьким чашником і власником Чемеровець.

s AG Z. - Т. IV. - № ХС П . - S. 165.

6 ZD M . - Cz. VIII. - № 2 3 5 7 . - S. 1 7 0 -1 7 1 ; № 2 4 4 8 . - S. 2 5 3 -2 5 4 .

7 Надання для пана Немирі було у 1388 р. (див. вище). Пуласький припускав, що Щуковський

внаслідок родинних зв’язків отримали Бакоту. Дослідник помилково назвав отримувачем Павла,

пославшись на Грушевського, який на відповідній сторінці не подав жодного імені біля прізвища

Щуковського (Pułaski К . Stare osady w ziemi kamienieckiej i dziedziczące na nich rody podolskiej

szlachty historycznej / / Pułaski K . Szkice i poszukiwania historyczne. - Serya Trzecia. - S. 130;

АЮЗР. - 4 . V IIL - T. 2. - C. 2 3 - 2 4 ) .

представляв Миколай Вільчек з Ілинян проти львівського міщанина Паш­

ка1. Присутній він і серед свідків документа кам’янецького земського суду

16 вересня 1 446 р., де посвідчив отримання Іваном (Яном ) Бахавським села

Кулаківці по смерті брата П етра1 2. Павло і Кристин фігурують серед свідків

документа Теодорика з Бучача у 1452 р.3

Принаймні від 15 листопада 1 4 6 4 р. Миколай Кристин був камянець-

ким підкоморієм. З цим урядом він згадується серед свідків докумен­

та Станіслава з Ходчі у справі маєтку Ольчедаїв4. Певну плутанину вно­

сить згадка про Павла Щ уковського з урядом кам’янецького підкоморія

у 1 4 6 9 р., яку упорядники списку подільських урядників пояснюють мож­

ливою помилкою писаря львівського земського суду, який міг переплутати

Павла з Кристином5.

П ро те, що Миколай Кристин брав активну участь у політичному житті

поза межами Подільського воєводства, підтверджує той факт, що він є свід­

ком другого торунського мирного договору від 1466 р.6

За правління Казимира IV Щ уковським адресовано 5 записів на суму

2 0 0 гривень на села Ушиця, Песець, Кам’яна Куча, Субіч, Теремківці, Коба-

ківці7. За ревізією 1 469 р., Кристин посідав замок у Бакоті та села Борсуків-

ці, Булгаківці, Ольховець, Ушицю8. Щ е один запис 1470 р. передає поділь­

ському підкоморію Кристину Щ уковському пустки Михайлівна, Суботівка

та Яруга у Бакотському повіті на суму ЗО гривень9. Локалізація цих об’єктів

1AGZ. - Т. XIV. - № 1219. - S. 147; № 1273. - S. 157.

2 ...Cristino Sczukowsky...:AGAD. - Zbiór dokumentów pergaminowych. - Sygn. 73 0 1 .

3 ...Pauto Sczucowsky Cristino de ibidem... AGAD. - Zbiór dokumentów pergaminowych. -

Sygn. 58 5 0 .

4 AGAD. - M K . - Sygn 7 7 . - K . 2 9 9 v. Укладачі списку подільських урядників першу згадку про

Щуковського з урядом підкоморія датують на 3 0 березня 1 4 6 6 р. див.: Urzędnicy podolscy X IV -

XV III wieku. Spisy. - № 393. - S. 9 3 і коментар. Тут упорядники, пішовши за Михайлом Грушевсь-

ким, який опублікував цей документ без листа свідків, що його не цікавив (АЮ ЗР. - Ч. VIII. - Т.

І. - № XV. - С . 24. Datum in Camienieczf. Quinta postfestum sancti Martini 1464, praesenttbus etc.),

використали посилання на реґест Коронної Метрики (M R PS. Pars - V. - № 6 7 2 ) при уточненні

зміни на уряді кам’янецького старости. Свідками ж цього документа, окрім Кристина, були Ян

Рихавський зі Ступниці (Joanne Rihawsky de Stupnicze), Грицько Кірдей з Оринина, стольник,

Ян Кірдей з Оринина, мечник, Зиґмунт з Ягільниці, суддя, Ян з Боришковець, підсудок, Пйотр

з Подфіліп’я, ловчий кам’янецькі. Окрім згаданих тут судді і підсудка, інші особи вносять зміни

до вже опублікованого спискуурядників.

5 Urzędnicy podolscy X IV -X V III wieku. Spisy. - № 3 9 3 . - S. 9 3 - 9 4 .

6 Ibidem .- № 3 9 3 .- S . 93.

7 AGAD. - Tzw. M L . - Dz. IV B. - Sygn. 17. - K . 3 1 -3 1 v (1 4 6 9 p. запис 10 0 гривень на Субіч

і Теремківці); К . 31 v -3 2 (1 4 7 0 р. Песець, Кам’яна Куча, Кобаківці).

8 Bona Regalia. - S. 54.

9 AGAD. - Tzw. M L. - Dz. IV В. - Sygn. 17. - K . 5 9 - 5 9 v.

застави у Бакотському повіті дозволяє зробити припущення, що адміністра­

тивний поділ воєводства ще й в останній третині X V ст. залишався неуста-

леним та архаїчним, а ідентифікація об’єкта надання з тим чи тим повітом

залежала від особи, що тримала замок, - центр старого повіту. Н а доказ

популярності такої практики згадаємо привілей Казимира IV для Теодори-

ка з Бучача 1 452 р., коли тому надавалося с. Ольчедаїв з 18 прилеглостями

у Кам’янецькому повіті (in terra Podoliae et districtu Camenecensi sita)1, хоча

цей комплекс маєтків розташ овувався між володіннями Щ уковських, що

були в 1 470 р. ототожнені з Бакотським повітом.

Можливо, Миколай Кристин Щ уковський був одружений з донькою

Яна Бахавського (Sczukowska, filiae olim Joannis Bahawsky), згаданою в ко­

ролівському документі від 1 травня 1 474 р., яким село Голосків ( Oloszkow)

у Кам’янецькому повіті (імовірно, що Щ уковський вже не жив на той час)

надавалося за 20 гривень кам’янецькому поборці Миколаєві Костирці2.

1. АЮЗР. - Ч. VIIL - Т. L - №LXXXVm. - С. 170-173.

2 M RPS. - Pars І. - № 1173.