Судимонтовичі

СУДИМОНТИ






1. Печатка пана Судимонта Доргевича від 27.2.1434:



В полі печатки знак у вигляді літери Х під раменом з хрестом в супроводі півмісяця, що лежить рогами догори.
Напис по колу: ПЄЧАТЬ ПНА СД

кругла, розмір 27 мм.

Джерела:
BCz, Perg. 392. 27.2.1434.
MNK, Rkps 1713, karta 273; Rkps 1714. 27.2.1434.

Публікації:
Antoniewicz M. Protoplaści książąt Radziwiłłów. – S. 126. 27.2.1434.
Gudavičius E. Žymenys ir ženklai Lietuvoje. – P. 112–113. 27.2.1434.
Kutrzeba S., Semkowicz W. Akta unji Polski z Litwą. – S. 101, n. 61, poz. 19. 27.2.1434.
Petrauskas R. Lietuvos diduomenė. – Р. 87, 296. 27.2.1434.
Semkowicz W. Braterstwo szlachty polskiej z bojarstwem litewskiem. – S. 407. 27.2.1434.

Джерело: Олег Однороженко // https://sigillum.com.ua/stamp/sudymont-dorgevych/
 

І ГЕНЕРАЦІЯ





ІІ ГЕНЕРАЦІЯ



СУДИМОНТ ДОРГЕВИЧ, 
пан радний (1409–1434), господарський чашник (1409), державця кревський (1433–1434):


ІІІ ГЕНЕРАЦІЯ


OLECHNO SUDYMUNTOWICZ (zm. między 13 sierpnia 1490 a 1 marca 1491) 

– syn Sudymunta Dorgiewicza, kanclerz i wojewoda wileński od 1477.

Pierwsza wzmianka źródłowa na temat Olechna pochodzi z 1446, kiedy otrzymał on rozmaite nadania w okolicach Grodna i Nowogródka[1]. W 1448 Olechno został podczaszym hospodarskim. W latach 1449–1453 pełnił funkcję podkomorzego Kazimierza Jagiellończyka, w latach 1458–1459 był namiestnikiem w Grodnie, zaś od 1460 w Połocku[2]. W 1454 w czasie wojny trzynastoletniej, Olechno trafił do niewoli krzyżackiej. W 1477, po śmierci Michała Kieżgajły objął urzędy kanclerza i wojewody wileńskiego. 13 sierpnia 1490, Olechno spisał testament w którym swej córce Zofii posiadłości Chożowo i Zajerze. Zmarł wkrótce po tej dacie[3].

Olechno Sudymuntowicz był dwukrotnie żonaty. Z pierwszego małżeństwa Olechna z Jadwigą Trzecielską pochodziła córka Olechna, która wyszła za mąż za Mikołaja Tęczyńskiego[4]. Po śmierci Trzecielskiej, przed 1458 Olechno ożenił się z Jadwigą Moniwidówną, córką wojewody trockiego Jana Moniwidowicza. Z drugiego małżeństwa Olechna pochodziły cztery córki[5]:




ІV ГЕНЕРАЦІЯ

АЛЕХНА 

ZOFIA
 żona księcia Aleksandra Holszańskiego,

JADWIGA 
 żona możnego żmudzkiego Jana Konowtowicza, marszałka hospodarskiego Stanisława Montowtowicza oraz kasztelana trockiego Stanisława Kieżgajły.

NIEZNANA Z IMIENIA 
 pierwsza żona Stanisława Kieżgajły,

ANNA – zakonnica reguły świętego Franciszka.

ДОКУМЕНТИ

№ 1

1492].II.22, оу Вилни, в лѣто 7000, м(е)с(я)ца фев[раля] 22 д(е)н, индик 10. Вильно. Король Польши, в. к. л. Казимир подтверждает сделку по продаже имения Острожчичи между Миколаем Тачинским (Тенчинским) и старостой жемайтским Станиславом Яновичем (Кезгайлом).

Оригинал: AGAD. Archiwum Radziwiłłów. Dz. I. Zbiór pergaminów, dok. 7443. Несвижская сигнатура: AR-247. Пергамен размерами 290 x 175 мм, закладка для печатей 65 мм. Печать на красном шнуре.

Публикации: Ліцкевіч А.У. Старабеларускія граматы XV ст. з Archiwum głównego akt dawnych у Варшаве // Здабыткі. Дакументальныя помнікі на Беларусі. Вып. 11. Мн., 2009. С. 36-37, № 22.

Острожчичи - теперь агрогородок Острошицы Логойского района.

Электронная версия сделана по публикации в "Здабытках". Кириллические цифры заменены на арабские.

      Сам. |
      Казимир Божю м(и)л(о)стью корол Полскии, великии кн(я)зь Лито|вскии, Рускии, кн(я)жа Пруское, Жомоитскии и иных. | Сознаваем симъ нашим листом. Пришол пред нас краковчик пан Миколаи Тачинскии и повѣдил прѣд нами | ѡ имѣнье на имѧ ѡ Ѡстрожчичи, которое имѣнье небожчик пан Ѡлехно Судимонтович, воевода Ви|ленскии, канцлѣрь наш, дал и записал девце своеи, панѣи его панеи Алехне. И пан Миколаи Тачинскии перед | нами то обявил, што ж с паном Станиславом Яновичом, старостою Жомоитским, съ свояком своим ѡ тое имѣ|нье ѡ Ѡстрожчичи змовилисѧ, и спустил ему и продал тое имѣнье за шесть тисѧчеи золотых и за двѣ|сте злотых вгорьских 1- ... -1 тое имѣнье продал пану старосте вѣчно и его дѣтем. И просил и жадал нас | пан Станислав, староста Жомоитскии, абыхмо ему на то дали наш листъ и потвердили то.
      Ино мы подлуг | зданя пана Миколаева Тачиньского на тое имѣнье на Ѡстрожчичи даемъ пану Станиславу, старосте | Жомоитскому, сесь наш листъ и потвержаемъ тое имѣнье ему вѣчно и его дѣтем.
      А на твердость то|го казали есмо и пѣчать нашу привѣсити к сему нашому листу.
      Псан оу Вилни, в лѣто 7000, м(е)с(я)ца фев[раля] 22 д(е)н, индик 10.

1 - 1 Из-за морщины на пергамене не читаются 6-7 букв.

На обороте запись: Przywilei krolia Kazimierza Iego Mcz. Pan Mikołai Theczinski krakowczyk Jmienie Ostrożczyczy Jego Msczi Panu Stanisławowi Iwanowiczowi, starosczie Żomoitskiemu, przedał za złotych więgierskich 6200, stawsze przed krolem Jego Mczią tho imienie zdał.

Джерело: О.Л. Fontes historiae Magni Ducatus Lithuaniae; starbel.by/dok/d193.htm, 2018.XII.17.

Comments