Стеткевичі (також Статкевичі, Стецкевичі) гербу Костеша (польськ. Stetkiewiczowie, біл. Статкевічы) — шляхетський рід Великого Князівства Литовського. Походив від Стетка (Стецка) Петровича.[1]ВКЛ (энцыклапедыя). Том 2. Страница 630
Юрій Стеткевич прийняв протекцію царську мабуть в Смоленську (Акты Ю. и 3. P. XIV ст. 66), присягав одначе Цареві допіру в Минську (ib. т. III ст. 553), потім, бачучи надсильства московські, перейшов до Хмельницького: „Jerzy Krzysztofowicz Stetkiewicz 1655, do kozaków się wyniósł“ — пише тогочасний Коялович: Herbarz (Compendium) s. 101. Ґенеальоґія Стеткевичів, подана Нєсєцким, така: Богдан Стеткевич маршалок надворний литовський, оженений з Овдотією кн. Друцькою-Горською, мав сина Вільгельма, подкоморія браславського, ожен. в 1601 р. з Ганною кн. Оґінською. Вільгельм і Ганна мали 3 синів: Криштофа, подкоморія браславського, Богдана, каштеляна новогродського і Івана. Сини Криштофа (що перший в роді перейшов на католицтво) і кн. Крушинської: Вільгельм хорунжий минський і Юрій (про якого мова вище). Богдан оженений з кн. Саломерецькою мав сина Михайла (звісного Хмельничанина), дочку Олену замужом за Виговським і ще одну дочку, замужом за Суходольським. Іван мав трьох синів: Івана, Северина і Криштофа.
- Петро — боярин, володів землями Оршанської волості
- Стецько — придворний княжича Литовського, «тримав» війтівства могилівський та слуцьке. Від його імені виникло прізвище роду
- Ждан — дідич Черкасова, Любавичів, мав 3 синів
- Хома (Томаш) — боярин
- Евменій — боярин
- Андрій — ротмістр, придворний короля Казимира Ягеллончика
- Іван (1470—†1554) — комісар для «заспокоєння» у Брацлавщині разом з Хрептовичем, Талвошем; дружина — княжна Четвертинська (чи Марія Сачкевича Стеткевича)
- Петро (1520)
- NN (Сачко) — володів маєтком Сачкевичі на Липах поблизу Несвіжу
- Микита
- Ждан
- Матвій
- Леон
- Стецко (1485—†1528)
- Федко
- Леон
- Іван Стеткевич-Сачкевич
- Ганна — чоловік Костянтин Григорович Заливако
- Сопотько — писар та намісник саражський
- Милослава
- Тиша (Тишко)
- Іван (Івашко)
- Юрій — дружина Ганна
- Марія — вдова Івашки Черкаса, вдруге одружилась з троюрідним братом Іваном Андрійовичем Стеткевичем (1470—†1554)
- Богдан Сачкевич-Липницький
- Федір
Гілка Стеткевичі-ЗавірськіРедагуватиБогдан-Миколай (1510—†1586) отримав у 1521 році Завірці[be] в Оршанському повіті[2], звідси представники роду використовували прізвище Стеткевичі-Завірські[1]; дружина княжна Євдокія Григорівна Друцька-Горська — ктиторшаМінського Петро-Павлівського монастиря - Марина (1553) — дружина князя Івана Борисовича Лукомського[3]
- Вільгельм (1550—†1616) — підкоморій брацлавський у 1613 році, дружина —княжна Анна Богданівна Огінська
- Христофор — підкоморій брацлавський; по смерті брата Богдана — опікун його дітей. Продав 1637 року Завірці Мірському. Перша дружина і мати двох синів — княжна Крощинська, друга — княжна Соколінська
- Богдан Стеткевич († бл. 1651) — підкоморій мстиславський у 1630—44 роках, каштелян новогрудський, меценат та фундатор двох православних монастирів, маєтність — Мокрани. Перша дружина і мати троьох дітей — княжна Олена Богданівна Соломирецька, друга дружина — Анна (чи Катерина) Петрівна Фрацкевич, вдова Горайського
- Іван (†1634) — хорунжий оршанський, прожив 33 роки, дружина Катерина Симонівна Санґушко
- Северин — канцлер віленський
- Іван — каштелян новогрудський у 1652 році, дружина Сюзанна Тишкевич
- Христофор — підкоморій оршанський, ротмістр, дружина Іванна Красінська
- Ігнацій
- Миколай
- Йосип
- Тадеуш (бл.1745, †1790) — генерал-лейтенант, дружина Тереза Йосипівна Сологуб[4]
- Мар’яна
- Людовіка
- Тереза
- NN — дружина Богдана Щемета
- Олена (†1635) — дружина писаря Яна Казимира Паца
Гілка Стеткевичі-ЛипницькіРедагуватиБогдан Сачкевич-Липницький - Кміта
- Евхим (Овхим)
- Петро Липницький — новогрудський боярин,згаданий 1546 року у скарзі Тивинської за захват маєтку Липи. Пізніше він обміняє його воєводі Радзивіллу на маєток над р. Ушою
- Гаврило Липницький
- Олена
- Тарас Сабенський
- Есипатор Осицький
- Василь Браницький
- Опанас Браницький
- Станіслав
- Лев
- Денис
- Олефір
- Богуфал
- Василь
- Матвій
- Іван
Гілка Стеткевичі-СачкевичіРедагуватиІван Стеткевич-Сачкевич — 1562 року обміняв маєток Сачкевичі на Липах князю Миколаю Радзивіллу (Чорному) на маєтки Воложиці та Юр’євщизна у Куковичах Новогрудського повіту - Ян (Іван)
- Валентій (1558) — власник землі Соколе Лядо у Воложиці
- Северин — 1612 року отримав землю Василь Борок від радинка Слуцьокого князівства Войтеха Черського, віддав 1630 року успадковані землі Воложиці брату
- Криштоф
- Теодор
- Ян
- Павло
- Миколай
- Стефан
- Ян
- Базиль
- Дем’ян
- Юзоф (Йозеф)
- Серафина
- Криштоф — разом із дружиною та сином Дементріаном був замучений під час Московсько-польської війни
- Ярослав?
- Ян (Іван)
- Єгорій (Юрій)
- Петро — королівський зем’янин, дружина Зофія Михневич
- Іван
- Михайло
- Вікентій (Василь)
- Павло
- Дементіан
- Юзеф
- Павло
- Габрієль (Гавриїл) — дружина Катерина Галинська
- Дементріан (Дементій)
- Петро
- Юрій
- Ян
- Адам
- Яцек— власник землі Грибовщина у Воложиці
|