СТАЖИЦЬКИЙ — Александер зі Стажиськ Стажицький (Ста- 

рицький), шляхтич герба Остоя з Львівської землі Руського воєводства 

(родове гніздо в Яворівському старостві; нині — село Старичі Яворівсько- 

го району Львівської області). Александер Стажицький фігурував у доку­

ментах як слуга Януша-Павла Острозького, починаючи з 1618 р. У бере­

зні наступного року, незадовго до смерті патрона, був позваний до Кре­

менецького ґродського суду краківським каштеляном князем Янушем 

Остро.зьким у справі про спілкування з банітами Малхером, Войцехом і 

Яном Лішками (див. № 32—33). За заповітом князя Януша-Павла, мав 

отримати винагороду за службу 5 тисяч злотих і в пожиттєве тримання 

села Глинники та Крупець в Острозькій волості (нині — Ганнопіль і Кру- 

пець Славутського району Хмельницької' області). Після смерті патрона й 

поділу володінь між сестрами небіжчика, А. Стажицький перейшов на 

службу до молодшої з них — Анни-Алоїзи, дружини віденського воєво­ди і литовського великого гетьмана Яна-Кароля Ходкевича. Замість Глин- 

ників та Крупця, які на той час перебували в руках інших слуг дому, нова 

покровителька пана Александра записала йому Хом’яків, Лисиче та 

Переволоку (нині — Хоняків, Лисиче і Потереба Славутського району 

Хмельницької області). Всі три села А. Стажицький з дружиною мали 

тримати пожиттєво, а в 1636 р. їх право було поширене на народжених у 

цьому шлюбі синів Іґнація-Єжи, Александра-Кароля та Войцеха-Стефа- 

на. У 1630—1640-х роках А. Стажицький був посесором містечка Смолди- 

рова та розташованого неподалік села Суємець (у наші дні обидва розта­

шовані в Баранівському районі Житомирської області) — за заставним 

записом Анни-Алоїзи Ходкевич у сумі 14 тисяч злотих. Крім того, в са­

мому Острозі він посідав двір на Пригородку. Всіх своїх дітей Алексан- 

дер Стажицький і Кристина Гумниська хрестили в Острозькому фарно- 

му костелі, причому хресною матір’ю одного з синів була сама Анна- 

Алоїза Ходкевич. Помер А. Стажицький після 1660 р. (ЦДІА України у 

Києві, ф. 21, on. 1, спр. 61, арк. 59, 63—63 зв.; ф. 25, on. 1, спр. 142, 

арк. 220—220 зв.; спр. 198, арк. 1219—1221 зв.; спр. 204, арк. 776—776 зв.; 

спр. 293, арк. 688—688 зв.; Metryki chrztu z Ostroga 1599—1666...— 1938.— 

N 9.— S. 141; K us J. „Wielkie, ale krótko trwałe oyczyzny nadzieie..."— 

S. 117; Тесленко І. Шляхетська нерухома власність... —

 С. 213).