СТАЖЕХОВСЬКІ герб Нечуя І Войцех ІІ Войцех (Альберт) Стажеховський з Білобок[1] (близько 1470 — до 25 жовтня1556[2]) — польський шляхтич, військовий та державний діяч Королівства Польського. Народився десь близько 1470 року.[3] Батько — Войцех. Кілька його братів (зокрема, мав Бартоломея, Марціна) загинули у битві під Сокалем з татарами. Мав посади белзького каштеляна, підвоєводи(1549 року), барського, дрогобицького[1] старости, сприяв розбудові Барського замку. Згаданий також як кам'янецький каштелян; очевидно, отримав «експектативу» на посаду за сприяння королеви Бони.[1] Королева Бона Сфорца дуже цінувала, шанувала його. Воював під командуванням гетьмана Яна Амора Тарновського під Стародубом. 1544 року перевіряв роботи з Кам'янець-Подільському замку перевіряв роботи, які виконав військовий інженер та архітектор Йокуб Претфус. У 1554-1556 роках був белзьким воєводою. У 1546 році від Паньовських викупив Жидачів та кілька сіл. Шимон Старовольський вказував на існування його надгробку, де вказувалося, що Ян Стажеховський — подільський воєвода — брат В. (А.) Стажеховського.
Бартоломей Марцін син Войцеха ІІІ Ян син Войцеха — подільський воєвода у 1562—1567 роках [1], був одружений з Бидловською гербу Топач (також його сином Войцеха вважали Бартош Папроцький, Мартин Бєльський). Призначення Яна Стажеховського, на перший погляд, може видаватися дивною, зважаючи на його попередню урядницьку кар’єру в сусідньому Руському воєводстві. 1548 р. він отримав Дрогобицьке староство, в 1 5 4 8 -1 5 5 6 рр. уряд самбірського войського, а в 1556 р. - перший сенаторський уряд - перемишльського каштеляна, на якому перебував до 1561 р.2 Наступного року він обійняв уряд подільського воєводи, на якому і був до 1567 р. Принагідно в 1 564 р. він отримав дуже прибуткове Самбірське староство, чи не одне з найбагатших у Польському королівстві. Своєю кар’єрою він завдячував насамперед батькові, котрий був першим ровським (барським) старостою після викупу Рова з прилеглими володіннями королевою Боною. Син белзького каштеляна, воєводи, барського і дрогобицького старости Войцеха Стажеховського та його дружини з Турських гербу Яніна. Брав участь в здобутті замку Себежа з Хлібовичем. У 1563 р. підписав унію Заторського та Освенцімського князівств. Посади: подільський воєвода у 1562—1567 р., самбірський староста в 1550-х, 1565—68 роках, дрогобицький староста у 1548 році, каштелян перемишлський 1556 року.[1]
1 Urzędnicy podolscy X IV -X V III wieku. Spisy. - № 6 2 9 -6 3 9 . - S. 1 4 4 -1 4 5 . 2 Urzędnicy województwa ruskiego XIV -XV III wieku. Spisy. - № 2 142. - S. 2 5 0 ; № 1671. - S. 202 Войцех (пом. 1540) — львівський підкоморій, староста вишгородський 1580 року, мав конфлікт з князем Пронським[1] Саломон Миколай (пом. 1549). Ганна (Анна) — мати Примаса Польщі графа Іґнація Красіцького, остання представниця роду.[2] |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > С >