 СРОЧИЦЬКІ герб Новина - Про тiсний зв’язок зi кам'янецьким старостою Лянцкоронським можуть свiдчити декiлька фак-
тiв. Насамперед — спiльне малопольське корiння, адже дiдичнi
Срочици знаходяться бiля Кракова, де й родиннi маєтки Лянц-
короньських з Бжезя
Вiталiй Михайловський. Документ для кам’янецького підстарости Яна Срочицького
1527 року на пляц у Кам’янці (iсторiя однiєї родини з Подiлля у XVI ст.).
І
Ян Срочицький,
упродовж 14 рокiв був кам’янецьким пiдстаростою у Станiслава Лянцкороньського, а потiм у Миколая з Іскшичина. Кам’янецький староста засвiдчував йому низку записiв вiд його дружини Констанцiї та й виставив вже вiдомий нам привiлей на пляц28. Завдяки одруженню вiн отримав частину Княгинина та ймовiрно с. Кадиївцi та частину с. Радиївцi у Барському староствi. Вiн же й посвiдчив 1 грудня 1522 р. разом з iншими подiльськими шляхтичами волю Лазаря Решки Радийовського про подiл його части в с. Радиївцi мiж сiном та онуками, дiтьми його доньки29. 15 лютого 1525 р. Ян Срочицький отримав у Кам’янцi дiм вiрменина Валiгури, котрий втiк до Туреччини. Сам будинок знаходився бiля володiнь кам’янецького пiдкоморiя Пйотра Гинка, що у вiрменськiй дiльницi поруч з Руською брамою41. У 1536 р.отримав вiд короля доживоття на с. Княгинин30. Брав участь у засiданнях кам’янецького земського суду31. Леон Бялковський у додатку до своєї працi публiкує низку документiв з кам’янецького земського суду, у одному з них Ян Срочицький позначений власником с. Жванець (документ вiд 29 квiтня 1539 р.)32.
Окрiм вже згадуваних посесiй у Подiльському воєводствi Ян Срочицький мав у своєму володiннi й низку населених пунктiв у сусiдньому руському воєводствi. Зокрема у Теребовлянському повiтi Галицької землi, якi вiн отримав вiд Павла Цвиклейовського (Pauli Czwyklyeyowski) i де згодом заснував два селища, а с. Борек перевiв у статус мiста i надав йому маґдебурзьке право33. 15 червня 1530 року підстароста Кам'янецький Ян Срочицький дістає дозвіл від короля Сигізмунда І Старого закласти на місці села Борек місто на магдебурзькому праві. Однак, він чомусь не спромігся на закладення міста на тому місці, тому вже в короткому часі змушений уступити ці маєтки галицькому підкоморію Миколі Сенявському, якому король надає дозвіл на викуп з рук Яна Срочицького королівського села (тоді ще не міста) Борек разом з належними до нього селами : Дичковом, Ходачковом, або Качавою (тепер Малий Ходачків), Галущинцями, і Заднишівкою (тепер в межах смт Підволочиська)34.
Ян Срочицький мав двох синiв — Леонарда та Станiслава. Певне неузгодження вносить один документ вiд 1547 р., коли на Пйотрковському сеймi Миколай Срочицький отримав дожи-
воття на с. Княгинин для себе, своєї дружини та синiв Станiслава i Леонарда35. Проблема полягає в тому, що тут мабуть помилка в реґестi, адже власником Княгинина був саме Ян Сро-
чицький, i це видно з королiвського пiдтверджувального привiлею вiд 18 серпня 1521 р., де король пiдтвердив запис 300 флоренiв на половинi цього ж села, який зробила йому його дружи-
на Констанцiя36.
Ян можливо вже не жив перед 28 червня 1544 р., коли його сини Станiслав i Леонард отримали доживоття на с. Княгинин40.
29. Архив Юго.Западной России издаваемый коммиссиею для разбора древних актов. — К. 1893. — Ч. 8. T. I. Материалы для истории местного управления в связи с историею сословной организации. Акты Барского староства XV–XVI в. —C. 52–53.
41. MRPS. — IV/2. — № 14155.
30. MRPS. — Pars IV. — Volumen 3.um. Acta vicecancellariorum 1533–1548. Varsoviae, MCMXV3. — № 18154.
31. ЦДІАК України. — Ф. 37. — Оп. 1. — Спр. 2. — Арк. 28 зв., 45 та iн.
32. Biaikowski L. Podole w XVI wieku. — S. 191.
33. MRPS. — Pars IV. — Volumen 1.um. Acta cancellariorum 1507–1548. Varsoviae, MCMX–№ 5702, 5715.
34. MRPS. — IV/2. — № 16775.
35. MRPS. — IV/1. — № 8036. Книга Коронної Метрики за номером 74 а, яку зараховували до книг ассесорського суду, згорiла пiд час Другої свiтової вiйни. Тому важко з’ясувати, чому у реґестi подано iм’я Миколая, адже має бути Ян.Див. також текст з примiткою 40.
36. MRPS. — IV/2. — № 12949; MRPS. — Pars V. — Pars V. Sigismundi Augusti regis tempora complectens (1548–1572). — Varsoviae, MCMXIX. — № 917.
40. MRPS. — IV/3. — 21580.
26 MRPS. — IV/2. — № 12948. Адам Бонецький у своєму гербiвнику, посилаючись без сторiнок на актовi книги Кам’янецького земського суду, подає у матерiалі про Карабчевських, що Констанцiя Поплавницька була першим шлюбом за Яном Карабчевським, другим — за Яном Срочицьким, кам’янецьким пiдстаростою, а батьком її був Антонiй (...Mikołaj i Seweryn, synowie niegdy Jana i Konstancyi Popławnickiej, córki Antoniego, 2.o v. żony Jana Sroczyckiego, pod.starościego kamienieckiego...). Також на цiй же сторiнцi серед земельної власностi Карабчевських згадується Княгинин. — Boniecki A. Herbarz Polski. Cz. I. Wiadomości historyczno.genealogiczne o rodach szlacheckich. Warszawa, 1908 . —T. IX. — S. 233.
ІІ
Леонард син Яна
Леонард, як син Яна i Констанцiї, згадується у
пiдтверджувальному привiлеї Сиґiзмунда Авґуста 1549 р., про
межi мiж селами Кадиївцi, Крогулець та Довжок, зробленим для
Яна та Констанцiї Срочицьких у 1536 р.37 Про те, що Леонард i
Станiслав рiднi брати, ми знаємо з документа 1550 р., котрим
король дав їм у вiчне володiння пустку Крогулець у Кам’янець-кому повiтi (...nobilium Stanislai et Leonardi Srocziczky fratrum
gemanorum...)38. Разом вони у 1552 р. отримують у ленне воло-
дiння с. Княгинин у Кам’янецькому повiтi на р. Жванець. Пору-
чителем цього виступає кракiвський воєвода Пйотр Кмiта39.
37AGAD. — MK. — Sygn. 76. — K. 390 v
38AGAD. — MK. — Syng. 78. — K. 438.
39 Ibidem. — Sygn. 80. — K. 227 v.228.
Станiслава син Яна
зробив блискучу, як на людину його кола, кар’єру.
У 1551 р. вiн був серед кандидатiв на посаду земського писаря,
1556–59 рр., у 1560–1565 рр. кам’янецьким мечником, а у
1565–1586 рр. кам’янецьким войським45. У 1563 р. був збирачем
податку у подiльському воєводствi46. Вiн тричi був послом на
сеймах у 1553, 1558–1559 та 1566 рр. вiд подiльського воє-
водства47, що теж позначилося як на його кар’єрi, так i на кiль-
костi документiв з королiвської канцелярiї, якi маємо у нашому
розпорядженнi. Саме про нього Каспер Несецький у своєму гер-
бовнику написав: «Станiслав Срочицький кам’янецький войсь-
кий ... був це муж сильнiй i служив добре вiтчизнi...»48.
Станіслав Срочицький у 1538 році вписався на навчання до Краківського університету— «Stanislaus loannis Sroczyczki d. Camenecensis gr. 3»: Metryka czyli album Uniwersytetu
Krakowskiego z lat 1509-1551, ed. Antoni G^siorowski, Tomasz )urek, Izabela
Skierska (Warszawa: Neriton, 2010), 207
Дiм вiрменина Валiгури у Кам'янці (котрий втiк до Туреччини, будинок був дан батьку Станіслава Яну 1525 р.) згадується у документi 1554 р., коли кам’янецький земський
писар Станiслав Надольський отримав вiд короля пустий пляц
у Кам’янцi, як зазначено у локацiйнiй клаузулi — бiля замку,
а точнiше — мiж будинком достойного Ґаспара Голубковича з
одного боку та церквою Вознесiння грецької вiри i навпроти
домiв Срочицького та Івана Котляра (inter domum hohesti
Casparis Holubkovicz ab una, et eclesiam Ascensionis Domini ritus
Graeci ex opposito domorum Srocziczki, et Ivanisza Kothliarza
iacentem)42.. За планом Ц. Томашевича, церква Вознесiння зна-ходилася у захiднiй частинi Вiрменського ринку. Тому викорис-
тання у локацiйних формулах словосполучення бiля кам’янець-
кого замку могло вiдноситися до територiї всього мiста, адже за-
мок був символом королiвської влади.
11 червня 1555 р. на сеймi у Пйотрковi дружина Станiслава
Срочицького Зофья отримала у дiдичне володiння загородже-
ний пляц за Руським валом у Кам’янцi. У локацiйнiй формулi
цього документа зазначено, що цей пляц на р. Смотрич мiж
пляцем замкового вiйта Якуба з одного боку та працьовитого
Наiдиша (Найдиша) та навпроти плятеї шляхетного Мацея Ра-
децького земського пiдсудка, батька Зофiї (...areae in horto ante
valvam Ruthenica[m] civitatis Camenecensibus extra civitatem in
rippa fluvÿ Smothricz inter aream proinde Jacobi ministrealis catren.sis ex una, et aream laboriosi Naidicz alias platha parte ex altera sit.tam g[e]ne[ro]si Mathiae Radeczki subiudicis terraru[m] Podoliae...)43.
В 1573 г. Елизавета из Лычковец, жена Ивана Добромирского, продала свою часть в Залучье, или Лучниковцах, Станиславу Срочицкому, а в 1574 г. тот же Срочицкий приобрел в Залучье часть Софии из Лычковец, жены Мартина Калиновского, и в 1577 г. часть Констанции из Лычковец, жены Станислава Сухорабского. Часть Срочицкого перешла потом к Ивану Радецкому, а он около 1627 года заповедал свое поместье Каменецким иезуитам.
45Urzędnicy Podolscy XIV–XVIII wieku. — № 278, 672 та S. 232.
46AGAD. — ASK. — Dz. I. — Sygn. 45. — K. 215.
47Kaniewska I. Małopolska reprezentacja sejmowa za czasów Zygmunta Augusta
1548–1572 // Zeszyty naukowe uniwersytu Jagiellońskiego. CCCLI. Prace histo.ryczne. Zesz. 48. — Warszawa.Krakуw, 1974. — S. 62.63. — Tab. 15; Людвiґ Колян-
ковський фiксує його тiльки послом на сеймi 1553 р.: Kolankowski L. Posiowie
sejmуw Zygmunta Augusta. — Kraków, 1928. — S. 6,
48 Herbarz Polski Kaspra Niesieckiego S. J. Powiększony dodatkami z
poźniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych / Wyd. J. N. Bobrowicz.
Lipsk, 1841. T. VIII. — S. 472–473.
42AGAD. — MK. — Sygn. 86. — K. 349.
43 Ibidem. — Sygn. 85. — K. 478.
Документи
Генеральний подiльський староста Станiслав Лянцкороньський з Бжезя надає шляхетному Яновi Срочицькому кам’янецькому пiдстаростi пляц бiля м. Кам’янця. Оригiнал: Не виявлено. Копiя: Archiwum Główne akt dawnych w Warszawie. — Metryka Koronna. — Sygn. 84. — K. 462–462 v. Документ вписано до пiдтверджувального привiлею короля Сиґiзмунда Авґуста для шляхетного Станiслава Срочицького пiд час сейму у Люблiнi 26
лютого 1camienieczkiemu Confirmatio donationis areae capitanea.tus Camenecen[si] generoso Stanislao Srocziczki.
Регест: MRPS. — V/2. — N° 6492. Lublini, f. 2. p. Oculi (26 feb.).
Litterae Stanislai Lanczkoronski capitanei Camenecensis idiomate
Polonico scriptae de data 1527, na zamku kamienieczkim, w piątek
pierwszy po swiętey Zophiei (17 maii), continentes in se donationem
certae areae in civitate Camenecensi sitae Joanni Srocziczki burgra.bio Camenecensi factam confirmantur. 84, 461 v-462 v. k. 462.
Stanislaw Lanczkoronski Zbrzezia, podczaszÿ sendomirski, a starosta camienieczki, ÿ ziemie podolskiei. Pospoliti, oznaimuie ÿ ÿawno czÿnię kazdemu pospoliczie, ÿ kazdemu zosobna komu kolviek iedno thego potrzeba będzie. Isz ia maiącz na then czas wthÿm uziczeniu moczÿ od Je[go] K[rólewskiej] M[ości]. Daÿę
slachathnemu Janowi Srocziczkiemu podstaroscziemu camie.nieczkiemu50, ÿ ÿego pothomkom za iego sluzbÿ pilne, ÿ pozitkÿ ktore on czini w urzedzie swÿm zamkowÿ Je[go] K[rólewska] M[ość].
camienieczkiemu: pliacz pod gorą miasta Camiencza, niedalieko stawu ÿ mlina ormianskiego53, ku bronie Ruskie i prawie pod domem pisanczinim, począwszÿ od drogi ktora idzi po then dom,
asz za rzekę pod skalę wdlus, a na scherzą osmÿ a dwadzisczia lok.iet. Na ktorÿm wolno iemu będzie ÿ bÿcz ma. Zboze stawicz ÿ gumno dlia zachowania od skodÿ przes nieprziaczielia, albo wiaki pozithek
si będzie chczial obroczicz sobie, dom zbudowacz, albo slodownią, browar, thedÿ mu tho wolno będzie i przedacz, zkąth nima zadnemu prawu miesczkiemu odpowiedacz [k. 462 v.] anÿ podatku davacz, ÿ
dlia lepschei pewnosczi iemu, do thego listu pieczecz swą przilozilem ÿ ręką swą podpisalem szie. Dan na zamku camienieczkim w piąthek pirwschi po swieteÿ Zophiei [17.05]. Roku panskiego thisz.iącznego, pieczsethnego, dwudziestego ÿ sziodmego.
|
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > С >