СОЛТАНИ  СОЛТАНИ (СОЛТАНИ-СТЕЦЬКОВИЧІ-СТАВЕЦЬКІ), герб власний - київський земянський рід, гілка Ставецьких; володіли маєтками в Речицком повіті Минського воєводства и Овруцьком повіті Києвського воєводства. Олег Однороженко (Київ). Шляхетська геральдика Київської землі XV — першої половини XVII ст. за архівними джерелами та матеріалами сфрагістичної кОлекції Музею Шереметьєва // Сфрагістичний щорічник · Випуск ІІ. 1. Геральдика і сфрагистика В основі родового герба панів Солтанів лежало зображення срібного знака у вигляді літери W (або перевернутої літери М) під двораменним хрестом, на горішньому кінці якого знаходила- ся шестипроменева зірка на червоному полі щита 88, над яким розташувався шолом з наметом під шоломовою короною і три страусячих пера в нашо- ломнику 89. Не може не впадати у вічі повна подібність цього зображення з родовим гербом волинських панів Шишок-Ставецьких, і зокрема з зображенням на печатках пана Солтана Стецьковича Ставецького від 1514 р. та 1521 р. 90, який очевидно і був засновником роду панів Солтанів, що перемістилися з Волині в Київську землю. Зображення знака у вигляді літери W під двораменним хрестом з шестипроменевою зіркою на горішньому кінці впродовж другої половини XVI — першої половини XVII ст. присутнє на печатках представників цього роду — київського гродського судді Івана Федоровича Солтана від 1563 р. 91, 1581–1584 рр. 92 і 1583–1598 рр. 93 (на всіх печатках у ренесансовому щиті), пана Михайла Солтана від 1584 р. (в овальному бароковому щиті) 94, володимирського земського писаря (1566–1593) Федора Солтана від 1585 р. (у ренесансовому щиті, над яким розміщено забороло з наметом і три страусячих пера в нашоломнику) 95, пана Гаврила Солтана від 1612 р. (у ренесансовому щиті) 96, пана Петра Солтана від 1621 р. (у ренесансовому щиті, над яким знаходився шолом з наметом під короною) 97, пана Богдана Солтана від 1626 р. 98 та пана Стефана Солтана від 1665 р. (у ренесансовому щиті, над яким розташовано шолом з наметом під короною та восьмипроменеву зірку в нашоломнику) 99. Намісник київського підвоєводи Олександр Солтан упродовж 1622–1626 рр. користувався печаткою з дещо відмінним зображенням родового знаку, в горішній частині якого замість шестипроменевої зірки було вміщено косий хрест 100. Цілком імовірно, що комусь із представників роду панів Солтанів належала бронзова матриця печатки, яка нині зберігається у сфрагістичній колекції Музею Шереметьєвих. Вона має загальну вагу 12,8 г і складається з робочої частини у вигляді випуклої масивної пластини восьмикутної форми розміром 13,5×11,5 мм і товщиною 3 мм та цільноз’єднаної з нею утримуючої частини, що має вигляд довгої пласкої мигдалеподібної ручки з круглим отвором угорі висотою 30 мм, шириною 11 мм і товщиною 4,5 мм. У полі печатки зображено знак у вигляді літери W під двічі перехрещеною стрілою вістрям догори в півкруглому бароковому щиті, над яким розташовано літери: B • S 101.За винятком горішньої частини, як і у випадку з печаткою Олександра Солтана, знак на матриці печатки має виразну подібність з гербом панів Солтанів, а наявність літери S над щитом, дозволяє робити припущення про приналежність даної матриці комусь із представників роду Солтанів ще більш вірогідним. 88 Paprocki B. Gniazdo cnoty. — S.1131; Paprocki B. Herby rycerstwa polskiego. — S. 865. 89 Kojałowicz W. Сompendium. — S. 281; Niesiecki K. Herbarz Polski. — Т. VІІІ. — S. 457. 90 ЦДІАУК. Ф. 220, оп. 1, спр. 655, арк. 1; APK. ASang, teka ІІ, plik 44. 91 ЦДІАУК. Ф. 44, оп. 1, спр. 1, арк. 229, 236 (овальна, 15×13 мм; згори літери: IS, обабіч дата: 1563). 92 ЦДІАУК. Ф. 256, оп. 1, спр. 19, арк. 3 (овальна, 15×14 мм; згори літери: IS; обабіч дата: 1581). 93 APK. ASang, teka ХVІ, plik 12; teka ХVІІ, plik 34; plik 72, st. 474; teka ХХІІІ, plik 20 (овальна, 15×13 мм; згори літери: IS; обабіч дата: 1583). 94 AGAD. AZ, sygn. 2633, st. 60 (овальна, 16×13 мм; згори літери: МS). 95 ЦДІАУК. Ф. 221, оп. 1, спр. 21, арк. 1 (овальна, 15×12 мм; згори літери: SF). 96 ЦДІАУК. Ф. 223, оп. 1, спр. 208, арк. 1 (овальна, 14×13 мм; згори літери: НS). 97 Там само. Спр. 34, арк. 2 (восьмикутна, 13×11 мм; згори літери: РS). 98 ЛНБ ВР. Ф. 5, оп. 2, спр. 7444/IIІ, арк. 19 (“Sołtan h. Syrokomla. Bohdan Sołtan wycis- І, арк. 19 (“ І, арк. 19 (“Sołtan h. Syrokomla. Bohdan Sołtan wycis- SoSołtan h. Syrokomla. Bohdan Sołtan wycis- łłtan h. Syrokomla. Bohdan Sołtan wycis- tan h. Syrokomla. Bohdan Sołtan wycis- tan h. Syrokomla. Bohdan Sołtan wycis- hh. Syrokomla. Bohdan Sołtan wycis- . Syrokomla. Bohdan Sołtan wycis- . Syrokomla Syrokomla. Bohdan Sołtan wycis- . Bohdan Sołtan wycis- . Bohdan Sołtan wycis Bohdan Sołtan wycis-nył pieczęc”). 99 НБУВ ІР. Ф. 2, спр. 20 970 (восьмикутна, 17×15 мм; згори літери: SS). 100 ЛНБ ВР. Ф. 5, оп. 2, спр. 7444/IІ, арк. 19 (“pieczęc Alexandra Sołtana 1626 r.”); ЦДІАУК. Ф. 221, оп. 1, спр. 63, арк. 6 (восьмикутна, 16×13 мм). 101 Музей Шереметьєвих, Сфрагістика, МЦ-1502. 102 ЦДІАУК. Ф. 220, оп. 1, спр. 650, арк. 1 (овальна, 2. Генеалогія і пропосографія. І Федір Стецькович Солтан Ставецький († до 1576) Його володіння включали в собі Білокоровичі у західній частині Овруцького повіту, Годотемлю на західній околиці Овруча, а також Чернігівці й Давидковичі на східній межі. У східній частині повіту над Прип’яттю лежали Шепеличі, на його північних околицях – Виступовичі та Гажин, а Воняки на півдні. Отже, володіння Солтанів були розкидані по всій Овруччині. Важливим доповненням до них булa Солтанівка у Київському повіті, але близько до кордону з Білоцерківським староством. ІІ Стрет Федорович Солтан дворянин госп. (1541). имел двор в Овруче и возле замка владел Котловщиною. Федір Федорович Солтан Бутетицький—> овруцько-волинська гілка Солтанів пис. земск. волынск. (1576). В соответствии с раздельным листом между братьями Солтанами Стецковичами от 23 октября 1576 года (писан в Овруче), Пётр Солтан вместе с братьями Иваном и Павлом от отца своего, небожчика, Фёдора Стецковича Солтана получил части свои в Белокоровичах, Давидковичах на реце Уши, Кгру(з)ли (совр. Давыдки Народичского района) и Черниговцах на реке Норыни, а также от братанича своего Ивана Григорьевича Шишки часть у Велавску, дворищо отцовское в городе Овруче и двор своего старшего брата, дворянина господарского, небожчика, Стрета Солтана — Котловщину возле Овруча, братья Богдан — Ятковичи в повете Овручском, а Фёдор — Бутятичи в повете Владимирском, кроме того Иван и Павел Солтаны — дворец Пятковичи от матери их Богданы Суриновны.(Волинські грамоти XVI ст. / Упорядники В. Б. Задорожний, А. М. Матвієнко. — К.: Наукова думка, 1995, стор. 202-205)
Богдан Федорович —> речицька гілка Солтанів судья земский речицкий. 1564 dworzanin JKM, 1567 sędzia ziemski
Piotr Fedorowicz † p. 1598 купил часть в Левковичах. Петро i Павло поділили між собою Білокоровичі, Виступовичі та Годотемлю. Зрештою, за ці маєтності точилися три- валі суперечки. Петро помер до 1598 р., мав сина Юрія (у поль- ських джерелах його названо Гур’яном) і двох дочок – Ганну Ма- люшицьку та Аполонію Остроменську. ∞ Богдана Ивановна «бурграбянка» (1577) Iwan Fedorowicz † 1613 У нього залишилися Солтанівка, Давидковичі з Чернігівцями, Воняки та Шепеличі. Согласно Книге поборов №32 по регестру выбирания поборов земли Киевской за 1581 год пан Ивану Солтану, писару гродскому киевскому принадлежали Княжища, Давидковичи. Zrodła Dziejowe, T. XX, стр. 36-47. Warszawa, 1894. Він зали- шив своїм нащадкам (пом. у 1613 р.) дідичну Солтанівку, а також Княжичі у Київському повіті, отримані від Трипольських взамін за Чернігівці і Давидковичі, а також Голубовичі, розташовані на східній Овруччині, які дісталися йому від Кмітів у обмін за Шепеличі. Paweł Fedorowicz † po 1602 Петро i Павло поділили між собою Білокоровичі, Виступовичі та Годотемлю. Зрештою, за ці маєтності точилися три- валі суперечки. Павло (пом. після 1602 р.), здається, мав двох синів – Богдана і Стефана. ІІІ Олександр Федорович Олександра Солтана, якого я, на жаль, не спромігся пов’язати з іншими тамтешніми Солтанами. Найвірогідніше він був представником волинської лінії роду, яка походила від володимирського земського писаря Федорa (пом. 1593 р.). Александер Теодорі Солтан (Soltan), 1604[Виписки студентів Краківського університету 1551-1606рр з Київської дієцезії.джерело: Album studiosorum universitatis Cracoviensis. Tomus III (1551-1606), 1896] Олександр уже в 1628 р. тримав на «заставному праві» Княжичі (23 дими) своїх київських родичів. А у 1634 i 1640 рр. в такий самий спосіб – частину Дорогина Павшів (11 димів). Олександр також купив у власність невелику частку в Чернігівцях (3 дими). Помер він після 1648 р. Солтани попри своє не надто добре майнове становище були досить популярні серед київської шляхти. Івана чотири рази обира- ли послом на вальний сейм (у 1569, 1572, 1578 і 1582 рр.). Його брат Павло був послом принаймні один раз у 1574 р. Через чотири роки ми бачимо його київським поборцею. Згодом сеймик у Житомирі довірив Олександрові представництво на надзвичайному сеймі у 1632 р. Він же був маршалком депутатського сеймика у 1630 р., a у 1648 р. його обрали каптуровим суддею. Сейм 1631 р. призначив Олександра одним із ревізорів київських судових книг Michał Богданович Солтан, pisarz в суммариуше Солтанов выписку раздельного листа от 1592 года братьев Михала, Андрея, Филона, Ивана, Яна Солтановичей по отцу их судье земском речицком, Богдану Федоровичу Солтану: 1592 года 3 июля в Речицы дан, а року того ж, дня 4-го июля перед актами гроду Речицы признанный, между панами Михалом, Андреем, Филоном, Иваном, Яном Солтановичами добр по отцу их Богдану Федоровичу Солтану, позосталых в копии польской, Дзел. Которым дзелом, Михайлови Солтанови, достало село Яцковичи над речкою Норынью, а друге имене с двором и грунты, прозываемые Жерев, Богдановщизна под Овручем, а зас Андрейови, Филонови, Иванови, Янови достались в повете Речицком: Радки, Свиридовичи, Лука, Мото...? и островы до них приналежные сплацами. Зась, Михалови плац з старым забудованьем в месте Овручу, на Заручаю, в месте Речицы Андрейови и Иванови плац с забудованьем старым на предместье, за брамой Слуцкой, над речкой Речицкой, с плацом на огроди, а другий плац у тым же месте с будованьем старым, над речкой Днепром, в острогу в месте при браме Любецкой с огродом, Филонови и Янови. (Лист 8 об.-9). Андрей Богданович Солтан, подстароста речицкий, ∞ Регина Суриновна;Филон Богданович Солтан, Иван Богданович Солтан, войский речицкий,
Ян Богданович Солтан, ,
Jurij Piotrowicz † p. 1602 Юрій помер невдовзі після батька (зразу ж після 1602 р.), але залишив трьох синів під опікою матері Федори з Яковицьких.
Ганна Петрівна
Аполонія Петрівна
Гаврило Іванович Гаврило, не пережив батька. Кирик Іванович † ok. 1624 єдиним нащадком був Кирик. Йому в спадок дістався чималий маєток. На підставі трохи пізніших даних, де зафіксовані розміри окремих володінь, можна приблизно оцінити загальну ве- личину маєтностей Кирика на 1624 р. приблизно у 200 димів. Він помер невдовзі після цієї дати Bohdan Pawłowicz † po 1634 P 1631 Dokument Man. 1631. у 1598–1624 рр. вели завзяті суперечки за згадані володіння. Конфлікт послабив- ся після смерті синів Юрія, останній з яких помер у 1618 р. Зго- дом (бл. 1624 р.) сини Павла продали Білокоровичі Олександрові Немиричу. Виступовичі, Гажин і Годотемля, зрештою, потрапили до їхніх родичів Суринів. Богдан і Стефан могли би залишитися з порожніми руками, якби не їхня попередня передбачливість. Бог- дан бл. 1602 р. придбав у Семашків частину маєтності Ноздриш неподалік Овруча. Трохи пізніше разом зі Стефаном вони взяли у заставу Солтанівку з околицями, що була у власності представни- ків іншої лінії роду, а також кілька сіл, які належали Вишневець- ким. У 1628 р. брати мали 15 власних димів і 97 «заставних». Сте- фан незабаром помер, здається, не залишивши нащадків. У реєстрі 1634 р. зазначено вже тільки Богдана, який володів тоді 15 димами в Ноздриші. Через шість років це майно потрапило до рук його синів Миколая-Олександрa та Самійла, які мали в них 20 димів. Вони за- лишилися їхніми власниками до кінця досліджуваного періоду Stefan Pawłowicz † po 1628 у 1598–1624 рр. вели завзяті суперечки за згадані володіння. Конфлікт послабив- ся після смерті синів Юрія, останній з яких помер у 1618 р. Зго- дом (бл. 1624 р.) сини Павла продали Білокоровичі Олександрові Немиричу. Виступовичі, Гажин і Годотемля, зрештою, потрапили до їхніх родичів Суринів. Богдан і Стефан могли би залишитися з порожніми руками, якби не їхня попередня передбачливість. Бог- дан бл. 1602 р. придбав у Семашків частину маєтності Ноздриш неподалік Овруча. Трохи пізніше разом зі Стефаном вони взяли у заставу Солтанівку з околицями, що була у власності представни- ків іншої лінії роду, а також кілька сіл, які належали Вишневець- ким. У 1628 р. брати мали 15 власних димів і 97 «заставних». Сте- фан незабаром помер, здається, не залишивши нащадків. IV Іван Кирикович Солтанівка та Княжичі потрапили у заставу. Голубовичі дісталися дочці Христині, яка принесла їх у посагу в дім Глембоцьких (не пізніше 1636 р.). Після досягнення повноліття сини Кирика – Іван i Федір – перекреслили доробок діда та батька, спродавши всі свої володіння Стефанові Аксаку в два етапи – 1632 i 1635 рр. Федір Кирикович P 1647 Dokument El. 1647 Kossow Христина Кириковна
Mikołaj Bohdanowicz P 1633 Literatura Dzięgielewski J.,, O tolerancję dla zdominowanych. Polityka wyznaniowa Rzeczypospolitej w latach panowania Władysła.wa IV, Warszawa 1986, s. 64 Samuel Bohdanowicz- ? 539 Солтан Бутетицький Богдан Стецькович - NN ЦДІАК України, ф. 27, оп. і, спр. 3, арк. 208-210 зв. 2 2 - 540 Солтан Бутетицький Григорій Стецькович - NN ЦДІАК України, ф. 27, оп. і, спр. 3, арк. 208-210 зв. 3 3 - 541 Солтан Бутетицький Стецько - NN ЦДІАК України, ф. 27, оп. і, спр. 3, арк. 208-210 зв. 3 3 - 542 Солтан Бутетицький Федір Стецькович - Суринівна Богдана ЦДІАК України, ф. 27, оп. і, спр. 3, арк. 208-210 зв. 6 6 - 1.1. Bohdan Sołtan 1564 dworzanin JKM, 1567 sędzia ziemski + Maryna Wołłowicz 1.1.1. Michał Sołtan, pisarz 1.1.1.1. Teodor Sołtan, podstarości rzeczycki + Aleksandra Wietczana 1.1.1.2. Piotr Sołtan, + ?? kn. Zbaraska 1.1.1.3. Iwan Sołtan, wojski rzeczycki + Halszka Burnak h. Dołęga 1.1.1.3.1. Marcin Sołtan 1.1.1.3.2. Zofia Sołtan + Stefan Piotrowski 1.1.1.4. Jan Sołtan, ur. ok. 1590, sędzia ziemski rzeczycki, (prawd.) starosta propojski, 1635 poddał spalony zamek Moskwie [Kalicki B., Zarysy hist... ] 1.1.1.4.1. Zofia Sołtan + Kasper Stabrowski +(2) Jerzy Porębski 1.1.1.5. Ławryn Sołtan, 1.1.2. Andrzej Sołtan, podstarości rzeczycki + Regina Suryn 1.1.2.1. Wasyl Sołtan +(1620) Anna Pogirska 1.1.2.2. Teodora Sołtan + Stanisław Korybski s. Wojciecha 1.1.3. Filon Sołtan 1.1.4. Iwan Sołtan, zm. ok. 1621, wojski rzeczycki +(1) Anna Szorc +(2)(1619) Maryna Olesza h. Brochwicz (2-v. Semen Jaryczewski) 1.1.4a.1. Jurij Sołtan 1.1.4b.2. Damian Sołtan 1.1.4b.3. Filon Sołtan 1.1.4b.4. Jan Sołtan 1.1.5. Jan Sołtan, notowany 1599 +(Halszka Zienkowicz c. Iwana (2-v. Piotr Gruszczyński) 53. Дарчий запис Федора Солтана на дві третини маєтку Бутятичів, відданих дружині Ганні замість грошового боргу. 12 січня 1570 . . . 90 56. Дарчий і віновий запис Федора Солтана його дружині на третину рухомого майна. 12 квітня 1570 . . . 95 57. Дарчий і віновий запис Федора Солтана його дружині Ганні на третину свого маєтку. 12 квітня 1570 . . . 96 58. Заставний запис Федора Солтана його жінці Ганні на дві частини маєтку в Бутятичах, даних їй в заставу до сплати грошей. 12 квітня 1570 . . . 98 119. Дільчий запис про поділ спадщинних маєтків між братами Солтанами. 23 жовтня 1576 . . . ..202 Самый главный документ - №119.В соответствии с раздельным листом между братьями Солтанами Стецковичами от 1576 года (зарегистрирован 1577 года), Пётр Солтан вместе с братьями Иваном и Павлом от отца своего Фёдора Стецковича Солтана получил части свои в Белокоровичах, Давидковичах на реке Уши, Кгрузлях и Черниговцах на реке Норыни, а также от братанича своего Ивана Григорьевича Шишки часть у Велавску, дворищо отцовское в городе Овруче и двор своего старшего брата, небожчика, Стрета Солтана — Котловщину возле Овруча, братьям Богдану — Ятковичи, а Фёдору — Бутятичи в повете Владимирском, кроме того Ивану и Павлу Солтанам — дворец Пятковичи от матери их Богданы Суриновны. Кроме того, здесь мы можем проследить фактически родословное дерево Солтанов овруцких (по крайней мере за 16 век). Здесь, наконец мы видим ясную картину, кто такие овруцкие Солтаны - они волынские Шишки Ставецкие и никакого отношения к литовским Солтанам не имеют. Кроме того, Солтан Стецкович оказывается носил имя Фёдор и в него был сын Фёдор Бутятицкий (получил Бутятичи). Отношения к Левковичам и Левковским в документе, к сожалению, не указано, мы можем лишь предполагать, что Пётр Солтан был зятем Нелиповичей, поскольку он указан лишь их соседом, и потому, наверное, он вместе с Левковскими пострадал от Филона Кмиты в 1576 году. По ревизии украинских замков 1545 года по отношению к замку Владимирскому есть такая информация о Солтане Стецковиче и др.: 1. Во Владимирском замке находилось две городни пана Солтановича, именьем его Вербой обстроенные. 2. Городня князя, старосты Владимирского, которую он должен обстраивать из своих имений Ставки и Колчина вместе с владимирскими землянами, Солтаном, Богданом и Иваном, с именья их Бутетич. 3. Фёдор Солтанович Бутетицкий (сын Солтана Стецковича), он же господарский дворянин Фёдор Солтанович. 4. Прокоп Угриновский - владимирский земянин. 5. Вербая волость (совр. с. Верба Владимир-Волынского района), присёлки Гнойно, Могильно, две Руды, Блаженники, Красносёлки - король Александр пожаловал пану Солтану. По-видимому, поскольку в раздельном листе Солтанов Верба не упомянута, значит была утеряна в пользу скорее всего Сангушков. 6. Староста купил Ставок, Колчин и третий присёлок у землян Ставецких, да у отчима их - селище Липую, что против самого Турейска. Источник: Памятники изданные временной комиссией для разбора ..., Том 4 (часть вторая) http://books.google.com.ua/boo...mp;f=false Три Листы господаря от 1541 года (№№21, 43, 53) показывают нам известного Стрета - сына Солтана Стецковича, который держал Котловщину возле Овруча в соответствии с раздельным листом между братьями Солтанами Стецковичами от 1576 года (тогда уже небожчик), который занимал престижную должность дворянина господарского и его имя чётко связано в истории с появлением реестрового казачества, поскольку именно ему господарь поручал списать реестр козаков: Метрыка Вялікага Княства Літоўскага. Кнiга 28 (1522-1552): http://pawet.net/files/metrika_28.pdf [q]...Для чого жъ есмо / послали тамъ дворенина н(а)шого Стрета Солтовича и словомъ казали есмо / // [21] ' ему от нас"' тобе мовити, а тыхъ всех казаков киевс- кихъ велели есмо ему на реестре / списати и тые реестра к намъ... [/q] [q]...Для чого жъ / послали есмо тамъ дворенина н(а)шого, и словомъ о томъ казали ему от нас то/бе мовити, и тыхъ всих козаков черкаскихъ велели есмо тому дворенину / н(а)шому Стрету Солътановичу на реестръ списати, и ты бы о... [/q] [q]...без всякого милосердья таковое легъкости и шкоды н(а)шое г(о)с(- по)д(а)ръское / на чти и на горле твоемъ смотрети хочемъ, о томъ бы еси ве/далъ. Для чого жъ послали есмо тамъ дворенина н(а)шого Стрета Солъта/новичаи словомъ о томъ казали есмо от нас тобе мовити и тыхъ / всих Козаков коневскихъ велели есмо на реестра списати, а оныи реестра / до нас принести. А ты бы о томъ ведалъ и тымъ козакомъ... [/q] Иван и Гневош Гриньковичови - это те же волынские Шишки Ставецкие (если угодно, Солтаны), которые не раз упоминаются в других привилеях, но просто под немного изменённым отчеством - Грицковичи: 1. 29 мая 1538 года Гневош и Иван Ставецкий продают князю Фёдору Андреевичу Сангушке третью часть свою в добрах Ставку за 300 коп грошей литовских (Архив Сангушков,Т. 4, стр. 143). 2. 25 сентября 1539 года Зигмунт I в Кракове подтверждает князю Фёдору Андреевичу Сангушке покупку села Ставка от Ставецких: земенина повету Володимерского Солтана Ставецкого, а брата его Васька Митковича и братанича их Ивашка, а Гневоша Грицковича Ставецких и сестры их Евдокии Дрывинской, которая часть свою купила в сестры своей Сосновской там же в Ставку. (Т. 4, стр. 213). 3. 3 февраля 1541 года Зигмунт I подтверждает покупки Ф. Сангушкой от Ивана и Гневоша Ставецких своим листом. (стр. 273). 4. В тестаменте Фёдора сангушки от 1547 года князь признаёт свой долг Гневошу Грицковичу Ставецкому - 20 коп грошей литовских и обязывает их выплатить жену и детей своих. (стр. 565). |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > С >