Родина Скіндерів згадується, як “Tatarzy chrescijonie “. 41. Informacje o Skinderach podaję na podstawie: Wojewódzka Biblioteka Publiczna im. Hieronima Łopacińskiego w Lublinie, sygn. 1801, k. 7-—9; Ukraina.— Dz. II.— S. 516; Dz. III.— S. 722. Богдан Скіндер Останній представник роду Богдан помер до 1595 р. Його маєтки лежали у пониззі Мурафи, яка ділила Брацлавське і Подільське воєводства, й обіймали землі навколо осад Скіндерполь (Чернівці) і Хоминці21. На другому березі річки розкинулися землі Яна Замойського, який послідовно намагався розширити їх на схід. Ця доля спіткала й маєтки Скіндерів. У 1588 р. дочки Богдана, Ганна Янова Хмелевська та Федора Войцехова Лоєвська, продали свою спадщину коронному канцлерові. Ганна Богдановна Скіндер У 1588 р. дочки Богдана, Ганна Янова Хмелевська та Федора Войцехова Лоєвська, продали свою спадщину коронному канцлерові.
Федора Богдановна Скіндер У 1588 р. дочки Богдана, Ганна Янова Хмелевська та Федора Войцехова Лоєвська, продали свою спадщину коронному канцлерові. Шлюб: Войцех Лоєвський. Польський історик Олександр Яблоновський зазначає: ”Skindery – rod krwi tatarskiej widocznie ,znany i na glębszej Litwie, a może i przybysze ztamtąd. W r.1546 “Bialy Skinder” posiada (Dog.Lim.) Czerniowce nad Murachwą. Otrzymują też one z czasem miano Skinderpola. W r.1569 występuje Skinder Chomiatkowski? (Źr.dz.XX,104). Pod kon. W.XVI-go (1595) dziedziny swoje na Murachwie ustępują Zamojskim.”( підкреслено [Б.В.] ) 38. Документи, згадані польським істориком свідчать, що подільський рід Скіндерів, у другій половині XVI століття, губить своє родове прізвище і згадується під топонімічним прізвищем Хоментовські, а жіноча гілка родини Скіндерів на Поділлі генетично поєднується з родиною подільських шляхтичів Хмелевських ( Хмельовські ). Волинська гілка родини Скіндерів зберігає свої родове прізвище , і підтверджує своє дворянське походження у 1844 році .39. У 1648 році , під час битви під Корсунем серед польської шляхти, що потрапила до козацького полону зустрічаємо одного з Хоментовських. 40. Звертаємо увагу, що селище Скіндерів - Хоментовських згадується у документах з певними розбіжностями : Chomenkowce ( 1606р.), Chomentowce( 1617р.). Про належність у 1569 році Скіндеру Хоментовському селищ Хоменковці , Карачовці , Пронське (частини селища Пронське ?[ Б.В.]) вказують документами №3, №4 наведені у першому розділі роботи. Селище Хоменковці це сучасне поселення Хоменки, біля Джурина, с.Карачовці ( “АЮЗР ”,ч.6., т.1., с.26. ) – можливо - с. Скорячий Яр над річкою Мурафою, с. Пронське - частина сучасной Буші. Нещодавно вийшли історичні нариси про історію селища Хоменки , де краєзнавці Василь Струк та Антон Мичак зазначають, що селище Пронське передувало селищу Хоменки . Наведені нами документи вказують на помилковість твердження дослідників у питанні історичних витоків селища Хоменки . 42. Більшість земян Брацлавщини очевидно переселились на ці землі з Західного Поділля та Волині. Про це свідчить наведена вище згадка про Скіндерів. У цих роботах є "Історичні відомості про село Борівку Ямпільського повіту" з яких можна дізнатися, що в 1569 році село Борівка і місцевість навколо неї належали Скиндеру Хомятовському або Хоментовському, володіння якого займали практично увесь нинішній Ямпільський район і частину Могилев-Подільського району, від Дністра — на південь до Польових РахнІв, від Томашполя — на сході до Канашківець — на заході. Володіння Скиндера Хоментовського належали тоді польській короні і в 1569 році він повинен був прийняти присягу на вірність Польщі, проте він чомусь не зробив цього, за що і поплатився незабаром. Збереглися справи від 1606 по 1629 рік, в яких є заяви дочки Скиндера Хоментовського Ганни Хмилевської до суду, в яких вона скаржилася на те, що гетьман Ян Замойський (Jan Zamoyski) насильно відняв у її батька частину володінь. А після смерті Яна Замойського, його син Хома забрав у неї усі володіння, що залишилися. |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > С >