можна рахувати котрогось із братів Скаревських (Шкарев- ських) — Томаша чи Костянтина. Обоє навчалися в Луцькій колегії між 16 16 -16 2 1 роками, а котрийсь із них, син київського зем ’янина Миколая167, став героєм «сказань» Петра Могили про чуда ікони Пе- черської Богородиці. Як оповідає Могила, цей «юноша», товариш корогви Миколая Одривольського, втопився у р. Росі, коли кварця- не військо простувало 1625 року під Куруків «на козаки идяше», і пробув під водою понад дві години, але молитвами Богородиці й святих Антонія та Феодосія «оживе»168. 167 За податковими тарифами 1628 і 1640 років власник, із братом (?) Яном, с. Монастирище: Архив ЮЗР. Ч. 7, т. і. С. 401; ЦДІАУК. Ф. її, оп. і, спр. 9. Арк. 867. 168 Архив ЮЗР. Ч. і, т. 7. С. 112 |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > С >