Рід Синкгурів –тюрського походження[7]. І Тимофій ІІ Андрій Тимофійович Сингур 1584 року в Книзі Київського підкоморського суду у Житомирському повіті зустрічається пан Андрій Тимофійович Синкгур з сином Іваном, власник замку (маєтку) Рудники, граничного з селищем Прєжовом, Семена Івановича Прєжовського. 1584, Запис київської актової книги про розмежування між Андрієм Синґуром та Семеном Прежовським дозволяє простежити, який шлях ці сторони пройшли у намаганні вирішити свою межову суперечку. З позову підкоморія, наданого Семенові Прежовському, дізнаємося, що справа попередньо двічі розглядалася коморником, хоча й однозначно не фіксується, яким чином вона до нього потрапила. Однак можемо припустити, що за прямою скаргою Андрія Синґура, першопочаткової сторони «поводової», зацікавленої у розмежуванні маєтка, адже його ґрунт був «заеденым» Семеном Прежовським, тобто захоплений супротивником. Однак із позову ясно, що сторони були незадоволені рішенням коморника, про що вони повідомили підкоморія: «которая тая справа перед мене […] через вас обеюх сторон […] была принесена». Підкоморій визнав, що рішення коморника не відповідало Статуту, адже позивач не навів жодних доказів на доведення, що той ґрунт саме його, а лише присягнув разом із сином. Нагадаю, що згідно зі статутовим приписом присяга призначалася саме тій стороні, яка мала ґрунтовніші докази. До того ж таку присягу мала виконувати не лише сторона процесу, а й свідки при ній у кількості шести осіб. Саме тому коморник відправив справу на повторний розгляд, однак до того ж коморника. А той при повторному виїзді на ґрунт не змінив свого рішення, тож підкоморій, не беручи цю справу на свою відповідальність, відправив її на «узнане его королевской мл., пана нашого милостивого». Король, своєю чергою, наказал підкоморію особисто вирішити цей спір41. 41 Книга Київського підкоморського суду (1564-1644) / Підг. Боряк Г.В., Гирич Т.Ю. та ін – Київ, 1991. – С. 57-58 (№ 1). ІІІ київський зем'янин. В актах Житомирського городцького уряду 1588 року згадується власник села –шляхтич Іван Андрійович Сингур з дружиною Пелагеєю та донькою Марією (дружина Григорія Кочурського).
IV Марія
|
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > С >