СІЛЕЦЬКІ h. Сас (de Sielec, de Syelcze, Syeleccy, Sieleccy) – земянський рід, у XV–XVII ст. землевласники у Перемишльській землі. Грицько з Сільця – учасник з’їзду руської шляхти 1427 р. Наступна згадка про Сілецьких датується 1499 р. Це були Федько з Сільця, котрий визнав борг перед братами Стецьком і Федором також із Сільця у розмірі 40 гривень та заставив під цю суму свою земельну частку. Рід Сілецкьих сформувався з відгалужень Яворських, Винницьких, ймовірно Ортинських. Безпосередньо до Сілецьких належали лише два відгалуження – Клочковичі та Стецьковичі. Пов’язати їх з вище вказаними особами не вдається. В першій половині XVI ст. через шлюб з власницями с. Сілець відбувається формування кількох відгалужень Сілецьких, котрі по чоловічій лінії належали до інших родів. А саме, на початку XVI ст. в Сільці з’являються Лазар Винницький та Андрій Яворський, одружені з дочками Федька Сілецького. Нащадки Лазара упродовж XVI – XVII ст. відомі як Сілецькі Шкребетичі (Шкребечовичі), натомість Андрія – Сілецькі Цибульчичі-Наливайчаки, Голдичі, Масниковичі346. На кінець XVI ст. власне їхні нащадки становили до половини усіх відомих на той час носіїв вказаного прізвища. Джерела: Смуток І. Перші документальні згадки про перемишльські роди гербу Сас (XIV-XVII ст.). Смуток І. Вступ до генеалогії шляхти Самбірського повіту XVI – початку XVII ст. (шляхетські прізвиська) / І. Смуток. – Львів, 2008. – С. 223-225. 1. На блакитному полі срібна стріла вістрям вгору над золотим півмісяцем, що лежить рогами догори, праворуч золота шестипроменева зірка.
Джерела: 2. На блакитному полі срібна стріла вістрям вгору над золотим півмісяцем, що лежить рогами догори, на кінцях якого дві золоті шестипроменеві зірки (герб Сас).
Джерела: Олег Однороженко // https://sigillum.com.ua/gerb/siletski-2/ |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > С >
