СЕРБИНИ - І Богдан первое известное их владение Пирковичи под Володимером в 1452 году было подтверждено Казимиром за Богданом Сербином.http://www.runivers.ru/bookrea...0/mode/2upІІ Богдан Богданович ІІІ Сенько Богданович 6 квітня 1510 р. було задоволено прохання волинських зем’ян Сенька і Федора Богдановичів Сербинових про підтвердження права володіння селом Юревичі у Мозирському повіті, котре ще отримав від Свидригайла їхній дід Богдан Сербин [Lietovos Metrika. Knyga Nr. 8. (1499–1514): Užrašymų knyga 8 / Parengė A. Baliulis, R. Firkovičius, D. Antanavičius (даді – LM. 8). – Vilnius, 1995. – P. 346]. Федір Богданович Во Львове 28 февраля 1508 года. Зигмунт I на жалобу Богдана Ивашковича, дворянина своего, против Богдановой Витенской и сына ее Грицка, который ему обещанного посагу за женой его не дали и не вернули 45 грошей литовских, позыченых на выкуп от Митка Ставецкого, Кулчина, села дедичного его жены, и наконец за забранье речей, перехованых у швагра его (то есть, Богдана Ивашковича) Федька СЕРБИНА - уведомляет князя Андрея Александровича Сангушку, наместника Владимирского, что посылает дворянина своего, который должен доставить Грицка до суду королевского, и за неставенье на року, яко теж за побитье, первей по него посланного дворянина королевского.Архив Сангушков, Т. 3, стр. 54: 6 квітня 1510 р. було задоволено прохання волинських зем’ян Сенька і Федора Богдановичів Сербинових про підтвердження права володіння селом Юревичі у Мозирському повіті, котре ще отримав від Свидригайла їхній дід Богдан Сербин [Lietovos Metrika. Knyga Nr. 8. (1499–1514): Užrašymų knyga 8 / Parengė A. Baliulis, R. Firkovičius, D. Antanavičius (даді – LM. 8). – Vilnius, 1995. – P. 346]. ......... Богданович Сербин ІV Михайло Федорович Сербин Хорохоринський Кобецький (1561, +1576/1584) подкомор.Луцк(1566-1576), хорунжий земли Волынской.
Федор Федорович У 1559 р. Федір Сербин Хорохоринський просив поховати його в Луцьком Успіння Пресвятої Богородиці монастирі. ~ Полагія Богдановна 6 2 4 V ............. Михайлівна Андрій Киверецький, позиваючи 1584 р. дочку покійного вже на той час володимирського підкоморія Михайла Сербина Хорохоринського щодо повернення, нібито приналежних йому, маєтків Битень і Пирковичі, заявив у суді, що його дід Іван Киверецький віддав у заставу два маєтки діду «отца пнъны подкоморянки у двох тисечах копахъ грошей»25, 25 ЦДІАК України, ф. 26, оп. 1,, спр. 4, арк. 578 зв Микита Федорович 323 (22), жовтня 17, арк. 226 зв.Свідчення врядового вижа на прохання Микити Федоровича Сербина про вручення господарського комісарського позову кременецькому старості кн. Миколі Андрійовичу Збаразькому та його дружині Ганні Деспотівні у справі про посягання земельних ґрунтів маєтку Хорохорин від берестських підданих кн. М.А. Збаразького. Вручення позову у Кременеці 14.10.1561 р. слугою М.Ф. Сербина Янком та неприйняття їх кременецьким старостою. Сербин Богдан - NN 3 3 - 532 Сербин Стефан - NN 2 1 і Федька Сербиновна 1602 р. до актових книг Луцького гродського суду внесено лист Феодори Сербинівни про звільнення підданого Герасима, який самовільно оселився в Луцьку, де заробляв на життя кушнірським ремеслом. За тогочасним законодавством, пані Сербинівна могла, як і Куликовський, подати в суд на Луцький магістрат. Але вона, знову-таки, за порадою приятелів, вирішила лишити в спокої ремісника Герасима і, отримавши від нього компенсацію, оголосила вільним від підданства . Маруша Сербин Кобецька Випис з книг Люблінського Трибуналу від 17 липня 16(16) р. про рогляд справи, яка потрапила до Трибуналу за апеляцією, виголошеною на лютневій судовій сесії Кременецького ґродського суду 1614 р., між позивачем Яном Невмерицьким (в даному випадку прізвище записане як Немерицький) та позваною Марушею з Сербинів-Кобецьких, дружиною Григорія Желіборського, про неслушне взяття в маєтку позваної Хорохорині незвичайного мита - 8 діжок попелу. Зі справи випливає, що Ян Невмерицький провадив партію попелу з маєтків княгині Анни зі Штемберка Острозької, як її фактор, на сплав до річки Бугу (кожна діжка вартістю по 11 зл.). Запис завершується інформацією про те, що сторони через своїх адвокатів погодилися перенести справи на розгляд приятелів, і лише якщо їм не вдасться полагодити конфлікт, справа повторно розглядатиметься у суді.19 червня 1546 р. великий князь видав із Вільна лист-розпорядження луцькому старості й господарському маршалку князеві Андрієві Михайловичу Сангушковичу Кошерському, яким наказував ув’язати угорців Матея та Степана Сербинів в маєток Старійшеве у селі Головбях Луцького повіту «на поживене» «до волі й ласки господарської»138. 138 Метрыка ВКЛ. — КЗ 30. — С. 175–176. Згідно зі скаргою Луцького доминиканського монастиря на Стефана Сербина Кобецького той 28 листопада 1609 р., «споткавшы на доброволной дорозе» ченця Кристина, який «с дичами и з иншою челядю кляшторною» в’їхав до Луцька через «браму за Глусцем», разом з помічниками напав на нього, побив і пограбував. З іншої скарги з цього приводу дізнаємось, що ченця сильно поранили: «руку левую полгаком кост на полы перерубили, хрибет вес побили плазами, шаблями и обухами, око левоє подбили». В березні возний їздив «з листом увяжчим» від Луцького земського суду до маєтку Стефана Кобецького Киверці «наотправу и увязаня за суму пенезей осмсот тридцат и полсема золотого полского», яку мав заплатити «за збите и зранене брата Кристина и возници», однак киверецький урядник заборонив «увязане» [4, спр. 84, арк. 707–707 зв.; спр. 86, арк. 359 зв.; 5, спр. 18, арк. 1279 зв.–1280]. 4. ЦДІАК України). – ф. 25, оп. 1. 5. ЦДІАК України. – ф. 26, оп. 1 |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > С >