РОГОЗИНСЬКІ - земянський рід Луцького повіту Волинського воєводства; родове гніздо - село Рогозна (Рогізне) Луцького повіту.
Геральдика
 Рогозинський Матвій, земянин брацлавський:
Печатка від 12.9.1644:
В полі печатки півкруглий щит, на якому знак у вигляді хреста з загнутими та заокругленими кінцями; над щитом забороло, навколо щита намет; згори літери: MR.
восьмикутна, розмір 17х15 мм.
Джерела:
ЦДІАК, ф. 220, оп. 1, спр. 140, арк. 3. 12.9.1644.
І
Іван Рогозинський
ІІ
Данило Іванович Рогозинський
згадується "городня" Даниїла Рогозинського з "Рогозина" (Рогізне) та "Пляшова"(Пляшева). в акте от 21 мая 1564 года - в жалобе земянина (землевладельца) Данила Рогозинського "об отнятии у него из заставы урядником местечка Радивилова, имения воеводы Виленского Николая Радивила, господином Иваном Патрикеем нескольких человек крестьян в селе Перенятине". Эту осложненную для восприятия запись средневекового документалиста следует понимать так: представитель виленского воеводы, в имение которого входил и Радивилов, забрал у Рогозинського крестьян, переданных ему в виде залога за какой-то долг, причем забрал, долг не возвратив.
Василій Іванович Рогозинський
1583 р. Стефана і Яроша Рогозинських разом з їхнім опікуном Матвієм Рогозинським позивали Щасний Сокол з дружиною Настасею і Раїна Андріївни Русинівни щодо рухомих речей, відібраних Василем Рогозинським [13, ф. 26, оп. 1, спр. 4,
арк. 449 − 449 зв.].
Фалалей Іванович Рогозинський
Дмитро Іванович Рогозинський 1561, (23), вересня 19, арк. 201 зв.-202. Скарга зем’янина Луцького повіту Фалелія Івановича Рогозенського та його брата Василя на свого ж брата Дмитра про те, що 17.09.1561 р. останній відмовився вчинити правосуддя (доменіальне судочинство) за обсиланням його брата Василя, коли той приїхав до Дмитра зі скаргою про побиття свого слуги Андрія. А потім, того ж дня, Дмитро Рогозенський, приїхавши до помешкання братів з багатьма слугами, побив Фалелія Рогозенського та його слугу Андрія Пискоровського. Свідчення врядового вижа – огляд поранень. ......... Іванівна Рогозинська
ІІІ
Матвій Данилович
Семен Данилович
Ганна Василівна
Стефан Василівич
1583 р. Стефана і Яроша Рогозинських разом з їхнім опікуном Матвієм Рогозинським позивали Щасний Сокол з дружиною Настасею і Раїна Андріївни Русинівни щодо рухомих речей, відібраних Василем Рогозинським [13, ф. 26, оп. 1, спр. 4,
арк. 449 − 449 зв.].
Ярош Василівич
1583 р. Стефана і Яроша Рогозинських разом з їхнім опікуном Матвієм Рогозинським позивали Щасний Сокол з дружиною Настасею і Раїна Андріївни Русинівни щодо рухомих речей, відібраних Василем Рогозинським [13, ф. 26, оп. 1, спр. 4,
арк. 449 − 449 зв.].
... Васильович
Ганна Василівна Рогозинська
1584 р. Ганна Василівна Рогозинська разом з чоловіком Василем Дахновичем Жабокрицьким скаржилась на Матвія Даниловича Рогозинського, який по смерті її батька, луцького ґродського суді Василя Рогозинського, бувши опікуном, видаючи її заміж, не забезпечив її посагом: «пан Матфии Рогозенскии яко опекун, выдавши сестру свою стрыечную панъну Ганну Василевну Рогозенского за пна Василя ЖабокрыцкогІІ.в стан малженскии и ее с четвертое части отчизны ее не вывеновал» [13, ф. 26, оп. 1, спр. 4, арк. 521 − 521 зв.]. Проте так
само чинив і її батько Василій Рогозинський як опікун дочок Андрія Русина Берестецького, Настасі і Раїни. Тож 1583 р. Стефана і Яроша Рогозинських разом з їхнім опікуном Матвієм Рогозинським позивали Щасний Сокол з дружиною Настасею і Раїна Андріївни Русинівни щодо рухомих речей, відібраних Василем Рогозинським [13, ф. 26, оп. 1, спр. 4,
арк. 449 − 449 зв.].
ІV
Василій Матвійович
Село Рогозну (Рогізне) Луцького повіту, поділене між кількома шлях-
тичами – дідичами й орендарями (про яке відклалося чи не найбіль-
ше документів), татари руйнували упродовж 13–15 вересня: “прєз дни
три, яко понєдєлокъ, второкъ, сєрєду...починили, маєтности рухомыє
и добытки побрали, вєлє людєй стану шляхєтского и простого ωбоє
пл[о]ти в нєволю поганскую забрали, а других срокгою а ганєбною
смєртю позамордовали”16. Описи тих трагічних подій подано в актах,
що стосуються с. Букойми17, містечка Перемиль18, сіл Рудка і Ворони-
чі19, сіл Хрінники, Лопавші, Лисин і Свищів20 та багатьох інших.
Чи не в кожному акті йдеться про вбивство або покалічення людей.
В с. Рогізному татари вбили батька дідича Василя Рогозинського– Мат-
вія і стрия – Семена Рогозинських, втопили пана Яна Майковського21.
В с. Букоймі від рук татар загинули брат Вацлава Єловича БукоємськоДанилович
Василій Данколай і пан Єрий Степановський22. У багатостраждальному с. Рогізному поло-
нили дружину дідича (мав частину села) Василя Рогозинського – Ма-
рушу з Четвертенських з усією челяддю й багатьма підданими, а також
малих дітей дідичевого стрия Семена Рогозинського (вбитого татара-
ми) – сина й доньку з челяддю. Як засвідчувала Овдотя з Гулевичів
Перекальських Янова Майковська з того ж Рогізного, татари 15 вересня
втопили її чоловіка, а двох доньок – Олену й Марушу, й сина Яна з
челяддю і підданими забрали “в неволю поганъскую”. Ще в одному до-
кументі Василь Рогозинський оповідав, що з його частини с. Рогізного
в неволю забрали 148 хлопів, а з частини небіжчика стрия Семена – 180
душ29.
16 ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 123, , арк. 694–695, арк. 665. Інші документи стосовно с. Рогізного
див.: спр. 123, арк. 652 і зв., акт 624; арк. 703–705 зв., акт 676; арк. 771–772 зв., акт 740; арк. 831 і зв., акт 805; спр. 126, арк. 96 і зв., акт 106; арк. 200 зв. – 201, акт 251.
17 Там само, спр. 126, арк. 95–96, акт 105.
18 Там само, спр. 123, арк. 660 і зв., акт 633.
19 Там само, арк. 659 зв. – 660, акт 632.
20 Там само, арк. 696 і зв., акт 667.
21 Там само, арк. 652 і зв., акт 624; арк. 694–695, акт 665; арк. 703–705 зв., акт 676; арк. 771–772 зв., акт 740
22 Там само, арк. 605 зв. – 606 зв., акт 580; спр. 126, арк. 21 і зв., акт 5.
29 ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 123, арк. 652 і зв., акт 624; арк. 694–695, акт 665; арк. 703–705 зв.,
акт 676.
РІван инський Матвій, земянин брацлавський: Печатка від 12.9.1644:
Згадка про с. Пляшево. міститься і в іншому акті,
від 11 травня 1564 р., де є скарга братів Рогозинських про те,
що костелянтша Гнезненська, п. Федора Требухівська,
послала кілька сотень своїх селян із Берестечка і Пляшеви,
і ті спустошили ліс у селі Рогізні, пограбували і побили тамтешніх
селян
|
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > Р >