Ратомські

Ратомські

1. Загальні відомості та походження.

Ратомскія- шляхецкі род з Менскага павету. У т.л. сярод маіх продкаў праз Мазуркевічаў. Генеялогія роду ў 16 ст. падрабязна разглядаецца Ф.В.Чарняўскім у Выпуску IV "Ураднікаў Менскага ваяводства".

Некаторыя асноўныя звесткі:

У ваколіцах Менска жылі яшчэ ў 15 ст. Першапачатковае прозвішча- Вінк. Асноўны маёнтак- Ратам'е (Ратамка). У 15-16 ст. служылі кн. Слуцкім, ад якіх у кан. 15-пач. 16 ст. мелі таксама землі каля Ўзды і Койданава. З цягам часу большая частка земляў перайшла ў валоданне Кавячынскіх і склала аснову Кухціцкага маёнтку. Продак служыў князю Міхалу Аляксандравічу Алелькавічу-Слуцкаму, які памер каля 1481 г.

У сярэдзіне 16 ст. пакінулі службу ў кн. Слуцкіх і перайшлі да Радзівілаў.
Найбольш вядомыя асобы:

Яцка (Якуб) Ратомскі, гараднічы менскі ў 1507-1511 гг., Дыпламат, удзельнічаў у пасольстве да менглі-Гірэя ў Крымскую Арду ў 1510 г. Жонка- дачка намесніка мазырскага Якуба Івашэнцавіча. Яго сын Канстанцін дзяржаўца асцёрскі, жонка- Барбара Васільеўна кн. Саламярэцкая, дачка Васіля Іванавіча Саламярэцкага і Чартарыскай.
Сын Канстанціна- Лаўрын, каралеўскі ротмістр, дзяржаўца (староста) асцёрскі, у першым шлюбе жонка- Зофея Тышкевіч, дачка Юрыя Тышкевіча, ваяводы берасцейскага, графа на Лагойску і Бярдычаве, заставілі нашчадкаў. У другім і трэцім шлюбах- жонкі- сёстры кн. Друцкія-Горскія. нашчадкі таксама ў трэцім шлюбе.
Міхал, сын Лаўрына і Тышкевічаўны Ратомскі, стараста асцёрскі, пасол на вальны сойм 1600 г., удзельнічаў у паходах Лжэдзьмітрыя.
Таксама Ратомскія жылі ў Аршанскім павеце. У 18 ст. з гэтага роду Тэкля Касцюшка, маці Тадэуша Касцюшка, таксама Тэрэза Прушынская- жонка Ежыга-Антонія Прушынскага, першага ўладальніка Лошыцы з роду Прушынскіх.

1.1. Бібліографія.

Олег Однороженко (Київ). Шляхетська геральдика Київської землі XV — першої половини XVII ст. за архівними джерелами та матеріалами сфрагістичної кОлекції Музею Шереметьєва // Сфрагістичний щорічник · Випуск ІІ.


2. Геральдика та сфрнашоломнику.


Фігура стріли, в якості складової частини родового знаку, присутня 
також у герботворенні панів Ратомських. Щоправда, на найдавніших ві-
домих нам насьогодні печатках представників цього роду бачимо дещо 
інше зображення. Так, при поборовому квиті незнаного з імені Ратом-
ського пана з Михнович176 від 1576 р. було прикладено печатку з зобра-
женням родового знака у вигляді літери Т з двома відгалуженнями обабіч 
у ренесансовому щиті 177. А на печатках київського генерального возно-
го Остафія Ратомського від 1593 р. 178 та 1598 р. 179 бачимо знак у вигля-
ді п’ятикінцевого хреста в ренесансовому щиті. Натомість, на печатках 
пінського підстарости Олександра Ратомського від 1611 р. 180 та остер-
ського старости Михайла Ратомського (Ratomski herbu własnego. Herb 
Ratomskich z pieczątki Michała Ratomskiego starosty ostrskiego) 181 у рене-
сансовому щиті вміщено знак у вигляді перехрещеної подвійної стріли 
в стовп. На останній з цих печаток зображення доповнене заборолом під 
короною і трьома страусячими перами в нашоломнику.
176 Архив ЮЗР. — Ч. VII. — Т. II: Акты о заселении Юго-Западной России (1471–
1664). — К., 1890. — С. 645 (“Михновичи Ратомского выслуга”). 177 ЦДІАУК. Ф. 44, оп. 1, спр. 1, арк. 773 (овальна, 16×15 мм). 178 APK. ASang, teka ХХ, plik 45 (овальна, 15×13 мм; згори літери: ОR). 
179 APK. ASang, teka ХХІІІ, plik 4, st. 30 (кругла, 13 мм; згори літери: ОR). 180 ЦДІАУК. Ф. 221, оп. 1, спр. 55, арк. 4 (восьмикутна, 15×13 мм; згори літери: AR). 181 ЛНБ ВР. Ф. 5, оп. 2, спр. 7444/I, арк. 678.

3. Генеалогія та біограми.



Яцько Іванович Ратомський
Рід пана Яцька Рато[м]ського (с. 52)
Луку, Михайла, Іоана, Софію, Іоана, Семена, Варвару, Якова, Федора, Матвія, Федору, Матвія, Григорія, Ульяну, Тетяну.
Про Яцька Івановича Ратомського знаємо, що в 1505 р. він отримав маєток у Дорогичинському повіті, в 1516 – 1522 роках був намісником аінським (! десь у корінній Литві, не дошукався точно), помер перед 1528 р. [Бонецький-1, 281]. Мабуть, це його рід, але інших відомих з історії імен ми тут не бачимо, хіба на 3-у місці вписано ім’я його батька.

Костянтин Яцькович


Лаврин Костянтинович


Михайло Лавринович
Михайла Ратомського — яскравої постати серед старост Подніпров’я цих часів. Михайло
Ратомський одержав в 1593 р. Остерське староство від свого батька, Лаврина
Ратомського, по листу Жигмонта III „зо всима того староства приналежностя­
ми, провентами, пожитками, доходи, яко самъ держалъ“ 2). Те, як М. Ратом­
ський поводився з людністю, викликало на його скарги з боку остерських
бояр та міщан. їх скривдив М. Ратомський тим, що захопив власні їх Бобро-
вицькі землі. Не зважаючи на це, король залишив старості у володіння Боб-
ровицькі ґрунти, дозволивши у м. Бобровиці—„торги въ томъ мѣстечку уста­
новить и на правах людми кгрунти осаживать“. Незавдоволення людности
продовжувалось. Остерський староста почав скаржитися, що проти нього спа­
]) М. Александровичъ „Остерскій уѣздъ“ К. 1881, ст. 58.
-) Архивъ Юго-Зап. Рос. ч. 8 т. V ст. 262-4. В 1594 р. маємо також королівський лист
дворянинові господарському Себастіяну Собеському на „доживотне“ володіння Остерським ста­
роством по смерті Ратомського. лахують бунти. Р. 1602, щоб вияснити участь бояр і міщан, що побивалися
„о бунти, тумульти і своеволенства великие“ доручено було за королівським
декретом Лавринові Пясочинському „подкоморому браславському и секрета-
рови нашому“ дізнатися про це на місці—„до Остра ѣхалъ и пильне се выве-
далъ“1). Боротьба людности із старостою була не тільки в Острі, це загальне
явище на Подніпров ї
Comments