Рашковські


Рашковські

РАШКОВСЬКІ (Рашки, Рашковичі, Raszkowscy, Rassky, Raszkowie) – земянський рід, у XV–XVІІ ст. землевласники у Галицькій і Львівській землях.

1. На блакитному полі срібна стріла вістрям вгору над золотим півмісяцем, що лежить рогами догори, на кінцях якого дві золоті шестипроменеві зірки (герб Сас).



Джерела:
– печатка Прокопа Рашка 1583 р. (Wittyg W. Nieznana szlachta polska. – S. 267).
– Paprocki B. Panosza. – S. G 3v.
– Źródła dziejowe. – Tom XVIII. – Część II. – S. 331.
– Wyrostek L. Rόd Dragόw-Sasόw. – C. 80, 99.



герб Прокопа Рашка в гербовнику Бартоша Папроцького «Panosza» 1575 р.

2. На червоному полі срібна стріла вістрям вгору над срібним півмісяцем, що лежить рогами догори, на кінцях якого дві золоті шестипроменеві зірки; над щитом шолом під шоломовою короною, в нашоломнику п’ять павичевих пер, які пронизує срібна стріла вістрям вправо, навколо щита червоно-срібний намет (герб Сас).



Джерела:
– Okolski S. Orbis Polonus. – Vol. IІI. – P. 202.

3. На блакитному полі срібна стріла вістрям вгору над золотим півмісяцем, що лежить рогами догори, на кінцях якого дві золоті шестипроменеві зірки; над щитом шолом під шоломовою короною, в нашоломнику п’ять павичевих пер, які пронизує срібна стріла вістрям вправо, навколо щита блакитно-золотий намет (герб Сас).



Джерела:
– Niesiecki K. Herbarz Polski. – Том VІІІ. – S. 94.

Олег Однороженко // https://sigillum.com.ua/gerb/rashkovski/


Raszkowie wywodzili się z M a 1 c z y c nad Wereszycą poniżej Janowa. Początek 
swój zawdzięczają Raszków i, który przebywał w tej miejscowości do lat czterdzie.stych w. XV, pozostawiając z żony O l u c h n y F e d k a i S t e c z k a 14. Obok niego 
dziedziczył tam także inny ród, pieczętujący się Korczakiem15. Niewiadomo, czy Mikołaj 
z r. 1426, dalej Fedor 1440 r. oraz Hr yć i J e r z y 1441 r. należą w całości do 
jednego lub drugiego zespołu, gdyż sprawy majątkowe są między obiema grupami zawikłane1 *. Linja Raszków wyodrębniła się dopiero 1456 r. wskutek sprzedaży swej 
części w Malczycach arcybiskupowi lwowskiemu Grzegorzowi i przejścia do nadanych 
dawniej Młynisk, Za b ł o t o w i e c i młyna Sopoty pod Żydaczowem *. Komisja 
lustratorów 1469 r. poleciła Fedkowi przedłożyć na te dobra przywileje w ciągu kilku 
tygodni w Krakowie8. W r. 1497 skonfiskowano Młyniska Janowi Raszkowi, po.tomkowi któregoś z powyższych braci*. Zdaje się, że Jan pozostawił Stanisława 
i Mi k o ł a j a , tenutarjuszy Kropiwnika w Samborskiem do r. 1515, kiedy skupili 
ich Uruscy5. Niebawem interesy rodzinne i majątkowe skierowały ich na wschód, 
Mi k o ł a j a do B o ł s z o w i e c kolo Halicza a Stanisława w okolice Kamieńca podol.skiego. Stanisław utrzymywał niejaki czas Żwaniec, potem uzyskał dożywocie na 
Hołoskowie, Kiptyńcach iPrzywrociuw Kamienieckiem 1522 r.6 Część 
tych dóbr wniosła mu w posagu Zof j a z Wierzbkowic 7. Po śmierci Mikołaja w r. 1532 
objął opiekę nad bratankami z Bołszowiec, S t a n i s ł a w e m i M a r c i n e m 8. Wr. 1545 
występuje wdowa po Stanisławie z dziećmi: P r o k o p e m , J a n e m i A n n ą 9. Ów 
Prokop wycisnął 1583 r. pieczęć z h. Sasl0
18 Źródła dziejowe XVIII/1 str. 69, 70* 
16 Ib. XIV. 38.
1 Ib. III. nr 101 XIV. 189, 1442. 1 Ib. II. nr 82 VI. 27 VII. 55 II.' 103. 3 Źródła dziejowe
XVIII/1 B str. 20. 4 Arch. kora. hist. IX. str. 262. s Matr. Sum. IV. 10726, 13056. ‘ Ib. IV.
13215, 13354. 7 Ib. IV. 12941. 8 Ib. IV. 16375. 8 Ib. IV. 7468. 10 Wittyg — Dziadu.lewicz, Nieznana szlachta str. 267.
Comments