Прежовські (Prezowscy) - земянська родина на Житомирщині, яка володіла невеликою волостю навколо Прежова та Трубешова (Городища) ще у першій половині XVI ст. Не зустрічаємо Прежовських ані серед київських урядників, ані серед послів. AGAD, Zbiór Czołowskiego, Nr 435, k. 81-84; ЦЦІАУК, ф. И, спр. 9, арк. 1685, 1703, 1713, 1735; BCz 2468, k. 28-29; BJ 4503, k. 2; АЮЗР H\, c. 422; Опись актовой..,т. 8, с. 35, 52; т. 9, С. 38,46; т. 10, с. 19, 24; т. 12, с. 23, 29; т. 16, с. 4, 8, 16; т. 19, с. 3,5,9; Ukraina, 1/42,72,11/112; Клепатский П. Н., Очерки.., с. 250. Олег Однороженко (Київ). Шляхетська геральдика Київської землі XV — першої половини XVII ст. за архівними джерелами та матеріалами сфрагістичної кОлекції Музею Шереметьєва // Сфрагістичний щорічник · Випуск ІІ. Геральдика та сфрагистика. Рід панів Прежовських користувався в якості герба знаком у вигляді хреста в су- проводі двох півкіл на горішньому та до- лішньому кінцях, що лежать кінцями в різні боки, як на це вказує зображення на печатці Семена Івановича Прежовського пана на Пре- жові від 1576–1588 рр. у ренесансовому щиті в супроводі напису згори: СЕМЕН188. 188 ЛНБ ВР. Ф. 5, оп. 2, спр. 7444/II, арк. 625 (“Semen Iwanowicz Preżowski ziemianin Kyow- , арк. 625 ( , арк. 625 (“Semen Iwanowicz Preżowski ziemianin Kyow- “Semen Iwanowicz Preżowski ziemianin Kyow “Semen Iwanowicz Preżowski ziemianin Kyow-- ski 1588 r. taku pieczątku przyciesnął”); ЦДІАУК. Ф. 44, оп. 1, спр. 1, арк. 778 (овальна, 15×13 мм). І Андрій 8 серпня 1502 р. Олександр Ягеллоник задовольнивпрохання житомирського зем’янина Андрія Прязовського:“… и мы ему тое сельцо Трибесов (Житомирського повіту) дали со всимъ тымъ, што къ тому сельцу слушало, и какъ къ замкуто держано было…” АЛМ. – Т. I. – В. II. – C. 140 ІІ Богдаг Андрійович Прежовський Іван ІІІ Semen Іванович Прежовський († ok. 1587 ?) У 1569 р. присягу на вірність Короні складав, мабуть, Семен Іванович (пом. після 1587 р.), зазначений згодом у податковому реєстрі 1581 р. як власник дуже скромного маєтку. справа про спірні межі між маєтками Прежо (власник Семен Прежовський) та Рудники (власник Андрій Сингур), яка розглядалася рр. в Київському підкоморному та в королівському Задворному судах. Оскільки на рівні Задворного суду було встановлено, що справу розглядали з порушенням положень Литовського Статуту, її повернули до підкоморного суду для повторного розгляду відповідно до чинного законодавства. Коли на початку 1584 р. справу знову винесли на розгляд київського підкоморія, до суду прибула група приятелів від обох сторін конфлікту. Серед них впливові люди Київського воєводства: князь Кирик Ружинський, хорунжий брацлавський Богдан Дешковський, підстароста житомирський Микола Каменський та ін. Останні закликали С. Прежовського та А. Сингура не відновлювати судову тяганину й завершити справу миром. Приятелі рекомендували, щоб вони «без образи сумління між собою про ті землі і про все, що з ними пов язано, поміркувавши погодили, і ґрунти заспокоїли»*. Порада справила потрібне враження: С. Пержовський і А. Сингур досягли компромісу, поділили спірні землі й заявили про скасування всіх претензій, висунутих один до одного в судах [6, c. 60].Книга Київського підкоморного суду ( ). Пам ятки української мови. К. : Наукова думка,IV Iwan Semenowicz † 1606 3 апреля 1611 года, положение позова от Андрея и Юрия Прежовских на своих опекунов Григория Покалевского, Андрея Сурина, Николая Дахновича и панну Прежовскую. Из документа следует, что Григорий Львович Покалевский и Катерина Лукашева Покалевская близкие кровные Ивана Семеновича Прежовского. 11 апреля 1611 года, положение позова од ксендза Качуровского до Покалевского. Из документа слудует, что Катерина Покалевская малжонка зошлого Ивана Прежовского, а ныне Лукашева Лисицкая, а Андрей и Юрий Прежовские сыновья Романа из Троцкого воеводства и племянники Ивана Прежовского.
Роман Семенович V Iwan Iwanowicz † 1643 Володіння у Житомирському повіті мали зазвичай резерви земель, які можна було далі освоювати. Напевно, цим скористалися Прежовські, оскільки троє онуків Семена - Миколай, Іван і Семен, сини Івана (пом. 1606 р.) - володіли у своїй волості на 1628 р. вже бл. 100 димами. Потому вони поділили власність на три частини й почали її розпродувати Вороничам, Бжозовським, а потім Дзікам. У 1640 р. Миколай був власником частини Городища у 21 дим, а Семен - частини Прежова у 37 димів. Іван на той час уже тільки «сидів на оренді». Семен та Іван зустрічаються у джерелах ще раз у 1643 р., а потім зникають. Миколай фіксується як власник своєї частини родових володінь ще у 1650 р., проте більшість із них придбали Дзіки не пізніше 1648 р. 30.
Semen Iwanowicz † ok. 1643 Миколай Іванович Прежовський (1635,1638) 1638, володарь села Городище.
Андрей Романович Юрий Романович 3 апреля 1611 года, положение позова от Андрея и Юрия Прежовских на своих опекунов Григория Покалевского, Андрея Сурина, Николая Дахновича и панну Прежовскую. Из документа следует, что Григорий Львович Покалевский и Катерина Лукашева Покалевская близкие кровные Ивана Семеновича Прежовского. 11 апреля 1611 года, положение позова од ксендза Качуровского до Покалевского. Из документа слудует, что Катерина Покалевская малжонка зошлого Ивана Прежовского, а ныне Лукашева Лисицкая, а Андрей и Юрий Прежовские сыновья Романа из Троцкого воеводства и племянники Ивана Прежовского. |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > П >