ПІДВИСОЦЬКІ - дрібношляхетський рід зі Львіської землі. Джерело: Смуток І. Дрібношляхетські роди Львівської землі на Перемишльщині у XVI – початку XVII ст. ПОДВИСОЦЬКІ (Podwysoccy) – земянський рід, у XVІ–XVІІI ст. землевласники у Львівській землі. 1. На блакитному полі срібна стріла вістрям вгору над золотим півмісяцем, що лежить рогами догори, на кінцях якого дві золоті шестипроменеві зірки; над щитом шолом під шоломовою короною, в нашоломнику п’ять павичевих пер, які пронизує срібна стріла вістрям вправо, навколо щита блакитно-золотий намет (герб Сас). ![]() Джерела: – Niesiecki K. Herbarz Polski. – Том VІІ. – S. 352. – Грушевський М. Історія України-Руси. – Том VI. – С. 240. Олег Однороженко // https://sigillum.com.ua/gerb/podvysotski/ В історії цього роду мав місце випадок одруження з представницею роду Ільницьких, що відкривав рельні можливості входження до складу власників Ільника і Мельничного у Самбірському повіті Перемишльської землі. Зокрема, Василь Підвисоцький на початок 1560-х років взяв за дружину Марухну, дочку Миська Ільницького.xlvii У Миська і його брата Юрка Ільницьких Олексaндровичів не було прямих нащадків чоловічої статі, тому син Василя і Марухни Підвисоцьких, Іван, на кінець 1580-х років опинився серед спадкоємців їхніх земельних часток. Документи не повідомляють, чи дійсно він ними розпоряджався і як довго. Але відомо, принаймні, що у 1588 р. Іван Підвисоцький відступив успадковані маєтки Федору Ільницькому, своєму далекому родичу по матері.xlviii Можливо, дружиною саме цього Івана була Катерина, дочка Германа Луцького, якій у 1575 р. він записав 40 злотих посагу на половині своїх маєтківxlix. Сучасниками Івана були Федько і Василь Підвисоцькі, які у 1577 р., перебуваючи у містечку Старій Солі Самбірського староства, зчинили бійку з слугою Яна Фредра Андрієм Замойським і завдали йому тілесних ушкоджень. За яких обставин вони там опинилися, з якою метою і як довго перебували у Перемишльській землі, документ не повідомляєl. Ще дві звістки початку XVII cт. повۥязують Підвисоцьких з Білинськими. З відповідних актів дізнаємося про одруження Фенни, дочки Івана Білинського Тарасовича Івановича з Ігнатом Підвисоцьким (1614 р.) та зречення Фенни зі своїх прав на материнські маєтки у с. Березниці Самбірського повіту на користь Леся Бережницького Гуменовича.li xlvii ЦДІАУ у м. Львові.– Ф. 13. – Оп. 1. – Спр. 32. – С. 550. xlviii Там само. – Ф. 14. – Оп. 1. – спр. 50. – С. 1436-1438. xlix Там само. – Спр. 28. – С. 758-759. l Там само. – Ф. 13. – Оп. 1. – спр. 293. – С. 282. li Там само. – Спр. 330. – С. 865-867; ф. 14. – Оп. 1. – Спр. 81. – С. 1267. |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > П >