Вердикт такого ж змісту виніс Сигізмунд ІІ Август у справі від 10 вересня 1552 р. шляхтичів Волинської землі господарського дворянина Олександра Богдановича Загоровського та володимирського зем’янина Ста- ніслава Івановича Перевальського. Перший скаржився на володимирського зем’янина, що той землі, поля, сіножаті й дуброви його власні міцно ґвалтом від його маєтку Суходол, Дьогтева та Солонева позабирав й чималі шкоди й збитки цим завдав, долучивши до скарги відповідний реєстр збитків, попе- редньо зафіксувавши його у замкових володимирських книгах29. Для роз- в’язання конфлікту О. Загоровський межовими суддями взяв князя Матвія Васильовича Четвертенського, господарських дворян Федора Васильовича Бокія та Волчка Якимовича Жасковського. Господар дозволив С. Переваль- ському вибрати своїх суддів, «кого захочет», а також «поклав тому праву рок» від дати листа за дванадцять неділь, зобов’язавши двох шляхтичів разом зі своїми суддями виїхати на місце конфлікту й «справедливост учинити не отступаючи от Статута права земского». Так як даний лист адресовувався І. Перевальському, великий князь за умови невиконання його указівок «тым судям его науку нашу дали, же бы они его в том водле Статуту права земского заховали»30. 30 Biblioteka Polskiej Akademii Nauk i Polskiej Akademii Umiejętności w Krakowie (далі — Biblioteka PAN і PAU). — Rękopis 6021. . — K. 7. |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > П >