Геронім, інколи Григорій, Я цкович Л ат и н сь к и й працював у Руській канцелярії принаймні протягом 1603-1604 рр. Підписок походив з овруцького боярського роду Пашиничів-Пашинських, який виводився з одного кореня з родами Васьковських, Ущаповичів, Волховських408. Пашинські володіли в Заушській волості Овруцького повіту, принаймні з часу князювання на Київщині удільного князя Олександра Володимировича, Пашиничами (раніша назва - Порецька або Ловецька служба)409. В кінці XVI - на початку XVII ст. вони отримали в заставу, а потім і у володіння від Сингаєвських половину острова Спаського над рікою Ушею410. Землі було обмаль, зважаючи на численність роду. На початку XVII ст. рід представляли 13 дорослих чоловіків: 3 сини Мартина, 6 - Яцка і 4 - Микити411. До цього додавалися проблеми протистояння з овруцькими старостами щодо необхідності виконання повинностей на користь Овруцького замку. Спочатку старости як засіб тиску на Пашинських використовували напади на їх володіння412, згодом просто останні відібрали413. Безперспективність зем’янського життя у Пашиничах спонукала Па шинських прилаштовувати дітей на різні служби. Не виключено, що спорідненість Пашинських і Васьковських, представник яких Миколай працював у Руській канцелярії, відіграла якусь роль у залученні Г.Пашинського на королівський двір. Якщо це дійсно мало місце, то Геронім міг опинитися в канцелярії десь в другій половині 1590-х рр., коли ще був живий Миколай Васьковський. Працював у Руській канцелярії Геронім під керівництвом З.Єловицького; напевно, як фактично вся заушська шляхта, сповідував православ’я. Ця обставина на початку XVII ст., в умовах напруженої міжконфесійної боротьби в Речі Посполитій, не виступала сприятливим фактором для звершення кар’єри. Підписок декілька разів протягом 1599-1604 рр. виступив як прокуратор, захищаючи в асесорському суді інтереси Пашинських, декількох інших заушських боярських родів, Ядвіги Фалчевської, князя Юрія Друцького-Горського414. Клієнтів було небагато, і тому навряд чи ППашинський міг “годуватися” з прокурагорства. З середини 1604 р. інформації про Героніма немає. Можливо, він повернувся в Пашиничі; можливо, використовував свої юридичні знання та навички роботи прокуратора, набуті на королівському дворі, для надання юридичних послуг шляхті у земських, гродських, трибунальських судах. 4,w Яковенко /7. Українська шляхта... С. 226. 409 РГАДА, ф. 389, on. 1, д. 219, л. 46об.; Клепатский П.Г Очерки по истории Киевской земли. Одесса, 1912. Т. 1: Литовский период. С. 223-224; Źródła dziejowe. T. V. S. 120-121. 4.0 РГАДА, ф. 389, on. 1, д. 204, л. 48об.; Źródła dziejowe. T. V. S. 83. 4.1 РГАДА, ф. 389, on. 1, д. 204, л. 48, 54об.-55. 412 Там же. Л. 54об.-56об.; Źródła dziejowe. Т. XXI. S. 143. 415 Люстрація Овруцького староства 1616 р. зафіксувала відібрання у Пашинських їх частини Спаського острова овруцьким старостою князем Михайлом Вишневецьким (Źródła dziejowe. Т. V. S. 83). Люстрація цього ж староства 1622 р. говорить про прилучення до староства і Пашиничів (Ibid. 120-121). 414 РГАДА, ф. 389, on. 1, д. 204, л. 49, 53об., 5 5 ,55об.; д. 202, л. 92об.-93об., 106об.-107об |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > П >